Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Особливості практики інвестування в економіку України міжнародних фінансових інституцій



Доповнюючи одна одну за функціями та сферами діяльності, міжнародні фінансові організації формують інституційну основу механізму регулювання глобальних фінансів, центральне місце в якому належить Міжнародному валютному фонду.

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ
Передумови створення Мета діяльності Основні функції
• поглиблення інтернаціоналізації господарського життя; • вихід відтворювального процесу за національні кордони; • швидкий розвиток і посилення ролі транснаціональних корпо­рацій та банків у світовій економіці; • активізацію міждержавного та наднаціонального регулювання всіх форм сучасних міжнародних економічних відносин; • необхідність створення організаційних основ міждержавного механізму спільного вирішення країнами валютно-фінансових проблем світогосподарського розвитку • стабілізація і розвиток системи міжнародних фінансів та світової економіки в цілому; • міждержавне валютне та кредитно-фінансове регулювання; • розробка та координування стратегії й тактики розвитку світової валютно-фінансової та кредитної системи; • акумуляція фінансових ресурсів та їх використання з метою забезпечення стабільності національного, регіонального та світового економічного розвитку · є регулювання міжнародних ва­лютно-кредитних та фінансових відносин; · реалізація фінансових проектів, обговорення і розробка спільної позиції та рекомен­дацій у цій сфері; · збір інформації, видання науково-практичної літератури

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва, яка у своїй діяльності об’єднує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Заснована в 1944р. на ІІІ Міжнародній валютно-фінансовій конференції (Бреттон-Вудс, США).

       
   
 
 


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ СПІВПРАЦІ МВФ З УКРАЇНОЮ
Назва програми Характеристика складових елементів програми
Програма системної трансформації економіки (Systemic Transformation Fasility — STF) Підготовча програма, відносно простою у своїх вимогах, реалізація якої дає змогу країні і Фонду співпрацювати. Виконання такої програми не потребує складного інвестиційного апарату в країні.  
Стандартна програма «стенд-бай» (Stand-by) Це програма короткострокового фінансування; як правило, вона триває від 12 до 13 місяців і спрямована на здійснення першочергових заходів, необхідних для досягнення макроекономічної стабілізації
Програма розширеного фінансування (Extanded Fund Facility — EEF) Програма розрахована на три роки і спрямована на закріплення досягнень початкової стабілізації за програмою «стенд-бай». Значно більше уваги приділяється структурним змінам в економіці, тим елементам, які становлять базу (основу) подальшого економічного зростання

Світовий банк є групою споріднених організацій, діяльність яких спрямована на подолання бідності й підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх, створення передумов для залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються.

 

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВИМ БАНКОМ
Етапи Характеристика етапу
1-й етап - 1993р. Затверджено першу позику на інституційну розбудову в сумі приблизно 30 млн дол. США.
2-й етап - 1994—1995 pp. Світовий банк надав Україні кошти реабілітацій­ної позики в повному обсязі (близько 500 млн дол. США), які бу­ли спрямовані на фінансування підтримки бюджету, зокрема на покриття дефіциту бюджету, платежі за зовнішнім боргом та критичним імпортом. Розмір інституційної позики становив 27 млн. дол. США.
3-й етап - 1996p. Позика на структурну перебудову окремих секторів економіки 401,8 млн дол. США, у тому числі по 150 млн дол. США надійшло на реконструкцію вугільної галузі та реструктуризацію сільського господарства, на розвиток підприємств — 100 млн. дол. США, інституційної позики — 1,8 млн дол. США.
4-й етап - 1998р «Позика на структурну перебудову фінансового сектора» (FSAL) у розмірі 300 млн дол. США для підтримки реформ щодо зміцнення банківської системи з метою заохочення банків до переходу на нові умови формування резервних та страхових фондів, а також збільшення власного капіталу. «Проект фінансових послуг» — у розмірі 250 млн дол.США, який є продовженням позики на структурну перебудову фінансового сектора. Згідно з пропозиціями Світового банку цей проект включатиме такі основні напрями: кредитна лінія для підтримки малого та середнього підприємництва у розмірі 100—130 млн. дол. США; технічна допомога комерційним банкам; автоматизація банківської діяльності; створення рейтинго­вого агентства.Крім того, у 1998 р. Світовим банком було виплачено Україні за системними проектами 340 млн. дол. США: 150 млн. дол. — на перебудову сільсько­го господарства (усього два транші); 100 млн. дол. — перший транш Проекту на розвиток підприємств (всього три транші); 90 млн. дол. — перший транш кредиту на перебудову фінансового сектора (всього три транші).

Кожна з п'яти організацій Групи Всесвітнього банку була заснована з метою розв'язання певних конкретних завдань, отже, кожна з них має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль.

Із восьми грантів на розроблення проектів і здійснення дослідницької роботи шість було скасовано через відсутність заінтересованості уряду України або відхилено Верховною Радою. Українська сторона досі не завершила оформлення членства у БАГІ, що унеможливило використання ресурсів організації на численні запити гарантій іноземних інвесторів, а також у Міжнародній асоціації розвитку.


До глобальних організацій належать передусім спеціалізовані інститути ООН — Міжнародний валютний фонд та Група Всесвітнього банку, а також ГАТТ—СОТ. Крім того, проблеми світових фінансових відносин (головно країн, що розвиваються) обговорюються на Конференції ООН з торгівлі й розвитку — ЮНКТАД (з 1964 р. — 1 раз на 3—4 роки).

 
 


УМОВИ СПІВПРАЦІ МБРР З УКРАЇНОЮ
Строки кредитування Вид процентної ставки Розмір процентної ставки Сфери спрямування кредитних коштів
Строк погашення кредиту – 17 років; пільговий період – 5 років (сплачуються тільки %) Плаваюча = 6,5 % річних Паливно-енергетичний комплекс – 68%; підтримка органів держуправління – 14%; експорту – 11%; розвиток сільського господарства – 5%; соціальні потреби -2%

Регіональні міжнародні кредитно-фінансові інститути – це установи, діяльність яких спрямована на розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграційних процесів у регіоні. Співпрацюють лише з країнами-членами в напрямах кредитування об’єктів інфраструктури, сільського господарства, добувної промисловості.

Мета створення та функціонування регіональних міжнародних фінансово-кредитних установнадання довгострокової фінансової та технічної допомоги для прискореної розбудови й розвитку конкурентоспроможних економік країн регіону, а також сприяння економічній кооперації та інтеграції акціонерів банків у процесах розбудови комплексного регіонального господарства й у вирішенні специфічних регіональних проблем.

 


 
 


ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РМФКУ
Причини виникнення Прискорення у 60-ті роки розпаду світової колоніальної системи, з поширенням регіонального співробітництва та економічної інтеграції країн, що розвиваються. Небажання виконувати всі вимоги, пов'язані з отриманням пільгових кредитів МВФ і МАР країнами, що розвиваються
Цілі діяльності Розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні
Порядок формування пасивів Ресурси формуються з внесків країн-членів та позичених коштів, що мобілізовані на ринках позичкових капіталів
Форма правління Найвищим органом є рада керуючих, в яку кожна країна направляє свого представника. Рада може приймати рішення лише у тому разі, якщо присутні представники мають не менше ніж 75% загальної суми голосів. Найбільший вплив мають учасники-розвинуті країни (США)
Об'єкти кредитування Інфраструктура, сільське господарство, добувна промисловість
Форма фінансової підтримки Надають кредити урядам та під їх гарантію приватним підприємствам на звичайних і пільгових умовах, а також гарантії по урядових кредитах
Організаційна структура Поряд із акціонерним капіталом вони можуть мати у своєму розпорядженні групу фондів, що входять до нього. Ці установи перебувають під технічним керівництвом банку
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄБРР
Рік заснування 1991 р.
Мета діяльності Підтримка країн-членів у проведенні структур­них і галузевих економічних реформ, включаючи демонополі­зацію, децентралізацію та приватизацію, зі стратегічним завдан­ням цілковитої інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір
Причини виникнення Сприяння структурним перетворенням щодо створення ринкової економіки у країнах Центральної та Східної Європи
Цілі діяльності Зміцнення фінансового сектору; сприяння розвитку малих та середніх підприємств; розвиток інфраструктури; підтримка структурної перебудови підприємств; створення сприятливого інвестиційного клімату; залучення прямих іноземних інвестицій щодо спільного ; фінансування проектів
Порядок формування пасивів Основні фінансові ресурси ЄБРР складаються з акціонерного капіталу, запозичень на світових фінансових ринках та надход­жень від позик та інвестицій. Початковий підписний капітал Банку становив 10 млрд екю, з яких 2,9 млрд. екю уже сплачено касовою готівкою або простими векселями (заборгованість менш ніж 1 %), а сума, що залишилася (70 %), підлягає сплаті акціоне­рам лише на вимогу, коли це стане необхідним для оплати зобов'язань ЄБРР. Звичайні ресурсиохоплюють як дозволений до випуску статутний капітал, незалежно від характеру оплати акцій, так і залучені позикові кошти, кошти, отримані за рахунок погашення позик чи за гарантіями, а також прибуток від реалізації інвестицій в акціонерний капітал та інші кошти та прибутки ЄБРР, які не є частиною ресурсів спеціальних фондів. Спеціальні фондиформуються за рахунок коштів, спрямованих до відповідного спеціального фонду, та доходів, отриманих від інвестицій, здійснених за рахунок цих фондів.
Форма правління У Раду управляючих — вищий розпорядчий орган ЄБРР — входять по два представники (управляючий та його заступник) від кожного учасника Банку (країни чи міжнародної організації). На щорічному засіданні Рада обирає голову — одного з управляючих, який виконує обов'язки до обрання наступного голови. Рада управляючих вирішує стратегічні, принципові питання діяльності Банку. Рада директорів — головний виконавчий орган, до компетенції якого належать поточні питання роботи ЄБРР, а також здійснення важливих повноважень, делегованих їй Радою управляючих Президент ЄБРР (нині Жан Лембєр) обирається на чотири роки Радою управляючих більшістю голосів. Президент ЄБРР керує поточною діяльністю ЄБРР під наглядом Ради директорів.
Об'єкти кредитування За рахунок звичайних ресурсів Банк фінансує на ринкових умовах ті країни, що впроваджують рентабельні проекти розвитку, кошти спеціальних фондів використовуються для пільгового кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури та надання технічної допомоги
Форма фінансової підтримки Банк пропонує клієнтам цілий спектр фінансових інструментів для реалізації проектів: кредити, інвестиції в акціонерний капітал, гарантії, а також різноманітні інструменти з управління ризиками проекту. Загальна структура фінансування проекту: синдикований кредит становить 15 %; кредит ЄБРР — 35 %; кредити інших інвесторів — 10 %; частка місцевого інвестора в акціонерному капіталі — 15 % і, нарешті, частка іноземного інвестора в акціонерному капіталі — 25 %.

 
 


 
 


Банк міжнародних розрахунків (БМР) є найстарішою міжнародною фінансовою інституцією, яка й донині разом із Міжнародним валютним фондом та Групою Всесвітнього банку залишається провідним центром співпраці центральних банків світу. Україна не є членом цієї організації.


Основна література для поглибленого вивчення курсу:

  1. Алексєєв І.В. Гроші та кредит: навч. посіб./ І.В. Алексєєв, М.К. Колісник. - К.: Знання, 2009. – 253 с.
  2. Булєєв І. П. Гроші та кредит : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Булєєв І. П. . – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 120 с.
  3. Глущенко К. М. Гроші та кредит : [конспект лекцій] / Глущенко К. М. – К.: Академія, 2007. – 88 с.
  4. Гроші та кредит: підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука ]. –[ 3-тє вид. ]. - К., 2002. - 598с.
  5. Зазвонова Е. Д. Деньги и кредит : [ в 2 ч. ] / Зазвонова Е. Д. - К.: ЕУФИМБ.

Ч.1. - 2007. – 176 с.

Ч.2. – 2007. - 171 с.

  1. Івасів Б.С. Гроші та кредит: [підр.] / Івасів Б.С. – [ 2-ге вид., змін. і доп.] – Тернопіль : Карт-бланш, 2005. – 528 с.
  2. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: навч. посіб./ Коваленко Д.І. - К.: ЦУЛ, 2009. – 320 с.
  3. Лемківський А.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / Лемківський А.В. - К.: Дакор, 2007. – 528 с.
  4. Семко Т. В. Гроші та кредит у схемах і таблицях : [навч. посіб.] / Семко Т.В. - К.: Центр учбової літератури, 2006. – 192 с.
  5. Щетинін А. І. Гроші і кредит : [підруч. для студ. вищ. навч. зал.] / А. І. Щетинін. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 432 с.

Додаткова література для поглибленого вивчення курсу:

11. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 5-6. - 30с.

  1. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. // ВВР. – 1999. - №8. – 21 с.

13. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” // ВВР. – 1991. - №38.

14. Закон України «Про кредитні спілки»: зі змінами та доповненнями; від 20.12.01 р. № 2908 – ІІІ //ВВР. - 2002. - №15. – 101 с.

15. Розпорядження ДКРРФП «Про затвердження положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок» від 16.01.04 р. №7: [Електронний ресурс]/ Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в Україні.

16. Положення національного банку України “Про кредитування” ; затверджене Правлінням НБУ 28.09.95 №246 (з змінами відповідно до постанови НБУ від 22.04.96 №97).

17. Інструкція НБУ №10 “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”; затверджена Правлінням НБУ від 30.12.96.

18. Лютий І. О. Державний кредит та боргова політика України : [монографія] / І. О. Лютий. - К.: Центр учбової літератури, 2007. – 370с.

19. Денисенко О. В. Грошово-кредитна діяльність банків / О. В. Денисенко. – К.: ЕУФИМБ, 2006. – 339 с.

20. Туган-Барановський М.І. Паперові гроші та метал: [ монографія ] / Туган-Барановський М.І. - К.: КНЕУ, 2004. - 198с.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.