Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 3. Грошова система



 

1. Поняття та елементи грошової системи.

2. Типи грошових систем.

3. Планування грошового обігу.

4. Грошово – кредитна політика, її засоби.

-1-

Грошова система- форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. В складі грошової системи виділяють підсистеми:

- систему безготівкових розрахунків;

- систему готівкового обігу;

- валютну систему.

Елемети грошовоі системи:

1. Грошова одиниця – встановлюється законодавством країни з урахуванням соціально – економічних та історичних закономірностей.

2. Валютний курс - співвідношення між валютами різних країн, тобто ціна однієї валюти, виражена в валютах інших країн..

3. Масштаб цін – вміст дорогоцінних металів в грошовій одиниці. В сучасних умовах під масштабом цін розуміють купівельну спроможність грошової одиниці.

4. Види та купюрність готівкових грошових знаків, що мають статус законного платіжного засобу. Ці види готівкових знаків визначає держава. До них відносяться банківські білети, казначейські білети, розмінна монета.

5. Регламентація готівкового та безготівкового обігу - визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків, режим використання грошей на банківських рахунках, форми розрахунків та порядок платежів.

6. Державні інститути, що здійснюють регулювання грошового обороту. Безпосереднє регулювання грошового обороту здійснює НБУ.

-2-

Типи грошових систем визначаються змістом та взаємодією їх елементів .

1. В залежності від сукупності економічних відносин розрізняють грошові системи :

- неринкові грошові системи;

- грошові системи ринкового типу.

Неринкову грошову систему, характеризує наявність значних обмежень щодо функціонування грошей, використання адміністративних методів регулювання грошового обігу, заборона певних операцій.

Для грошової системи ринкового типу характерне вільне функціонування грошей; регулювання грошового обігу проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку руху та структуру грошової маси.

2. За механізмом регулювання валютних відносин:

- відкрита грошова система - система, де відсутні будь-які обмеження на проведення валютних операцій з юридичними та фізичними особами;

- грошова система закритого типу- в якій існують обмеження на проведення валютних операцій, що зумовлюють ізоляцію національної економіки від світової.

3. За характером функціонування грошової системи:

- саморегульована грошова система базується на використанні в ролі грошей дорогоцінних металів. Основою саморегулювання виступала рівність вартості, яку виражали монети, та вартості металу в них. Ці системи виступали у формах біметалізму та монометалізму.

- регульована грошова система характеризується наступними рисами:

- в обігу перебувають металеві та паперові гроші, які не мають внутрішньої вартості;

- скасовано золотий паритет як основу валютного курсу;

- емісія грошей здійснюється виключно державою;

- формування валютного курсу здійснюється ринковими методами;

- держава приймає на себе зобов”язання забезпечити стабільність емітованих грошових знаків.

Серед регульованих грошових систем виділяють системи паперово - грошового обігу та кредитного обігу.

 

-3-

Планування грошового обігу здійснюється шляхом складання балансу грошових доходів та витрат населення, та прогнозу касових оборотів.

Баланс потрібен для прогнозу змін величини грошових доходів населення і структури витрат.

Доходи населеннявключають обсяг нарахованих в грошовій та натуральній формі : заробітної плати; прибутку та змішаного доходу; одержаних доходів від власності; соціальних допомог та інших поточних трансфертів.

Витрати та заощадження населеннявключають : витрати на придбання товарів та послуг; сплачені доходи від власності; поточні податки на доходи, майно та інші поточні трансферти; нагромадження основного капіталу та матеріальних оборотних коштів, а також приріст фінансових активів у вигляді заощаджень у вкладах, в іноземній валюті тощо.

Якщо доходи дорівнюють витратам, то маса грошей не зміниться. Якщо доходи перевищують витрати, то грошова маса збільшиться і, навпаки.

На основі балансу доходів і витрат неможливо проводити оперативне регулювання грошової маси. Тому виникає потреба планувати надходження готівки в каси банків та її видачу. Для цього складається прогноз касових оборотів.

Для складання прогнозу касових оборотів установи банків отримують від підприємств касові заявки. Касові заявки подаються 1 раз в квартал. На основі касових заявок складається прогноз касових оборотів комерційного банку, потім дані передаються в НБУ і складається прогноз касових оборотів по регіону та по країні в цілому.

 

- 4-

 

Грошово – кредитна політика – це комплекс взаємопов”язаних заходів щодо регулювання грошового обороту, спрямованих на досягнення заздалегідь визначених цілей.

Об”єкти грошово – кредитної політики :

- пропозиція грошей,

- швидкість обігу грошей,

- процентна ставка,

- валютний курс.

Суб”єктамигрошово – кредитної політики виступають Національний банк України, уряд, Верховна Рада.

Цілігрошово – кредитної політики :

Стратегічні – забезпечення стабільності грошової одиниці України, сприяння зростанню виробництва, повній зайнятості, стабілізації цін та збалансованості платіжного балансу.

Проміжні – пожвавлення чи стримування ринкової кон”юнктури задля досягнення стратегічних цілей.

Тактичні – зміна грошової маси та процентної ставки в напрямку, що забезпечує досягнення проміжних цілей.

Засобигрошово – кредитної політики – це конкретні заходи і дії ЦБ, спрямовані на регулювання грошової маси.

Засобами грошово – кредитної політики згідно Закону „Про Національний банк України” є :

1. Політика обов”язкових резервів. Полягає в тому, що НБУ встановлює єдину для всіх банків норму обов”язкового резервування залучених ресурсів без права їх використання.

2. Облікова політика. Полягає в тому, що НБУ встановлює процентну ставку за позичками, що надаються комерційним банкам у порядку їх рефінансування.

3. Політика відкритого ринку. Полягає в змінах обсягів купівлі – продажу НБУ держаних цінних паперів для підтримання грошової маси на необхідному рівні.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.