Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 5. Інфляція та грошові реформи. 1. Грошові реформи



План

1. Грошові реформи. Суть грошових реформ, їх мета. Класифікація грошових реформ.

2. Методи стабілізації національної валюти.

 

Питання 1. Грошові реформи. Суть грошових реформ, їх мета. Класифікація грошових реформ

 

Під час вивчення даного питання потрібно мати на увазі, що грошові реформи представляють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення чи покращання механізму регулювання грошового обороту, відповідно до нових соціально-економічних умов.

Грошові реформи, що проводились у різні часи в багатьох країнах, значно відрізнялися за своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, методами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо.

Грошові реформи можна класифікувати так:

1) створення нової грошової системи: дані реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово-грошового обігу чи кредитного обігу в умовах створення нових держав;

2) часткова зміна грошової системи: реформування окремих 'и елементів: назва та величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їх емісії й характер забезпечення тощо;

3) проведення спеціальній стабілізаційних заходів з ме­тою утримання інфляції чи подолання її наслідків.

Досить часто окремі грошові реформи мають ознаки всіх трьох типів.

Успішне проведення грошової реформи вимагає відповід­ної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, покращання структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

Нерідко грошовій реформі передує деномінація грошових знаків, тобто обмін усіх старих знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій пропорції всіх грошових показників: цін, тарифів, заробітної плати, балансової вартості фондів тощо.

 

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає суть грошових реформ?

2. Яка мета проведення грошової реформи?

3. Як класифікують грошові реформи?

 

 

Питання 2. Методи стабілізації національної валюти

 

Опрацьовуючи дане питання, слід пам’ятати, що крім підготовки економічних і організаційних передумов грошової реформи, важливе значення для її успіху має правильний вибір методу стабілізації валюти в процесі реформи. Існують такі метода стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація (ре­ставрація), девальвація та деномінація.

Нуліфікація - оголошення державою знецінених паперо­вих грошових знаків недійсними; проводиться за умови надзвичайно великого падіння купівельної спроможності гро­шей, коли стає недоцільним будь-який обмін їх на нові гроші, і в такій крайній формі зустрічається рідко.

Девальвація - це офіційне зниження державою курсу національних грошей щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць. Поки держави фіксували золотий уміст своїх валют, його зниження та зниження курсу валюти відбувалося приблизно однаковою мірою. Після скасування золотих паритетів девальвація зводилася тільки до зниження офіційного валютного курсу. Рівень її в обох випадках визначався рівнем знецінення валют, тобто новий золотий вміст і курс встановлювалися на рівні фактичної вартості валюта, яка формувалася внаслідок інфляційного знецінення.

На першому етапі (до 1929-1933рр.) - девальвація спричинила поновлення обміну банкнот на золото тільки за зниженим паритетом. На другому етапі - обмін на золото не поновлювався, проте зниження валютного курсу дещо сприяло стабілізації внутрішнього ринку та грошового обігу, оскільки стимулювало експорт і зміцнювало конкурентоспроможність національних підприємств на світовому ринку, а також робило дорожчим імпорт.

Після скасування розміну банкнот на золото значно змі­нився зміст і механізм девальвації валюти. Девальвації стали рідше проводитись у межах грошових реформ із метою стабі­лізації внутрішнього грошового обігу, а передусім - як метод валютної політики для регулювання зовнішньоекономічних від­носин. У цих умовах девальвацією стали називати будь-яке зако­нодавче зниження офіційного фіксованого валютного курсу. Із введенням режиму “плаваючих курсів валют” зміст девальвації ще більше розширився і цим терміном стали називати навіть тривале зниження ринкового курсу валют.

Ревальвація - це офіційне підвищення державою валют­ного курсу національної валюти країни.

Деномінація- це укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування, що проводиться з метою забезпечення грошового обороту та надання більшої повноцінності грошам.

 

Запитання для самоперевірки

1. Визначте суть методу “нуліфікація”

2. За яких випадків може проводитися девальвація?

3. У чому полягає необхідність деномінації?

4. Укажіть, що вважається причиною ревальвації.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.