Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 3. Грошовий ринок



Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса, що його обслуговує

План

· Модель сукупного грошового обороту. Ринок про­дуктів, ринок ресурсів, грошовий ринок, світовий ринок.

· Грошові потоки, їх характеристика. Механізм збалан­сування грошових потоків.

 

Питання 1. Модель сукупного грошового обороту. Ри­нок продуктів, ринок ресурсів, грошовий ринок, світовий ри­нок

 

Потрібно знати, що сукупний грошовий оборот являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане із процесом суспільного відтворення у цілому, це процес безпе­рервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин. Суб’єктами грошового обороту фактично є всі фізичні та юридичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту.

Для спрощення аналізу грошового обороту всі його су­б’єкти групуються в такі чотири групи:

· фірми (підприємства) - сукупність суб’єктів, які за­безпечують створення та реалізацію національного продукту;

· сімейні господарства (населення) — сукупність суб’єк­тів, які забезпечують виробництво національного продукту ос­новними факторами (робочою силою, засобами виробництва, які перебувають у приватній власності, тощо) та є кінцевими його споживачами;

· державні структури (уряд) - сукупність суб’єктів, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного на­ціонального доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього;

· фінансові посередники - сукупність суб’єктів грошо­вого ринку, які, виступаючи в ролі посередників, можуть діяти на ринку від свого імені та за свій рахунок.

Із метою вивчення особливостей і закономірностей сукупного грошового обороту побудовано його модель, що відображає рух доходів і витрат чотирьох груп суб’єктів грошового обороту: фірм, сімейних господарств, державних структур і фінансових посередників.

Слід зауважити, що, оскільки більшість відносин між економічними суб’єктами здійснюється через ринки, у моделі виділено такі чотири види ринків:

1) ринок продуктів - це ринок, на якому реалізується створений фірмами та сімейними господарствами національний продукт;

2) ринок ресурсів - це ринок, на якому фірми та сімейні господарства купують необхідні для забезпечення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі тощо);

3) грошовий ринок, на якому реалізуються вільні грошові

кошти;

4) світовий ринок, що включає міжнародні зв’язки (експорт-імпорт товарів, позики, кредити, міжнародні закупівлі).

Усі види ринків пов’язують між собою грошові потоки, забезпечуючи цим функціонування єдиного ринкового простору країни.

 

Запитання для самоперевірки

1. Що таке сукупний грошовий оборот?

2. Охарактеризуйте групи суб’єктів грошового обороту.

3. Які види ринків виділено в моделі сукупного грошо­вого обороту?

 

Питання 2. Грошові потоки, їх хар. Ме­ханізм збалансування грошових потоків

 

Слід зазначити, що кожний економічний суб’єкт бере участь у грошовому обороті двояко: як отримувач певних гро­шових доходів і як особа, що витрачає одержані доходи, оскіль­ки витрачання грошових коштів одним суб’єктом неминуче спричиняє отримання доходу іншим суб’єктом, і навпаки. Усе розмаїття доходів і витрат кожної групи суб’єктів обороту згруповано в кілька економічно обособлених основних грошо­вих потоків, які опосередковують відносини між цими групами суб’єктів.

Нижченаведено модель сукупного грошового обороту, в якій виділено 16 окремих грошових потоків.

 

Потрібно з’ясувати економічний зміст грошових потоків і зв’язок між ними. Крім того, слід звернути увагу на механізм збалансування грошових потоків. Збалансування грошового обороту, а отже, і його нормальне функціонування забезпечу­ється вирівнюванням двох ключових потоків - національного доходу та реалізації національного продукту. Між цими потоками існує внутрішній зв’язок, обумовлений єдністю процесу суспільного відтворення, що створює об’єктивну основу для їх вирівнювання. Дана обставина спричинює формування у процесі розподілу і використання національного доходу двох видів грошових потоків, які стосовно національного доходу можна назвати потоками відпливу та потоками припливу грошей.

До потоків відпливу належать: чисті податки (потік 4), заощадження сімейних господарств (потік 5) та оплата імпорту (потік 10). Потоки припливу охоплюють: інвестиційні витрати фірм (потік 7), державні закупівлі урядових структур (потік 9), надходження за експортом (потік 11). Якщо обсяги потоків від­пливу і припливу грошей урівноважуватимуться, то потоки національного доходу та реалізації національного продукту зба­лансуються.

Слід зазначити, що урівноваженість потоків відпливу та припливу грошей автоматично не забезпечується. Її може бути досягнуто тільки через механізм грошового ринку. Потрібно з’ясувати роль грошового ринку та центрального банку в процесі балансування грошового обороту.

 

Запитання для самоперевірки

1. Визначте суть грошових потоків.

2. Охарактеризуйте економічний зміст основних грошо­вих потоків.

3. Поясніть механізм збалансування грошових потоків.

 

Тема 3. Грошовий ринок

План

· Роль банківської системи у формуванні пропозиції гро­шей. Діяльність центрального банку щодо формування пропо­зиції грошей. Роль комерційних банків у пропозиції грошей.

· Рівновага на грошовому ринку.

 

Питання 1. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей. Діяльність центрального банку щодо формування пропозиції грошей. Роль комерційних банків у пропозиції грошей

 

Слід зазначити, що пропозиція грошей визначається бан­ківською системою і значною мірою залежить від емісії банкнот та депозитних грошей. Готівка плюс депозитні (банківські) гроші становлять пропозицію грошей - МІ.

Діяльність центрального банку щодо формування пропо­зиції грошей полягає у нижчезазначеному:

1) В умовах ринкової економіки центральним банкам належить монопольне право емісії банкнот. Відомо, що банкнот­на емісія має кредитний характер, тобто кожному випуску в обіг банкнот на рахунку в центральному банку має відповідати певна кредитна позиція - кредит комерційного банку, позика уряду, зарубіжні активи. Водночас центральний банк у будь-який час може випустити “свої” гроші, оскільки нині для центральних банків не встановлюються жорсткі обмеження емісії банкнот або умови їх покриття. Таким чином, центральний банк несе суттєву відповідальність щодо пропозиції грошей.

2) Центральний банк перетворює безготівкові гроші, що перебувають на його рахунках, у банкноти, тобто центральний банк не тільки випускає банкноти, а й переказує ліквідні кошти на рахунки своїх клієнтів: комерційних банків, державної скарб­ниці, фінансових небанківських установ. Для досягнення рівно­ваги на грошовому ринку центральний банк вимушений пере­творювати значну кількість грошей, розміщених на банківських рахунках, у банкноти.

3) Центральний банк обслуговує державний борг. Систе­ма обслуговування державного боргу ґрунтується не на випуску в обіг нових грошей, а на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов’язань. Продаючи цінні папери, дер­жава позичає гроші у суб’єктів фінансового ринку. Купуючи державні зобов’язання, центральний банк створює “базу” для наступної депозитної емісії комерційних банків, що безпосе­редньо призводить до зростання в обігу грошової маси.

4) Центральний банк здійснює емісію грошей, купуючи іноземну валюту, коли на валютному ринку значно підви­щується на неї попит. Такі закупівлі становлять певну частку валютних операцій.

Потрібно звернути увагу на роль комерційних банків у пропозиції грошей. Комерційним банкам притаманна функція емісії депозитних (банківських) грошей. їх випуск - це банків­ська операція, пов’язана із перетворенням боргових зобов’язань у платіжні засоби, які можна безпосередньо використати на грошовому ринку.

Крім того, комерційні банки утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Відомо, що грошова маса зрос­тає, якщо банки надають кредити клієнтам, і зменшується, коли останні повертають кредити. Аналогічний ефект емісії грошей має місце тоді, коли комерційний банк купує на фондовому ринку державні цінні папери. У такому випадку державні зобов’язання перетворюються у платіжні засоби. Додаткова емісія грошей можлива через придбання банком іноземної валюти. І навпаки, продаж державних цінних паперів чи погашення державного боргу, або продаж іноземної валюти означатиме зменшення грошової маси.

 

Запитання для самоперевірки

1. Розкрийте напрями діяльності центрального банку щодо формування пропозиції грошей.

2. Охарактеризуйте роль комерційних банків у пропозиції грошей.

 

Питання 2. Рівновага на грошовому ринку

 

Вивчаючи дане питання необхідно усвідомити, що гро­шовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійсню­ються переважно короткострокові (від одного дня до одного ро­ку) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресур­сів банків, установ, держави та приватних осіб.

Необхідно звернути увагу на те, що інструментами гро­шового ринку є: векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Його основні інститути такі: банки, облікові установи, брокерські й дилерські фірми. За джерелами ресурсів є кошти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є: фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення.

Грошовий ринок є важливим об’єктом державного регулювання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх видатків і покриття бюджетного дефіциту.

Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку - попит, пропозиція, ціна.

Особливості грошового ринку - це особливості кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція - форму пропозиції позик, а ціна - форму процента на позичені кошти.

Розмір процентного платежу залежить від розміру позики та від строку її дії.

На грошовому ринку розрізняють кілька видів процентів: облігаційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.

Зміни ставки процента впливають на попит на грошовому ринку: при зростанні ставки попит знижується, а при зниженні - підвищується. Оскільки пропозиція грошей автоматично не спричиняє зміну ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищенні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при зниженні ставки — нестача грошей, що загрожує дефляцією.

Дефляція - це стан економіки, що характеризується процесами, протилежними тим, які відбуваються в умовах інфляції. Спричиняється вона зменшенням грошової маси шляхом вилучення з обігу частини платіжних засобів.

За цих обставин рівень процента стає об’єктом державно­го грошово-кредитного регулювання, а ставка облікового процента, що встановлюється Центральним банком на основі реального вивчення стану грошового ринку, є орієнтиром для визначення процентних ставок з усіх інших видів операцій на грошовому ринку.

Обліковий процент є нормою доходу, яку Центральний банк стягує із комерційних банків за позики, видані під заставу комерційних векселів.

Використання облікової ставки Центральним банком при видачі позик комерційним банкам, тобто на початку над­ходження грошей в обіг, перетворює її в офіційний норматив ціни грошей, на який орієнтуються всі суб’єкти грошового ринку.

Під пропозицією грошей (МБ) мається на увазі загальна кількість грошей, що перебувають в обігу; вона складається з агрегатів МІ, М2, МЗ.

Попит на гроші (МБ) - це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.

Чим вищий рівень прибутку в суспільстві, тим більше укладається угод; чим вищий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національної економіки.

 

 

Модель грошового ринку подано на рис. 1.

Пропозиція при експансіоністській грошовій політиці

Відсотки

MS1

 

Рис. 1. Проста модель ринку грошей

На горизонтальній осі відкладається розмір грошової ма­си, а на вертикальній - відсоток (ціна грошей). Попит на грошову масу зменшується із збільшенням відсотка. Чим більший від­соток, тим менш раціонально зберігати свої кошти у вигляді готівки, а краще мати їх у вигляді засобів, що дають прибуток. Зі зниженням відсоткової ставки попит на грошову масу зростає.

 

Запитання для самоперевірки

1. Який зв’язок між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей в обігу?

2. Що таке пропозиція грошей на грошовому ринку?

3. Що таке попит на гроші на грошовому ринку?

  1. Які чинники впливають на попит на гроші?
  2. Що впливає на пропозицію грошей на грошовому ринку?

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.