Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сутність позичкового відсотка, його види і функції



Ціною кредиту можна вважати позичковий відсо­ток. Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядаєть­ся не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених гро­шей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну. Скажімо, якщо за отримання 10 000 грн. в кредит позичальни­ку потрібно через рік повернути 14 000 грн., це озна­чатиме, що він отримав гроші під 40% річних.

 

Оскільки надання кредиту та повернення грошей розірвані у часі, то виникає проблема втрати грошима
їх купівельної спроможності через інфляцію. Тоді ча­стина плати за користування грошима піде на по­
криття втрати їх купівельної спроможності, а частина дійсно буде винагородою власника. Слід розрізняти
номінальну та реальну ставки позичкового відсотка. Номінальна ставка — це відсоткова ставка, ви­ражена у грошових одиницях за поточним грошовим курсом. Реальна ставка — це відсоткова ставка, виражена у незмінних грошах або скоригована з ура­хуванням інфляції. Так, якщо у попередньому при­кладі ціни за рік зросли в 1,25 раза то за своєю купівельною спроможністю 1 грн. на початку року становитиме 1,25 грн. на кінець року. Якщо пе­рерахувати всі повернені у кінці року гроші у зіставні з наданими на початку року, то 14 000 грн. будуть відповідати 11200 грн. (14 000 : 1,25 = 11 200). От­же, реальна відсоткова ставка буде лише 12%. Взаємо­ зв'язок між номінальною та реальною ставками пока­зує така формула:

Ставка позичкового відсотка формується залежно від співвідношення попиту на гроші та їх пропозиції. Разом з тим, не існує єдиної для всіх випадків відсот­кової ставки. Надання кредиту може диференціюва­тися залежно від умов повернення, державного регу­лювання цього процесу, особливостей позичальника тощо. Отже, доцільно розглянути фактори, які впли­вають на відсоткові ставки.

Надання кредиту — це ризик з боку кредитора, оскільки позичальник за певних умов може не поверну­ти отримані гроші. Тому найпершим фактором, який буде зумовлювати конкретний рівень відсотка по конк­ретній позиції, е ступінь ризику — ймовірність втрати грошей кредитором. Тут залежність пряма: чим більша ймовірність неповернення грошей, тим більший буде відсоток. Разом з тим, загроза втрати грошей може досягати такого рівня, що вона взагалі не компенсується збільшенням відсотка. За цих умов кредит не надається.

Певний вплив на відсоткову ставку справляє роз­мір кредиту. За інших рівних умов кредитор віддає перевагу більшим кредитам, оскільки це зменшує йо­го витрати на вивчення економічного становища по­зичальника, на обслуговування кредиту тощо. Отже, кредитор погоджується надавати більші суми під менші відсотки.

По-іншому впливає на відсоткову ставку термін надання кредиту. Оскільки у довготривалому періо­ді ймовірність непередбачуваних подій більша, то для перестрахування втрат від них відсоток по кре­дитах також буде більшим.

Впливає на відсоткові ставки також державна по­літика оподаткування. Якщо відсотки, отримані від надання кредиту не оподатковуються чи оподаткову­ються на пільгових умовах, то вартість отримання кре­диту буде меншою. Так, поки дисконти по облігаціях внутрішньої державної позики в Україні не оподаткову­валися, їхня доходність була нижчою, тобто отримання коштів обходилося державі дешевше. Після введення оподаткування ціна залучення коштів зросла.

Існують такі види процентів за кредит:

фіксовані — виплати за процентами незмінні протягом усього строку кредиту;

плаваючі — ставки коливаються залежно від розвитку ринкових відносин, зміни депозитних процентів, попиту та пропозиції кредитних ресурсів;

базові (середні).

Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка НБУ, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова процентна ставка може бути або вищою, або нижчою облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він може встановлювати проценти за своїми позичками, нижчі від облікової ставки:

реальні (за мінусом знецінення грошей);

від'ємні, що відображають умови випередження темпів знецінення грошей відповідно до темпів зростання позичкового процента.

Комерційні банки як незалежні економічні суб'єкти мають право самостійно встановлювати рівень процентної ставки за кредитами залежно від попиту і пропозиції на кредит та рівня облікової ставки. Порядок їх сплати також встановлюють банки, обумовлюючи їх у кредитному договорі.

Оскільки позичковий капітал переважно концентрується в банках, які є фінансовими посередниками між кредиторами та позичальниками, то розрізняють проценти на вклади і проценти за кредитами. Зазвичай, норма позичкового процента за кредитами вища від норми позичкового процента на вклади та депозити. Унаслідок цього виникає маржа, яка є одним з основних джерел доходів банків.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.