ГРАФІЧНА МОДЕЛЬ ГРОШОВОГО РИНКУ. РІВНОВАГА НА ГРОШОВОМУ РИНКУ ТА ПРОЦЕНТ

Якщо дві криві — попиту і пропозиції — накласти одну на Другу в одній системі координат, то одержимо завершену графіч­ну модель грошового ринку. У ній попит і пропозиція подаються

у взаємодії І визначається результат цієї взаємодії: рівень їх урів­новаження та норма рівноважної ставки процента, що відповідає цьому рівню (рис. 3.8).

о

І?

її

52.

51 55

%А 14 ..

12 •• 10 ••

4 ••

2 ..

] (пропозиція)

—І---- 1--- 1--- 1--- 1--- 1--- 1--- 1--- 1--- )-> млрд грн.

2,04,0 6,0 8,0 10,0

Маса грошей вобороті Рис.3.8. Графічнамодель ринку грошей

Криві попиту (МД) і пропозиції (МІ) перетинаються в точці А, якій адекватні маса грошей в обороті на суму 4,0 млрд грн. та ставка очікуваного доходу (номінального процента) на рівні 8%. Це значить, що економічні суб'єкти в даній економічній ситуа­ції бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 4,0 мпрд грн., а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит І пропози­цію. За цієї умови ставка процента (очікуваного доходу) стабілі­зується на рівні 8%' . Цей рівень є рівноважною ставкою про­цента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, що дорівнює 4,0 млрд грн., і будуть його тримати на руках, а про­давці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за при­йнятною ставкою процента.

Стабілізація ставки процента на рівні 8% пояснюється тим, що попит на гроші підштовхує ставку процента вверх, а пропозиція грошей — вниз. І якщо попит і пропозиція зрівноважуються, то ці різнонапрямлені сили нейтралізують одна одну і ставка процента залишається незмінною.

НІ за якої іншої ставки процента подібна зрівноваженість по­питу І пропозиції неможлива. Припустимо, що якимось чином удалося в цій ситуації встановити ставку процента на рівні 6%, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну буде зни­ження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання по­питу на гроші — точка попиту зміститься по кривій попиту впра­во в положення аі (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні А). Збільшення попиту на гроші вияви­ться в посиленні вимог економічних суб'єктів до банків надати їм грошові позички. Проте банки не зможуть задовольнити цих ви­мог, оскільки їхні резерви залишилися незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанкївському рин­ку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання процентної ставки доти, доки вона не досягне попереднього (рівноважного) рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня буде зростати альтерна­тивна вартість грошей і скорочуватися попит на гроші. Як тільки ставка досягне 8%, увесь додатковий попит на гроші зникне І всі показники займуть рівноважне положення: попит І пропозиція — 4 млрд грн., ставка процента — 8%.

Порушену рівновагу ринку можна було «заспокоїти» Іншим способом — збільшенням пропозиції грошей до нового рівня по­питу. Для цього центральний банк повинен збільшити резерви комерційних банків, купивши у них відповідну масу цінних па­перів чи збільшивши рефінансування. За рахунок додаткових ре­зервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівно­вага відновилась би. Але рівень її був би зовсім іншим — обсяг грошової маси зросте до 5 млн грн., а ставка процента знизиться до 6%. Проте така рівновага може мати негативні наслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значно зросте платоспроможний попит.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може обумовлюва­тися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновити­ся тільки на інших рівнях як процента, так і грошової маси.

Вплив на ринок змін у пропозиції грошей. Припустимо, що за умови урівноваженості грошового ринку в точці А, що відпо­відає 8% номінального процента і 4,0 млрд грн. грошової маси, центральний банк приймає рішення збільшити пропозицію гро­шей до 5,0 млрд грн. Фактичний коефіцієнт мультиплікації депо­зитів становить 2,0. За цієї умови центральному банку достатньо купити у комерційних банків цінних паперів на 0,5 млрд грн., щоб

збільшити загальну масу грошей (пропозицію) на 1,0 млрд гри., тобто до запланованого рівня. Унаслідок додаткової пропозиції грошей її крива МІ на графічній моделі зміститься вправо в точ­ку, що адекватна 5,0 млрд грн. (рис. 3.9).

] (пропозиція)

М,Д, МД (попит)

І > млрд грн.

2,0 40 6,0 8,0 10,0

Маса грошей в обороті

Рис. 3.9. Впливна ринок змін у попиті і пропозиціїгрошей

При незмінному попиті на гроші точка перетину кривих попиту і пропозиції зміститься вниз вправо по кривій МД у позицію аь яка й визначить новий рівень рівноваги на грошовому ринку: ставка про­цента знизиться до 6%, маса грошей збільшиться до 5,0 млрд грн. Тільки за цих параметрів кон'юнктура грошового ринку стабілізує­ться і встановиться нова рівновага попиту і пропозиції в точці А[.

Які ж конкретні процеси в реальній дійсності спричинили ці зміни в моделі грошового ринку?

Одержавши додаткові резерви завдяки продажу центральному банку цінних паперів на 0,5 млрд грн., комерційні банки захочуть вкласти їх в дохідні активи І насамперед запропонують у позички на мїжбанкІвському ринку. Додаткова пропозиція ресурсів під­штовхне вниз процентну ставку на цьому ринку, а згодом і про­центну ставку по всіх банківських позичках. Зниження процентної ставки викличе падіння альтернативної вартості зберігання грошей в економічних суб'єктів, унаслідок чого почне зростати їх попит на гроші, що виявиться в збільшенні замовлень на одержання по­зичок. І будуть вони зростати одночасно зі зниженням процентної ставки доти, доки попит не досягне нового рівня пропозиції гро-

шей, тобто 5,0 млрд грн. У цій точці настане рівновага попиту й пропозиції, а процентна ставка стабілізується на рівні 6%.

Центральний банк може прийняти рішення про зменшення пропозиції грошей на урівноваженому ринку, щоб вирішити пев­ні макроекономІчні завдання. Цього можна досягти продажем цінних паперів на відкритому ринку, що призведе до скорочення надлишкових резервів комерційних банків і зменшення їхніх мо­жливостей надавати позички своїм клієнтам. У разі збереження попиту на гроші, а отже і на банківські позички, на попередньому рівні, скорочення кредитних ресурсів банків призведе до ужорс-точення банківського кредитування, передусім до підвищення позичкового процента. Конкуренція між економічними суб'єкта­ми за банківські позички надасть цьому процесу тривалого хара­ктеру, поки процент не досягне нового рівноважного рівня, адек­ватного новим обсягам попиту і пропозиції, які скоротяться порі­вняно з попередніми. Крива пропозиції зміститься вліво, а точка рівноваги — вліво і вверх по кривій попиту І займе позицію А (див. рис. 3.9).

Вплив на ринок змій у попиті на гроші.На відміну від про­позиції попит на гроші не може змінитися за бажанням банківської системи. Для цього потрібно, щоб у самій реальній економіці ви­зріли необхідні передумови і чинники. Одним Із таких чинників мо­же бути зростання ВНП І національного доходу. У цьому випадку неминуче зросте попит на гроші, насамперед збільшиться потреба в трансакційних запасах. У графічній моделі це виявиться в змі­щенні кривої попиту з позиції МД у позицію М] ДІ (див. рис. 3.9).

За незмінної пропозиції грошей точка перетину кривих попиту І пропозиції (точка рівноваги) зміститься вверх у положення А^ (див. рис. 3.9). Це значить, що рівновага між попитом і пропози­цією при масі грошей в обороті 4,0 млрд грн. настане за ставки процента 10%.

У реальній дійсності цим змінам відповідатиме збільшення попиту економічних суб'єктів на банківські позички. Для надан­ня таких позичок банкам потрібні будуть додаткові резерви, І во­ни збільшать попит на ресурси на міжбанківському ринку. Проте задовольнити всі додаткові потреби в ресурсах таким способом банки не зможуть, бо загальна пропозиція грошей залишається незмінною — 4,0 млрд грн. Між банками розпочнеться конкуре­нція за ресурси, відсутність яких спричинить зростання ставки процента на міжбанківському ринку, а потім і по інших позичках. У міру зростання рівня процента зростатиме альтернативна вар­тість зберігання грошей, і в економічних суб'єктів буде зменшу-

ватись бажання накопичувати запаси грошей, а отже — одержу­вати додаткові позички. При досягненні ставкою процента 10% бажання економічних суб'єктів збільшувати запаси грошей ста­білізується І відновиться рівновага на грошовому рівні, однак за значно вищого рівня процента.

Звичайно, можуть з'явитися фактори, що зумовлять зниження попиту на гроші. Тоді всі розглянуті процеси (попит на позички, формування резервів, зміна процентної ставки) теж будуть запу­щені, але в протилежному напрямку. Рівновага на грошовому ринку відновиться на нижчому рівні. Лінія попиту на моделі рин­ку зміститься вліво і вниз, а точка рівноваги зміститься вниз від точки А2 по лінії пропозиції грошей.

У реальній дійсності може бути багато й інших варіантів змі­ни попиту та пропозиції грошей і багато інших точок рівноваги на моделі ринку. Проте в усіх випадках зміна ставки процента являє собою механізм урівноваження попиту і пропозиції, а кож­ний новий рівень процентної ставки є наслідком зміни попиту і пропозиції на грошовому ринку. З цього погляду рух процента підкоряється тим же ринковим силам, що й рух ціни на товарних ринках, що дає підстави розглядати процент як ціну грошей, що формується на грошовому ринку.

Поиск по сайту: