ПРОЦЕС ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ, млн грн

Як видно з наведених даних, процес мультиплікації розпочав­ся з надання НБУ позички банку А на суму 10,0млн грн. Одер­жання цієї позички призвело до збільшення пасивів банку А, а отже і його резервів, на 10,0 млн грн. Частина приросту резервів (1,2 млн грн.) залишається на коррахунку банку А в центрально­му банку для збільшення обов'язкового резерву, а в межах віль­ного резерву банк надає позичку своєму клієнтові (8,8 млн грн.). Оскільки одержану позичку клієнт банку витратив на платежі контрагенту, що обслуговується банком Б, 8,8 млн грн. вийшли з

обороту банку А і тому він втратив таку ж суму своїх резервів. Ос­таточно у банку А пасиви збільшилися на 10,0 млн грн., резерви — на 1,2 млн грн. і вимоги за наданими позичками — на 8,8 млн гри., тобто пасиви й активи збільшилися однаково.

Надходження грошей на суму 8,8 млн грн. з банку А в банк Б збільшили суму пасивів останнього, В його обороті відбудеться такий же рух коштів, як і в банку А: частина приросту резерву (1,05 млн грн.) залишиться на рахунку банку Б у центральному банку; в обсязі вільного резерву видана позичка (7,75 млн грн.), що призвела до витрати банком такої самої суми резерву, бо по­зичка була використана для платежів клієнтові Іншого банку і тому гроші перейшли в банк В. Отже, пасиви банку Б збільшили­ся на 8,8 млн грн., резерви — на 1,05 млн грн., вимоги за надани­ми позичками — на 7,75 млн грн., тобто пасиви й активи зросли на 8,8 млн грн.

У всіх інших банках рух пасивів І резервів буде таким же, як у банках А та Б. Загалом по комерційних банках пасиви зросли на 83,3 млн грн., резерви — на 10,0 млн грн., надані позички — на 73,3 млн грн. Із загальної суми приросту банківських пасивів 10,0 млн грн. забезпечено за рахунок позички, одержаної в цент­ральному банку, а 73,3 млн грн. — приріст депозитів на рахунках клієнтів — забезпечено кредитуванням їх відповідними комер­ційними банками.

Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав додатко­ві позички тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому система банків створила (приростила) депозит­них грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні — від цен­трального банку. У цьому наочно виявляється участь комерцій­них банків у збільшенні маси грошей, що обслуговує грошовий оборот.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мульти­плікатора пі) залежить від норми обов'язкового резервування (г) І

визначається за формулою т = V. Приріст грошової маси (АМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути ви­ражений формулою ДМ = ДК х У, де ДК — початковий приріст

резервів, що спричинив процес мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може Істотно відхилятися від розра­хункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й Інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позичених коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації І знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на

позички та зростання позичкового процента. В обох цих випад­ках знизиться обсяг надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами, внаслідок чого зменшиться форму­вання у них депозитних вкладів.

Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплі­кації. Грошово-кредитний мультиплікатор може «спрацюва­ти» не тільки при додатковому введенні грошей у банківський оборот центральним банком через кредитну емісію (у нашо­му прикладі — банку А). Такого самого ефекту буде досяг­нуто, якщо резерви одного з банків зростуть завдяки надхо­дженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо певний банк збільшить свої резерви шляхом продажу частини активів на міжбанківському ринку, у тому числі і НБУ, наприклад цінних паперів.

З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мульти­плікатора, що склався на певний час (тт), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова про­позиція) до суми грошової бази за формулою:

МО+Д

тт = ,

МО+Я

де МО — маса готівки в обороті поза банками;

Д— маса грошей в депозитах комерційних банків;

К — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).

Розрахований за цією методикою рівень мультиплікації ста­ном на 1 січня 2000р. в Україні дорівнював 1,18 і знизився за 1999р. на 2,0%.

Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб еко­номічного обороту. Проте надмірне підвищення його рівня може призвести до порушення рівноваги на грошовому ринку і поси­лення інфляції. Тому важливим завданням центрального банку є правильне визначення тенденції зміни рівня мультиплікації, своє­часне регулювання його відповідно до цілей грошово-кредитної політики. Таке регулювання забезпечується зміною норми обов'­язкового резервування, впливом на обсяг початкового приросту банківських резервів, впливом на використання банками вільних резервів на цілі кредитування тощо. Вживаючи ці заходи, цент­ральний банк може досить ефективно впливати на емісійну дія­льність комерційних банків для досягнення цілей грошово-кредитної політики.

Висновки

1. Грошовий оборот — це процес безперервного руху гро­
шей в усіх їх формах між суб'єктами економічних відносин.
Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному від­
творенні.

2. Грошовий оборот складається з безлічі різноманітних гро­
шових потоків, які між собою тісно пов'язані, постійно перехо­
дять один в інший, взаємобалансуючись. Це надає грошовому обо­
роту характер замкнутого, єдиного, збалансованого процесу, не­
залежно від того, у якій формі гроші виступають та якими спосо­
бами вони приводяться в рух.

3. За економічним призначенням окремих грошових потоків
сукупний грошовий оборот поділяється на три сектори: грошо­
вий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і спожи­
вання матеріальних цінностей та послуг; кредитний оборот, що
обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами
на зворотних, еквівалентних та платних засадах; фіскально-
бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між
економічними суб'єктами.

4. Грошова маса є ключовим індикатором грошового обороту,
а регулювання її обсягу — вирішальний спосіб досягнення цілей
грошово-кредитної політики, Тому правильне визначення обсягу,
структури та засобів зміни грошової маси набуває важливого те­
оретичного І практичного значення. Сучасна практика визначає
масу грошей (М) на таких засадах:

• вимірювання грошової маси здійснюється з двох боків: 1)з
боку центрального банку як емісійного центру країни (відповід­
ний показник грошової маси називається грошовою базою); 2) з
боку економічних суб'єктів — власників наявних в обороті запа­
сів грошей (відповідні показники грошової маси (М) називаються
грошовими агрегатами);

• в обсяг М включаються всі запаси грошей, які є в розпоря­
дженні економічних суб'єктів (крім банків), незалежно від їх
форми, призначення, термінів зберігання;

• грошові агрегати диференціюються залежно від відміннос­
тей у рівнях ліквідності окремих видів грошових запасів; оскіль­
ки ці відмінності помітно різняться по окремих країнах, то в ко­
жній з них установлюється свій набір І зміст грошових агрегатів,
В Україні визначаються чотири агрегати — МО, МІ, М2, МЗ.

5. Швидкість обігу грошей характеризує частоту їх переходу
від одного суб'єкта грошового обороту до іншого. Зміна швидко­
сті обігу грошей має відчутні економічні наслідки — передусім
впливає на формування платоспроможного попиту і рівня цін, на
кон'юнктуру грошового ринку, а отже — на рівень процента і ва­
лютного курсу. Отже, фактор швидкості грошей Істотно дефор­
мує зв'язок між масою грошей в обороті і цінами, що свідчить
про неточність постулатів кількісної теорії грошей. Дж. М. Кейнс
вважав неможливим наперед визначити дію цього фактора і тому
поставив під сумнів практичне значення постулатів кількісної те­
орії, передусім на коротких відрізках часу. М. Фрідман вважав за
можливе прогнозувати зміну швидкості грошей і враховувати
цей фактор при регулюванні впливу М на ціни на коротких часо­
вих відрізках. На довгих відрізках часу зміни швидкості грошей
незначні і тому вважається за можливе абстрагуватися від цього
фактора в грошово-кредитній політиці.

6. Зміна маси грошей в обороті — основний фактор впливу
грошей на реальну економіку. З огляду на це важливого значення
набуває створення ефективного механізму зміни маси грошей в
обороті. Найбільш ефективним може бути механізм емісії грошей
на кредитній основі. У цьому механізмі беруть участь як цент­
ральний, так І комерційні банки. Центральний банк емітує на мо­
нопольних засадах готівкові гроші в оборот І вилучає їх з оборо­
ту, а також бере участь в емітуванні безготівкових грошей.
Комерційні банки здійснюють емісію тільки безготівкових гро­
шей через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.

Запитання для самоконтролю

1. Визначте сутність та основні риси грошового обороту. Які дискусії є
в літературі з цього приводу?

2. Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі
обороту. Що таке потоки втрат і потоки Ін'єкцій? Чи збігаються обсяги цих
Двох груп потоків?

3. Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансу­
ватись?

4. Назвіть вхідні і вихідні потоки у групи суб'єктів «сімейні господарс­
тва» і поясніть, як вони балансуються,

5. Поясніть, чому у відкритій економіці наявність чистого імпорту
спричиняє необхідність припливу капіталу, а чистого експорту — відпливу
капіталу з країни?

6. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економіч­
ним змістом його потоків?

7. Який з названих запасів грошей найповніше характеризує обсяг маси
грошей в обороті:

— готівка, що перебуває поза банками;

— уся готівка, емітована центральним банком;

— гроші, що перебувають на поточних рахунках у банках;

— гроші, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту?

8. Чому існують два підходи до виміру маси грошей — через грошову
базу і через грошові агрегати?

9. Чому в різних країнах застосовується свій набір грошових агрегатів і
різне наповнення кожного з них?

10. Чи можна вважати нормальними співвідношення грошових агрегатів
МО і МЗ в Україні? Якщо ні, то чому і чим таке співвідношення спричинене?

11. Який з українських грошових агрегатів виражає:

— запас найліквідніших грошей;

— запас грошей з усім спектром ліквідності, що фактично склався;

— найвужчІ гроші;

— найширші гроші.

12. Чи входить до агрегату МО запас готівки в касах комерційних банків?
Обгрунтуйте свою відповідь.

13. Чи входить до агрегату МЗ запас грошей, який зберігають комерційні
банки на своїх коррахунках у центральному банку? Обгрунтуйте свою від­
повідь.

14. Чи є зміна швидкості обігу грошей самостійним фактором впливу на
ринкову кон'юнктуру чи це лише механічний наслідок зміни маси грошей,
коли при збільшенні маси швидкість зменшується, а при зменшенні —
збільшується?

15. Коли можливо абстрагуватися від зміни швидкості обігу грошей при
визначенні завдань грошово-кредитної політики, а коли не можливо?

16. Коли зростання швидкості грошей можна розцінювати як позитивне
явище, а коли як негативне?

17. Поясніть, чому при наданні банками позичок виникає грошово-
кредитна мультиплікація?

18. Визначте, на яку суму зростуть за тиждень пасиви комерційного бан­
ку А за таких умов:

— у понеділок торговельна організація внесла на свій рахунок 150,0 тис. грн.;

— за рахунок і в обсязі вільного резерву, що виник, банк у вівторок на­
дав кредит приладобудівному заводу;

— у середу завод за рахунок одержаної позички розрахувався з метало-
базою, що також є клієнтом банку А;

— у п'ятницю банк за рахунок нового вільного резерву і в повній його
сумі надав кредит автотранспортному підприємству і переказав на його по­
точний рахунок. До кінця робочого дня це підприємство не використало
наданої позички;

— норма обов'язкового резервування на цьому тижні становила 20%.

РОЗДІЛ З

ГРОШОВИЙ РИНОК

Після вивчення цього розділу Ви зможете:

• визначити сутність, структуру та особливості
прояву грошового ринку;

• засвоїти особливості формування та чинники
зміни попиту на гроші та пропозиції грошей;

• побудувати інституційну модель грошового рин­
ку та засвоїти його структуру;

• побудувати графічну модель ринку грошей та
зрозуміти механізм його урівноваження;

• зрозуміти механізм впливу змін у попиті та про­
позиції грошей на динаміку рівня процента.

Поиск по сайту: