Біметалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами – за золотом та сріблом; монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти підлягали розміну на обидва ці метали.
Історично першим різновидом біметалізму була система паралельної валюти, за якою співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювалося на ринку стихійно, тобто при здійсненні платежів золоті та срібні монети приймалися відповідно до ринкової вартості золота та срібла. Ситуація на ринках була досить складною, оскільки було два загальних еквіваленти та мала місце постійна зміна співвідношення між золотом та сріблом за вартістю. Щоб спростити ситуацію, держава встановлювала у законодавчому порядку обов’язкове вартісне співвідношення між двома металами, що оберталися на рівних засадах за їх відкритого карбування. Такий різновид біметалізму дістав назву «система подвійної валюти».
Різновидом біметалізму була так звана система «кульгаючої» валюти, за якою один із видів монет карбується у закритому порядку. Прикладом є французька грошова система, коли у 1873 р. було вільне карбування срібла, але за 5-франковими срібними монетами залишилася необмежена сила законного платіжного засобу. Це була спроба врятувати біметалізм.
На зміну біметалізму прийшов монометалізм, так як загальною мірою вартості може бути лише один метал, до чого фактично на практиці й дійшли.
Монометалізм–грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал: золото (золотий монометалізм) або срібло (срібний монометалізм); при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал.
Класичною формою золотого монометалізму вважається золотомонетний стандарт, при якому золото виконувало всі функції грошей, в обігу перебували золоті монети та банкноти, розмінні на них, відкрите карбування монет із фіксованим золотим вмістом, вільний рух золота та іноземної валюти між країнами, внаслідок чого відхилення валютних курсів від паритетів відбулося лише в межах «золотих точок».
Золотомонетний стандарт являв собою найбільш стабільну, саморегульовану грошову систему. Завдяки вільному обігу, відкритому карбуванню золотих монет та необмеженому обміну банкнот на золото маса грошей в обігу стихійно пристосовувалася до потреб обігу в них через механізм скарбу.
У ході грошових реформ (1924–1929 рр.) повернення до золотого стандарту відбулося у двох нових формах – золотозливкового та золотодевізійного стандартів.
Золотозливковийстандарт – це грошова система, за якої в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обмін банкнот здійснюється лише на золоті зливки з певними обмеженнями.
Більшість країн (Німеччина, Австрія та ін.), що не мали достатніх золотих запасів, перейшли до золотодевізійного стандарту. Згідно з цим стандартом також відсутній обіг золотих монет та їх вільне карбування, а обмін банкнот здійснюється на іноземну валюту (девізи), яка обмінюється на золото. У такий спосіб зберігався непрямий зв’язок грошових одиниць 30 країн світу із золотом.
Золотозливковий та золотодевізійний стандарти були грошовими системами без золотого обігу, тобто золото функцій обігу та платежу не виконувало. Саме тому ці стандарти називають «урізаними» формами золотого стандарту.
Залежно від форми, в якій функціонують гроші, виділяють системи паперово-кредитного обігу, при якій в обігу перебувають лише розмінні на грошовий метал знаки грошей – казначейські білети або банкноти.
Системи паперово-кредитного обігуявляють собою грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регульованими, тому що держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків. Розрізняють паперові грошові системи та системи кредитних грошей, нерозмінних на золото.
За паперової системи грошового обігу емісія грошових знаків, які мають форму казначейських білетів, здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту. У такому випадку емісія грошей не пов’язана з потребами товарного обігу, а визначається виключно необхідністю покриття дефіциту державного бюджету, що призводить до переповнення ними каналів грошового обігу та до їх знецінення. До таких систем, як свідчить історія, країни, як правило, вдавалися за часів якихось екстраординарних подій, таких як війни, кризові явища.
Із 30-х років ХХ ст. в усіх країнах утвердилася система кредитних грошей, нерозмінних на золото. Сучасні гроші по суті – це кредитні гроші, які нерозривно пов’язані з господарським оборотом і реально відбивають його рух, тобто сучасні гроші у своїй основній масі є не лише свідченням вартості, титулом платоспроможності, а й реальним відбитком руху товарно-матеріальних цінностей, руху капіталу. Для даної грошової системи характерно: втрата зв’язку із золотом унаслідок витіснення його з внутрішнього та зовнішнього обороту; випуск грошей в обіг не тільки для кредитування господарства, а й для кредитування держави; широкий розвиток безготівкового обігу та зменшення готівкового; інфляція; державне регулювання грошового обігу; відміна офіційного золотого вмісту банкнот, їх забезпечення та розміну на золото; розвиток інтеграційних процесів у сфері грошово-кредитних відносин.
За характером економічної системи виділяють ринкові та неринкові грошові системи. Неринковим грошовим системам притаманне переважання адміністративних неринкових методів регулювання грошового обігу, що проявляється, насамперед, у штучному розмежуванні його на готівку та безготівкову сфери. Такі грошові системи відповідали потребам адміністративно-командних економічних систем, що мали місце у колишніх соціалістичних країнах.
Для ринкових грошових систем характерним є переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обігу. Такі системи властиві країнам з економічними системами ринкового типу.
За характером регулювання національної валютної системи поділяють на відкриті та закриті грошові системи. Для відкритих грошових систем характерним є мінімальне втручання держави у регулювання валютних відносин всередині країни, що виражається у дерегулюванні валютного ринку, повній конвертованості валюти, ринковому механізмі формування валютного курсу. Таке можливе лише за умов достатнього розвитку та відкритості економіки.
Закриті грошові системи характеризуються наявністю значної кількості валютних обмежень, що проявляється в адміністративному регулюванні валютного ринку, неконвертованості валюти, штучному формуванні валютного курсу та ін. Такі грошові системи характерні для країн із закритою економікою. Закриті грошові системи були притаманними СРСР та країнам так званого «соціалістичного табору».
Під час вивчення теми необхідно усвідомити процес створення грошової системи в Україні. Проблеми цього створення визначалися сукупністю економічних і політичних факторів. Процес створення в Україні національної грошової системи відзначався поступовістю. Слід звернути увагу на особливості формування грошової системи України та основні етапи в даному процесі.
Прийнято виділяти три етапи становлення грошової системи України.
Перший етап – 1991–1992 рр. Перші практичні кроки по створенню грошової системи України (запровадження купоно-карбованців багаторазового користування як доповнення до рублевої грошової маси, запровадження купоно-карбованця в безготівкову сферу і вилучення рублевих грошей).
Другий етап – 1992–1996 рр. На даному етапі Національний банк України відпрацьовував окремі елементи та організацію функціонування грошової системи (розбудова власного емісійного механізму, формування системи регулювання НБУ пропозиції грошей, розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ, накопичення досвіду практичного застосування інструментів грошово-кредитної політики, розмежування сфер застосування фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики, розбудова національної платіжної системи, формування механізму валютного регулювання, розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції).
Третій етап – 1996 – по теперішній час. На даному етапі відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грошової системи, що були розроблені на попередніх етапах.
Грошова система України є самостійною, опосередковано регульованою, ринкового типу, паперово-кредитною.
Вивчаючи дану тему, слід розглянути особливості грошових систем провідних країн світу в загальному аспекті на прикладі Німеччини, США, Великобританії, Франції та ін.
Семінарське заняття 8
План
1. 1. Суть грошової системи та її елементи.
2. 2. Закономірність еволюції грошових систем та їх види.
3. 3. Характеристика саморегульованих та регульованих грошових систем.
4. 4. Створення та розвиток грошової системи України.
5. 5. Характеристика грошових систем провідних країн світу.
Практичні завдання
Тести
1. 1. Грошова система – це:
а) види державних грошових знаків;
б) форма організації грошового обігу;
в) сукупність грошей у всіх функціях, які вони виконують;
г) сума всіх грошей, що обертаються в національній економіці.
2. Що зумовило появу i розвиток грошових систем?
а) розвиток товарних відносин;
б) поява в обігу паперових грошей;
в) необхідність уніфікації грошового обігу.
3. З чим пов’язаний другий етап розвитку грошової системи?
а) з остаточним формуванням національних економік;
б) із втратою ролі золота як всезагального еквівалента;
в) з формуванням світового ринку i міжнародного капіталістичного поділу праці.
4. Який вид грошей є повноцінним?
а) золоті монети;
б) будь-які монети;
в) гроші, суспільна вартість яких гарантується державою.
5. Біметалева грошова система – це система, за якої:
а) за золотом i сріблом закріплена роль загального еквівалента;
б) тільки за золотом закріплена роль загального еквівалента;
в) тільки повноцінні гроші виконують роль загального еквівалента.
6. На чому ґрунтується сучасна грошова система?
а) на золотому монометалiзмi й паперових грошах;
б) на паперових грошах;
в) на паперово-кредитних грошах.
7. Що таке кредитні гроші?
а) це особлива форма позики;
б) це сукупність певних цінних паперів;
в) це форма грошей, символ вартості, що виникає з розвитком кредитних відносин.
КРОСВОРД
Розв’язання криптограми полягає в тому, що, правильно відгадавши по горизонталі, ви прочитаєте по вертикалі зашифроване слово, виділене кольором.
1. 1. Грошова одиниця будь-якої країни.
2. 2. Збільшення вартості грошей.
3. 3. Грошовий документ установленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку банкові сплатити зазначену суму конкретній особі чи пред’явникові.
4. 4. Стан економіки, пов’язаний з одночасною стагнацією і інфляцією.
5. 5. Вид банківського вкладу.
6. 6. Знецінення паперових грошей.
7. 7. Грошове вираження загальної суми витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції (робіт і послуг).
Зашифроване слово означає вид комерційного цінного паперу.
Питання для самостійного вивчення
1. 1. Дослідити процес впровадження національної валюти в Україні.
2. 2. Місце і роль центрального банку в державному регулюванні грошової сфери.
3. 3. Дослідити процес еволюції грошових систем.
4. 4. Охарактеризувати роль грошової системи в економіці певної країни.
5. 5. Указати особливості підтримання функціонування паперово-кредитних грошових систем.