Генетична гетерогенність патологій

Коли клінічно схожі хвороби в різних сім'ях обумовлені дефектами різних генів, говорять про генетичну гетерогенність спадкових патологій. Вживані назви багатьох патологічних станів або навіть захворювань часто приховують властиву їм гетерогенність, надаючи вигляду однорідності. За кожною, наприклад, з таких назв, як «синдроми кровоточивості», «м'язова дистрофія», «розумова відсталість», «глухота», «анемія», «глікогеноз» (аномальне накопичення глікогену) і т.д., ховається кілька клінічно, біохімічно та генетично різних захворювань. Фенотипно (клінічно) однорідне захворювання може бути генетично гетерогенним, якщо його ланцюг біохімічних реакцій блокований в різних точках, як, наприклад, при адреногенітальному синдромі (порушення біосинтезу гормонів). Відсутність або нестача одного й того ж кінцевого продукту, наприклад гемоглобіну, що приводить до недокрів'я, також може бути наслідком мутацій різних генів.

Мал. 37. Локалізація генів деяких форм пігментного ретиніту на хромосомах

Нижче подаються ознаки гетерогенності спадкового захворювання.

1. Наявність сімей з різними типами успадкування клінічно схожих захворювань. Наприклад, пігментний ретиніт (зниження нічного зору, звуження полів зору з подальшою прогресуючою втратою зору до повної сліпоти) може успадковуватися як аутосомно-домінантний, або як аутосомно-рецесивний, або як Х-зчеплена рецесивна ознака. Показано, що ген аутосомно-домінантної форми локалізований на довгому плечі хромосоми 3 (3q24), ген аутосомно-рецесивної форми – на короткому плечі хромосоми 6 (6p21.3), а ген Х-зчепленої форми – на короткому плечі Х-хромосоми (Xp11.3) (мал. 37). Цікаво, що, крім щойно названих форм пігментного ретиніту, виявлено ще принаймні 9, аномальні гени яких локалізовані в хромосомах 1, 7 (2 гени), 8, 17, 19 та Х (3 гени, крім названого).

2. Народження дітей (див. розділ 4.1.2, мал. 32, IV покоління) з нормальним слухом від батьків, які обоє хворі на аутосомно-рецесивну глухоту різних форм. Сьогодні виявлено значну кількість форм глухоти з аутосомно-рецесивним типом успадкування, спричинених мутаціями у генах, локалізованих, наприклад, у хромосомах 2, 3, 4, 7, 13, 14, 17, 21 та інших.

3. Наявність різних провідних біохімічних дефектів. Так, при синдромі Санфіліппо (порушення вуглеводного обміну, що супроводжується важкими фізичними вадами та розумовою відсталістю) виділяють 4 типи біохімічних дефектів. Кожний з цих типів характеризується браком того чи іншого ферменту, який бере участь у вуглеводному обміні на певній його стадії.

Контрольні запитання до теми 5.3

1. Що є первинною ланкою перебігу спадкових патологій?

2. Назвіть чинники, які зумовлюють індивідуальний характер перебігу патологічних процесів у кожному конкретному організмі.

3. Які причини зумовлюють виникнення моногенних патологій? Назвіть приклади.

4. У чому полягає характерна особливість патогенезу хромосомних захворювань?

5. Назвіть типи ефектів у процесі розвитку хромосомних патологій та їх механізми.

6. Що Ви знаєте про вікові особливості прояву моногенних патологій?

7. Поясніть поняття «прогредієнтність спадкової патології».

8. Обґрунтуйте хронічність спадкових патологій на конкретному прикладі.

9. Чим обумовлене ураження багатьох органів і систем при моногенних спадкових патологіях?

10. Назвіть можливі причини наявності спадкової патології тільки в одного з членів родоводу.

11. На прикладі конкретної хвороби поясніть поняття «специфічні симптоми спадкової патології».

12. У чому полягає явище резистентності спадкових патологій?

13. Що таке поліморфізм спадкових патологій? Назвіть приклади.

14. Назвіть причини поліморфізму спадкових патологій.

15. Поясніть явище генетичної гетерогенності спадкових патологій на прикладі пігментного ретиніту.

Генні хвороби

Сьогодні відомо близько 4500 генних захворювань, характер успадкування яких визначається законами Г. Менделя. (Див. розділ 4.1.). Вони складають численну та різноманітну за клінічною картиною групу патологій, в основі яких лежить мутація одного гена.

Середня загальна частота новонароджених з генними хворобами складає 1%. Із них 42% уражені аутосомно-домінантними патологіями, стільки ж – аутосомно-рецесивними, 15% – зчепленими з Х-хромосомою та 1% – Y-зчепленими та мітохондріальними. Хвороба вважається досить розповсюдженою, якщо її частота складає 1 на 10000 новонароджених. При частоті 1 уражений на 11000–40000 новонароджених патологія має середню розповсюдженість.

Поиск по сайту: