Озера мають велике господарське значення. Вони багаті на рибні ресурси. Озера є засобом сполучення між окремими поселеннями. У солоних озерах видобувають кухонну сіль (озера Баскунчак та Ельтон в Росії). На берегах озер розміщуються санаторії, курорти, будинки відпочинку. Озерні відклади використовують для лікування. Озера пом'якшують навколишній клімат.
В озерах перебувають різні організми. За кількістю органіки озера поділяють на три типи: оліготрофні з малою кількістю поживних речовин, евтрофні з великою кількістю поживних речовин і дистрофні - бідні поживними речовинами. У багатьох озерах гумідної зони спостерігається підвищений вміст заліза в осадах /Ладозьке/, а в деяких озерах Карелії утворюються залізні та залізо-марганцеві руди в периферійних частинах озер. Це пов'язано з притоком в озеро ґрунтових вод, збагачених залізом. Озерні руди містять від 20 до 60% заліза і мають промислове значення. Так виникло свого часу місто Петрозаводськ.
З використанням озер пов’язана проблема їх охорони, насамперед від забруднення та виснаження. Найяскравішим прикладом є Аральське море, на зміні режиму якого позначився вкрай негативний вплив господарської діяльності на природу. Внаслідок нераціонального використання вод Амудар’ї та Сирдар’ї зменшився річковий стік /а в деякі періоди зовсім припинявся/ в Аральське море, рівень якого з 1961 до кінця 80-х років знизився на 13 м, площа його зменшилася на третину, а об’єм - на 60% /Михайлов В.М. та ін., 1991/. У деяких місцях берегова лінія відступила на 90 км погіршилися кліматичні умови, почастішали пилові бурі в прибережних районах. Багато прибережних населених пунктів опинились далеко на суші, занепало рибальство. Солоність озера з10-11‰ зросла до 22-23‰. Зниження рівня спостерігається і на озерах Іссик-Куль, Балхаш та ін. Важливою проблемою стала охорона від забруднення озер, зокрема таких, як Байкал, де паперово-целюлозні підприємства скидають відходи виробництва в озеро, північ Каспію та ін.
Структура гідрології
Структура гідросфери планети
Вода є однією з найбільш поширених речовин на земній кулі. Вона займає більшу частину земної поверхні і зосереджена в океанах, морях, озерах, річках, льодовиках, болотах, ґрунтах і гірських породах. Усі ці водні об’єкти утворюють єдину водну оболонку земної кулі – гідросферу. На земній кулі вода розподілена нерівномірно. Більша частина її поверхні зайнята океанами і морями, які утворюють безперервну водну оболонку – Світовий океан. Із загальної площі земної кулі (510 млн км2) водна поверхня займає 361 млн км2, або 70,8 %, а суша – 149 млн км2, або 29,2 %. Суша розташована в основному в Північній півкулі, де вона займає 39,3 % поверхні, а в Південній півкулі – всього 19,1 %. На суші вода зосереджена в річках, озерах, болотах і льодовиках, а та її частина, що просочується вглиб, формує підземні води.
По поверхні суші вода стікає в напрямку загального похилу поверхні і збирається в струмки, річки, замкнуті водойми. Більшість річок несе свої води в моря і океани. Проте на поверхні суші є місця, з яких стік в океан відсутній. Поверхня суші поділяється на дві області – стічну і безстічну. Стічною називається частина суші, річковий стік з якої здійснюється безпосередньо в океан або моря. Безстічною областю, або областю внутрішнього стоку, називається частина суші, з якої немає стоку в океан. Річки таких областей несуть свої води у безстічні озера, які не мають зв’язку з морями і океанами. З усієї площі суші стічні області становлять 117 млн км2, решта 32 млн км2 припадають на безстічні області. В межах СНД до безстічних областей належать басейни Каспійського і Аральського морів, озеро Балхаш та інші. До безстічних районів відносяться пустелі Сахара, Аравійська, тощо.
Озера зустрічаються на всіх материках, їх сумарна площа становить 2,7 млн км2, а об’єм води – 230 тис. Км3. Найбільшим озером світу є Каспійське: його площа 390 тис. Км2, об’єм близько 76 тис. Км3.
Льодовики, як складові гідросфери, поширені в основному в полярних районах і займають 11 % площі суші (16,3 млн км2), а їх об’єм становить біля 24 млн км3.
Понад 3,5 млн км2 площі суші займають болота і заболочені землі. Найбільше їх у північній півкулі, переважно в лісовій зоні Азії, Європи і Північної Америки. На інших континентах болота менш поширені.
В літосфері вода представлена підземними водами, розташованими на різних глибинах до 20 км.
В атмосфері вода знаходиться переважно у вигляді пари, яка конденсується за певних умов і випадає у вигляді опадів. Загальна кількість води на земній кулі становить близько 1455 млн км3 (за даними М.І.Львовича). Майже 94 % цієї кількості припадає на води океанів і морів, 4 % становлять підземні води. Всі інші води складають біля 2 % (табл. 1.1).