Розрахунки норми річного стоку при наявності та відсутності даних спостережень

Зміст

Розділ 1. Гідрологічні розрахунки.

1. Розрахунки норми річного стоку при наявності та відсутності даних спостережень…………………………………………………………………3

2. Розрахунок річного стоку заданої забезпеченості ………..………………4

3. Розрахунок внутрішньорічного розподілу стоку методом реального року…………………………………………………………………………...7

4. Розрахунки максимальних витрат весняної повені………………………..9

5. Розрахунки максимальних витрат та об’ємів дощувальних паводків…..10

6. Побудова розрахункового гідрографа…………………………………….10

Розділ 2. Водогосподарські розрахунки.

1. Топографічні характеристики водосховища……………………………...14

2. Розрахунок мертвого об’єму водосховища……………………………….14

3. Розрахунок витрат води із водосховища………………………………….19

4. Розрахунок корисного об’єму водосховища при сезонному регулюванні стоку…………………………………………………………………………20

5. Розрахунок багаторічного регулювання стоку…………………………...26

5.1. Визначення сезонної ємності водосховища………………………..27

5.2. Визначення багаторічної ємності водосховища…………………...28

6. Розрахунок трансформації паводків та повеней водосховища………….32

Висновки………………………………………………………………………..34

Література………………………………………………………………………35

Розділ 1. Гідрологічні розрахунки.

Розрахунки норми річного стоку при наявності та відсутності даних спостережень.

Нормою річного стоку називають середню величину річного стоку за багаторічний період при відносно незмінних фізико-географічних умовах та рівні господарської діяльності в басейні річки за період, який включає не менше двох повних циклів водності.

При наявності матеріалів спостережень за стоком норму річного стоку визначають як середню арифметичну величину

(1.1)

м³/с

де Q_ср – середня величина річного стоку; Q_і – річний стік за і-ті роки; n – число років спостереження.

Для того, щоб оцінити можливість прийняття середнього значення за норму стоку визначають відносну середньоквадратичну похибку, яку обчислюють за формулою

(1.2)

%

де σ^’_Q – відносна середньоквадратична похибка, %; C_v – коефіцієнт варіації стоку; n – число років спостережень.

Обчислення статичних параметрів ряду ведемо в таблиці 1.1.

Визначення C_v і C_s методом найбільшої правдоподібності. Для цього визначають дві статистики ряду.

(1.3)

(1.4)

де λ₂ та λ₃ – статистики ряду; к_і – модульний коефіцієнт, який визначається за співвідношенням

(1.5)

Для визначення C_v і C_s використовують номограми. Отже C_v=0,68 і C_s=1,65∙ C_v=1,65∙0,68=1,12 [1.додаток 2. ст.19]

Визначення C_v і C_s методом моментів. Тоді використовують наступні формули.

При n≤30 (1.6)

Статичні параметри стоку р. П.Буг п. Сабарів

Таблиця 1.

Якщо σ^’_Q≤10%, то Q_ср= Q_о, якщо σ^’_Q≥10%, то ряд короткий і його необхідно було б продовжити, але Q_ср= Q_о=1,49м³/с.

Тоді модуль стоку визначається за формулою:

(1.7) л/с∙км²

де А- площа водозбору.

Об’єм стоку визначається

(1.8) м³

де t=31,56∙10⁶ с .

Шар стоку визначається за формулою

(1.9) мм

При відсутності даних спостережень норму річного стоку визначаємо за картами ізоліній річного стоку. Для цього необхідно знати координати центру тяжіння водозбору. Тоді модуль стоку дорівнює М_о=3,2 л/с∙км².

Поиск по сайту: