Технологічна карта сепарування і промивання

НА СПИРТОВИХ ЗАВОДАХ

Технологія х/п на спиртових заводах складається з таких технологічних стадій:

- відділення дріжджів від мелясної спиртової бражки, промивання їх водою й одержання дріжджового концентрату;

- пресування дріжджів;

- формування й пакування дріжджів;

- зберігання дріжджів.

Для виділення дріжджів із мелясної бражки та їх промивання на спиртових заводах використовують п’яти- і семиступінчасту, а також ступінчасто-колову схеми сепарації. Типовою схемою сепарації вважається семиступінчаста, яка забезпечує найкращі якісні показники готових дріжджів.

Семиступінчаста схема сепарації передбачає двоступінчасте виділення й концентрування дріжджів, три протитечійних промивання для видалення спирту і остаточне промивання дріжджів від залишків бражки в два ступеня. Технологічний процес виділення х/п дріжджів здійснюється таким чином (рис. 13).

Зрілу бражку насосом подають у напірний збірник 1 або на ситчастий фільтр 2 з отворами діаметром 0,3-0,4 мм для очищення від механічних включень і далі на сепаратор першого ступеня сепарації. (Для запобігання втрат спирту при сепарації застосовують сепаратори закритого і напівзакритого типів.)

Після першого ступеня сепарації бражки на сепараторах 4 одержують дріжджовий концентрат з вмістом біомаси 100-120 г/л , який самопливом надходить у збірник 19, із якого насосом його подають на сепаратор 5 другого ступеня.

Об’єм дріжджового концентрату після першого ступеня сепарації складає 20-25% від об’єму бражки. Об’єм дріжджового концентрату, одержаного після другого ступеня сепарації, повинен дорівнювати 10-15% від початкового об’єму зрілої бражки.

Відток із сепараторів першого і другого ступеня являє собою знедріжджену зрілу бражку, яку відводять у збірник відсепарованої бражки, а з нього подають на перегонку.

На наступних ступенях сепарації роблять промивання дріжджів. Дріжджовий концентрат після другого ступеня сепарації відводять у збірник 20, куди одночасно надходить відток промивної води з сепараторів 7 четвертого ступеня сепарації. У цьому збірнику при безперервному перемішуванні відбувається перше промивання дріжджів. Із збірника 20 дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 6 третього ступеня.

Дріжджовий концентрат, одержаний після третього ступеня сепарації, надходить у збірник 21. Туди ж подають відток з сепараторів 8 п’ятого ступеня. У цьому збірнику відбувається друге промивання дріжджів при перемішуванні. Із збірника 21 дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 7 четвертого ступеня.

Відток із сепараторів третього ступеня містить 2,3-3,5 об.% спирту, і тому його спрямовують у збірник від сепарованої зрілої бражки.

Дріжджовий концентрат, одержаний після четвертого ступеня сепарації, надходить у збірник 22, куди одночасно подають відток (промивну воду) з сепараторів 9 шостого ступеня сепарації для третього промивання дріжджів.

У збірнику 22 дріжджову суспензію, одержану після четвертого ступеня сепарації, аерують на протязі однієї години при витраті повітря 3-4 м³/м³·год. Після цього дріжджову суспензію насосом спрямовують на сепаратори 8 п’ятого ступеня сепарації.

Дріжджовий концентрат, одержаний після п’ятого ступеня сепарації, надходить у збірник 23, куди одночасно подають артезіанську воду для четвертого промивання дріжджів. Відток спрямовують у збірник 21 для промивання дріжджового концентрату, одержаного після третього ступеня сепарації. Із збірника 23 одержану дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 9 шостого ступеня.

Дріжджовий концентрат, одержаний після шостого ступеня сепарації, спрямовують у збірник 24, куди одночасно подають артезіанську воду для п’ятого промивання дріжджів. Із цих збірників дріжджову суспензію насосом подають на сепаратори 10 сьомого ступеня.

Відток із сепараторів сьомого ступеня відводять у збірник умовно чистої промивної води, звідки може витрачатись після відповідної обробки (фільтрування, хлорування) на технологічні потреби або спрямовуватись у каналізацію. Витрата артезіанської води для промивання – 15-20 м³ на 1 т пресованих дріжджів.

При нормальній роботі сепараторів загальні втрати дріжджів при сепарації бражки і промиванні суспензії не повинні перевищувати 2-3%.

Дріжджовий концентрат, одержаний після сьомого ступеня сепарації, надходить у збірник 25, оснащений змійовиком, через який пропускають холодний розсіл для охолодження концентрату до температури 4-6 ºС. Із цього збірника дріжджовий концентрат насосом через пластинчастий теплообмінник 18 подають у фільтрпрес 11. Об’єм дріжджового концентрату повинен складати не більш 5-6% від початкового об’єму зрілої бражки.

Спиртовловлювач 3 працює під вакуумом (розрядження на виході газів із нього повинно бути 2-3 мм вод.ст..), для чого він з’єднаний з вакуум-насосом. Міцність водно-спиртової рідини, яка відходить із спиртовловлювач, повинна бути 1,5-2,0 об.%, що регулюють кількістю води, яка надходить. Водно спиртову рідину спрямовують у збірник відсепарованої бражки.

Технологічна карта сепарування і промивання

Для фільтрування дріжджового концентрату у виробництві х/п дріжджів на спиртових заводах використовують рамні фільтрпреси типу Ф1М40. Фільтрують крізь серветки з щільної фільтрувальної тканини типу “бельтинг”. Дріжджі залишаються між серветками двох сусідніх плит і пресуються тиском концентрату 0,6-0,7 МПа, який створює насос.

По закінченню пресування плити розсувають, пресовані дріжджі, які утворюють щільну масу в порожнині рами, випадають у металевий бункер, установлений під фільтрпресом. Пресування триває від 1 до 2 годин. Пресовані дріжджі вологістю 71-74 % і температурою 10-15 ºС надходять на формування й пакування. Якщо дріжджі одержані надмірно сухими і ламкими, їх перед формуванням зволожують. Для придання еластичності до дріжджів додають до 0,1% олії. При підвищенні температури дріжджі погано формуються.

Пресовані дріжджі у бункері формувально-пакувального автомата ретельно перемішуються шнеком і через мундштук формувальної машини виходять у вигляді прямокутного бруска, який розрізають ножем (струною) на брикети необхідної маси (1000, 500, 100, 50 г).

Дріжджі загортають у гладкий білий достатньо пористий папір. Упаковані бруски укладають в ящики і за допомогою транспортерів передають їх у холодильну камеру на зберігання.

Щоб загальмувати ендогенні процеси і випаровування вологи в дріжджах, у холодильних камерах підтримують температуру 0-4 ºС і відносну вологість повітря 82-96%. У цих умовах дріжджі можуть зберігатися не менш 12 діб.

Пресовані х/п дріжджі повинні відповідати вимогам ГОСТ 171-81.

За органолептичними показниками:

Колір - сіруватий з жовтуватим відтінком, на поверхні не повинно бути темних плям;

Консистенція – щільна, дріжджі повинні легко ламатися і не мазатися;

Запах - властивий пресованим дріжджам, не допускається запах плісені та інших

сторонніх запахів;

Смак - властивий пресованим дріжджам.

За фізико-хімічними показниками:

1. Вологість, % - не більш 75

2. Підйом тіста до 70 мм , хв. – не більш 70

3. Кислотність 100 г дріжджів у день виробки заводом,

у перерахунку на оцтову кислоту, мг - не більш 120

4. Кислотність 100 г дріжджів після 12 діб зберігання або

транспортування при температурі від 0 до 4 ºС,

у перерахунку на оцтову кислоту, мг - не більш 300

5. Стійкість дріжджів при температурі зберігання 35 ºС, год - не менш 48

Поиск по сайту: