1. Розмноження як одна із основних властивостей живих організмів. Способи розмноження.
2. Безстатеве розмноження рослин.
3. Статеве розмноження рослин.
4. Поняття про спорофіт і гаметофіт, цикли відтворення, чергування ядерних фаз.
I. Розмноження як одна із основних властивостей живих організмів. Способи розмноження.
Розмноження - одна з основних властивостей живого, поряд з такими як ріст, подразливість; спадковість і інші.
Суть його складається в здатності організму відтворювати собі подібні особі, що забезпечує існування виду, безперервність і наступність життя. У процесі розмноження відбувається передача генетичного матеріалу від батьківського покоління наступному, що забезпечує відтворення ознак не тільки даного виду, але і конкретних батьків.
Утворення нового потомства не завжди забезпечує розмноження. Останнє не відбувається, якщо кількість дочірніх особин дорівнює кількості батьківських, або призводить до зменшення їх. Прикладом може бути рослина дуналіела солоноводна. У неї статевий процес на відповідному етапі її життя відбувається злиттям двох організмів, що виступають в ролі гамет. Коли з двох організмів утворюється одна особина, то зрозуміло, що тут наявне відтворення, але не розмноження. В той же час розмноження — це утворення потомства, що спричинює збільшення особин певного виду, яке не тільки підтримує існування виду, а й забезпечує його розселення.
Існують 2 способи розмноження: безстатеве і статеве.
II. Безстатеве розмноження рослин.
Безстатеве розмноження відбувається без утворення гамет і без статевого процесу. При безстатевому розмноженні утворюються звичайно ідентичні нащадки, їхній генотип залишається незмінним і кожний нащадок цілком відтворює материнську рослину. Єдиним джерелом генетичної мінливості при безстатевому розмноженні є мутації.
Тобто при безстатевому розмноженні нащадки походять від одного материнського організму і є його копією.
Виділяють кілька типів безстатевого розмноження:
1. Поділом клітини;
1. Утворенням спор;
2. Фрагментацією;
3. Вегетативним шляхом:
- цибулинами;
- кореневими бульбами;
- кореневищем;
- столонами;
- вусами;
- бульбами;
- листковими й кореневими живцями;
- щепленнями;
- методами культури кліток і тканин;
- виводковими бруньками.
4. Брунькуванням
Поділом клітини розмножуються одноклітинні організми, коли кожна особь поділяється на дві чи кілька дочірніх клітин, ідентичних батьківській.
Поділу клітини передує редуплікація ДНК, а в еукаріотів – поділ ядра. Властиве для одноклітинних водоростей: евглена.
Брунькування - одна з форм безстатевого розмноження, при якій нова особина утворюється у вигляді виросту (бруньки) на тілі батьківського організму, а потім відокремлюється, перетворюючи в самостійний організм, зовсім ідентичний батьківському організму. Властиве для одноклітинних грибів – дріжджів.
Фрагментація: процес поділу багатоклітинної особи на дві чи кілька частин, кожна з яких росте й утворює новий організм. Наприклад, нитчаста водорість спірогира розмножується фрагментацією.
Розмноження спорами. Спора - спеціалізована клітина, що утворюється шляхом мітозу чи мейозу. У першому випадку - їх називають мітоспорами, а в другому - мейоспорами. Спорами розмножується більшість нижчих рослин (водорості, гриби), а з вищих мохоподібні і папоротеподібні, які відносяться до вищих спорових рослин. Мітоспори властиві водоростям, грибам.
У вищих спорових рослин спори утворяться в процесі мейозу і зв'язані з статевим розмноженням.
У залежності від здатності до пересування спори бувають рухливі - зооспори і нерухомі - апланоспори. Зооспори характерні для водяних рослин.
Спори за походженням бувають: екзогенного й ендогенного походження.
Спори ендогенного походження утворюються усередині спеціальних структур - спорангіїв. У нижчих рослин спорангії одноклітинні, а у вищих — багатоклітинні.
Спори екзогенного походження називають конідієспорами, а структури, на яких вони утворяться конідієносцями.