Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

II. Безстатеве розмноження рослин

Лекція 10. Тема. Розмноження рослин.

1. Розмноження як одна із основних властивостей живих організмів. Способи розмноження.

2. Безстатеве розмноження рослин.

3. Статеве розмноження рослин.

4. Поняття про спорофіт і гаметофіт, цикли відтворення, чергування ядерних фаз.

I. Розмноження як одна із основних властивостей живих організмів. Способи розмноження.

Розмноження - одна з основних властивостей живого, поряд з такими як ріст, подразливість; спадковість і інші.

Суть його складається в здатності організму відтворювати собі подібні особі, що забезпечує існування виду, безперервність і наступність життя. У процесі розмноження відбувається передача генетичного матеріалу від батьківського покоління наступному, що забезпечує відтворення ознак не тільки даного виду, але і конкретних батьків.

Утворення нового потомства не завжди забезпечує розмноження. Останнє не відбувається, якщо кількість дочірніх особин дорівнює кількості батьківських, або призводить до зменшення їх. Прикладом може бути рослина дуналіела солоноводна. У неї статевий процес на відповідному етапі її життя відбувається злиттям двох організмів, що виступають в ролі гамет. Коли з двох організмів утворюється одна особина, то зрозуміло, що тут наявне відтворення, але не розмноження. В той же час розмноження — це утворення потомства, що спричинює збільшення особин певного виду, яке не тільки підтримує існування виду, а й забезпечує його розселення.

Існують 2 способи розмноження: безстатеве і статеве.

II. Безстатеве розмноження рослин.

Безстатеве розмноження відбувається без утворення гамет і без статевого процесу. При безстатевому розмноженні утворюються звичайно ідентичні нащадки, їхній генотип залишається незмінним і кожний нащадок цілком відтворює материнську рослину. Єдиним джерелом генетичної мінливості при безстатевому розмноженні є мутації.

Тобто при безстатевому розмноженні нащадки походять від одного материнського організму і є його копією.

Виділяють кілька типів безстатевого розмноження:

1. Поділом клітини;

1. Утворенням спор;

2. Фрагментацією;

3. Вегетативним шляхом:

- цибулинами;

- кореневими бульбами;

- кореневищем;

- столонами;

- вусами;

- бульбами;

- листковими й кореневими живцями;

- щепленнями;

- методами культури кліток і тканин;

- виводковими бруньками.

4. Брунькуванням

Поділом клітини розмножуються одноклітинні організми, коли кожна особь поділяється на дві чи кілька дочірніх клітин, ідентичних батьківській.

Поділу клітини передує редуплікація ДНК, а в еукаріотів – поділ ядра. Властиве для одноклітинних водоростей: евглена.

Брунькування - одна з форм безстатевого розмноження, при якій нова особина утворюється у вигляді виросту (бруньки) на тілі батьківського організму, а потім відокремлюється, перетворюючи в самостійний організм, зовсім ідентичний батьківському організму. Властиве для одноклітинних грибів – дріжджів.

Фрагментація: процес поділу багатоклітинної особи на дві чи кілька частин, кожна з яких росте й утворює новий організм. Наприклад, нитчаста водорість спірогира розмножується фрагментацією.

Розмноження спорами. Спора - спеціалізована клітина, що утворюється шляхом мітозу чи мейозу. У першому випадку - їх називають мітоспорами, а в другому - мейоспорами. Спорами розмножується більшість нижчих рослин (водорості, гриби), а з вищих мохоподібні і папоротеподібні, які відносяться до вищих спорових рослин. Мітоспори властиві водоростям, грибам.

У вищих спорових рослин спори утворяться в процесі мейозу і зв'язані з статевим розмноженням.

У залежності від здатності до пересування спори бувають рухливі - зооспори і нерухомі - апланоспори. Зооспори характерні для водяних рослин.

Спори за походженням бувають: екзогенного й ендогенного походження.

Спори ендогенного походження утворюються усередині спеціальних структур - спорангіїв. У нижчих рослин спорангії одноклітинні, а у вищих — багатоклітинні.

Спори екзогенного походження називають конідієспорами, а структури, на яких вони утворяться конідієносцями.

Спори:

1. Нерухомі - апланоспори поділяються на:

- ендогенного походження - (спорангієспоры);

- екзогенного походження - (канідієспори).

2. Рухливі зооспори поділяються на:

- ендогенного походження (зооспори);

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.