Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Регіональна система управління охороною праці



Регіональна система управління охороною праці (РСУОП) в об­ласті (районі, місті, районі у місті, селищі, селі) — це комплекс органів управління адміністративно-територіальною одиницею, який на підставі чинних нормативно-правових актів здійснює ці­леспрямовану, планомірну діяльність щодо виконання встанов­лених завдань роботи з охорони праці з метою забезпечення здо­ров'я і працездатності працівників підприємств, установ і органі­зацій на підпорядкованій території.

Обласна РСУОП є підсистемою єдиної державної системи управ­ління охороною праці. Вона включає місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, органи Держнаглядохоронпраці, інші держав­ні наглядові інспекції, профспілки, асоціації спеціалістів охоро­ни праці, підприємства, установи й організації, які керують про­цесом запобігання від нещасних випадків і професійних захворю­вань, аварій і пожеж на підприємствах, установах, організаціях області.

РСУОП на територіальному рівні є цільовою підсистемою за­гальної системи управління адміністративно-територіальною оди­ницею (областю, районом, містом, районом у місті, селищем, се­лом). Ця система повинна в процесі функціонування забезпечува­ти підготовку, прийняття і реалізацію рішень щодо здійснення правових, організаційних, соціально-економічних, науково-тех­нічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних за­ходів та засобів, спрямованих на забезпечення здоров'я і працез­датності людини в процесі праці.

Метою функціонування РСУОП є охорона життя і здоров'я пра­цівників, забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприєм­ствах) області, району, міста тощо (далі — області) незалежно від форм власності та видів виробничої діяльності згідно з держав­ною і регіональною політикою з охорони праці.

Місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій:

— забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;


Система управління та законодавство з охорони праці



— за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків формують і забезпечу­ють виконання цільових регіональних програм покращен­ня стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

— забезпечують соціальний захист найманих працівників, зок­рема зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів щодо проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

— вносять пропозиції щодо створення регіональних (комуналь­них) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відпо­відних територій та об'єктів комунальної власності;

— здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприєм­ницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Мі­ністрів України, а також на громадських засадах — ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

— затверджують цільові регіональні програми покращення ста­ну безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економіч­ного і культурного розвитку регіонів;

— приймають рішення щодо створення комунальних аварій­но-рятувальних служб для обслуговування відповідних те­риторій та об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпе­чують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торго­вельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають У комунальній власності відповідних територіальних громад, до­тримання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на Цих об'єктах.


434____________________________________________________ Розділ 13

Для виконання цих функцій сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає фахівця з охорони праці.

Державні наглядові інспекції та служби області.Відповідні завдання охорони праці в області вирішують:

— Теруправління Держнаглядохоронпраці в області;

— Санітарно-епідеомілогічна служба;

— Державна експертиза умов праці (соціальний захист працю­ючих);

— Експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці (екс­пертиза проектів, посудин, що працюють під тиском тощо);

— Обласна державна інспекція праці (правові питання);

— Інспекція державного технічного нагляду (безпека сільсько­господарських машин і механізмів);

— Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю;

— Державна пожежна охорона області;

— Державна автоінспекція області;

— Управління екологічною безпекою;

— Аварійно-рятувальні формування;

— Рятувально-водолазна служба;

— Територіальна підсистема реагування на надзвичайні ситу­ації техногенного та природного характеру;

— Лікувально-профілактична служба;

— Центр стандартизації, метрології та сертифікації;

— Статистична служба;

— Профспілкові органи;

— Прокуратура.

13.1.7. Система управління охороною праці на підприємстві

Державне, регіональне і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпеч­ного ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним зав­данням і моральним обов'язком для всіх без винятку — робото­давців, керівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого. Для вирішення всіх проблем у сфері охорони праці потрібний системний підхід, створення ефективної системи


Система управління та законодавство з охорони праці__________________ 435

управління охороною праці (СУОП) на кожному підприємстві, установі, організації незалежно від форми власності й чисельності персоналу.

Зміст системного підходу полягає в тому, що будь-яка система управління або її окрема частина розглядається як ціле, само­стійне явище, яке характеризується метою діяльності, ресурса­ми, структурою, процесами і взаємозв'язками з іншими система­ми. Системний підхід дозволяє вивчати систему управління в су­купності всіх її елементів, аналізувати її статику й динаміку.

Система управління підприємством поділяється на підсистеми й елементи, які перебувають між собою в певних співвідношен­нях. Можливі різні варіанти розділення систем управління на підсистеми залежно від завдань і мети підсистеми. Зокрема, може бути виділена підсистема управління охороною праці, підсистема управління охороною навколишнього середовища (екологічний менеджмент) та ін.

Система має властивості емерджентності (англ. emergent — раптом утворений), тобто характеризується новими якостями, яких немає в її елементах. Система — об'єднання частин в єдине ціле, властивості якого можуть відрізнятися від властивостей ча­стин, що входять у неї. Мистецтво керівника полягає у вмінні залагоджувати такі протиріччя і знаходити компроміси.

Соціально-економічні системи характеризуються також си-нергічністю (греч. — співробітництво, співдружність) — однона-правленістю дій, інтеграцією зусиль у системі, які призводять до підсилення (помноження) кінцевого результату. Якщо всі чітко уявляють собі кінцеву мету, захоплені нею, виникає нова самоор­ганізація з іншими властивостями.

Більшість посадових осіб, підприємців і бізнесменів розглядає економічні і соціальні чинники неузгоджено, безсистемно в про­цесі прийняття рішень. Для того, щоб вибір шляхів розвитку був економічно ефективним і соціально справедливим, необхідно ро­зуміти системні зв'язки в процесі діяльності підприємства.

Системний підхід повинен стати основним методичним засо­бом вирішення проблем охорони праці.

До системоутворювальних основних функцій управління охо­роною праці належать:

— формування працеохоронної політики підприємства на ос­нові державної політики;



Розділ13


— визначення цілей і завдань управління охороною праці згід­но з виробленою політикою;

— розробляння стратегічного (перспективного), щорічного й опе­ративного планів реалізації працеохоронної політики;

— розробляння цільових програм управління охороною праці;

— організація (впровадження) програм і планів охорони праці;

— мотивування і формування працеохоронної свідомості пер­соналу;

— оперативне управління і координація дій;

— здійснення вимірювання показників охорони праці (моніто­ринг);

— звітування, обмін інформації, ведення документації;

— аналіз і вдосконалення системи.

Перехід на ринкові відносини потребує реконструкції не тільки виробничих технологій, але й реструктуризації системи управлін­ня, оновлення технології управління, його функцій. Традиційні лінійно-функціональні структури управління підприємством бу­дуть трансформуватися в матричні структури, зокрема, з програм­но-цільовим управлінням охороною праці.

Інструментами працеохоронної політики є: економічні важелі (страховий тариф, штрафи, премії, пільги, компенсації, доплати, відшкодування та ін.), правова відповідальність (дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна), соціально-психоло­гічні методи (навчання, виховання, системні вимоги до управлін­ського персоналу).

Отримання максимального прибутку за рахунок ігнорування охорони праці призводить до банкрутства підприємства та юри­дичної відповідальності.

Управління — це цілеспрямований вплив керівника на трудо­вий колектив з метою вирішення поставлених завдань. Систем­ний підхід полягає в об'єднанні окремих розрізнених заходів у єди­ну систему цілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управ­ління виробництвом. Управління можна визначити також як впорядкування системи згідно з об'єктивними закономірностями.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) — це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприєм­ством (підрозділом), які на підставі комплексу нормативно-пра­вової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці.


Система управління та законодавство з охорони праці



Створення СУОПП здійснюється послідовним визначенням політики, зобов'язань керівництва, мети роботи, об'єкта й органів правління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, ство­рення системи мотивації, контролю обліку, аналізу, оцінки ри­зику, аудиту і моніторингу діяльності, технології управління, комп'ютеризації і комунікації системи складання організаційно-методичної документації, впровадження, забезпечення функціо­нування системи і контролю ефективності СУОПП, подальшого вдосконалення системи (рис. 13.4). СУОПП є цільовою підсисте­мою загальної системи управління підприємством, яка охоплює всі напрями виробничо-господарської діяльності, трудові колек­тиви структурних підрозділів, матеріальні та фінансові ресурси і реалізується в цілеспрямовану діяльність посадових осіб і пра­цівників щодо виконання нормативно-правових актів з охорони праці, попередження травматизму.

Керівництво підприємства розробляє працеохоронну політи­ку — декларацію про зобов'язання щодо намірів і заходів з охо­рони праці.

Метою управління охороною праці є реалізація конституцій­них прав працівників і вимог нормативно-правових актів щодо збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, покращення ви­робничого побуту, запобігання травматизму, профзахворюванням, аваріям і пожежам.

Об'єктом управління охороною праці є діяльність працедав­ця, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства для забезпечення належних здо­рових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травма­тизму, профзахворювань і аварій.

Управління охороною праці здійснюють: на підприємстві — роботодавець, у цехах, виробничих ділянках і службах — їх ке­рівники.

Організаційну, методичну і наглядову діяльність з охорони пра­ці, за підготовкою управлінських рішень та контроль за їх вико­нанням здійснює служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо директору (працедавцю).



 


Система управління та законодавство з охорони праці



Нормативною базою СУОПП є Конституція України, Закон про охорону праці, Кодекс законів про працю, закони Верховної Ради, постанови КМУ, Укази Президента, Національна програма покра­щення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон про охорону здоров'я, Закон про пожежну безпеку, Система стан­дартів безпеки праці, правила, норми, інструкції та інші норма­тивно-правові акти про охорону праці, постанови і накази органів державного управління і нагляду.

Виконання вимог нормативно-правових актів про охорону праці здійснюється шляхом забезпечення функціонування СУОПП, тоб­то шляхом планомірного виконання завдань і функцій управлін­ня охороною праці.

Основні завдання управління охороною праці:

— запобігання виробничим травмам, професійним захворюван­ням, аваріям і пожежам;

— дотримання вимог законодавства і нормативно-правових ак­тів з охорони праці, колективних договорів;

— забезпечення ставлення всіх працівників підприємства до безпеки праці, як до головних обов'язків;

— забезпечення участі працівників підприємства до плануван­ня, організації мотивації, контролю та оцінки ефективності заходів з охорони праці;

— розроблення обов'язків, прав і відповідальності за стан охо­рони праці між усіма керівниками і працівниками підпри­ємства;

— забезпечення компетентності посадових осіб, спеціалістів і всіх працівників при виконанні покладених на них обо­в'язків і відповідальності, розумінні своїх прав і обов'язків;

— розподілення необхідних фінансових, матеріальних, люд­ських та інших ресурсів при забезпеченні функціонування СУОПП;

— забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охо­рони праці у колективному договорі (угоді, трудовому дого­ворі);

— постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП.

Завдання управління охороною праці на підприємстві випли­вають із всієї виробничо-господарської діяльності у відповідних під­розділах. У табл. 13.1 наведені основні завдання управління охо­роною праці на підприємстві й органи управління з виконання



 



 




446____________________________________________________ Розділ13

цих завдань. При виконанні завдань керівник підприємства все­бічно підвищує роль безпосередніх керівників підрозділів (робіт) у створенні на кожному робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці.

Держнаглядохоронпраці наказом від 02.06.99 № 102 встано­вив заходи, що можуть здійснюватися за рахунок фондів охорони праці підприємств:

1. Атестація робочих місць на відповідність їх нормативним актам з охорони праці.

2. Забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та інши­ми засобами індивідуального захисту.

3. Реалізація заходів щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами й матеріалами, іншими несприятливими та небезпечними чинниками виробництва.

4. Впровадження систем автоматичного контролю та сигналі­зації наявності шкідливих і небезпечних виробничих чинників, пристроїв аварійного вимкнення виробничого устаткування та ко­мунікацій у разі виникнення небезпеки для працюючих.

5. Впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом, дії ста­тистичної електрики та розрядів блискавок.

6. Обладнання спеціальних механізмів, пристроїв та майдан­чиків, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті.

7. Приведення рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях згідно з вимогами чинних нормативних актів.

8. Розроблення, виготовлення й монтаж нових, реконструкція чинних:

 

— загальних і місцевих вентиляційних систем, пристроїв кон-диціонування повітря, аспіраційних, пило-, газовловлюваль-них пристроїв;

— систем природного та штучного освітлення робочих місць діючого виробництва, евакуаційних виходів та місць масо­вого переходу працюючих;

— систем опалення, теплових, водяних, повітряних завіс та повітряних душів, утеплення дверей, вікон, підлог у вироб­ництві.


Система управління та законодавство з охорони праці



9. Механізація прибирання виробничих приміщень, у тому
числі стружки та інших відходів виробництва, очищення повіт­
ропроводів, освітлювальної арматури, вікон, світлових ліхтарів
тощо.

10. Проведення експертизи технічного стану будівель і споруд, експертизи та діагностики потенційно небезпечних об'єктів, устат­кування, обладнання тощо.

11. Створення кабінетів, куточків, виставок з питань охорони праці; придбання потрібних нормативних документів, навчаль­них посібників, плакатів; періодичної літератури, поліграфічної продукції, обладнання тощо.

12. Навчання працівників, проведення нарад, семінарів з пи­тань охорони праці.

13. Оснащення виробничих приміщень сигнальними кольора­ми та знаками безпеки згідно з правилами та стандартами з без­пеки праці, попередження дорожньо-транспортних пригод на те­риторії підприємства.

14. Реконструкція та оснащення на виробництві санітарно-по­бутових приміщень (гардеробних, душових, кімнат для вживан­ня їжі тощо), місць організованого відпочинку; обладнання їх су­часним інвентарем і устаткуванням з метою доведення рівня за­безпеченості працюючих згідно зі встановленими нормами.

15. Обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат; придбання з цією метою спортивного інвентарю, устаткування, лікувальних та оздоровчих препаратів і медикаментів для профілактики проф­захворювань та реабілітації здоров'я потерпілих від нещасних випадків на виробництві.

16. Заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над покращенням стану безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища.

17. Проведення профілактичних медичних оглядів працюючих, оплата медичних послуг фахівців з діагностики та лікування пра­цівників, які потерпіли внаслідок професійних захворювань і не­щасних випадків на виробництві.

18. Відшкодування підприємствам, установам, організаціям
витрат на відрядження працівників, які є членами комісії зі спе­
ціального розслідування нещасних випадків на виробництві або
залучені до її роботи.



Розділ 13


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.