Перетин жили, кабеля Перетин провідника

До 10 6

16...35 10

50... 120 16

150 і вище 25

Велику увагу на будівельному майданчику слід приділяти за­собам прокладання і захисту від механічних пошкоджень гнуч­ких шлангових кабелів марок КРПТ, ГРШС, РШМ тощо. Необ­хідно, як правило, підвішувати їх, виключаючи можливість ме­ханічних пошкоджень, а також регулярно контролювати їх стан, не Допускаючи застосування кабелів з пошкодженою ґумовою ізо­ляцією. Тривалість терміну служби пілангових кабелів багато в чому залежить від правильної їх експлуатації і зберігання. Стру-мові навантаження на кабелі не повинні перевищувати допусти-мих за ПУЕ (табл. 10.7). Зберігати кабелі слід у сухих опалюваль-них приміщеннях на барабанах або в бухтах. ПІД час проведення ремонтних робіт на кабелях слід чітко виконувати вимоги ПТЕ і ПТБ. Ремонтні роботи на кінцевих зак-ладеннях кабеля можна проводити тільки після відключення кабеля з двох сторін і його заземлення. Кінцеві закладення ка-белів на силових складках допускається ремонтувати при повністю

Розділ i0

Таблиця 10.7. Струмові навантаження, що тривалодопуска, ються, А, на переносні шлангові шнури і кабелі

відключених і заземлених складках. Особливою небезпекою є розкопки кабельних трас або земляні роботи поблизу них, які до­пускаються тільки з дозволу і під наглядом експлуатуючої органі­зації.

Електропроводки.При виробництві будівельно-монтажних робіт застосовують відкриту електропроводку всередині будівель та споруд і зовнішню відкриту електропроводку, що прокладаєть­ся по зовнішніх стінах будівель і споруд, а також між будівлями. Усі види електропроводок у межах будівельного майданчика сліД виконувати ізольованим дротом, а також неброньованим силовим кабелем з ґумовою або пластмасовою ізоляцією, в металевій, гу мовій або пластмасовій оболонці.

Перетини струмопровідних жил дротів і кабелів в електропр⁰ водках згідно з вимогами ПУЕ, повинні бути не меншими за вка зані в табл. 10.8. Допустимі тривалі струмові навантаження на дроти і кабелі електропроводок залежно від способу прокладки повинні відповідати ПУЕ.

Місця з'єднання і відгалуження дротів повинні бути доступні для огляду і ремонту, мати ізоляцію, рівноцінну ізоляції жил на

324____________________________________________________ Розділ 10

і експлуатація електропроводок повинні виключати можливість теплових проявів електричного струму, які можуть призвести д₀ загоряння ізоляції або горючих матеріалів, що знаходяться по­руч. Жили дротів і кабелі до виводів електротехнічних пристрої слід приєднувати за допомогою наконечників або спеціальних затисків. Однодротяні дроти перетином до 10 мм² і багатодротяні перетином до 2,5 мм² можна приєднувати без наконечників, при цьому кінці багатодротяних дротів повинні бути пропаяними.

Відкрита електропроводка всередині приміщень.Згідно з ви­могами ПУЕ, відкрите прокладання незахищених ізольованих дротів безпосередньо по підставах, на роликах, ізоляторах, тросі слід виконувати:

— при напрузі вище 42 В у приміщеннях без підвищеної небез­пеки і при напругах до 42 В у будь-яких приміщеннях — на висоті не меншій за 2 м від рівня підлоги або майданчика обслуговування;

— при напрузі вище 42 В у приміщеннях з підвищеною небез­пекою та особливо небезпечних — на висоті не меншій за 2,5 м від рівня підлоги або майданчика обслуговування.

Ця вимога не розповсюджується на спуски до вимикачів, штеп­сельних розеток, пускових апаратів, щитків, світильників, вста­новлених на стіні. У цих випадках спуски незахищених дротів у виробничих приміщеннях повинні бути захищені від механіч­них дій до висоти не менше 1,5 м від рівня підлоги або майданчи­ка обслуговування. У електроприміщеннях висота розташування відкрито прокладених незахищених ізольованих дротів не нор­мується.

Висота відкритого прокладання захищених ізольованих дротів і кабелів, а також дротів і кабелів у трубах і гнучких метал орука-вах від рівня підлоги або майданчика обслуговування не нормуєть­ся. При перетині незахищених ізольованих дротів із захищеними або незахищеними ізольованими дротами з відстанню між ними менше 10 мм кожен незахищений дріт повинен бути додатково ізольований. При перетині незахищених і захищених дротів і ка­белів з трубопроводами між ними повинна бути забезпечена відстань у світлі не менше 50 мм, а при перетині з трубопровода" ми, що містять горючі або легкозаймисті рідини і гази, — не мен­ше 100мм. При цьому, якщо відстань від дротів і кабелів до трубо-

Розділ10

Не дозволяється відкрите прокладання в умовах будівельних майданчиків дротів марок ППВ, АППВ, АППВС тощо. При вико-нанні тросових електропроводок усі металеві частини, включаю­чи несучий трос, повинні бути заземлені (занулені). Не дозволяєть­ся використовування несучого троса як заземлюючого (нульового захисного) провідника.

10.11.2. Розподільні пристрої та пускова апаратура

До розподільних пристроїв (РП) напругою до 1000 В, які вико­ристовуються на будівельних майданчиках, належать силові щи­ти, силові складки і розподільні шафи. Найбільше поширення як РП набули силові складки різних конструкцій переважно із за­побіжниками як апарати захисту окремих приєднань і з трьохпо-люсним рубильником на введенні. їх застосовують як магістральні РП, так і для підключення окремих електроустановок. В остан­ньому випадку значно зручніше і більш безпечне застосування РП з автоматами або блоками "вимикач — запобіжник" на кожне приєднання. Такі розробки є в деяких великих будівельних орга­нізаціях.

Конструкція РП повинна забезпечувати надійний захист вста­новленої в них комутаційної і захисної апаратури від негативної дії навколишнього середовища, особливо в умовах запорошених, сирих, надзвичайно сирих приміщень і на відкритому повітрі, що має місце при веденні будівельно-монтажних робіт. У будь-якому випадку повинні бути вжиті заходи, що виключають шкідливу дію навколишнього середовища на електроустаткування. Анало­гічні вимоги висуваються і до під'єднувальних пунктів та інших інвентарних пристроїв, пускової апаратури. У пристроях, вико­ристовуваних у будівництві, не допускається застосування гігро­скопічних ізоляційних матеріалів, таких як азбестоцемент, мар^-мур тощо.

Усі розподільні і комутаційні пристрої, які використовуються під час виробництва будівельно-монтажних робіт, повинні бути закритого виконання, що виключає випадкові дотики до струмо-ведучих частин. Від неізольованих струмоведучих частин до ого­рож повинні бути забезпечені відстані не менше: 100 мм при сітча­стих і 50 мм при суцільних огорожах. РП, розташовані в примі­щеннях, доступних для неелектротехнічного персоналу, повинні

електробезпека на будівельному майданчику________________________ 327

мати струмоведучі частини, закриті, зазвичай, суцільними ого­рожами.

рП, під'єднувальні пункти, інші інвентарні пристрої, клавішні пости управління слід розміщувати в місцях, зручних для обслу­говування, підходи до них повинні бути постійно вільні і не заха­ращені будівельними матеріалами або виробами.

Як пускові (комутаційні) апарати на будівельних майданчи­ках застосовують, в основному, магнітні пускачі захищеного ви­конання або вбудовані в корпуси різних електроконструкцій.

Магнітні пускачі і контактори слід встановлювати в шафах з дотриманням мінімальних відстаней (для вихлопу дуги) від ду­гогасильних камер до найближчих струмопровідних частин інших апаратів і до неструмопровідних металоконструкцій. Ці відстані вказують у паспортах заводів-виробників і каталогах на апарати.

Між нерухомо укріпленими неізольованими струмопровідни-ми частинами різної полярності (різних фаз), що знаходяться під напругою, а також між ними і неізольованими неструмопровідни-ми металевими частинами в складках, ящиках, шафах тощо по­винні бути відстані не менше 20 мм по поверхні ізоляції і 12 мм — по повітрю.

Заземлені (занулені) неізольовані дроти і шини можуть у щи­тах, шафах, складках прокладатися без ізоляції.

Двері всіх розподільних, пускових, інвентарних пристроїв по­винні мати справні замки і бути завжди зачиненими. На під'єдну-вальних пунктах повинна бути передбачена можливість замикан­ня рукоятки рубильника у відключеному положенні. Ключі по­винні бути в особи, відповідальної за експлуатацію конкретного пристрою. Механічні блокування, що є в багатьох типах ящиків ³ Рубильниками, які не дозволяють відкрити дверцята при вклю­ченому рубильнику, повинні бути завжди справними. Це просте блокування є дуже ефективним засобом захисту, особливо при екс­плуатації ящиків з рубильниками і запобіжниками, коли блоку­вання не дозволяє проводити заміну запобіжників під напругою.

Усі РП, пускова апаратура та інвентарні пристрої повинні бути забарвленими і зовні мати чіткі написи, які вказують на призна­чення пристрою, інвентарний номер і прізвище особи, відповідаль­ної за експлуатацію. Якщо на лицевий бік шафи, інвентарного при­строю винесені органи управління (клавіші, рукоятки вимикачів), ^То повинно бути вказане їх призначення. Усередині силових скла­док на зворотному боці дверей має бути закріплена принципова

РОЗДІЛ10

електрична схема збирання з указівкою номерів груп, найме­нувань споживачів, марок і перетинів кабелів (дротів), що відх₀. дять, номінальних струмів плавких вставок усіх задіяних груд Біля контактних стійок запобіжників приєднань повинні бутц нанесені чіткі номери груп. Номінальні струми плавких вставок запобіжників слід також вказувати на схемах усередині тих елек-троконструкцій, в яких встановлені запобіжники.

Приводи рубильників, рукоятки і клавіші автоматичних ви­микачів повинні мати чіткі позначення "Ввімкнено", "Вимкне­но", а клавішні пости, ключі, рукоятки управління — написи, які вказують на характер операції: "Ввімкнути", "Вимкнути", "Вгору", "Вниз" тощо. У клавішних станціях клавіша "Пуск" повинна бути втоплена не менше ніж на 3 мм або мати фронталь­не кільце. Клавіші "Стоп" повинні бути червоного кольору.

Оскільки запобіжники широко застосовують в РП, під'єдну-вальних пунктах й інших інвентарних пристроях на будівельних майданчиках, розглянемо правила їх заміни. Запобіжники слід замінювати, зазвичай, при знятій напрузі. За обґрунтованої не­можливості зняття напруги у виняткових випадках допускається заміна запобіжників під напругою, але із знятим навантаженням, за допомогою ізолюючих кліщів, у захисних окулярах і діелект­ричних рукавичках. Цю роботу повинні виконувати не менше ніж дві особи, одна з яких з кваліфікаційною групою не нижче IV зобов'язана здійснювати безперервний нагляд за працівником, який має кваліфікаційну групу не нижче III. Зняти навантажен­ня — означає вимкнути комутаційний апарат у ланцюзі того елек­троприимача, запобіжник якого підлягає заміні. Це насамперед важливо, коли в якості пускового апарата використовують не маг­нітний пускач, що вмикається клавішею, а пакетний вимикач (ав­томат, тумблер тощо) з фіксованим ввімкненим положенням. Під навантаженням допускається заміна тільки коркових запобіж­ників, при цьому слід працювати в діелектричних рукавичках і захисних окулярах. Коркові (різьбові) запобіжники слід вста­новлювати так, щоб живлячі дроти приєднувалися до контактно­го ґвинта, а ті, що відходять до електроприимача, до гвинтової гільзи.

Для заземлення (занулення) металевих корпусів РП і інших електроконструкцій служать заземлюючі болти і заземлюючі (ну льові) шини. Не обов'язково болт заземлення повинен знаходити­ся зовні металевого корпусу електроконструкції. Більше того,

електробезпека на будівельному майданчику ________________ 329

згідно з ГОСТом 12.2.007.0-75, елемент заземлення (занулення) ловинен бути розташований усередині металевої оболонки. З ог-ляду якості контакту заземлення (занулення), виключення нега­тивної дії умов навколишнього середовища і можливості механіч­них пошкоджень заземлюючих (нульових захисних) провідників ця вимога, безумовно, є обґрунтованою, хоча той же ГОСТ допус­кає виконання декількох елементів для заземлення (занулення) всередині і зовні металевих корпусів.

10.12. Підключення електроприймачів на будівельному майданчику

Правильність підключення до електричних мереж будівельних механізмів і машин з електроприводом, електроінструмента і на­грівальних пристроїв при проведенні будівельно-монтажних робіт, дотримання вимог ПУЕ, ПТЕ і ПТБ при виборі та експлуатації пускових апаратів і схем управління — все це виконує надзви­чайно важливу роль у створенні безпечних умов експлуатації елек-трообладнання. Належний рівень електробезпеки при підключен­ні електроприймачів на будівельному майданчику забезпечується:

— виключенням можливості появи напруги на корпусах устат­кування;

— надійністю захисту від багатофазних і однофазних коротких замикань (к. з.);

— забезпеченням ефективності системи занулення;

— застосуванням малих (знижених) напруг для живлення елек­троприймачів і дистанційного керування механізмами, а та­кож розділяючих трансформаторів в умовах підвищеної та особливої небезпеки;

— застосуванням штепсельних з'єднань для підключення пе­ресувних і переносних електроприймачів тощо.

При підключенні електроприймачів слід застосовувати індиві­дуальні апарати управління для кожного окремого електроприй-Мача. Винятком можуть бути тільки ті механізми, що вмикають­ся одночасно і здійснюють єдиний технологічний процес.

Важливе значення щодо забезпечення електробезпеки обслу­говуючого персоналу має правильність побудови схеми управлін­ня електродвигуном того чи іншого механізму при живленні її

РОЗДІЛ10

від головних (силових) мереж. При цьому особлива увага звер­тається на напругу живлення котушки магнітного пускача. По-перше, при захисті електродвигуна запобіжниками і підключенні котушки пускача на фазну напругу 220 В (у системі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю) перегоряння двох запобіжників з трьох у будь-якому варіанті викликає зупинку електродвигуна, тоді як на котушці пускача у гіршому разі буде 75—80 % U_н. У ре­зультаті пускач залишиться ввімкненим і двигун перебуватиме під напругою від однієї фази, що залишилася. Це може призвести до небажаних наслідків, оскільки персонал може бути введений в оману тим, що двигун не обертається, і зробить неправильний висновок про відсутність напруги. При підключенні котушки пускача на 380 В перегоряння будь-якої пари запобіжників при­зводить до відключення пускача. Перегоряння одного запобіжни­ка в обох випадках менш небезпечне для персоналу, оскільки двигун продовжуватиме обертатися і з'явиться характерне гудін­ня. З цих міркувань котушки пускачів при живленні схеми управ­ління від головних ланцюгів, захищених запобіжниками, слід підключати на напругу 380 В. Друга обставина, що обумовлює вибір напруги котушки пускача, стосується специфічних умов бу­дівельного майданчика. Для пересувних механізмів, які отриму­ють живлення за шланговими кабелями, підключення котушки пускача на напругу 220 В (фаза — нуль) небезпечне тим, що у разі обриву нульового дроту на корпусі електрообладнання може ви­явитися небезпечна напруга.

10.13. Схеми заземлення та занулення будівельних машин, обладнання та електрифікованих ручних машин

Залежно від напруги мережі і режиму її нейтралі роблять за­землення або занулення. В електроустановках напругою до 1000 В і більше в мережі трьохфазного струму з ізольованою нейтраллю заземлення виконують за схемою, що на рис. 10.18. Корпус елек­троустановки 1 повинен мати заземлюючий пристрій З поблизу будівельної машини або заземлюючий контур 2 підстанції.

У мережі трьохфазного струму напругою до 1000 В з глухоза­земленою нейтраллю електрообладнання підключають за схемою,

Розділ in

Занулення електроустановок напругою до 1000 В у 4-провіднн* мережах з глухозаземленою нейтраллю.Пересувні будівельні ад_а. шини підмикають до мережі через підмикальний пункт (рис. 10.20).

Рис. 10.20. Заземлення пункту, що під'єднує

Для під'єднання використовують щити з рубильником, пус­кові ящики і розподільні силові шафи. Від пункту під'єднання живлення механізму забезпечується по 4-жильному кабелю 1 з за­землюючою жилою 3. На корпусі 7 пункту під'єднання є зазем­люючий зажимний болт 4, який з'єднаний з нульовою жилою З кабеля із заземленням 2 поблизу пункту під'єднання. Заземлюю­чий болт 4 також приєднують до нульового проводу мережі 5 і 6-

Самохідні будівельні машини на гусеничному чи пневматич­ному ході, а також переносні механізми занулюють за схемою на рис. 10.21(на прикладі екскаватора). Електропривід екскаватора підмикають до мережі через пункт під'єднання 1. Заземлюючий

електробезпека на будівельному майданчику

Рис. 10.21. Схема занулення самохідних і несамохідних будівель­них машин на гусеничному чи пневматичному ході, які живляться від ланцюга трьохфазного струму до 1000 В з заземленою нейтраллю

болт 5 пункту під'єднання приєднують до нульового проводу 7 і повторного заземлюючого пристрою 3.

Кабель 2, що живить екскаватор, повинен мати чотири жили, в тому числі одну нульову. Один кінець кабеля приєднують до пункту 1, причому заземлюючу жилу 4 приєднують до заземлю­ючого болта 5. Інший кінець кабеля приєднують до ввідної короб­ки 8, що закріплена на нижній рамі екскаватора. Фазові жили кабеля приєднують до клем, а жилу 4 — до заземлюючого болта 9 ввідної коробки. Через цей болт і заземлюють екскаватор, оскіль­ки коробка прикріплена до металевого корпусу, що теж має мета­левий зв'язок з електроприводом.

Повторні заземлення нульового проводу роблять у зоні роботи будівельного механізму і на кінцях повітряних ліній.

Схема занулення будівельних машин, що переміщаються рель-совими шляхами, показана на рис. 10.22. Кран, як і екскаватор, під'єднаний до мережі чотирьохжильним кабелем 1 від підми-кального пункту 2 до ввідної коробки 6, яка закріплена на мета­левому корпусі крана.

334

Розділу

Рис. 10.22. Схема занулення будівельних механізмів, які руха­ються по рейках, що живляться від ланцюга трьохфазного струму до 1000 В з заземленою нейтраллю

Заземлюючий болт З на пункті під'єднання з'єднують з нульо­вим проводом 5, повторним заземленням 12 і нульовою жилою кабеля. Інший кінець жили приєднують до заземлюючого болта 7 на ввідній коробці 6. Крім того, заземлюють підкрановий шлях-

Стики рельсів з'єднують перемичками 11, а нитки рельсів —" перемичками 13. Підкрановий шлях 8 приєднують до заземлюва­ча 12. За наявності природного заземлювача 10 останній приєдну­ють до рельсового шляху заземлюючим проводом 9. Провід 4 з'єд­нує заземлюючий болт із нульовим проводом.

Рис. 10.23. Схема підключення однофазового зварювального ^тРансформатора до ланцюга трьохфазного струмуз заземленою

Нейтраллю

Заземлюючий болт 4 корпусу регулятора 3 також з'єднують з за-землюючим болтом 7. Зварювальну деталь 6 з'єднують з виводом

РОЗДІЛ 10

нижчої через псування ізоляції занулюють також і обмотки ниж­чої напруги провідником 3.

Корпуси ручних електрифікованих машин, що працюють при напрузі до 42 В, не занулюють (рис. 10.25, а); при напрузі більше 42 В їх занулюють за допомогою провідника 4 (рис. 10.25, б—г). Цей провідник має знаходитися в загальній оболонці з фазовими жилами шлангового проводу.

При ввімкненні однофазного приймача (світильника, трансфор­матора) між фазою і нулем мережі напругою до 1000 В з глухоза-земленою неитраллю (рис. 10.26) корпус його необхідно з'єднати з нульовим проводом до запобіжника за допомогою провідника 3; якщо ж приймач розташований після запобіжника 2, то його необхідно зашунтувати провідником 1.

Рис. 10.26. Схема заземлення однофазного приймача в ланцюгу напругою до 1000 В з заземленою неитраллю

Схеми заземлення електроустановок напругою до 1000 В у трьох -провідних мережах з ізольованою неитраллю трансформатора мають низку відмінностей від розглянутих схем занулення. Так, до підмикального пункту (див. рис. 10.20) до болта 4, що зазем­лює, приєднують жилу, що заземлює, 3, кабелі і заземлення 2. Нульовий провід 6 і сполучний провід 5 відсутні.

Самохідні машини, що переміщаються на гусеничному чи пнев­матичному ході, а також переміщувані механізми заземлюють за схемою, зазначеною на рис. 10.21, але при цьому відсутні нульо­вий провід 7 і провід 6, що з'єднує його з заземлюючим болтом 5.

електробезпека на будівельному майданчику

Машини, що пересуваються по рейковому шляху, заземлюють _За схемою, показаною на рис. 10.22. Однак тут відсутні нульовий провід 5 і провід 4.

Заземлення стаціонарного устаткування.Устаткування 1, вста­новлене в приміщенні 5, заземлюють за схемою, показаною на рис. 10.27. Це устаткування з'єднують із внутрішнім заземлюю­чим контуром 7 зі сталевої смужки перетином не менше 48 мм² за допомогою заземлюючого провідника 2 перетином не менше 24 мм².

Рис. 10.27. Схема заземлення стаціонарного обладнання

Внутрішній заземлюючий контур провідниками 3 з'єднують із зовнішнім контуром, що складається з труб 6 (чи стрижнів) і за­землюючого магістрального провідника 4 між ними. Зовнішній заземлюючий контур може мати вигляд трикутника 8.

Заземлення електроустановок напругою більше 1000 В.Пе­ресувні будівельні машини з електроприводом напругою понад 1000В (наприклад, екскаватор СЕ-3) вмикають у мережу через підмикальні пункти зроз'єднувачами. Електропривід машини з'єднують з підмикальним пунктом чотирьохжильним високо­вольтним шланговим кабелем із заземлюючою жилою чи трьох-жильним кабелем із заземлювачем.

Заземлюючу жилу одним кінцем приєднують до заземлюючо­го болта підмикального пункту, аіншим — до заземлюючого бол­та корпуса чи механізму ввідного високовольтного пристрою. За­землюючий болт підмикального пункту з'єднують із з'єднуваль­ним пристроєм поблизу цього пункту.

Розділ 10

10.14. Електробезпека в умовах будівництва

Будівельно-монтажні роботи часто проводяться не в приміщен­нях, а просто неба. Атмосферні опади, ґрунтові води, коливання температури повітря й інші незадовільні умови роботи можуть впливати на рівень електротравматизму. Небезпека ураження людини електричним струмом в умовах будівництва вища, ніж на підприємствах, де всі роботи проводяться всередині приміщен­ня. Специфіка цих умов відображена в ГОСТІ 12.1.013-78 "Строи­тельство. Электробезопасность. Общие требования".

Деякі вимоги із електробезпеки в будівництві наведені нижче.

Відповідальний за безпечне використання електроустановок по­винен мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче IV.

Металеві будівельні ліси, рейкові шляхи й інші металеві части­ни будівельних машин з електроприводом повинні мати захисне заземлення (занулення).

Зовнішні електропроводення тимчасового електропостачання розміщують на опорах на висоті над рівнем землі, підлоги, насти­лу, м, не менше: 2,5 — над робочими місцями; 3,5 — над прохо­дами; 6,0 — над проїздами.

Світильники загального освітлення, приєднані до джерела жив­лення напругою 127 і 220 В, повинні бути встановлені на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу, при напрузі не вище 42 В — менше 2,5 м. При роботах в особливо небезпечних умовах необхідно застосовувати переносні світильники напругою не вище 12 В.

Як джерело живлення напругою до 42 В слід застосовувати по­нижуючі трансформатори, машинні перетворювачі, генератори, акумуляторні батареї. Не допускається застосовувати для зазна­чених цілей автотрансформатори.

Ручне дугове електрозварювання металевими електродами про­водять із застосуванням двох проводів, один із яких слід приєдна­ти до електродотримача, а інший (зворотний) — до зварюваної деталі (основи). При цьому затискач вторинної обмотки зварю­вального трансформатора, до якого приєднаний зворотний провід має бути заземлений (занулений).

Як зворотний провід, який приєднується до виробу, що зварю­ється, не можна використовувати проводи мережі заземлення трУ" би санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід тощо), ме талеві конструкції будинків, технологічне обладнання.

Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі варто робити під безпосереднім наглядом інже-дерно-технічного працівника.

Організаційні заходи.До обслуговування електроустановок допускаються особи, що досягли 18-річного віку, пройшли медич­ний огляд при прийманні на роботу. Повторні медичні огляди пер­соналу проводяться не рідше 1 разу на 2 роки.

З особами, що знову приймаються на роботу, проводять ввідний інструктаж, а також інструктаж безпосередньо на робочому місці за інструкцією, розробленою згідно з чинними правилами безпе­ки обслуговування електроустановок. Цей інструктаж періодич­но повторюється в терміни, залежні від особливостей робочого місця.

Обслуговуючий персонал повинен вивчати чинні Правила уст­рою електроустановок (ПУЕ), Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ), а також знати прийоми визволення потерпілого від дії електричного стру­му і надання долікарської допомоги. Персонал щорічно перевіря­ють на знання Правил техніки безпеки при експлуатації електро­установок споживачів (ПТБ).

При позитивному результаті перевірки знань працівникам елек­трогосподарства видається посвідчення на право роботи на елек­троустановках з присвоєнням кваліфікаційної групи з техніки без­пеки II—V.

Ремонтні роботина чинних електроустановках допускаються за повного зняття напруги, за часткового зняття напруги або без зняття напруги залежно від виробничих умов і специфіки роботи.

Організація експлуатації електроустановок передбачає веден­ня необхідної технічної документації. У документацію входять: експлуатаційний або оперативний журнал, в якому зазначаються приймання і здавання зміни, розпорядження начальника цеху про зміну режимів роботи тощо; журнал для запису знайдених не­справностей, що вимагають усунення; журнал або відомість пока-зуе контрольно-вимірювальних приладів, журнал контролю за на­явністю, станом і обліком захисних засобів; журнал виробництва Робіт і бланки нарядів на проведення ремонтних і налагоджуваль-них робіт в електроустановках напругою вище 1000 В. Приймання

Розділ 10

і здавання зміни черговим персоналом, обхід і огляд електроустат­кування слід проводити згідно з вимогами ПТБ.

Черговий електромонтернесе відповідальність за правильне обслуговування, безаварійну роботу і безпечну експлуатацію елек­троустановок. Зазвичай за підприємство несуть відповідальність головний енергетик, начальник електроцеху, а на окремих ділян­ках — старші електрики, майстри.

Вимірювання електричних параметріввимагають від обслуго­вуючого персоналу певної кваліфікації і виконання.

Усі вмикання і вимикання приладів, що вимагають розриву електричних ланцюгів, які знаходяться під напругою, повинні проводитися за повного зняття напруги. Якщо приєднання і від'єд­нання вимірювальних приладів не вимагає розриву електричних ланцюгів (вольтметри, переносні трансформатори напруги тощо), то дозволяється вказані операції проводити без зняття напруги, застосовуючи при цьому дріт з підвищеною ізоляцією (ПВЛ) і спе­ціальними наконечниками з ізолюючими ручками. Ізолюючі руч­ки повинні бути розраховані на робочу напругу. Вимірювання слід проводити в діелектричних рукавичках, окулярах і калошах.

Вимірювання опору ізоляції якої-небудь частини електроуста­новок мегаомметром повинно проводитися лише тоді, коли ця ча­стина відключена з усіх боків, і особа, що проводить вимірюван­ня мегаомметром, повинна переконатися у відсутності напруги. Якщо лінія, що перевіряється, може отримувати напругу з дру­гого боку, то вимірювання проводиться лише у тому випадку, коли повідомлено про підготовлене вимірювання та отримана відповідь, що лінійні роз'єднувачі і вимикач відключені й вивішений пла­кат: "Не включати! Працюють люди". Роботи з мегаомметром на напругу до 2,5 кВ проводяться особою з кваліфікаційною групою не нижче III.

Електроінструментпри експлуатації повинен швидко вмика­тися і відключатися від електромережі, бути безпечним у роботі і мати недоступні для випадкового дотику струмоведучі частини-

Напруга електроінструмента не повинна перевищувати 220 В в приміщеннях без підвищеної небезпеки; 42 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями. За неможливості застосування електроінструмента напругою до 42 В допустиме застосування електроінструмента напругою до 220 В, але за наяв­ності пристрою захисного відключення або надійного заземлення

електробезпека на будівельному майданчику________________________ 345

корпусу електроінструмента з обов'язковим застосуванням діелек­тричних рукавичок і калош.

В особливо небезпечних приміщеннях допускається робота електроінструментом на напругу до 42 В з обов'язковим застосу-ванням захисних засобів (діелектричні рукавички, килимки).

Штепсельні з'єднання електроінструмента повинні мати недо­ступні для дотику струмоведучі частини і додатковий заземлюю­чий контакт.

Переносні електричні світильники повинні живитися напру­гою не вище 42 В — у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних приміщеннях; 12 В — в особливо неспри­ятливих умовах (робота в казанах тощо).

Живлення електроінструмента та переносних світильників по­винно бути від знижувальних трансформаторів. Застосування ав­тотрансформаторів у цьому випадку забороняється.

Контроль за справністю і збереженням електроінструмента і пе­реносними електричними світильниками здійснює людина, спе­ціально уповноважена на це.

Особам, що користуються електроінструментом, забороняєть­ся розбирати його і передавати іншим особам.

Випробування устаткуванняз подачею підвищеної напруги від стороннього джерела струму проводяться бригадами в складі не менше двох осіб. Той, хто проводить роботи, повинен мати квалі­фікаційну групу не нижче IV, а інші — не нижче III.До складу бригади може бути внесений ремонтний персонал з кваліфікацій­ною групою II для виконання підготовчих робіт, для охорони Устаткування, що випробовується. Випробування повинні прово­дитися за нарядом.

Перед початком випробувань необхідно перевірити наявність стаціонарного заземлення кожухів устаткування, що випробо­вується. Кожух установки, що випробовується, і каркас пульта Управління повинні бути заземлені бригадою, що проводить ви­пробування.

Місце випробувань, а також сполучні проводи, які знаходять-ся під напругою при випробуванні, повинні бути захищені або У місцях випробування має знаходитися спостерігаючий. На ого­рожах повинні вивішуватися плакати або встановлюватися світло-^Ва сигналізація.

Розділ10

10.15. Захист від статичної електрики

(ГОСТ 12.4.124-83 і ДНАОП 0.00-1.29-97)

Заряди статичної електрики можуть виникнути при зіткненні або терті твердих матеріалів, при роздрібненні або пересипанні однорідних і різнорідних непровідних матеріалів, при розбризку­ванні діелектричних рідин, при транспортуванні сипких речовин і рідин по трубопроводах тощо.

Статична електрика небезпечна з огляду електричного удару людини, що стосується елементів, які знаходяться під високим по­тенціалом, хоча струми досягають невеликого значення (10^-6—10^-8 А). Крім того, може бути небезпека пожежі та вибуху горючих і ви­бухонебезпечних речовин іскровим розрядом.

Одним із надійних методів зниження потенціалів статичної електрики є заземлення всіх металевих частин устаткування, де можлива електризація. При заземленні ізольованого провідника різниця потенціалів між провідником і землею стає рівною нулю, а електростатичні заряди, що генеруються, стікають на землю.

Заземлювати слід не тільки ті частини устаткування, які бе­руть участь у генерації зарядів, але і всі інші ізольовані провідни­ки, які можуть заряджати за індукцією.

Устаткування слід вважати електростатично заземленим, якщо опір у будь-якій його точці за найсприятливіших умов не переви­щує 10 Ом.

Значення опору заземлюючого пристрою (контура заземлення), призначеного для захисту від статичної електрики, допускається до 100 Ом, оскільки враховуються малі струми витоку (мікроам­пери).

Часто виникає необхідність у "заземленні" діелектричних ча­стин устаткування шляхом нанесення на їх поверхню суцільних або несуцільних провідних покриттів (плівок). При заземленні цих покриттів останні забезпечують витік зарядів з незаземлених частин діелектрика, і тим самим зменшується густина заряду на його поверхні.

Як електропровідні покриття застосовуються плівки металів, які наносяться на діелектричні поверхні шляхом розбризкуван­ня, розпилювання або випаровування металів у вакуумі. Плівки, отримані таким чином, мають опір до декількох Ом.

При веденні технологічних процесів слід враховувати те, що і людина може накопичувати заряди статичної електрики за ра-

електробезпека на будівельному майданчику________________________ 347

хунок ємності. Ємність людського тіла коливається в межах 100—350 пФ.

розряд статичної електрики з тіла людини здатний не тільки налякати його, але й запалити парогазоповітряні суміші, пил сір­ки, пластмас, металевих порошків тощо.

Для відведення статичних розрядів, що генеруються з людини на землю, необхідно забезпечити працюючих струмопровідним взуттям і передбачити пристрій електропровідної підлоги.

Взуття вважається електропровідним, якщо питомий опір між електродом, що знаходиться всередині взуття, і зовнішнім елек­тродом менше 10⁵ Ом х м. До такого належить взуття на шкіряній підошві, підошві із струмопровідної ґуми або пробитої заклепка­ми, які є струмопровідними.

Покриття підлоги вважається електропровідним, якщо пито­мий електричний опір витоку між встановленим на підлозі елек­тродом і землею не перевищує 10⁴ Ом х м. Провідними покриття­ми є: бетон завтовшки 3 см, спеціальний бетон і пінобетон, ксио-літ, настил з ґуми із зниженим опором, спеціальні терацетові плити, наливні підлоги.

Захистом від статичної електрикитакож є забезпечення вито­ку заряду, що генерується, на заземлені частини устаткування. Це явище здійснюється за рахунок зволоження навколишньої атмосфери; збільшення поверхонь провідності діелектриків і за­стосування нейтралізаторів.

Нейтралізатори статичної електрикизбільшують електропро­відність повітря шляхом його іонізації. Вони поділяються на ін­дукційні, високовольтні та радіоактивні.

Індукційні нейтралізаториє струмопровідними або діелектрич­ними стрижнями, на яких кріпляться заземлені голки, мітелоч­ки з дроту або смужки альфоля.

Принцип дії індукційних нейтралізаторів заснований на вико­ристовуванні зарядів, індукованих на його вістрях наелектризо­ваною поверхнею.

Висока напруга електричного поля, що виникає на вістрях під Дією наелектризованого об'єкта, зумовлює появу коронного роз­ряду, що володіє значною іонізуючою здатністю. Під дією елек­тричного поля іони, полярність яких протилежна знаку заряду На наелектризованому об'єкті, переміщаються у бік цього об'єкта і нейтралізують його.

Розділ10

Індукційні нейтралізатори застосовуються тоді, коли для за­побігання іскровому розряду вимагається понизити високий за­ряд до визначеного, але ще достатньо високого значення.

Високовольтні нейтралізатори застосовують незалежно від за­ряду на об'єкті. Вони ефективні і при малих зарядах на наелект­ризованій поверхні.

Високовольтні нейтралізаторискладаються з голчатого розряд­ника і джерела напруги.

Як джерело високої напруги застосовується випрямляч, зібра­ний за схемою множення.

Радіоактивні нейтралізаторипрості за своєю конструкцією, не вимагають джерел живлення, їх можна використовувати у вибу­хонебезпечних виробництвах.

Недоліком є відносно менша ефективність порівняно з іншими типами нейтралізаторів. Крім того, багато а- і р-ізотопів випро­мінюють ще й у-промені, які через свою високу проникаючу здат­ність вимагають проведення відповідних заходів щодо захисту обслуговуючого персоналу від їх дії.

У багатьох випадках краще застосовувати комбіновані нейтра­лізатори — радіоактивні та індукційні.

Зниження електризації також може проводитися зміноюре­жиму технологічногопроцесу: релаксацією електростатичного заряду; усуненням побічних джерел генерації зарядів, супутніх основному; зміною параметрів, що характеризують технологіч­ний процес.

електробезпека на будівельному майданчику________________________ 349

Питання для перевірки засвоєння матеріалу

1. Які складні рефлекторні зміни викликає дія електричного струму в організмі людини?

2. Які розрізняють різновиди електричного опіку?

3. На які ступені поділяються електричні удари за ступе нем важкості?

4. Від яких факторів залежить опір тіла людини?

5. Яке значення прийнято для середнього опору тіла людини?

6. Які чинники будуть визначати ступінь важкості уражен­ня електрострумом?

7. Які Ви знаєте види ураження електричним струмом?

8. Поясніть поняття "відчутний струм".

9. Поясніть поняття "пороговий відчутний струм".

10. Який струм називають невідпускаючим?

11. Що таке "пороговий невідпускаючий струм"?

12. Дайте характеристику поняттю "фібріляційний струм".

13. Дайте характеристику поняттю "пороговий фібріляцій­ний струм".

14. Якою залежністю описується взаємозв'язок допустимого струму I_h з тривалістю його проходження через тіло людини t у межах до 1 с?

15. Наведіть формулу визначення опору тіла людини.

16. Яким чином рід струму впливає на силу ураження людини?

17. Які найбільш небезпечні шляхи проходження струму в тілі людини?

18. Як класифікуються приміщення, в яких розташовується електрообладнання?

19. Від чого залежить напруга кроку?

20. Що таке "напруга дотику"?

21. Які три схеми включення людини в електричний ланцюг є найхарактернішими?

22. Чому двофазний дотик є особливо небезпечним?

23. Які мережі частіше використовують для живлення буді вельних підприємств?

24. Якими є основні причини ураження електричним струмом в умовах будівництва?

25. На які групи умовно поділяють усі захисні засоби від ура­ження електричним струмом?

Розділ-1o

26. Що відносять до технічних заходів захисту від ураження електричним струмом?

27. Які організаційні заходи повинні виконуватися для забез печення електробезпеки при експлуатації електроустановок?

28. На які чотири категорії поділяють усі роботи в електро установках до 1000 В відносно заходів безпеки?

29. Хто складає, затверджує і з ким узгоджується перелік робіт усіх категорій, які виконуються оперативно-ремонтним персоналом по розпорядженню і у порядку поточної експлуатації з вказівкою необхідних кваліфікаційних груп персоналу?

30. Які технічні заходи повинні виконуватися при виконанні робіт в електроустановках з частковим або повним зняттям напруги для забезпечення електробезпеки?

31. Яким чином класифіковані умови роботи за ступенем елек тробезпеки?

32. Які особи визначають категорію приміщень і умов робіт за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом і виходячи з яких умов і відповідно до чого?

33. На які два види можна поділити технічну документацію електроустановок напругою до 1000 В?

34. Які документи входять до приймально-здавальної техніч ної документації?

35. Які документи входять до експлуатаційної технічної до кументації?

36. Для чого призначене заземлення?

37. В яких установках застосовується заземлення?

38. Поясніть фізичну суть захисного заземлення.

39. Яким має бути допустиме значення опору розтікання стру му заземлюючого пристрою захисного заземлення установок на пругою до 1000 В із ізольованою нейтраллю відповідно до вимог ПУЕ?

40. Для чого призначається занулення?

41. В яких установках застосовується занулення?

42. Поясніть фізичну суть занулення.

43. Яким повинен бути опір заземлюючого пристрою відповід но до вимог ПУЕ, до якого приєднані нейтралі генераторів і транс форматорів для електроустановок напругою 660/380 В, для елек троустановок Електробезпека на будівельному майданчику351

44. В яких випадках слід виконувати заземлення (занулен-но електроустановок?

45. Які частини електроустановок підлягають заземленню (зануленню)?

46. Які частини електроустановок не підлягають заземлен-ню (зануленню)?

47. Яким чином проводиться заземлення (занулення) електро­силових установок у будівництві?

48. Яким чином проводиться заземлення (занулення) електро­устаткування, встановленого на вібруючих основах, на основах, що рухаються, або часто демонтуються?

49. Наведіть класифікацію пересувних електроустановок на­пругою до 1000 В.

50. Яким чином виконується заземлення для пересувних ме­ханізмів, що живляться від стаціонарних або пересувних дже­рел енергії?

51. Яким чином виконується заземлення металевих корпусів електроустаткування крана?

52. Які заходи необхідно здійснювати при спорудженні кабель­них ліній?

53. Чим забезпечується належний рівень електробезпеки при підключенні електроприймачів на будівельному майданчику?

54. Наведіть схему заземлення стаціонарної трансформатор­ної підстанції.

55. Який найнадійніший метод зниження потенціалів ста­тичної електрики?

56. Яким чином нейтралізатори статичної електрики збіль­шують електропровідність повітря?

57. Що таке "індукційні нейтралізатори"?

58. Що таке "високовольтні нейтралізатори"?

59. Що таке "радіоактивні нейтралізатори"?

РОЗДІЛ 11

Поиск по сайту: