ВИРОБНИЧА ВІБРАЦІЯ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД НЕЇ

6.1. Загальна характеристика вібрації

Застосування вібраційних машин і технологій у декілька разів пришвидшує технологічні процеси, покращує якість продукції, що виготовляється, дозволяє значно знизити трудові та енерге­тичні витрати, матеріалоємність процесів і машин, а також реа­лізувати технології, які без застосування вібраційної техніки практично неможливі (наприклад, виготовлення залізобетонних виробів, укладення та ущільнення бетону в монолітних конструк­ціях, поглинання свай і шпунта, дроблення, руйнування твердих основ і покриттів, ущільнення ґрунтових і штучних основ і по­криттів тощо). Таким чином, будівництво, як жодна інша галузь, насичене джерелами вібрації, яка має негативну дію.

Допустимий рівень коливань технічних об'єктів (машин, бу­динків, споруд), які піддаються вібрації, визначається: фізіоло­гічною дією коливань на людей, міцністю, стійкістю і довготрива-лістю конструкцій, впливом коливань на технологічні процеси і виробництво; необхідністю збереження достатньої жорсткості та нормованих значень деформацій і згинів.

З усіх видів механічних дій для технічних об'єктів найбільш не­безпечною є вібраційна дія. Знакозмінна напруга викликає вібра­цію, сприяє накопиченню пошкоджень у матеріалах, появі тріщин і руйнуванню. При полігармонійній дії найнебезпечнішими є гар­моніки, які можуть викликати резонанс об'єкта.

Здатність об'єкта не руйнуватися при вібраціях називають віб-роміцністю, а здатність нормально функціонувати — вібростій­кістю. Мета віброзахисту технічних об'єктів — підвищення їх віброміцності та вібростійкості.

Виробнича вібрація та засоби захисту від неї_________________________ 173

Вібрація — коливання частин виробничого обладнання та тру­бопроводів, яке відбувається за незадовільного їх закріплення, поганого балансування частин машин і устаткування, яке рухаєть­ся й обертається, роботи ударних механізмів тощо. Вібрація ха­рактеризується: частотою коливань (Гц), амплітудою (мм або мкм), прискоренням (м/с). При частоті коливань більше 25 Гц вібрація негативно діє на нервову систему, що може призвести до розвит­ку тяжкого нервового захворювання — вібраційної хвороби.

До шкідливих робіт на будівництві, які утворюють вібрацію, належать роботи, пов'язані з використанням пневматичних руч­них машин, вібраторів паркетно-стругальних і шліфувальних ма­шин, роботи із вбивання свай, розпушення мерзлих ґрунтів тощо.

Вібрацію розрізняють:

— загальну (вібрація конструкції або агрегату, на яких пере­буває людина);

— місцеву (вібрація, яка виникає від ручної машини, що зна­ходиться в руках людини, або елемента машини).

Загальній вібрації піддаються робітники, що обслуговують ек­скаватори, бульдозери, автогрейдери, дробильні установки, вібро-ущільнювальні пристрої тощо. Впливу місцевої вібрації піддають­ся робітники, які обслуговують пневмоінструмент або електроін­струмент ударної чи обертової дії, ручні вібратори. На виробництві часто трапляються випадки комбінованої дії вібрації: загальної і місцевої.

Функціональні порушення, які пов'язані з дією вібрації на людину, проявляються в погіршенні зору, зміні реакції вестибу­лярного апарату (порушення координації рухів, викликання га-люцінацій тощо), більш швидкій втомлюваності. Хворобливі від­чуття від вібрації виникають при прискоренні, вищому 5 % від прискорення сили тяжіння, тобто при g = 0,05 х 10 = 0,5 м/с². Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість яких знаходиться в ме­жах 6—30 Гц.

Резонансні частоти окремих частин тіла такі, Гц:
Очі 12—27 Голова 8—27

Горло 6—12 Обличчя 4—27

Груди 2—12 Поперек 4—14

Ноги, руки 2—8 Живіт 4—12

Розділ 6

За напрямком дії вібрації поділяють на діючу вздовж осі ортого­нальної системи координат:

— X, Y, Z — при загальній вібрації (рис. 6.1);

— X , Y , Z — для кожної вібрації,

де вісь X співпадає з віссю місць схоплення (наприклад, рукоят­ки), вісь У лежить на площині, утвореній віссю X з направлен­ням подавления або докладення сили (рис. 6.2), Z — вертикальна вісь, перпендикулярна опорній поверхні; X — горизонтальна вісь від спини до грудей; Y — те ж, від правого плеча до лівого.

Рис. 6.1. Напрямок координатних осей при загальній вібрації:

а — положення стоячи; б — положення сидячи

Рис. 6.2. Напрямок координатних осей при локальній вібрації:

а — при охопленні циліндричних поверхонь; б — при охопленні сферичних поверхонь

Розділ б

коливання передаються на людину через підлогу, сидіння, спин­ку у вигляді загальної вібрації, через рукоятки або елементи управ­ління на руки робочого.

У будівництві трапляються періодичні коливання, які виника­ють, наприклад, при русі поршня двигуна внутрішнього згорян­ня (рис. 6.3).

1 2k 3fo Т
а б

Рис. 6.3. Види коливань

Механічні удари і пов'язані з ними механічні коливання часто трапляються на виробництві, наприклад, при роботі із засобами малої механізації (відбійними молотками, інструментом для за­бивання цвяхів, загортання шурупів) або при русі машин по нерів­ній місцевості. Механічним ударом називають процес, тривалість якого, тобто час передачі енергії, значно менша за період власних коливань системи, яка піддається впливу. Ударна дія визначаєть­ся площею імпульсу в часі.

Будівельні машини при пересуванні по будмайданчику або ро­боті створюють широкий частотний спектр механічних коливань, що впливає на людей. Він складається з: періодичних складових (коливання двигуна); випадкових складових (коливні елементи конструкцій, нерівності на проїжджій частині); стрибкоподібних складових (робочий хід механізму, наприклад, захоплення ґрун­ту ковшем екскаватора, процес вантаження фронтовим наванта­жувачем, вибоїни при русі автомобілів).

Разом усі ці складові утворюють частотну суміш, яка через си­діння передається на водія.

При використанні в будівництві різних засобів малої механі­зації на руку передається вібрація. Зазвичай, це періодичні ударні імпульси з випадковими складовими, які через рукоятки або кор­пус інструмента впливають на робітника. Ця вібрація визначаєть-

Граничнодопустимі рівні (ГОСТ 12.1.012-88) загальної вібрації встановлюються для швидкості як в абсолютних, так і у віднос­них величинах за спектром частот, які включають 6 октавних частотних смуг із середньогеометричними значеннями частот 2, 4, 8, 16, 31,5, 63 Гц, за амплітудою переміщення при гармоніч­них коливаннях 3,11 — 0,005 мм і за середньоквадратичним зна­ченням швидкості від 11,2 до 2 мм/с.

Граничнодопустимі величини місцевих вібрацій при частоті обертання 1200—6000 хв^_1 дорівнюють 20—100 Гц з амплітудою коливань 1,5 — 0,005 мм.

6.3. Захист від вібрації

У техніці вібрація зустрічається не тільки як шкідливе, а й та­ке, що супроводжує технологічний процес, явище. Розглянемо методи боротьби лише зі шкідливою вібрацією, безпосередня дія якої на обладнання чи споруду призводить до їх передчасного зно­шення, недопустимого навантаження або зниження якості, а при дії на людину на робочому місці чи в побуті шкодить здоров'ю.

Захист людини і технічних об'єктів від шкідливої дії вібрації здійснюється вживанням комплексу заходів, що відповідають ГОСТу 26568-85.

Класифікація методів віброзахисту наведена на рис. 6.5. Вібро-активність джерел коливань визначається конструкцією, техно­логією виготовлення та умовами експлуатації.

Основні конструктивні засоби зменшення віброактивності такі:

— встановлення оптимального співвідношення між енергетич­ними габаритами і вібростатичними параметрами (в основно­му, на стадії проектування);

— певна реалізація засобів зменшення збуджуючих сил, що за­безпечується зменшенням динамічних реакцій машин, вер­статів і обладнання шляхом їх зрівноваження (найчастіше зрівноваження жорстких і гнучких роторів);

'— відповідність власних частот коливань об'єкта частотам збуд­жуючих сил (відбудовуються проміжні рами, кронштейни, підшипники тощо);

раціональне компонування об'єкта техніки: вузлів із відносно низьким рівнем вібрації, використання роторних конструк­цій замість кривошипно-латунних, відмова від редукторних

Розділ б

передач на користь прямолінійних приводів, засувів, елек-тро- і гідродвигунів, які мало шумлять тощо;

— моноблочна конструкція приводних пристроїв, вертикаль­не розташування плоских роторів, максимально можливе їх полегшення і забезпечення симетрії системи відносно осі обертання;

— використання засобів віброізоляції і вібропоглинання: внут­рішня амортизація за рахунок багатошарової конструкції корпусів, спецвкладок під підшипники з матеріалів із висо­ким декрементом затухання, гнучких прокладок, шинопнев-матичних і ресорних пристроїв, які встановлюються між корпусом і станковим механізмом;

— виготовлення деталей технічних пристроїв з матеріалів із високими демпфіруючими якостями: пластиків, металоґу-мових сплавів марганцю і міді, нікелевотитанових сплавів тощо;

— покращення технології виготовлення машин — підвищення точності оброблення і збирання, застосування малошумля-чих підшипників тощо.

Віброізоляція поділяється на силову (активну), коли зменшу­ють дію на основу джерела збудження коливань, і кінематичну (пасивну), коли об'єкт захищають від коливань конструкціями, які його підтримують.

Деякі конструктивні схеми віброізоляції показані на рис. 6.6.

Гасникизастосовуються для зменшення різних видів коли­вань — поперекових, повздовжніх, закручуючих, які виникають у робочому або запуско-зупинному режимі роботи машини — дже­релі коливань, а також коливань, які викликані вітром тощо.

Для гасіння коливань об'єктів у будівництві використовують:

— динамічні гасники (без або з затуханням) — пружинні, ма­ятникові, з обертовим маятником (рис. 6.7);

— демпфери (гасники підвищеного опору) — пневматичні, віт­рового тертя, сухого тертя, електромагнітні;

— ударні гасники — односторонньої дії з нульовим зазором, маятникові, з від'ємним нульовим зазором, пружинні тощо;

— обмежувачі коливань.

виробнича вібрація та засоби захисту від неї

Розділ б

Віброзахист людини забезпечується:

— зниженням віброактивності джерела підвищеної вібрації на стадії проектування, при виготовленні та експлуатації;

— застосуванням віброзахисних пристроїв — віброізолюючих основ і платформ, віброзахисних килимків, рукавиць, взут­тя тощо.

— регламентацією умов праці оператора — скорочення залеж­ності тривалості робочого дня, додаткові перерви, вибір тех­нологічного режиму;

Приклади передачі вібрації тілу людини наведені на рис. 6.8.

Рис. 6.8. Приклади передачі вібрації тілу людини

За формою використання засоби індивідуального віброзахисту оператора поділяються: для рук — рукавиці; для ніг — спецвзут-тя; для тіла — нагрудники, спецкостюм (ГОСТ 12.4.002-74).

виробнича вібрація та засоби захисту від неї

6.4. Оптимізація конструктивно-динамічних параметрів вібраційних машин

Основним напрямком, що може забезпечити значне підвищен­ня ефективності вібраційних процесів у будівництві, їх вібро- і шу-мобезпечність, є використання ефекту динамічного посилення коливань, тобто не стільки міцності, сили і кількості коливань, скільки динамічних властивостей системи в цілому для відтво­рення необхідних і найбільш ефективних режимів роботи.

Іншими словами, потрібний перехід на оптимальні в широко­му змісті (конструкції, динаміка, технологічні режими) вібраційні системи і машини, що широко використовують принцип резонанс­ного посилення динамічних впливів.

Чим у більшому ступені реалізуються рухи машин і динаміч­них коливальних систем у режимі резонансу, тим ефективніше використовуються коливальні і вібраційні процеси при менших вимушених зусиллях. У зв'язку з тим, що цю проблему не завж­ди легко реалізувати, створення найбільш раціональних машин і технічних систем доцільно поділити на такі етапи: вибір прин­ципової схеми динамічних впливів, що забезпечує раціональне вібраційне поле для цього технологічного процесу; синтез динаміч­ної системи, що забезпечує найбільш повне використання її дина­мічних властивостей для отримання максимального техніко-еко-номічного і соціального ефекту; оптимізація технологічних пара­метрів функціонування машин; оптимізація конструктивних параметрів, що забезпечують задані технологічні параметри і на­дійність формування системи.

Прийняття найкращих рішень із кожного етапу й ув'язка їх в єдиному процесі вимагають розроблення оптимальних методів синтезу, розрахунку і вибору параметрів складних динамічних систем.

Реалізації оптимальних динамічних систем сприяє розроб­лення:

— принципів синтезу динамічних активних вібраційних систем з мінімальними збудливими зусиллями і максимальним тех­нологічним ефектом;

— методів розрахунку, моделювання й опису динамічно актив­них багатомасних резонансних систем простими й адекват­ними залежностями;

Розділ 6

— інтегральних і точних методів урахування впливу комплек­су сил опорів коливанням, що надзвичайно важливо для роз­рахунку резонансних систем;

— надійного узагальненого критерію ефективності вібровпливу;

— у вигляді оптимізаційної моделі оптимальних режимів віб-ровпливів.

В основу цього може бути покладено:

— посилення коливань за рахунок ефекту резонансу дозволяє значно спростити конструкції вібраційних технічних систем, отримати досить просто реалізовані ефективні траєкторії руху мас коливання, полічастотні режими вібрації, завдяки використанню динамічних властивостей багатомасних вібра­ційних систем;

— досить коректні дані для теорії і практики рішення дина­мічних параметрів резонансних вібраційних технічних си­стем можливі тільки при врахуванні всього комплексу сил, що діють у системі (пружні, інерційні та дисипативні), які мають місце як у машині, так і в середовищі, яке обробля­ється;

— порівняння ефективності вібраційних технічних систем різ­ного принципу дії повинно ґрунтуватися на критеріях вібро-впливів, що відображають реальне силове поле в середовищі, яке піддається динамічному впливу;

— практичні розрахунки багатомасних резонансних динаміч­них систем можуть бути суттєво спрощені і "відкриті" для інженерного аналізу при описі їх у вигляді математичних моделей на основі застосування математичних методів пла­нування для рішення й аналізу систем диференціальних рівнянь.

При попередній оцінці оптимальності прийнятих принципо­вих технічних рішень для вібраційних машин і технологій мож­на керуватися засадами, що характеризують кількісне та якісне використання таких показників:

— рівня динамічних властивостей системи чи рівня викори­стання системою динамічного посилення реалізованих рухів за рахунок ефекту резонансу;

— характеру реалізованого вібраційного поля і рівня його ВІД' повідності необхідним оптимальним законам руху;

Виробнича вібрація та засоби захисту від неї_________ 187

— рівня імпульсних і ударних впливів;

— рівня динамічної стабілізації рухів (самосинхроіізація);

— рівня надійності системи, обчислювальної за кілкістю най­більш відповідальних агрегатів, вузлів і деталеі;

— відношення складності адекватного опису моделі динаміч­ної системи до її конструктивної складності, прийому склад­ність опису моделі характеризується числом рівнянь, а кон­структивна складність — величиною зворотної надійності;

— відношення величин нормованих соціальних показників до їх фактичних значень (наприклад, оцінка рівня шуму, віб­рації тощо).

Прийоми оптимізації конструктивних параметрів можуть бути реалізовані як завдяки внесенню в систему нових влгстивостей, що визначають її динамічну активність (наприклад, (агатомасні резонансні установки — для формування збірних залізобетонних виробів, розпушувачі — для мерзлих ґрунтів, системі дозування сипучих вантажів), так і завдяки використанню властивій системі динамічних властивостей (ущільнення й оцінка ступеня ущіль­нення ґрунтів тощо).

6.5. Віброізоляція стаціонарних машин

Стаціонарні машини (вібраційне устаткування для формуван­ня залізобетонних виробів, вентилятори, металооброблюючі вер­стати, ковальсько-пресове устаткування) встановлюють на фун­даменти з пристроєм віброізоляції.

Методика розрахунку віброізоляції стаціонарних машин ви­кладена в ГОСТІ 12.4.093-80 "Вібрація. Машини стаціонарні. Роз­рахунок віброізоляції підтримуючої конструкції". Метою цього розрахунку є визначення значень динамічних сил, які передають­ся підтримуючою конструкцією від машини через віброізолято-Ри, і рівень її вібрації; визначають також параметри вібрації самої Машини і порівнюють отримані результати з критерієм якості віб­роізоляції.

За знайденою жорсткістю віброізоляторів визначаюсь їхні кон-структивні параметри.

Для розрахунку віброізоляторів (пружинних, циліндричних і ґу-^м°вих) використовують такі вихідні дані: С_zi ,С_xi С_yi — жорсткості

Розділ є

Типова схема підресорювання сидіння водія (рис. 6.9) скла­дається з таких елементів: направляючого механізму, що з'єднує місце водія з рамою ходової частини машини (виконує роль кіне­матичного і силового зв'язку, складається з паралелограмних важелів і забезпечує стабільність вертикального положення кор­пусу водія при коливанні машини); пружини; регулювального гвинта для зміни твердості пружини залежно від маси тіла водія; гідроамортизатора, що поглинає коливання сидіння.

Рис. 6.9. Підресорне сидіння:/ — гідроамортизатор; 2 — пружи­на; 3 — гвинт регулювання; 4 — направляючий механізм

Вимоги до віброізоляції сидіння водія викладені в ДСТ 12.2.011-75*, ДСТ 12.2.019-86* (СТ СЕВ 5071-85, СТ СЕВ 5080-85, СТ СЕВ 5605-86), ОСТ 37.001.413-86, ДСТ 20062-81* Е (СТ СЕВ 4701-84), ДСТ 21398-75*.

Розрахунок віброізоляції робочого місця операторів самохідних машин виконується відповідно до ДСТ 25571-82 на стадії проек­тування з метою перевірки параметрів вібрації сидінь, обладна­них віброізолятором, на відповідність вимогам державних і галу­зевих стандартів.

Джерелом коливань сидіння служать коливання його основи (кінематичне порушення).

Вихідними даними для розрахунку є: характеристика коли­вань основи сидіння; маса оператора, що приходиться на сидін­ня; маса підресорної частини сидіння; розрахункова схема коли­вальної системи "оператор — сидіння"; характеристики сил, що виникають у коливальній системі; вільний хід сидіння.

Розділ б

тиску газу), а також діафрагмові, балонні та рукавні пневмоеле-менти (з додатковою камерою і без неї, у тому числі з дроселюван­ням газу між камерами). Пневмогідравлічні пристрої поділяють на найпростіші (без протитиску) і з протитиском.

Крім того, до гасників коливань належать спеціальні динамічні антивібратори з тертям, шарніри направляючих пристроїв тощо. Усі перераховані пристрої суттєво відрізняються робочими харак­теристиками, які потрібно вміти визначати й якими необхідно вміти керувати для забезпечення високого рівня якості транспорт­них машин.

До фрикційних гасників коливань можна віднести всі листові ресори транспортних машин. Листові ресори забезпечують комп­лексне використання пружних сил і сил міжлистового тертя, вони служать для захисту підресорених мас від ударів з боку великих нерівностей дороги і для гасіння коливань. Принцип дії фрикцій­ного гасника коливань заснований на використанні зовнішнього тертя і зношуванні поверхонь, що труться, обумовлює неста­більність його робочих характеристик при експлуатації.

Існує два основних способи оптимізації чи зниження негатив­ного впливу фрикційних сил у ресорі: зменшення числа пар тер­тя і значень коефіцієнтів зчеплення і тертя.

Перший спосіб оптимізації робочих характеристик реалізуєть­ся завдяки використанню пружних опор і впровадженню малоли-стових ресор зниженої металоємності (рис. 6.11),що мають та­кож інші переваги перед багатолистовими ресорами.

Рис. 6.11. Фрикційний гаснику малолистовій ресорі:1 — литі ресори; 2 — ґумовий блок; 3 — асбофрикційні елементи; 4 — по­перечні канавки

Виробнича вібрація та засоби захисту від неї

Другий спосіб допускає зниження і стабілізацію коефіцієнтів зчеплення і тертя. Це досягається застосуванням пластмасових антифрикційних прокладок на кінцях аркушів. Найменші коефі­цієнти зчеплення і тертя ковзання забезпечують фторопласти, що відрізняються винятково високою стабільністю.

Теоретичними й експериментальними дослідженнями встанов­лено, що найменш матеріаломісткі і найбільш компактні за одна­кової потужності гідравлічні гасники — гідроамортизатори (рис. 6.12). Вони піддаються регулюванню і мають стабільність робочих характеристик у широкому інтервалі частот коливань (до 20 Гц). Ці переваги властиві також пневмогідравлічним і гідрав­лічним пружним пристроям з дією, що гасить.

Рис. 6.12. Принципова схема гідроамортизатора:1 — канали;

2 — поршень

При виникненні різких коливань рами ходової частини зро­стає опір гідроамортизатора, тому що рідина в ньому не встигає проходити через канали в поршні. У результаті виникаючого гід­равлічного гальмування гасяться коливання штока і зв'язаних ³ ним конструктивних елементів.

Розділ б

Гідроамортизатор схожий за поршневий насос. Відмінність по­лягає в тому, що рідина перекачується тільки всередині гасника з однієї камери в іншу по замкненому колу циркуляції. Тому амор­тизатори належать до одного з різновидів об'ємних гідравлічних машин, що працюють при середніх і високих тисках (телескопіч­ні — при 3,0—7,5 МПа, важелеві — при 15—ЗО МПа).

Необхідний тиск досягається вибором конструктивних розмірів дроселюючої системи, що є сукупністю всіх прохідних каналів (постійно відкритих і перекритих клапанами), що поєднують одну робочу камеру з іншою чи робочі камери з допоміжними. Дросе­лююча система повинна бути так розрахована і виконана, щоб при всіх режимах роботи, включаючи екстремальні, забезпечува­лася задана характеристика опору і необхідна інтенсивність га­сіння коливань. Однією з найважливіших умов забезпечення на­дійності гідроамортизатора є застосування високоякісних робо­чих рідин.

Радикальне підвищення якості гідроамортизаторів може бути досягнуто завдяки впровадженню напівавтоматично й автоматич­но регульованих конструкцій.

У дорожньо-будівельних машинах успішно застосовують па­сивну гідропневматичну систему віброізоляції й активну елек­трогідравлічну віброзахисну систему.

Комбінована ресорно-пневматична підвіска представлена на рис. 6.13. Листова ресора є одночасно пружним пристроєм, що гасить і направляє. У системах підвіски з використанням круче­них пружин, торсионів, пневматичних пружніх елементів засто­совують гідравлічні гасники коливань — гідроамортизатори. Крім того, гідроамортизатори встановлюють у системах віброзахисту (у підвісках кабіни, сидіннях, апаратурі тощо).

У несучих системах транспортних машин рекомендується за­стосовувати підвищений непружній опір — демпфірування, у тому числі кероване.

Виробнича вібрація та засоби захисту від неї

Рис. 6.13. Комбінована ресорно-пневматична підвіска:

1 — рама; 2 — регульовані телескопічні гідроамортизатори; З — сполучні трубки (від пневмопідвіски); 4 — регулятор поло­ження кузова; 5 — пневматичні балони (додаткові пружні елемен­ти); 6 — непідресорена маса ведучого моста; 7 — листова ресора; 8 — обмежник ходу віддачі (сталевий трос); 9 — реактивна

штанга

6.11. Ультразвук

Дія ультразвуку (при механічній обробці матеріалів, зварю­ванні, лудженні тощо) відбувається через повітря і безросередньо при дотику людини до предметів. Фізіологічна дія ультразвуку викликає у тканинах людини тепловий ефект (підвищення тем­ператури), змінний тиск, втомлюваність, біль у вухах, порушує рівновагу та розвиває невроз і гіпотонію.

Для захисту організму людини від дії ультразвукових коли­вань насамперед запобігають безпосередньому контакту з ними Частин тіла й обмежують розповсюдження звукової енергії (як при захисті від шуму) шляхом влаштування екранів і звукоізо-люючих кожухів.

Ультразвукові коливання поділяють на:

— низькочастотні (1,12х 10⁴ до 1,0 х 10⁵ Гц), які розповсю­джуються повітрям і контактним шляхом;

Виробнича вібрація та засоби захисту від неї

Питання для перевірки засвоєння матеріалу

1. Що називають "віброміцністю"?

2. Що таке "вібростійкість"?

3. Яка мета віброзахисту технічних об'єктів?

4. Що таке "вібрація"?

5. Чим характеризується вібрація?

6. Як розрізняють вібрацію?

7. Як поділяють вібрацію за напрямком дії?

8. Які існують категорії загальної вібрації, що діє на опера­торів будівельних машин?

9. Якими характеристиками вібропроцесу визначається дія вібрації на організм людини?

10. Які основні конструктивні засоби зменшення віброактив-ності?

11. Як поділяють віброізоляцію?

12. Що таке "силова (активна) віброізоляція"?

13. Що таке "кінематична (пасивна) віброізоляція"?

14. Для чого застосовують гасники?

15. Що використовують для гасіння коливань об'єктів у будів ництві?

16. Чим забезпечується віброзахист людини?

17. Що сприяє реалізації оптимальних динамічних систем?

18. Назвіть джерела коливань двигуна.

19. Що є вихідними даними для розрахунку віброізолятора?

20. З яких елементів складається типова схема підресорюван­ня сидіння водія?

21. На які види поділяють амортизатори транспортних ма шин?

22. Як поділяють ультразвукові коливання?

23. Яку фізіологічну дію викликає ультразвук у тканинах лю­дини?

24. Якого значення не повинні перевищувати допустимі рівні Ультразвуку в зонах контакту рук та інших частин тіла опе­ратора з робочими органами приладів і установок?

25. Які Ви знаєте міри захисту від ультразвуку?

Розділ 7

Поиск по сайту: