Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РОЗДІЛ 8. Захист від електромагнітних полів надвисоких



частот (НВЧ)................................................................................... 220

8.1. Джерела випромінення НВЧ та їхня дія на орга­нізм людини 220

8.2. Граничнодопустимі норми опромінювання............................ 223

8.3. Захист від дії випромінювань надвисоких ча­стот ................ 228

Питання для перевірки засвоєння матеріалу ......................... 235

РОЗДІЛ 9. Безпека при експлуатації апаратів, що працю­
ють під тиском
............................................................................... 236

9.1.Вимоги безпеки до апаратів, які працюють під тиском........ 236

9.2. Руйнування та травматизм при вибухах.................................. 237

9.3. Парові та водогрійні котли........................................................... 238

9.4.Компресорні станції........................................................................ 242

9.5. Ацетиленові генератори ............................................................... 245

9.6. Балони для стиснутих, зріджених і розчинених газів .......... 248

9.7. Техніка безпеки при виконанні робіт у каналі­заційній мережі, мережі теплогазопостачання, колодязях, резервуарах...................................................................................... 251

9.8. Газобалонні установки для автомобілів................................... 255

Питання для перевірки засвоєння матеріалу ......................... 258



Зміст


РОЗДІЛ 10. Електробезпека на будівельному майданчику — 259

10.1. Дія електричного струму на організм людини — 259

10.2. Види уражень.......................................................... 262

10.3. Чинники, що впливають на результат електро-травми 263

10.4. Дія на людину напруги кроку і дотику.................. 271

10.5. Умови ураження струмом і режими нейтралей джерел живлення 274

10.6. Основні причини ураження електричним стру­мом 286

10.7. Основні заходи із забезпечення безпечної екс­плуатації електроустановок 287

10.8. Класифікація приміщень за ступенем небезпе­ки ураження електричним струмом 291

10.9. Технічна документація електрогосподарства — 292

10.10. Захисне заземлення,занулення,захисне від­
ключення ................................................................ 295

10.10.1. Призначення, діапазон застосування і фізична суть захисного заземлення 295

10.10.2. Призначення, діапазон застосування та фізична суть занулення 298

10.10.3. Устаткування, що підлягає заземленню та зану-ленню 305

10.10.4. Основні вимоги до системи занулення.................. 306

10.10.5. Виконання заземлень і занулень електроустано­вок 311

10.11. Електроустановки напругою до 1000 Вольт ........ 316

10.11.1. Електричні мережі ................................................. 316

10.11.2. Розподільні пристрої та пускова апаратура.......... 326

 

10.12. Підключення електроприймачів на будівельно­му майданчику 329

10.13. Схеми заземлення та занулення будівельних ма­шин, обладнання та електрифікованих ручних машин ..................................................................... 330

10.14. Електробезпека в умовах будівництва................... 342

10.15. Захист від статичної електрики

(ГОСТ 12.4.124-83 і ДНАОП 0.00-1.29-97).......... 346

Питання для перевірки засвоєння матеріалу____ 349


Зміст



РОЗДІЛ 11. Основи пожежної безпеки........................................................... 352

11.1.Сутність процесу горіння ........................................................... 352

11.2. Самозапалювання, самозаймання й запалення горючих речовин 355

11.3. Горіння та вибухи газо-, паро- і пилоповітряних сумішей. 357

11.4. Вогнестійкість будівельних конструкцій і мате­ріалів ......... 359

11.5. Загальні основи розрахунку вогнестійкості буді­вельних конструкцій 366

11.6.Чинники, що впливають на межу вогнестійкості будівельних конструкцій 371

11.7. Найменші допустимі відстані між будівлями та спорудами З 72

11.8. Протипожежні перешкоди........................................................... 374

11.9.Забезпечення безпечної евакуації людей .............................. 375

 

11.10.Обов'язки осіб, відповідальних за пожежну без­пеку........... 377

11.11.Утримання територій і приміщень будівельного майданчика З 78

11.12.Сушіння будівель і споруд.......................................................... 380

11.13.Проведення зварювальних та інших робіт, по­в'язаних із вогнем 382

11.14.Зберігання вогненебезпечних речовин і матеріа­лів............ 383

11.15. Засоби пожежогасіння на будівельному майдан­чику........ 387

11.16.Механізм припинення горіння................................................... 390

11.17.Особливості гасіння пожеж на будівництві........................... 392

Питання для перевірки засвоєння матеріалу__________ 395

РОЗДІЛ 12. Охорона праці при роботіз комп'ютером............................ 397

12.1.Метеорологічні умови виробничого середовища... 400

12.2. Освітлення виробничих приміщень ......................................... 401

12.3. Шум, вібрація, ультразвук.......................................................... 403

12.4. Електромагнітні випромінювання ............................................ 404

12.5. Електробезпека.............................................................................. 405

Питання для перевірки засвоєння матеріалу__________ 411


8_________________________________________________________ Зміст

РОЗДІЛ 13. Система управління та законодавство з охорони

праці....................................................................... 412

13.1.Державне управління охороною праці ................. 412

13.1.1. Управління охороною праці в галузі .................... 412

13.1.2. Охорона праці в ринкових умовах........................ 421

13.1.3. Загальна структура управління охороною праці_ 424

13.1.4. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці 426

13.1.5. Пожежна охорона в Україні................................... 428

13.1.6. Регіональна система управління охороною праці ... 432

13.1.7. Система управління охороною праці на підприємстві 434

13.1.8. Організація роботи з охорони праці ..................... 450

13.1.9. Оцінка та стимулювання роботи з охорони

праці........................................................................ 457

13.1.10. Паспортизація цехів та атестація робочих місць ... 461

13.1.11. Фонд соціального страхування від нещасних ви­падків на виробництві 467

13.2. Правові та організаційні питання охорони праці — 471

13.2.1. Законодавство України про охорону праці .......... 471

13.2.2. Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територі­альними органами (Постанова КМУ від 15.10.03

№ 1631) .................................................................. 480

13.2.3. Трудовий договір і охорона праці......................... 483

13.2.4. Державні нормативно-правові акти про охорону праці 489

13.2.5. Міжнародні нормативно-правові акти про охо­рону праці 493

13.2.6. Навчання з питань охорони праці.......................... 495

13.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві 506

Питання для перевірки засвоєння матеріалу — 523

ДОДАТКИ................................................................................... 525

Додаток 1. Позначення, які використовуються при розра­
хунках (за стандартом) ......................................... 525

Додаток 2. Розрахунок вібростійкості кранів........................... 531

ЛІТЕРАТУРА .............................................................................545


ПЕРЕДМОВА

У сучасних умовах ринкових відносин в Україні створюється, реконструюється і функціонує чимала кількість малих, середніх і великих підприємств виробничого, будівельного, сільськогоспо­дарського, транспортного призначення, підприємств громадсько­го харчування, сфери послуг тощо. Працедавці таких підприємств несуть повну відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці для робітників і службовців, попередження випадків травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж. Законом Украї­ни "Про охорону праці" встановлено основні засади державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя і здоров'я пра­цівників щодо відношення до результатів виробничої діяльності, повної відповідальності працедавця за створення безпечних і здо­рових умов праці, комплексного розв'язання завдань охорони пра­ці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збит­ків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і внаслідок професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці неза­лежно від форм власності і видів діяльності підприємства.

В Україні створена необхідна нормативно-правова база ефек­тивної охорони праці. У 1999 р. прийнятий Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещас­ного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Закон передбачає диферен­ціацію страхових тарифів залежно від класу професійного ризи­ку виробництва, рівня травматизму і стану охорони праці на під­приємстві. Таким чином, працедавець економічно зацікавлений у покращенні умов і безпеки праці на виробництві. Розрахунки свідчать, що економічні наслідки нещасних випадків коштують удесятеро дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження.

У 2000 р. в сфері суспільного виробництва в цілому по Украї­ні трапилося близько 40 тис. випадків травмування працівників, загинуло 1325 осіб. Цей показник у кілька разів вищий, ніж У країнах з розвинутою ринковою економікою. Велика кількість



Передмова


нещасних випадків пояснюється незадовільною підготовкою робіт­ників і працедавців з питань охорони праці, відсутністю належ­ного управління охороною праці, станом безпеки на робочих міс­цях і виконанням встановлених норм.

Адміністративна реформа передбачає підвищення відповідаль­ності працедавців і керівників за стан справ на підприємствах і, зокрема, за стан охорони праці. Управління з боку державних, регіональних і галузевих органів має спонукати до підвищення ефективності цієї діяльності на самих підприємствах.

Нині робота з охорони праці на підприємстві мотивується таки­ми важелями:

— економічною зацікавленістю працедавця в отриманні мак­симального прибутку, зменшенні витрат на пільги і ком­пенсації за роботу в шкідливих умовах, на відшкодування збитків потерпілим або їхнім сім'ям, штрафні санкції, ре­монт або заміну пошкодженого обладнання, зменшення стра­хових тарифів;

— необхідністю постійного підвищення якості та конкурен-тоздатності продукції, що можливо тільки за сприятливих і безпечних умов праці;

— моральною та юридичною відповідальністю працедавця за нещасні випадки та відшкодування збитків потерпілим і їхнім сім'ям;

— моральною відповідальністю працедавця перед трудовим ко­лективом за створення гуманних умов праці;

— необхідністю стверджувати позиції підприємства на ринку серед вітчизняних і зарубіжних конкурентів;

— необхідністю підвищувати продуктивність праці і віддачу кожної затраченої людино-години, збільшувати відсоток прибутку щодо вкладених інвестицій, підвищувати ефек­тивність використання людських, матеріальних і фінансо­вих ресурсів;

— забезпечуванням технологічної переваги підприємства перед конкурентами;

— забезпечуванням досягнення перспективних цілей підпри­ємства, що не можливо без підвищення рівня охорони праці.

Реформування економіки в країні призвело до зміни форм орга­нізації і режимів праці. З'явилися нові технології, впроваджу­ються автоматизовані виробничі процеси, нові хімічні матеріали,


Передмова



зростає обсяг операторської праці. Більша частина робочої сили переміщується в малі орендні і приватні підприємства, в яких впроваджуються різні режими праці та відпочинку. Працедавці приватних і акціонерних підприємств не завжди знають і дотри­муються вимог правил і норм охорони праці.

Досвід сучасних підприємств свідчить, що підвищення ефек­тивності охорони праці досягається шляхом забезпечення функ­ціонування системи управління охороною праці, щорічної пас­портизації цехів з охорони праці, атестації робочих місць за умо­вами праці, застосування морального і матеріального стимулювання керівників підрозділів і працівників, проведення щомісячно "Днів охорони праці" й оцінки профілактичної роботи керівників усіх рівнів управління, модернізації виробництва, уважного, сумлін­ного ставлення працедавця до питань охорони праці, з якого бе­руть приклад керівники структурних підрозділів і працівники.

Система управління охороною праці (СУОП) на рівні підпри­ємства, регіону і галузі СУОП — це комплекс науково обґрунто­ваних завдань діяльності з охорони праці і функцій управління цією діяльністю, які забезпечують системний підхід до виконан­ня вимог відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж на виробництві. Статистика свідчить, що основна маса нещасних випадків трапляється через незадовільну організацію виконання робіт, порушення трудової і виробничої дисциплін, технологічно­го процесу, недоліків у навчанні безпечних методів праці, незадо­вільного утримання й організації робочих місць, незадовільного стану обладнання, будівель, споруд і територій, транспортних за­собів. Тому підвищення організованості та системності в роботі з охорони праці — умова її ефективності, що досягається впро­вадженням СУОП на всіх рівнях управління виробництвом.

У навчальному посібнику узагальнені розробки щодо управлін­ня охороною праці на рівнях підприємства, галузі, регіону і ство­рення відповідних положень.

Економічні важелі, сувора вимогливість з боку керівників усіх рівнів і наглядових органів щодо охорони праці, впровадження и ефективне функціонування СУОП — запорука запобігання трав­матизму, профзахворювань, аварій і пожеж на виробництві.

Охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової ді­яльності, створення безпечних умов праці — одне з найважливі­ших завдань держави. Успішне вирішення цього завдання значною



Передмова


мірою залежить від належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці.

Сучасний розвиток науки та техніки вносить принципові ново­введення в усі сфери матеріального виробництва, суттєво зміню­ючи технологічні процеси та використовувані матеріали, предме­ти і знаряддя праці. Натомість, зміни технології та устаткування призводять до трансформації умов праці та трудового процесу в цілому. Тому при розробці нової техніки, технологічних про­цесів, організації виробництва необхідно провести науковий аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників і роз­робити заходи і засоби, спрямовані на мінімізацію їх несприятли­вого впливу на людину, що працює.

Випадки травматизму, професійних і професійно зумовлених захворювань, які мають місце на підприємствах, часто виника­ють через порушення відповідних норм техніки безпеки, виробни­чої санітарії та пожежної безпеки при проектуванні підприємств, технологічних процесів, основного та допоміжного виробничо­го устаткування. Часто окремі недоліки або помилки, допущені в проекті, стають побічними або безпосередніми причинами ава­рій, пожеж, вибухів, нещасних випадків, професійних і профе­сійно зумовлених захворювань. Тому розроблення комплексу пи­тань з охорони праці в дипломних проектах студентів інженерно-технічних спеціальностей є обов'язковою вимогою. Адже сучасний рівень інженерної підготовки вимагає від майбутніх фахівців не лише володіння певним обсягом теоретичних знань з охорони пра­ці, а й уміння їх застосовувати при вирішенні практичних інже­нерних завдань щодо створення безпечних і здорових умов праці.

З метою підвищення рівня підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці та практичної реа­лізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я пра­цівників у відношенні до результатів виробничої діяльності, нака­зом Міністерства освіти України "Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах ос­віти України" від 02.12.1998 р. № 420 вводиться вивчення сту­дентами всіх вищих закладів освіти дисциплін "Безпека життє­діяльності", "Основи охорони праці" (рівні "молодший спеціаліст", "бакалавр") та "Охорона праці в галузі" (рівні "спеціаліст", "ма­гістр"), а також включення розділу (питань) охорони праці до дип­ломних проектів і робіт молодших спеціалістів, спеціалістів і ма­гістрів.


Передмова



На завершальному етапі підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів важливо систематизувати, поглибити, до­повнити та закріпити раніше отримані знання з охорони праці, надати їм практичного спрямування щодо вирішення інженерних завдань стосовно їх майбутньої професійної діяльності. Навчаль­ний посібник написаний згідно з переліком практичних занять навчальної програми нормативної дисципліни "Охорона праці в га­лузі" для вищих закладів освіти, затвердженої Міністерством осві­ти і науки України 2 серпня 1999 р.

"Охорона праці в галузі" — нормативна дисципліна, яка ви­вчається у вищих закладах з метою формування в майбутніх фа­хівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі згідно з напрямом їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпе­чення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими ак­тами.

Навчальний посібник "Охорона праці у будівельній галузі" напи­саний з урахуванням того, що студенти вищих закладів освіти, згід­но з наказом Міністерства освіти і науки України від 02.12.1998 р. № 420 та освітньо-професійних програм підготовки вивчають за­гальні питання безпеки життя людини та її діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві тощо в курсах нормативних навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності" й "Основи охо­рони праці", а також окремі питання охорони праці в курсах за­гально-технічних і професійних дисциплін за обраною спеціаль­ністю. У зв'язку з цим вивчення нормативної дисципліни "Охоро­на праці в галузі" базується на знаннях з питань безпеки, отриманих студентами при освоєнні навчальних програм освітньо-кваліфі­каційного рівня "бакалавр", а дисципліна "Охорона праці в галу­зі" на основі раніше отриманих знань передбачає вивчення пи­тань охорони праці в конкретній галузі й особливостей професій­ної діяльності майбутніх фахівців.

У навчальному посібнику розглянуті сучасні методи та спосо­би вирішення інженерних завдань з техніки безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, пожежної безпеки. Подано ілюстратив­ний матеріал, необхідну довідкову інформацію та приклади щодо вирішення конкретних питань охорони праці в будівельній га­лузі.

Навчальний посібник укладений з урахуванням останніх змін, Що відбулися в нормативній базі з охорони праці (нова редакція



Передмова


Закону України "Про охорону праці" від 21.11.2002 р. та Націо­нальної програми покращення стану безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища на 2001—2005 pp., затвердженої Постано­вою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1320).

Розділ 13 "Система управління та законодавство з охорони праці" написаний професором, доктором технічних наук Г. Г. Го-гіташвілі.

Автори будуть вдячні за зауваження та побажання, спрямова­ні на покращення посібника.

 


Розділ 1

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.