 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Базові укріплення об’єктів бастейного і бастіонного типу
Основними укріпленнями урбаністично-фортифікаційних об’єктів бастейного і бастіонного типу були бастеї і бастіони.
1. БастеЯ (больверк) – базове укріпленняу виглядівиступаючої за зовнiшню лiнiю оборонних мурiв великої низької башти з товстими стінами (діаметром більшим за висоту), відкритою горжею, кількома ярусами (боями), серед яких верхній – відкритий, підошвенний і середні – закриті), з бiйницями й амбразурами для гармат, чим забезпечували фланговий обстрiл пiдступів до стін та поздовжній обстріл рову та куртин, з якими були пов’язані функціонально. Розташовувались на кутах і по всьому периметру стіни через певні інтервали. Бастеї з’явилася у 16 ст. в результаті удосконалення традицiйних башт і пристосування їх до ведення бою з використанням вогнепальної зброї і артилерії, тож становили перехідну форму від башти до бастіону. У плані мали вигляд півкола, півовалу або п’ятикутника. Бастею п’ятикутної форми називали пунтоне.
Рисунок 5.1. Бастея Теребовлянського замку. Поштівка поч. 20 ст. Рисунок 5.2. Система ведення вогню з бастей (за В. Шперком) Пунтоне– укріплення, висунуте за зовнішню лінію оборонних мурів у вигляді п’ятикутної у плані башти, поверненої гострим кінцем у напільний бік, з відкритою горжею, кількома ярусами (боями), серед яких верхній – відкритий, підошвенний і середні – закриті), з бiйницями й амбразурами для гармат. Укріплення вважалося перехідною формою між артилерійською баштою і бастіоном. Пунтоне, як правило, мали численні підземелля, які призначалися для зберігання зброї і пороху та утримання в’язнів.
Рисунок 5.3. Пунтоне. Схема (за словником архітектурно-реставраційних термінів) Рисунок 5.4. Вежа-пунтоне Сутківецького замку, що в Хмельницькій обл. Сучасне фото 2. Бастіон(італ. вastionato – споруда, що виступає за межі чогось) – базове укріпленнярозташоване по кутах оборонного об’єкта у виглядівисунутого за зовнiшню лiнiю оборонних мурiв низькогоп’ятикутного насипу з землі, обгороджений ззовні деревом чи обмурований каменем або цеглою, функціонально пов’язаний з двома куртинами і висунутий перед ними в напільний бік. Призначений для оборони передпілля, рову, куртин та сусідніх бастіонів. Конструкція цього укріплення забезпечувала максимальну стійкість перед обстрілом, велику кількість позицій для артилерії і напрямків ведення вогню, що давало змогу позбутися мертвих зон. Прискорив появу бастіонів iнтенсивний розвиток вогнепальної зброї й артилерiї. Відрізняючись від бастей і ронделей за формою, вони мали також іншу внутрішню будову – складалися з земляних валів з кам’яним обмуруванням. Артилерія на них встановлювалася відкрито на бічних ділянках – фланках.
Рисунок 5.5. Бастіони Золочівського замку. Сучасне фото Рисунок 5.6. Система ведення вогню з бастіонів (за В. Шперком) Надалі виробилася п'ятикутна форма бастіону, що дозволяла вести концентрований вогонь по підступах до фортеці – фланкуючий і перехресний. У цьому була величезна перевага бастіонів перед ронделями, з яких вели тільки розсіяний вогонь і слабке фланкування. Профіль бастіону характеризували: високий периметральний земляний валдля захисту будинків від прямого вогню, на вершині якого влаштовували площадку для гармат і захисників – валганг і бруствер (товстий парапет, кам’яна або земляна стінка, що вберігала вал від обсипання, а у верхній частині прикривала захисників від обстрілу), периметральний землянийрів,що мав внутрішню(ескарп– укіс рову довготривалого або тимчасового польового укріплення) і зовнішню стінки(контрекарп– зовнішній схил рову укріплення), прихований шлях перед ровом і земляний гласис– пологий земляний насип за контрескарпом рову, що призначався для поліпшення огляду і обстрілу з фортеці і частково прикривав стіну від руйнування артилерійським вогнем.
Рисунок 5.7. Профіль бастіону, рову і гласису (за Мітчелем). Схема: 1 – еспланада; 2 – артилерійський валганг; 3 – вал; 4 – банкет; 5 – передній скат бруствера; 6 – зовнішній укіс; 7 – ескарп; 8 – рів; 9 – прикритий шлях; 10 – контрескарп; 11 – банкет; 12 – гласис.
Насипався перед контрескарпом і мав висоту близько 3 м, чим прикривав ескарп від прямих пострілів противника. У раннiх бастiонах вали-куртини нерiдко були казаметованi, тобто у їх товщi влаштовували укрiпленi примiщення – каземати (з рос.– «казенный каменный погреб»), у них зберігався переважно порох. На шпіцах бастіонів іноді ставили вахтову еркерну вежечку (guerite – нім., echanguette – франц.).
Рисунок 5.8. План бастіону. Схема: Ф – фаси, Фл. – фланки, К-R – капіталь, К – куртина.
Бастіон може бути повним, якщо весь п’ятикутник наповнений землею до висоти майданчика валу, або порожнистим (пустим), якщо вал спускається під уклон всередину бастіону. Довкола всього валу тягнеться рів, в ньому розташовано декілька видів зовнішніх укріплень – демілюн, равелін тощо. Види бастіонів за формою і фортифікаційними особливостями: – італійські(малі, серцевидної форми, з орільйонами, ескарповані каменем на всю висоту); – голландські(великі, пятикутної форми, без орільйонів, земляні); – французькі(великі, пятикутної форми з великими орільйонами, з кавальєрами, ескарповані наполовину кам’яним бруствером). 2. Додаткові укріплення об’єктів бастіонного типу: Додаткові укріплення не були обов’язковими для використання в оборонному об’єкті. Їхня присутність залежала від потреби додаткового зміцнення окремих дільниць чи сторін урбанізаційно-фортифікаційного об’єкта, але обходилися і без них. Валганг – частина фортечного валу, прикрита спереду бруствером і призначена головним чином для розміщення фортечних гармат. Барбет (бойовий хід) – захисна огорожа для гармат і їхніх бойових розрахунків. Банкет – підвищене місце на барбеті для розташування гармат. Парапет – земляний чи кам’яний бруствер бастіонів і куртин. Сторожовий шлях – місце для пересування сторожі на нижньому ярусі куртини. Ескарп – мур, розташований на обох укосах оборонного валу (внутрішнього укосу рову), з позитивним ухилом, що виконув підпірну або протирикошетну функцію Фоссебрея – додатковий низький вал між ровом і головним фортечним валом, що призначався для оборони водяного рову фронтальним вогнем. Фоса – водяний або сухий рів. Гласис – пологий насип, що зводився для полегшення обстрілу місцевості. Капонір – фланкуюча будівля для ведення флангового вогню у двох протилежних напрямках. Равелін – трикутна споруда перед куртиною попереду фортечного рову, що служить для підтримки вогнем атакованих бастіонів і для прикриття від вогню куртини. Ретраншемент – фортифікаційна споруда, розташована позаду головної позиції оборони, призначена для обстрілу простору за нею, змушувала супротивника, що заволодів головною позицією, вести подальшу атаку. Теналь – довге, вузьке укріплення перед куртинами і фланками у вигляді вхідного кута для прикриття ескарпів від вогню артилерії. Контрескарп – зовнішній укіс оборонного рову, часто укріплений кам'яним облицюванням. Прикритий шлях – захищена парапетом площадка для пересування воїнів, розташована перед гласісом. Траверс – перепона, що зводиться поперек траншеї і перед входом у фортифікаційну споруду для захисту від ураження кулями при поздовжньому обстрілі та осколками від артилерійських снарядів.
Рисунок 5.9. Додаткові укріплення та елементи замків і фортець бастіонного типу на розрізі бастіону і ровів
Поиск по сайту: |
План бастіону характеризували: фаси – передні напільні стінки, фланки – бічні стінки, горжа – шия бастіону, куртина – обмурований вал, що примикав до бастіону, капіталь – лінія, що розсікала бастіон на дві частини, орільйон – заокруглені бічні фланки.