 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Контрольні роботи та методичні рекомендації до них
Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу. Методичні рекомендації Тема контрольної роботи акцентує увагу на проблему не тільки розвідок археологів, джерелознавців, але й знайомство з тими істориками, які усвідомлюють особливості світобачення древніх і спираючись на нього можуть наблизитись до уроків найдревніших витоків класичної історії. Передбачається посилення уваги як на персоналії, сюжети відкриття загублених часом, нерозумінням архаїчних, патріархальних суспільств, так і власне механізму реконструкції їх феноменальних традицій, життя. Важливо розуміти, що вирішення проблеми відкриття передбачає залучення матеріалу фактологічного характеру, тоді як проблема розуміння «слідів», досягнень най тривалішої, повчальної потопами епохи екзаменує не тільки студентів на здатність неформального використання принципу історизму. Література
Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта /Пер. с венг. - М., 1982.
Фридрих И. История письма /Пер. с нем. - М., 1979. Фрезер Дж.Золотая ветвь /Пер. с англ. - М., 1983.
Церен Э. Лунный бог /Пер. с нем. - М., 1976.
Чанышев А.Н.Начало философии. - М., 1982.
Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
Методичні рекомендації Історичне життя було і залишається частиною, продовженням життя природного. Часова панорама архаїки (сотні тисячоліть) дозволяє переконатись в тому, що природа не тільки випробувала людину на силу, розум, здатність порозумітися, але й обдарувала по-своєму тих, кого вибирала, живила. На жаль науки, які вивчають природу та історію пересікаються формально. Унікальною культурною ланкою яка може наблизити їх до розуміння, взаємодії великої і малої Природи, умінь, знань людей, які ще стадійно і світоглядно не відірвались від неї, як феноменальної матриці, є міфологеми та матеріали неолітичної революції які переконують у продуктивній співпраці людини і природи. Загальновідомо, яку величезну роль відігравали космологічні, астральні, солярні перекази у релігійно-міфологічному світогляді давніх людей. Цікаво, що система Зодіаку – сукупності 12 сузір’їв, розташованих уздовж екліптики – великого кола небесної сфери, по якому Сонце здійснює свій хід протягом року, – була розроблена ще приблизно в неолітичні часи, за умов утвердження землеробсько-скотарського господарства на Близькому Сході, і була першою моделлю космічного світобачення. Мова йде про вміння, інтуїції, знання про природу, які правда, носили не зовсім зрозумілий для нас характер – символічно-магічний. Але багатий археологічний матеріал доводить, що в епоху неоліту людина вміла використовувати стихію вітру, сонця, вогню, ритми природних змін на рівні землі і космосу.
Література
Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів : У 2 т. - К., 1978. - Т.1.
Тема 3. Стародавні шумери Методичні рекомендації Тема відкриває не просто курс Стародавнього Сходу, а історію першого культурного, історичного народу шумерів, відкриття, дослідження та розуміння якого залишається далеким від завершення. Шумери залишили найдревнішу розвинуту писемність, яка в силу різних причин ще за часів ранньої античності стала мертвою. В зв'язку з цим знання історії дешифрування клинопису набуває особливого пізнавального значення. Якщо навчальна література містить узагальнені, чисто констатуючі висновки, то книги В. Замаровського „С початку був шумер”, Е. Церен „Библейские Холмы” не просто знайомить студента з іменами археологів, вчених-філологів, одержимо захоплених витоками, природою людської, суспільної форми життя, а й розкриває саму лабораторію дослідження самого унікального явища культури - мови. В результаті самостійної роботи студент повинен переконатись в багатоплановості інтуїтивно-символічного характеру піктографічної писемності, побачити наслідки її індивідуальної та суспільної стилізації, усвідомити значення таких понять, як культура, цивілізація, піктограма, клинопис. Література 1. Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1. 2. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996. 3. Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938. 4. Древние цивилизации . - М., 1989. 5. Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации. Ближнего Востока /Пер. с англ. - М., 1982.
Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
Методичні рекомендації Тема: «Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії» дає можливість порівняти різні форми суспільно-політичної організації, які існувати в різний час на території саме Месопотамії, а також дослідити їх громадську зрілість, взаємовідносини між землеробсько-полісним (шумерський) та скотарсько-імперським (аккадський) варіантами історичного життя. Досвід Стародавнього Сходу демонструє взаємозв’язок природного виробничо-бізнесового і політичного факторів суспільного життя. Стереотип східного деспотизму, підстав для виключення якого не має, сприяв спрощеним характеристикам різних за організаційним і цивілізаційним вимірами державних спільнот. Навчальна література, на жаль, переймається переважно їх хронологічною констатацією, узагальнено оцінюючи їх як ранньокласові, рабовласницькі, деспотичні. Тим часом, на території вже Стародавньої Месопотамії виявив себе драматизм співіснування типологічно різних форм історичного життя людей, зорієнтованих на цінності поля і полісу, храму і громадської самоорганізації. Важливо підкреслити, що вони не тільки змагалися між собою, але й живили один одного і саме ці видимі і сховані процеси, вибори і склали головну парадигму всесвітньої історії.
Література 1. Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1. 2. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996. 3. Государство и социальные структуры на Древнем Востоке. - М., 1989. 4. Древние цивилизации . - М., 1989. 5. История политических и правовых учений. Древний мир. - М., 1985. 6. Межгосударственные отношения и дипломатия на Древнем Востоке. - М., 1987. 7. Оппенхейм А.Л. Торговля на Ближнем Востоке в древности /Пер. с англ. - М., 1970. Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів : У 2 т. - К., 1978. - Т.1.
Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
Методичні рекомендації Як синкретичний, універсальний за рівнями передачі інтуїції, почуттів, думок тип мислення, міфологія є унікальним історичним джерелом, підґрунтям писемної традиції – яка за своїми правилами, законами стилізувала зібрані більшою половиною культурної історії піктограм – знаки, символи, етнічні коди, Час життя, в якому минуле не приноситься в жертву майбутньому. Не випадково саме міфологія може задовольнити метафізичну потребу людини ХХІ ст. в історії. Її перевагою є те, що вона проростає з релігії – вродженого відчуття органічного взаємозв’язку людини зі світом, світотворящими силами. Давньогрецьке і давньолатинське словникове визначення релігії сфокусували не тільки стадійну, але й світоглядну парадигму традиційного Східного і західно-європейського культурно-історичного типів. Стати свідомим учасником відповідних теоретичних дискурсів і можливо зайняти в них свою позицію читачу сприятиме звернення до витоків культурного життя. Міфологічна і писемна пам'ять древніх допоможуть розчистити від статистичної інформації, упередженості першородне значення вузлових онтологічних понять безцінний досвід, вистражданий нашими предками, феноменальні можливості Природи великої і малої, повчальні уроки їх співіснування. Але ключем до їх відкриття є спеціальне «дешифрування» міфології, античної літератури, яка на рівні філософії – історії, символу – образу її розвинула. Мова йде про залучення неоднозначних методів аналізу, які відповідали б унікальному предмету дослідження – космогонічній картині Світу, глобальним часовим вимірам, різним рівням фіксації людської думки і врешті – соціальним, особистісним езотеричним мотивам її носіїв. Саме міфологія засобами фантастики, алегорії здатна відкрити глибинні сторони життя, його багатофункціональність, обраність механізму захисту. Занурюючи нас у вир почуттів, страхів, мрій, повстань вона виводить нас на шлях майбутнього через минуле – морального врівноваження хаосу самознищення. Вона ж відкриває агональне змагання по щаблям культурного сходження виробників – майстрів – художників – царів – громадян. Закони агону мають свою вперту логіку і, без сумніву, різних домінантів. Несправедливим є те, що право самої участі в його змаганнях отримали не всі народи і це право у них відібрала не історія, а історики. У зв’язку з цим, класична антична спадщина давно стала засобом як спекуляцій, так і етнічної ідентифікації, самопізнання. Духовні пам’ятки Стародавнього Сходу зберегли історію народження народів, їх випробування рабством зовнішнім і внутрішнім. Вони донесли до нас не випадкові перемоги малих народів і держав над великими, доводячи умовність категорії сили. Вітхозавітна оцінка культури нововавілонського (халдейського) царства залишається не тільки найдревнішою, але й сутнісною, гуманістичною характеристикою справжньої культури, цивілізації. Література 1. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум.- Львів, 1985. 2. Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938. 3. Ерасов Б.С. Культура, религия и цивилизация на Востоке. Очерки общей теории. - М., 1990. 4. Мифология древнего мира /Пер. с англ. - М., 1977. 5. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. 3-е изд. - М., 1976. 6. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека /Пер. с англ. - М., 1984. 7. Хейзинга Й. Хомо луденс. - М., 1992. 8. Хук С.Г. Мифология Ближнего Востока /Пер. с англ. - М., 1991. 9. Церен Э. Библейские холмы /Пер. с нем. - М., 1966, 1986. Церен Э. Лунный бог /Пер. с нем. - М., 1976. 10. Шарру Р. Погибшие миры. Научные секреты древних /Пер. с англ. - М., 1992. 11. Мифы народов мира. Энциклопедия : В 2 т. - М., 1980-1982, 1987-1988, 1991-1992.
Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
Методичні рекомендації Предметний аналіз джерел з історії цивілізацій стародавнього Сходу має надзвичайне значення для реставрації розуміння минулого, багато в чому несхожого на сучасне, життя людей. В особливій мірі ця закономірність, умова професійного становлення стосується Стародавнього Єгипту. Радимо студенту, опрацьовуючи матеріал як історичної літератури (її список додається в кінці навчально-методичного комплекту), так і спеціального джерелознавства, звернути увагу на специфіку релігійно-міфологічної літератури („Тексти пірамід”, „Книга мертвих”), офіційно-державних архівів, літературно-публіцистичні твори („Розповідь Іпувера”), переконатись, що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу. Спираючись на вже рекомендовані концептуальні основи аналізу східної міфології, студент має можливість на матеріалі єгипетської усної і, особливо, символічної культури знайти як проникливі відчуття - знання сил природи, так і досягнення суспільно-історичної, релігійно-філософської думки.
Література 1. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум.- Львів, 1985. 2. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980. 3. Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1. 4. Источниковедение истории Древнего Востока. - М., 1984. 5. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996. 6. Литература Древнего Востока.Изд. МГУ, 1971. 7. Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938. 8. История Древнего Востока. Ч.2. Передняя Азия. Египет. - М., 1988. 9. Ламберг-Карловски К., Саблов Дж.Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика /Пер. с англ. - М., 1992.
Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства Методичні рекомендації «Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства часів Середнього царства» на основі даних різного типу джерел дослідити характер суспільних відносин в Стародавньому Єгипті часів Раннього, Древнього та Середнього царств. Завдяки аналізу досягнень і втрат загальноєгипетської, централізованої держави з’явиться можливість подолати спрощено політизовану характеристику суспільно-політичної кризи часів Середнього царства, розкрити її наростання з політичної, суспільно-громадянської до економічної стагнації. В результаті відмовитись концептуально від ідеалізації громадської конфронтації як рушійної сили історії. Список літератури, джерел додається. Література 1. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум.- Львів, 1985. 2. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980. 3. Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1. 4. Источниковедение истории Древнего Востока. - М., 1984. 5. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996. 6. Литература Древнего Востока.Изд. МГУ, 1971. 7. Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938. 8. История Древнего Востока. Ч.2. Передняя Азия. Египет. - М., 1988. 9. Ламберг-Карловски К., Саблов Дж.Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика /Пер. с англ. - М., 1992.
Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело Методичні рекомендації „Батько історії”, Геродот, залишив дослідникам унікальне в багатьох відношеннях історичне джерело, що постійно розкриває свої глибини, доводячи титул його автора. Звертаємо увагу студента на його можливості в дослідженні самої складної за витоками і змістом культури цивілізації стародавніх персів, найдревнішого збірника священних релігійно-філософських навчань „Авести”. Геродот безпосередньо вирішив їх знайти і залишив нам опис скіфів, що не можуть знайти могили своїх предків. Можливо, студент зможе продовжити пошуки унікального пересічення культурних традицій східно-слов'янського, євразійського, арійського населення, перечитавши „Скіфію” Геродота і монографію Л.Гумільова „Тысячелетие вокруг Каспия”, Баку, 1991р. Можна бути упевненим, в результаті даного дослідження багато зазначених понять отримають поглиблений, а можливо, істинно геродотський зміст. Література 1. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980. 2. Геродот.Історія в дев’яти книгах. - К., 1993. 3. Ксенофонт. Анабасис. - М.- Л., 1951; - М., 1994. 4. Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1. 5. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996. 6. Литература Древнего Востока.Изд. МГУ, 1971. 7. Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938. Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина ІІ – середина І с.т. до н.е.) Методичні рекомендації Запропонована тема „Суспільно-політична організація Стародавньої Індії у ведійський період (сер. ІІ-сер. І тис. до н. е.)” дозволяє поглибити через аналіз специфіки культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії розуміння витоків та неоднозначного суспільного змісту системи варн і каст в історії Індії і, зокрема, у ведійський період її історії. Дослідити вплив релігій стародавньої індії на регуляцію суспільних відносин, на вироблення таких зразків суспільно-правової думки, як „Артхашастра” та Закони Ману.
Література 1. Хрестоматия по истории Древнего Востока . - М., 1963. 2. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980. 3. Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1. 4. История Древнего Востока. 2-е изд. - М., 1988. 5. Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996.
Тема 10. Стародавня Персія
Методичні рекомендації Стародавня Персія представляє особливо повчальний історичний досвід конфронтації і мирного співіснування землеробів і кочівників, деспотизму і, нехай не послідовного, але вистражданого шляху «воїнів світла». «Батько історії» Геродот не випадково розгледів в історії стародавніх персів, зазначені риси і закликав Елладу – хронологічну і світоглядну альтернативу Сходу – до пізнання його традиції, як умови подолання відчуження з природнім і соціальним середовищем. Розкриваючи неординарну тему, студент має право на свої варіанти вибору власне першовитоків цього східного народу, який розмовляв на одному з діалектів індоєвропейської мови, виходячи з розуміння різної їх глибини, часових і просторових параметрів: праєвразійська, еламська, лідійська. Переконатись в правильності вибору, аргументації допоможе рекомендований список літератури.
Література 1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. К, 1996 2. Бонгард-левин Г.М. Грантовський Є.А. От Скифии до Индии. Загадки истории древних ариев. М., 1974 3. Геродот. История. М. 1978. 4. Дандамаев М.А., Луконін В.Г. Культура і економика древнего Ирана. 1980 5. Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи М. 1987. 6. Фрай Р Наследия Ирана / Переклад с анг. М., 1972. 7. Васильєв Л.С. История религий Востока. М., 1988.
Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
Методичні рекомендації Стереотип Східного деспотизму, при всіх спрощеннях найскладнішою з форм життя – людської, соціальної; виник як оцінка архаїчної автократії, яка набула найбільш виразно на досвіді стародавньої Ассирії характеру східного деспотизму. Розкриваючи тему контрольної роботи студент повинен враховувати вплив на утворення, характер Ассирійської держави їх географічного розташування (пересічення основних караванних шляхів), наявні природні людські ресурси, вплив зовнішньої не тільки військової, але й торгівельної експансії, які невидимі живили одна одну. Спираючись на чисельні джерела, надписи на скелях царів-депотів, Ветхий завіт, необхідно підкреслити на жаль класичні методи політики військових імперій – диктат сили, страх підкорених народів та їх культурне знекровлення. Не обмежуючись формальним констатуванням старосередньо-новоассирійської історії необхідно розкрити джерела сили цієї держави та причини поразки причому не тільки військово-політичної, але й цивілізаційної, в чому допоможуть неперевершені за своїм моральним змістом оцінки пророків.
Література 1. Государство и социальные структуры на Древнем востоке. М., 1989 2. Межгосударственные отношения и дипломатия на Древнем Востоке. М., 1987 3. Заблоцкая Ю. История Ближнего Востока в древности. Пер. с пол. М., 1989 4. Матвель К.П. Ассарийцы и ассирийская проблема в новое и новейшее время. М. 1979 5. Хрестоматия по истории Древнего Востока. М., 1963
Тема 12. Реформи Дарія І та їх історичне значення.
Методичні рекомендації З’ясовуючи обставини приходу до влади Дарія І в 522 р. до н.е. не треба забувати, що він був живим продовженням особливої традиції Стародавньої Персії. Стародавня Персія представляє особливо повчальний історичний досвід конфронтації і мирного співіснування землеробів і кочівників, деспотизму і, нехай не послідовного, але вистражданого шляху «воїнів світла». «Батько історії» Геродот не випадково розгледів в історії стародавніх персів, зазначені риси і закликав Елладу – хронологічну і світоглядну альтернативу Сходу – до пізнання його традиції, як умови подолання відчуження з природнім і соціальним середовищем. Розкриваючи неординарну тему, студент має право на свої варіанти вибору власне першовитоків цього східного народу, який розмовляв на одному з діалектів індоєвропейської мови, виходячи з розуміння різної їх глибини, часових і просторових параметрів: праєвразійська, еламська, лідійська. Приділивши предметну увагу змісту самих реформ Дарія І зверніть увагу на і з них, які сприяли стабілізації життя імперії Ахеменідів подоланні не тільки територіальної але й культурної ізоляції підкорених ними народів. Можливо, професійне читання Бегістунського надпису «Історії Геродота» дозволить з’ясувати чому греки називали історика «персофілом».
Література 1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. К, 1996 2. Бонгард-левин Г.М. Грантовський Є.А. От Скифии до Индии. Загадки истории древних ариев. М., 1974 3. Геродот. История. М. 1978. 4. Дандамаев М.А., Луконін В.Г. Культура і економика древнего Ирана. 1980 5. Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи М. 1987. 6. Фрай Р Наследия Ирана / Переклад с анг. М., 1972. 7. Васильєв Л.С. История религий Востока. М., 1988.
Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
Методичні рекомендації Тема контрольної роботи навертає до особливого району Стародавнього Сходу, в якому пересікалися не тільки його сухопутні, а різні траєкторії культурно-історичного розвитку. Драматизм їх співіснування закономірно породив написану особливими лідерами традиційної доби – пророками моральну історію старших і молодших народів. Є можливість використати матеріал, який характеризує строкату природніми умовами, традиціями, правами частину Сходу, пересічення на прикладі стародавньої Іудеї уроків «вавілонських єгипетських полонів» колективної та особистої творчості на терені історії, як вчительки життя. Не допускають профанацій коментарі висловів, повчань самих пророків, в зв’язку з їх історико-філософським, езотеричним змістом. Запорукою цього стане звернення до таких досліджень посібників, які базуються на історичній свідомості древніх, враховують характер епохи і врешті парадигми буття людини ХХІ ст.
Література 1. История Древнего Востока. ч. 2. Передняя Азия. Египет. М., 1988 2. Крывелев И.А. Библия: историко-критический анализ. М., 1982 3. Церен Э. Библейские холмы / пер. с нем. М., 1986 4. Сесиль Рот История евреев с древнейших времён. Пер. с наг.[Б.г.им. изд.] 5. Шишман И.М. Культура древнего Угарити. М., 1987
Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело Методичні рекомендації Як і кожне джерело з історії Стародавнього Сходу, закони Хаммурапі вимагають врахування характеру епохи, політичної, культурної історії Месопотамії, яка своєю інтенсивністю, драматизмом закономірно започаткувала найбільш виразну, документовану правову традицію, яку своєрідно акумулювали закони Хаммурапі. Не мають принципового значення варіанти початку, структури контрольної роботи. Вони не повинні втратити потенціал документованого і джерела, яке характеризує стержневу тенденцію – розвиток і ускладнення суспільних відносин історично обумовлений механізм їх правової регуляції. Є можливість виділити, визначити характеристику господарчу комунікативну різних соціальних груп, їх обов’язки і право по відношенні один до одного, держави, царя, богів. Потенціал законів Хаммурапі як історичного джерела може бути використаний для вивчення більш предметного розгляду бізнесово-господарчої соціально-політичної, міжнародної сфер.
Література 1. Крижанівський О.П. 2. История древнего мира: В 3 ч. Ч.1. Ранняя древность. М., 1983 3. История Древнего Востока. Ч. 1. Месопотамія. М., 1983 4. Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984 5. Оппенхейм Л. Древняя Месопотамія портрет погибшей цивилизации. М., 1980 6. Клима Й. Общество и культура древнего Двуречья. Прага, 1967. Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби. Методичні рекомендації В історії кожного народу країни є події, конструкції, які фокусують особливості їх історичного вибору, долі. До них, без сумніву належить велика китайська стіна. Її довжина – 6450 км, умовно, але по-своєму підкреслює масштабність унікальної цивілізації Стародавнього Сходу, в тому числі типову для нього парадигму – змагання з людьми не просто стіну, феноменом Природи, яка їх не тільки множила, але живила силою стихійного характеру. Історія побудови великої китайської стіни це історія китайської державності, її поразок і перемог, в тому числі над власним народом. Доказом цього є правління її безпосереднього фундатора – Цінь Шіхуана (221 – 207 рр. до н. е.) яке і повинно стати головним питанням контрольної роботи. Її висновки мають констатувати ступінь не тільки військової, але й соціальної захищеності поколінь китайського народу, вибираючи найбільш доказовий матеріал з його тривалої історії, періоди як її покірної стабільності, так і повстань – протестів – 18 – 25 рр. повстання «червоних брів», 184 – 207 рр. – повстання «жовтих пов’язок».
Література 1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 1996 2. Крюков М.В., Переломов Л.С., Софронов М.В., Чибуксаров Н.Н. Древние китайцы в епоху централизованных империй. – М., 1983 3. Малявин В.В., Конфуций. – М., 1992 4. Сима Цянь. Исторические записки («Ши ЦЗИ») – М., 1986
Тема 16. Стародавні хетти
Методичні рекомендації В західноєвропейських словниках хеттів багато значимо представляють як третій народ Стародавнього Сходу. Щоб зрозуміти, розкрити цей особливий статус стародавнього народу, який досліджений набагато менше в порівнянні з шумеро-вавілонською, єгипетською традиціями студенту необхідно поглибити в першу чергу питання його витоків, не обмежуючись доволі стереотипними характеристиками як ранньокласове суспільство. Є потреба в предметній характеристиці географічного розташування як ранньокласове суспільство. Є потреба в предметній характеристиці географічного розташування стародавньої Анатомії (Малої Азії) природної містка між Євразією, різними частинами сходу і Європою, його стратегічними природніми ресурсами (метали). Історичну перспективу невипадково перейняли від старших, переважно культурно-ізольованих суспільств ті спільноти, які сформувались в режимі метисації сапієнічних динамічних. Історична природа держави хеттів може стати ключем до розуміння його правових документів, які типологізуються більше з Елладою, ніж зі східним деспотизмом, декларуючи політичне партнерство не тільки з самих Єгиптом. (договір між Хатту Сілі Сом і Рамзе Сом в 1276 р. до н.е.) на паритетних засадах і мовах – оригіналах сторін. Чітка хронологічна, але не ясна за змістом завершальна віха політичної історії хеттів, трої і власне всього стародавнього Сходу – сер. ХІІІ ст. до н.е., породженні експансією «народів моря». Предметом спеціальним є історичний дискурс навколо багато значимих слів піонера європейської історичної науки Фукідіта (V ст. до н.е.) «До Троянських воєн греків як народу не було».
Література 1. Крижанівський О.П. 2. История Древнего Востока ч.2 Передняя Азия. Єгипет. М., 1988 3. Герни О.Р. Хетты. Пер. С наг. М., 1987 4. Церен Э. Библейские Холмс. Пер. З анг. 5. Гомер «Ілліада», «Одісса М., 1986» (різні видання)
Поиск по сайту: |