Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Всесвітня організація інтелектуальної власності



 

Національне законодавство про охоро­ну права інтелектуальної власності має чинність тільки в межах тієї держави, яка його прийняла. За межами цієї дер­жави правова охорона результатам інтелектуальної діяльності не надається. Там виникає можливість використовувати зазна­чені результати без дозволу їх власника чи володільця і без виплати належної винагороди. Такий стан не міг задо­вольнити суб'єкти прав інтелектуальної власності. Тому вже з кінця минулого століття починають укладатися міжнародні угоди, якими передбачається охорона прав на результати творчої діяльності, і за межами країни їх виникнення. Такі угоди хоча і не завжди досягали поставленої мети, проте виявилися в ряді напрямів досить ефективними, доцільними і виправданими. Тому їх розвиток і удосконалення тривають. Так склалася міжнародна система охорони інтелектуальної власності.

На сьогодні найбільш авторитетною організацією є Все­світня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Фактично, вона була започаткована ще в 1883—1886 рр., коли були прийняті відповідно Паризька конвенція про охорону промислової власності і Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів.

14 липня 1967 р. в Стокгольмі була підписана конвенція, якою утворювалася Всесвітня організація інтелектуальної власності. Вона набрала чинності в 1970 р.

У грудні 1974 р. ВОІВ набула статусу спеціалізованої уста­нови Організації Об'єднаних Націй.

Конвенція поставила перед ВОІВ такі завдання:

— сприяти охороні інтелектуальної власності в усьому світі шляхом співробітництва між державами і, у конкретних випадках, у взаємодії з будь-якою Іншою міжнародною організацією;

— забезпечувати адміністративне співробітництво між ство­реними союзами в галузі охорони інтелектуальної власності.

Сприяючи охороні інтелектуальної власності в усьому світі, ВОІВ заохочує укладання нових міжнародних договорів і удосконалення національних законодавств, важливою ділянкою її діяльності є надання технічної допомоги країнам, що розвиваються. В обов'язки ВОІВ входить збирання і роз­повсюдження інформації, організація роботи відповідних служб, які займаються забезпеченням охорони винаходів, знаків і промислових зразків, якщо таку охорону бажають одержати одночасно в кількох країнах, сприяння розвитку інших видів адміністративного співробітництва між державами-членами.

У сфері адміністративного співробітництва ВОІВ центра­лізує адміністративне управління союзами в Міжнародному бюро в Женеві, яке є секретаріатом ВОІВ, а також здійснює контроль за таким управлінням через свої органи.

На 1 січня 1995 р. ВОІВ виконувала адміністративні функ­ції майже усіх Союзів і договорів, що стосуються інтелекту­альної власності.

Відповідно до ст. 1 Угоди ВОІВ з Організацією Об'єднаних Націй ВОІВ відповідає за здійснення необхідних дій, перед­бачених Конвенцією, якою вона була утворена, а також дого­ворами і угодами, адміністративні функції яких вона виконує. ВОІВ несе також відповідальність за розвиток інтелектуальної діяльності і сприяє передачі технологій, які стосуються промислової власності, країнам, що розвиваються, з метою прискорення їх економічного, соціального і культурного розвитку.

При виконанні своїх функцій ВОІВ керується завданнями міжнародного співробітництва з метою розвитку; повною мі­рою використовуючи досягнення інтелектуальної діяльності, сприяє більш широкому використанню інтелектуальної влас­ності для заохочення національної творчої діяльності.

Органи ВОІВ.

ВОІВ має три керівних органи, які засновані в межах Конвенції:

1. Генеральна Асамблея (країни — члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризько­го і/або Бернського союзів),

2. Конференція (всі країни — члени ВОІВ),

3. Координаційний комітет (країни, обрані із числа ВОІВ, Паризького і Бернського союзів та Швейцарія). На 1 січня 1995 р. членами Комітету були 58 країн).

Генеральна Асамблея приймає дворічний бюджет, спільний для всіх Союзів. Конференція приймає дворічний бюджет Конвенції.

Генеральна Асамблея і Конференція збираються на чергові сесії один раз на два роки. Координаційний комітет зби­рається на чергову сесію один раз на рік.

Виконавчим главою ВОІВ є Генеральний директор, який обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний строк, що може бути подовжений.

За станом на 9 квітня 1995 р. членами ВОІВ були 152 держави, точніше сказати, вони стали учасницями Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Україна є членом ВОІВ.

Будь-яка держава може стати членом ВОІВ за таких умов:

· держава є членом Паризького або Бернського союзу;

· держава, є членом ООН, або будь-якої спеціалізованої установи, пов'язаної з ООН.

· держави — члени Міжнародного агентст­ва з атомної енергії або такі, що є стороною Міжнародного Суду, чи запрошені Генеральною Асамблеєю ВОІВ стати учас­ником Конвенції.

Членство ВОІВ оформляється здачею на охорону ратифі­каційної грамоти або акта про приєднання Генеральному директору ВОІВ у Женеві. Держави, які є членами Паризько­го або Бернського союзів, можуть стати членами ВОІВ тільки у тому випадку, коли вони уже пов'язані, принаймні, адміні­стративними положеннями Стокгольмського акта (1967 р.) Паризької конвенції або Паризького акта (1971 р.) Бернської конвенції. Вони можуть стати членами ВОІВ шляхом одно­часної ратифікації або приєднання до адміністративних поло­жень одного із них.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.