Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Право на фірмове (комерційне) найменування



 

Фірмове (комерційне) найменування — це будь-яка назва підприємства, установи чи організації, що має статус юридичної особи. Згідно ЦК ним визнається позначення (найменування), що дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших і не вводити в оману споживача щодо справжньої її ді­яльності(ст. 489).

Назва має бути чіткою, короткою, такою, що легко сприймається і запам'ятовується. Однією із необхідних умов такого фірмо­вого найменування є відповідність назви характеру діяльності певної фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіж­них країн дістала назву "принцип істинності фірми". Не може бути визнана найменуванням фірми, що продає одяг, вироб­лений із вовни овець, наприклад, назва "Дарунки ланів".

Ще однією правовою ознакою фірмового найменування є вимога щодо його оригінальності. Не може дістати пра­вову охорону найменування, яке повторює уже використане або настільки схоже з ним, що їх легко сплутати. Найменуван­ня фірми має відрізнятись від інших подібних.

Нині спостерігається ситуація, коли різні підприємницькі структури із різними напрямами діяльності мають однакові або дуже схожі між собою найменування. Багато підприємців не знають про те, що фірмове найменування має бути захи­щене чинним законодавством.

Користування одним і тим самим найменуванням різними підприємствами, організаціями, установами та іншими під­приємницькими структурами може завдавати значні мате­ріальні і моральні збитки окремим користувачам одного і того самого найменування. Однак ст. 489 ЦК України зазначає, що певні особи можуть мати однакові комерційні наймену­вання, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють і(або) реалізують, та по­слуг, що ними надаються. Отже, не­обхідною умовою для виникнення права інтелектуальної власності на одне й те саме комерційне наймену­вання двох осіб має бути неприпус­тимість допущення помилки спожи­вачів щодо вироблених цими особа­ми товарів чи наданих послуг.

Фірмове найменування має своїм призначенням індивідуалізацію певного підприємства, організації чи установи, передусім виокремлення її підприємницької чи будь-якої Іншої діяльності. Така індивідуалізація потрібна для акцентування, пропаганди якісних ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охорони фірмового найменування. Але мова йде про правову охорону фірмового найменування не як про самоціль, а як про захист ділової репутації фірми, її престижу, авторитету. Ділова репутація здобувається зусил­лями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, передусім споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність. Усе це спонукає користувача фірмового найменування оберігати свою назву, тобто престиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми має два шляхи. Перший — це заборона використовувати таке саме найменування іншим особам, тобто протидія неправомірному посяганню на престиж, ділову репутацію фірми.

Інший шлях полягає в тому, що фірма для підтримки і розвитку своєї ділової репутації має постійно піклуватися про свій авторитет — розвивати виробництво на якісно вищій тех­нічній основі, використовувати енергоекономічні технології, поліпшувати якість продукції тощо. Використання фірмового найменування покладає на його користувача ряд важливих обов'язків щодо свого іміджу.

Індивідуалізація підприємства, організації чи установи засобом фірмового найменування зумовлює необхідність надання правової охорони такому найменуванню. Без правової охо­рони користування фірмовим найменуванням втрачає будь-який сенс, практичний резон. Але правова охорона фірмового найменування з боку держави може мати місце лише за наяв­ності певних умов.

Передусім має бути докладно визна­чено, хто має право бути власником фірмового найменуван­ня (фірми). Сам об'єкт правової охорони — фірмове наймену­вання (фірма) — уже передбачає, що суб'єктом може бути будь-яка юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України.

Чи може бути суб'єктом права на фір­мове найменування (фірму) фізична особа? Питання небез­спірне. Уявляється, що фірму може створити і фізична особа. Але носієм права на фірмове найменування все ж буде не фізична особа, а фірма, створена нею. При цьому не має зна­чення кількість членів колективу цієї фірми. Він може скла­датися лише з однієї особи — засновника. У такому разі суб'єктом права на фірмове найменування буде фірмач — за­сновник — фізична особа.

Правова охорона комерційному найменуванню надається без обов'язкової держав­ної реєстрації, а з моменту першого використання цього найменування. Тобто правова охорона комерційно­му найменуванню надається за фак­том його використання. Для надан­ня правової охорони не має значен­ня, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки. Проте відомості про комерційне наймену­вання можуть вноситися до держав­них реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

Незважаючи на те, що ЦК надає комерцій­ному найменуванню правову охорону за фактом його першого викорис­тання, все-таки краще, коли відо­мості про нього будуть занесеними до державного реєстру.

Право попереднього користування. Воно полягає в тому, що фірма, яка користувалася найменуванням до його реєстра­ції іншою фірмою, зберігає право на його подальше вико­ристання. Право попереднього користування стосується всіх об'єктів промислової власності, а також фірмового найме­нування.

Особливістю охорони права інте­лектуальної власності на комерційне найменування є визначення майно­вих прав інтелектуальної власності за ЦК. Ст. 490 ЦК не поділяє май­нові права інтелектуальної власності на комерційне найменування на ви­ключні і невиключні. Ця стаття просто проголошує, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право використання комерційно­го найменування;

2) право перешкоджати (невиключне) іншим особам неправомірно
використовувати комерційне найменування, а також забороняти
таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Право попереднього користування полягає в тому, що юридична особа, яка корис­тується фірмовим найменуванням і зареєструвала його в ус­таленому порядку, має виключне право на його використання. Це означає також, що власник фірмового найменування має право забороняти іншим особам використовувати це саме фірмове найменування.

Власник фірмового найменування наділений правом використовувати його в будь-який спосіб, що не су­перечить закону. Так, фірмове найменування може бути вико­ристано на товарах, їх упаковці, в рекламі, проспектах, рахун­ках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації. Безумовно, фірмове найменування може використовуватись також при демонстрації товару на вистав­ках, ярмарках, що проводяться на території України.

За міжнародною практикою фірмове найменування може також використовуватись власником у товарних знаках, які йому належать.

Використання зареєстрованого на ім'я певної юридичної особи фірмового найменування іншими юридичними особами без дозволу володільця не повинно допускатися. Здобута власником фірмового найменування ділова репутація в умовах ринкової економіки має досить високу ціну. За нею криється наполеглива праця колективу, в результаті якої до­сягнута висока якість товару, надання послуг, інші економічні показники. Винагорода за цей труд — великий попит товару, що виробляється підприємством під певним фірмовим найме­нуванням. Саме тому власнику фір­мового найменування надається можливість розпоряджатися виключ­ним правом на фірму на власний розсуд. Він, має право передавати своє виключне право на вико­ристання фірмового найменування іншим особам за певну винагороду. Фірмове найменування має давати своєму власнику прибуток шляхом здачі його у своєрідний найом. Так, наприклад, вартість знака фірми "Холдинг—центр" на 1.01.93 р. становила 2 млн 300 тис. доларів, Російської товар­но-сировинної біржі — 769 тис. російських рублів, Всеро­сійського банку — 114 млн російських рублів. На жаль, даних про вартість знаків українських власників поки що немає.

Виключне право на вико­ристання фірмового найменування не обмежується певними строками. Такою є міжнародна практика.

Чинність права на фірмове найменування припиняється у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відмовою від певного фірмового найменування.

Юридична особа, яка неправомірно використала чуже фірмове найменування (фірму), зобов'язана припинити його використання і відшкодувати потерпілому заподіяні збитки у повному обсязі.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.