Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Метод спроб та помилок



Хоча даний метод не відноситься до тих, які пропонує ТРВЗ, але не згадати його було б невірно. Винахідництво – одне з найдавніших занять людини. Спочатку первісна людина не створювала винаходи, а вишукувала їх у природі і користувалася готовими підказками, пристосовуючи до своїх потреб (використовувалися шкури, зуби та кістки тварин, гостре каміння та мушлі, вогонь, гілки дерев тощо). Згодом людині прийшлося вирішувати нескладні винахідницькі задачі: як захистити вогонь від дощу, як зі шкури звіря зробити одяг, а з каміння – знаряддя праці.

Всі задачі розв’язувалися методом спроб і помилок або методом нескінченних “наступів на граблі”, тобто простим перебором безлічі варіантів в пошуках кращого або правильного. Поступово, спостерігаючи за оточуючим світом і отримуючи безцінний досвід, людина навчилась витрачати менше сил і часу на вирішення утилітарних побутових проблем. Однак, з розвитком суспільства, задачі почали змінюватися і ускладнюватися, зустрічалися і такі, на рішення яких не вистачало цілого життя дослідника.

В кінці XIX століття застосування традиційного методу спроб та помилок удосконалив Томас Едісон. Він створив науково-дослідний інститут, у майстернях і лабораторіях якого працювало понад тисячу працівників, які досліджували безліч варіантів розв’язку однієї й тієї ж проблеми. За рахунок кількості дослідників час розв’язання задач істотно скоротився, але метод, на жаль, лишився тим самим.

Цікаво, що сучасна “індустрія винахідництва” в багатьох випадках побудована на едісонівському принципі: “чим складніша задача, тим більше людей її розв’язують". Зрозуміло, що метод безнадійно застарів і не може застосовуватися у вік інформаційних технологій, тотального використання в усіх розвинутих країнах комп’ютерної техніки та Інтернету.

Метод мозкового штурму

Метод мозкового штурму полягає у колективній генерації і наступному аналізі ідей вирішення конкретної винахідницької або іншої задачі і базується на психологічному ефекті, який полягає у тому, що кількість ідей з вирішення проблеми, яка обговорюється колективно, в декілька разів перевищує кількість ідей, висловлених кожним учасником окремо.

Під час колективної роботи відбувається ланцюгова реакція ідей, яка іноді призводить до справжнього інтелектуального вибуху. В одному з американських видань з проведення мозкових штурмів справедливо зауважено: “99% конструкторських ідей виникають подібно іскрі при контакті з думками інших людей”. Результатами таких вибухів є сильні неочікувані рішення, які неможливо отримати простим перебором варіантів.

Виникнення методу мозкового штурму занурюється своїми коріннями далеко в глибину сторіч. До нас дійшли приклади застосування мозкового штурму у мореплавстві ще у XШ столітті. Якщо корабель зазнавав нападу ворогів або терпів аварію, капітан збирав команду і кожен мав право висловити варіанти порятунку. Спочатку ідеї пропонували нижчі чини – юнги та матроси, потім офіцери і так – аж до капітана. Така процедура стимулювала загальне мислення і допомагала більш досвідченим морякам відшукати серед пропозицій необхідні.

Пізніше факт реального застосування мозкового штурму було продемонстровано під час війни на одному з бойових кораблів, коли команда обговорювала, як можна було б ухилитися від торпедної атаки ворога. Один з матросів запропонував зібратися всім на борту, до якого наближається торпеда, і дружно дути в її бік, щоб віддути від судна. Хтось з офіцерів зауважив, що торпеда повністю занурена у воду і віддути повітрям її неможливо, хоча можна спробувати подіяти струменями води. Інший офіцер нагадав, що на багатьох суднах є потужні джерела водяного напору – насоси, призначені для відкачування води в аварійних випадках. І ось тут виникло рішення: системою труб, пов’язаних з насосами, створити потоки води, які могли би відхиляти торпеду від борту і дати судну можливість уникнути зіткнення з нею. Таким чином, ідея, при всій її первинній абсурдності, дуже швидко була реалізована, з’явились кораблі з надпотужними насосами, спроможними відганяти торпеди від суден.

Засновником сучасного універсального методу мозкового штурму, який використовується для отримання нових ідей в науці, техніці, адміністративній, виробничій та комерційній діяльності вважається американський підприємець та науковець А. Осборн.

Мозковий штурм проводиться керівником обговорення за певними, заздалегідь визначеними правилами і складається з кількох етапів.

1 Формулювання завдання, в якому мають бути враховані:

· бажаний результат;

· фактори, які заважають отримати бажаний результат.

2 Формування двох творчих груп,кожна з якихскладається з кількох учасників. Одна, разом з керівником, - постійні учасники, які знають правила обговорювання і легко генерують ідеї. Друга – випадкові люди, запрошені зі сторони, за фахом далекі від проблеми, яка обговорюватиметься. У них немає досвіду з вирішення таких задач, тому вони пропонуватимуть несподівані, можливо, й неприйнятні рішення. Неординарні рішення, до речі, знаходять частіше не фахівці, а саме особи, які не обтяжені думками про те, що проблема розв’язку не має. Обговорення проблеми триває у межах 1,5 годин і проводиться керівником.

3 Підготовка та проведення мозкового штурму:

1 вибрати відповідні приміщення, інтер’єр та музику для бесіди;

2 організувати попереднє знайомство учасників з проблемою та між собою;

3 підтримувати невимушену доброзичливу, часом жартівливу атмосферу бесіди;

4 стимулювати висловлювання учасниками максимуму ідей, віддаючи перевагу не їх якості, а кількості;

5 ні при яких обставинах не допускати критики (навіть посмішкою чи мімікою) висловлених ідей;

6 обговорювати всі ідеї, що прийшли в голову, навіть непрактичні, абсурдні та нерозумні;

7 комбінувати та розвивати висловлені ідеї, намагатися отримувати від них нові асоціації;

8 всі ідеї записати, після чого відредагувати список з відкиданням явно неприйнятних і розподілом тих, що залишилися на:

· найприйнятніші, що можуть бути легко та швидко реалізовані;

· ефективні, що потребують для реалізації часу і певної підготовки;

· перспективні, які можуть бути реалізовані у майбутньому;

9 аналіз відредагованого списку доручити експертам, які повинні визначити найкращі ідеї, в тому числі, й патентоспроможні;

10 відзначити кращих учасників.

Як свідчить практика, метод мозкового штурму довів свою простоту і ефективність при вирішенні багатьох, не дуже складних задач у всіх сферах людської діяльності.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.