Можна виділити п’ять етапів життєвого циклу об’єкта інтелектуальної власності: створення, набуття прав, використання, захист та утилізація (рис. 9).
Рис. 9. Життєвий цикл об’єктів інтелектуальної власності
Створення об’єктів інтелектуальної власностіпочинається з ідеї. Наприклад, це може бути ідея винаходу або художнього твору. У підприємницькій діяльності ідеї, як правило, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності технологій або виробів. Далі йде розробка цієї ідеї. Наприклад, якщо це винахід, то необхідно зробити патентний пошук, щоб переконатися, що таких винаходів ще не було. Потім перевірити цю ідею експериментально. І нарешті, оформити її відповідно до умов патентоспроможності. Закінчується створення об’єкта інтелектуальної власності оформленням його на матеріальному носії (папері, електронному носії тощо) таким чином, щоб він став зрозумілим для інших осіб. Створення об’єктів інтелектуальної власності займаються науковці, інженери, музиканти, письменники тощо.
Набуття прав на об’єкт інтелектуальної власності є важливим етапом його життєвого циклу. Справа в тому, що ці об’єкти є вразливими з боку недобросовісних конкурентів і розказана ідея конкуренту може бути використана ним у власному виробництві. Причому конкурент буде явно у виграшу, навіть якщо використання об’єкту розпочалося одночасно, оскільки він не витрачав гроші на розробку ідеї. Для попередження такого явища, об’єкти інтелектуальної власності мають отримувати правову охорону. Для об’єктів промислової власності законодавством визначена чітка процедура набуття таких прав. Суть правової охорони об’єктів інтелектуальної власності полягає в тому, що автор ОІВ отримує від держави виключні права на певний термін. Такі права засвідчуються охоронними документами (патенті або свідоцтві). Якщо ОІВ не відповідає визначеним законом умовам охороноздатності, то необхідно подбати про інші форми охорони цих об’єктів, скажімо, про такі, що застосовуються для захисту секретної інформації. На відміну від об’єктів промислової власності об’єкти авторського права охороняються законом з моменту їх створення, а точніше, з моменту їх втілення в об’єктивній формі. Але закон надає можливість здійснити правову охорону такого об’єкта шляхом отримання охоронного документа – свідоцтва у будь-який час протягом визначеного законом строку охорони.
Використання прав на об’єкти інтелектуальної власності є продуктивнішим етапом його життєвого циклу. Саме на цьому етапі ОІВ починають отримувати прибуток, оскільки до цього кошти тільки вкладалися (на розробку, створення та отримання правової охорони). Існує багато способів комерціалізувати ОІВ, основними з них є: використання ОІВ у власному виробництві, передача (продаж) прав на ОІВ іншим фізичним чи юридичним особам, внесення прав на ОІВ до статутного фонду підприємства тощо.
Захист правздійснюється у випадку, коли ці права порушуються недобросовісним конкурентом. Чинне законодавство України надає власнику прав на ОІВ декілька шляхів захисту власних прав. Нині розгляд справ, пов’язаних із правами інтелектуальної власності, здійснюється в адміністративному або судовому порядку. Найдієвішою формою захисту є звернення до суду. За захистом порушених авторських і суміжних прав автори, виконавці, виробники фонограм і відеограм, організації мовлення можуть звертатися до Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав». Останнє здійснює колективне управління майновими правами авторів. Деякі порушення прав на об’єкти промислової власності розглядаються в Апеляційній палаті при Держдепартаменті інтелектуальної власності. Можна звертатись також до Антимонопольного комітету України, Державної служби з боротьби з економічною злочинністю МВС України, Державної митної служби України.
Утилізаціяє останнім етапом життєвого циклу ОІВ. Оскільки за визначенням ці об’єкти є нематеріальні, то немає необхідності їх знищувати або переробляти у щось інше. Просто після закінчення юридично визначеного строку дії він зникає як об’єкт власності і переходить у суспільне надбання. Тобто його може використовувати будь-яка зацікавлена особа без дозволу правовласника.