Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Драпак «Основи інтелектуальної власності (2003)»


СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Право інтелектуальної власності на винаходи та корисні моделі. Охорона промислових зразків ( 2 год.)

 

План:

1. Історія розвитку винахідництва у світі.
Взагалі, як Ви знаєте, винахідництво притаманно людству з незапам'ятних часів. Однак офіційно перший патент на винахід був виданий тільки у 1449 р. І сталося це у Англії, коли король Генріх VI дарував Джону Уітнаму переважне право на виробництво кольорового скла. Через два століття у цій же країні було створене і перше в світі патентне відомство. Незабаром у 1623 р. там був прийнятий "Статус про монополії", який справедливо вважається першим патентним законом у світовій практиці [20]. Уявляєте яке глибоке коріння?! Тож: не дивно, що англійці так цінують свої традиції. Наша Україна відлічує лише свої перші десятиліття, як самостійна, незалежна країна. Тому очевидно, що нам треба буде ще довго працювати, створюючи власні добрі звичаї у захисті винахідників.
Перший український патент одержав Сергій Ященко на винахід "Антифрикційний матеріал для поверхонь, які труться". Однак досить історії.
На законодавчому рівні [10] винахід трактується, як технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності). Про ці нюанси поговоримо дещо пізніше. А зараз спробуємо дещо пояснити сухе юридичне визначення.
У принципі кожне технічне рішення перш ніж стати патентом проходить декілька певних, умовних стадій розвитку. Спочатку, з'являється технічна проблема, яка вимагає розв'язання. Для її вирішення проводиться ознайомлення з аналогічними рішеннями, що вже відомі людству. Згодом, на основі аналізу цих рішень (або без нього) відбувається пошук оптимального розв'язку поставленої задачі. І вже завершальним етапом є підготовка матеріалів заявки на гаданий винахід та їх розгляд компетентним державним органом, а вже потім видає від імені держави охоронного документа. Звичайно, наведений алгоритм не вичерпує усіх можливих шляхів розв'язку проблеми. Однак, мабуть ні у кого не виникає сумніву, що народження ідеї винаходу супроводжується творчістю. Тобто, термін "винахід" принагідно, у першому наближенні, можна потрактувати як результат творчої роботи людини (автора або винахідника) у будь-якій галузі діяльності суспільства, виконаної з метою розв'язання технічних чи технологічних проблем
Законодавчо усі питання, пов'язані з одержанням та використанням права власності на винаходи та корисні моделі в Україні, регулюються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі Закон) від 15.12. 1993 р. № 3687-ХІІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України ( від 1.06. 2000 р. № 1771-III) і викладеним у новій редакції від 10.01. 2002 р. № 2921 -III).
В Україні патентами засвідчуються право на винахід та корисну модель (KM).
В Україні існує два різновиди патенту на винахід. Патент на винахід, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід. Та деклараційний патент на винахід, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід. Про їх особливості ми ще поговоримо.
Право на KM засвідчується деклараційним патентом на KM. Останній видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель.
Словосполучення KM вимагає деякого пояснення. По суті - це просто назва, що застосовується до певних технічних рішень, а саме -до рішень у галузі механіки. Тому об'єкти КМ у законодавстві і описуються як конструктивне виконання пристрою.
Тлумачення термінів видів експертиз (кваліфікаційна, формальна) та новизни (локальна) наведено у термінологічному словнику, що подано у цьому посібнику.
Крім того, існують ще так звані секретні та службові винаходи або KM. Тлумачення цих термінів також наведено у термінологічному словнику.
Права власника патенту носять абсолютний, винятковий характер і обмежені у часі і територією тої держави, у якій його видано. Абсолютна природа прав патентовласника визначається тим, що усі інші громадяни цієї держави мають утримуватись від використання патенту без дозволу патентовласника. Виключний характер патентних прав обумовлюється тим, що у одній державі право власності на патент може належати тільки одному патентовласнику. Сфера дії цієї норми, однак обмежена національними кордонами. На один і той самий винахід, (КМ) у різних країнах може бути видано патент різним особам (це передбачено статтею 4 Паризької конвенції по охороні промислової власності). Звичайно володіти патентом па правах співвласності одночасно можуть і декілька осіб, наприклад, співавтори. Принцип строко-вості випливає з того, що права, які надає патент, діють протягом певного часу, після вичерпання якого патент передається у суспільну власність і будь-яка особа може ним скористатися. Тобто слід пам'ятати, що патент України на винахід, (KM) діє тільки на території України.

2. Види патентів на винаходи.

Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.

У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід [1].

Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом абоурядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний ви

Найпоширенішою є категоризація патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють такі види патентів:

Патент на винахід Винахід (англ. invention, нім. Erfindung f) — технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктомпромислової власності, що засвідчується особливим правоохоронним документом, який має назву патент.

Винаходом може бути "продукт", "процес" та "нове застосування відомого продукту чи процесу" (пристрій, спосіб, сполука,композиція, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин тощо).

Винахід вважається патентоздатним, якщо він є новим, має винахідницький рівень та є промислово придатним (тобто винахід можна використовувати у промисловості або іншій сфері діяльності людини). Винахідники можуть керуватися бажанням винайти або створити щось нове та краще, звичайним альтруїзмом або комерційними інтересами. Винахід може бути і результатом комбінування цих мотиваційних факторів. Однак незважаючи на фактори мотивації винахідника, без комерціалізації, тобто виробництва товарів та послуг із використанням винаходу, останній буде приречений на існування на рівні теоретичної розробки. З метою сприяння комерціалізації винахідники об'єднуються у асоціації, інноваційні центри та бізнес-інкубатори, що надають їм необхідне тренування підприємницьких здібностей, консультаційну допомогу та економічні ресурси, яких у приватних винахідників зазвичай недостатньо. Дослідницькі центри великих корпорацій працюють за іншим принципом, вони наймають талановитих науковців, котрі мають винахідницький потенціал і забезпечують цих працівників регулярним прибутком в обмін на передачу усіх майнових прав на винахід. Немайнові права винахідників (право авторства) є невід'ємними.

Патент на корисну модель Корисна модель — нове технічне рішення, що не випливає із існуючого рівня техніки і є промислово придатним. Фактично корисні моделі є підвидом винаходів у праві інтелектуальної власності, однак на відміну від останніх, вони мають коротший термін захисту (10 років в Україні, від 6 до 10 років у інших країнах) та менш жорсткі умови патентоздатності. Корисна модель вважається патентоздатною, якщо вона є новою та придатною до промислового використання.

Патент на промисловий зразок Промислóвий зразóк — результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання [1].

В Україні промислові зразки, що відповідають такій ознаці як новизна, можуть отримувати правову охорону у вигляді патенту на промисловий зразок. При цьому важливо розуміти, що при здійсненні експертизи офіційна установа перевіряє виключно наявність у промислового зразка всіх заявлених суттєвих ознак. Патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності [2].

Плоскі — містять двовимірну композицію, наприклад: текстури тканин, настільні дитячі ігри, зображення на одязі тощо;

Об'ємні — являють собою композицію, в основу якої покладена об'ємно-просторова структура, наприклад: зовнішній виглядмеблів, сільськогосподарської машини, мотоцикла, люстри тощо.

 

 

Що таке патент на винахід?

Патент на винахід – охоронний документ, що засвідчує авторство, дату патентування винаходу і право власності на винахід.

Право власності на винахід діє від дати подання заявки. Всі права на винахід отримує той, хто першим його запатентував.

Як зареєструвати та отримати патент на винахід в Україні?

Патенти на винаходи в Україні реєструються та видаються державним інститутом промислової власності (Укрпатентом). Заявка на видачу патенту на винахід може подаватися Заявником особисто, або через патентного повіреного. Оформлення, подача заявки та реєстрація патентів на винаходи іноземних осіб (нерезидентів України) здійснюється тільки через українських патентних повірених.

Строк дії патенту на винахід в Україні складає 20 років. Протягом цього терміну патентовласник має право монопольного використання запатентованого винаходу, може передавати і продавати права за патентом, а також забороняти використання запатентованого винаходу.

Права винахідника та права роботодавця.

• Якщо винахід було створено самостійно, право на реєстрацію та отримання патенту на винахід, а також будь-яких інших охоронних документів належить автору (винахіднику).

• Якщо винахід створювався за контрактом або на замовлення роботодавця, в той час, як винахідник перебував у трудових відносинах з роботодавцем, або з використанням виробничих секретів та обладнання роботодавця, за законом пріоритетні права на патентування винаходу належать роботодавцю. Цей пункт діє тільки до закінчення чотирьох місяців від дати письмового повідомлення роботодавця про створення винаходу з описом суті винаходу, що підлягає патентуванню.

. • Якщо роботодавець не подасть заявку на реєстрацію патенту на винахід в чотиримісячний строк після створення винаходу або не прийме рішення віднести дані відомості до комерційної таємниці, винахідник має право подати заявку від свого імені і зареєструвати патент на себе.

• Власником патентних прав може бути правонаступник роботодавця або винахідника.

• Заявка на видачу патенту може подаватися представником у справах інтелектуальної власності за дорученням майбутнього патентовласника.

Права та можливості власника патенту

Такий потужний спосіб захисту прав, як отримання патенту на винахід допомагає уникнути конкурентної боротьби на ринку, надаючи власнику унікальну перевагу перед конкурентами – монопольне право використовувати продукт і забороняти третім особам його використання.

Патент на винахід можна продати, а також частково передати права на його використання з метою отримання прибутку.

Якщо ви оформили, подали заявку, і вам зареєстрували патент на винахід, можна не доводити новизну виробу у разі пред'явлення претензій, оскільки вже є документ, що її засвідчує.

Патент на винахід засвідчує сучасність, новизну та легітимність виробу. Оскільки отримати патент на винахід можна тільки на унікальний об'єкт, цей документ є вагомим аргументом на користь продукту в конкурентній боротьбі.

У разі порушення прав за патентом на винахід необхідно звертатися в антимонопольний комітет України, або до Господарського суду, в залежності від обставин справи. Якщо претензії власника патенту на винахід знайдуть обґрунтованими, порушнику буде заборонено використання запатентованого в Україні об'єкту. Також він може бути зобов'язаний відшкодувати збитки, оштрафований та притягнутий до кримінальної відповідальності.

Що робити, якщо вас звинуватили в

- See more at: http://patentresult.com.ua/ua/uslugi/patentuvannya/patent-na-vynakhid-v-ukraini-reyestratsiya-ta-vydacha.html#sthash.6xBVlMCb.dpuf

 

Патентоздатність

3.

4. Умови надання охорони промисловому зразку.

 

3.3.1. Умови надання правової охорони промисловому зразку

 

Правова охорона в Україні надається промисловому зразку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.
Об'єктом промислового зразка, якому надається правова охорона, може бути форма, малюнок чи розфарбування або поєднання кольорів, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення його естетичних та ергономічних потреб.
Це дозволяє трактувати об'єкт правової охорони промислового зразка не у вигляді будови виробу або продукту, а як зображення, яке застосовується або відтворюється в таких виробах або продуктах.
Промисловий зразок є орнаментальним (декоративним) аспектом виробу, який диктується виключно його призначенням [9].
Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнки) або комбінованими.
- Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої покладена розвинута об'ємно-просторова структура (наприклад, зовнішній вигляд меблів, сільськогосподарської машини, люстри тощо).
- Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої покладено двомірне лінійно-графічне співвідношення елементів, яке не може бути сприйнято візуально як об'ємне (конфігурація, орнамент), наприклад, зовнішній вигляд килиму, хустки, тканини тощо.
- Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, що властиві об'ємним і площинним зразкам (наприклад, зовнішній вигляд інформаційного табло, виставочної конструкції (композиції), посуду, на якому зображено малюнок, взуття, будівельної оздоблювальної плити, друкарські шрифти тощо).
Не можуть одержати правову охорону в Україні:
- об'єкти архітектури, крім малих архітектурних форм (телефонних будок, кіосків, палаток), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;
- друкована продукція як така (зміст текстової частини друкованої продукції не патентується. Однак конфігурація шрифту може бути об'єктом охорони);
- об'єкти нестійкої форми, що відтворюються з рідких, газоподібних, сипких або їм подібних речовин тощо.
Такі об'єкти, в основному, призначені для використання в фонтанах, атракціонах та інших об'єктах садово-паркових і видовищно-масових споруд. Естетичне враження від використання таких рішень обумовлено гідродинамічними, кольорооптичними, світлодинамічними і кінематичними ефектами. Візуально зафіксувати і адекватно відтворити новий зовнішній вид виробу, що виникає від їх використання, непросто. Естетична цінність таких рішень полягає саме у їх унікальності.
Обсяг правової охорони, що надається патентом, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (макета, малюнка). Тлумачення ознак повинно провадитись тільки у межах опису промислового зразка. Докладніше про це поговоримо дещо пізніше. А зараз наведемо тільки деякі визначення.
- Макет - це просторове відтворення виробу в умовному матеріалі, який дає найбільш повне уявлення про зовнішній вигляд виробу.
- Малюнок - це зображення виробу, яке виконується за допомогою графічних засобів.
- Фотографія - це документ, який містить основну інформацію про промисловий зразок і дозволяє визначити обсяг його правової охорони.
Фотографія повинна давати повне, детальне уявлення про зовнішній вигляд виробу, яке дає змогу виявити його суттєві ознаки. Однак фотографія загального вигляду може і не відображати усі суттєві ознаки, якщо невірно вибрані ракурс, фон чи присутні бліки, тіні, сторонні предмети тощо.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3688-12

 

 

5. Процедура подання заявки та отримання патенту на винахід, промисловий зразок, корисну модель.

3.2.4. Процедура подання заявки на винахід

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 543 від 22.05. 2001 р. заявник за подання заявки на один винахід сплачує збір у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для KM складає 0,3 неоподатковуваних мінімумів), а для іноземних осіб відповідно — 100 доларів США за винахід і 60 доларів США за KM.
Якщо заявка подається на групу винаходів, збір сплачується у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для KM -0,3) і додатково за кожний винахід більше одного - 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для KM - 0,05), а для іноземних осіб - відповідно 100 та 40 доларів США (для KM - 60 та 10 доларів США).
Якщо заявник має пільги щодо сплати збору, підставою для її надання є копія документа, який підтверджує пільгу. Категорії громадян України, яким надаються пільги щодо сплати зборів, вказані у Положенні про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2001 р. № 543.
Дата подання заявки встановлюється за датою одержання Установою матеріалів заявки, що викладаються українською мовою, та заяви. Форми заяв на видачу патентів на винахід та KM дещо відрізняються. Як правило, матеріали заявки принаймні мають містити [10]:
— заяву про видачу патенту на винахід з проведенням кваліфікаційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);
— опис винаходу (корисної моделі);
— формулу винаходу (корисної моделі);
— креслення (якщо на них є посилання в описі);
— реферат.
Якщо опис викладено іноземною мовою, то для збереження дати пріоритету заявки його переклад на українську мову повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки.
Після встановлення дати пріоритету заявнику надсилається повідомлення, в якому вказується дата подання заявки та її реєстраційний номер. У подальшому, під час листування з Установою, заявник повинен посилатись на реєстраційний номер заявки.
Пріоритет — це першість у поданні заявки, і він, як правило, встановлюється за датою подання до Установи правильно оформленої заявки.
Якщо заявка на видачу патенту на такий самий винахід іноземним заявником була подана спочатку до патентної Установи однієї з держав-учасниць Паризької конвенції з охорони промислової власності, заявник має право скористатись правом конвенційного пріоритету. Це означає, що протягом 12-ти місяців від дати подання заявки заявник може подати заявку в Україні, зазначивши у заяві, що має намір скористатись правом конвенційного пріоритету, вказавши дату подання та реєстраційний номер попередньої заявки, державу, в якій вона була подана. Заяву необхідно надіслати протягом 3-х місяців від дати подання заявки до Установи. У цей же термін подається завірена копія заявки, за якою встановлюється пріоритет, та її переклад на українську мову.
Згідно з вимогами Закону для громадян України існує певний порядок подачі заявок на винахід та КМ до патентних відомств інших держав. До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (KM) іншої держави, в тому числі міжнародної заявки, громадяни України зобов'язані подати заявку до національної Установи. Крім того, заявник одночасно з цим повинен також повідомити Установу про наміри здійснити іноземне патентування. У разі, якщо заборона на іноземне патентування не надійшла протягом 3 місяців від дати надходження цього повідомлення до Установи, заявка на одержання іноземного патенту на винахід (МК) може бути подана в патентний орган іноземної держави. В необхідних випадках Установа може дозволити іноземне патентування і раніше зазначеного терміну. У противному випадку, за клопотанням Установи, іноземний патент може бути скасовано, а заявник може понести адміністративне чи кримінальне покарання. Такі жорсткі дії пояснюються просто. Україна, як і кожна цивілізована держава, має захищати свої економічні інтереси.
Однак перше ніж подати заявку на винахід або КМ до Установи, слід уважно ознайомитись з рівнем техніки, вибрати аналоги та прототип. З цією метою проводиться, так званий, патентний пошук [3]. Вивчення матеріалів вимагає значного напруження. Адже сьогодні у світі щоріч но з'являється більше 4 млн публікацій з питань науки та техніки, щохвилини публікується близько 2 тис. друкованих аркушів наукових текстів, кожні 1,5...2 хвилини пропонується нове технічне рішення, щогодини реєструється понад 40 винаходів. Як бачите, плавати у цьому "інформаційному океані" без належної мапи та лоції справа безнадійна. Видатний український вчений, академік С.Вавилов у 1947 р, писав: "Як дійсно отримати до рук потрібну книгу? Сучасний читач знаходиться перед Гімалаями бібліотек в положенні золотошукача, якому потрібно відшукати крихту золота в піщаній безмежності".
Але перше, ніж розпочати мову про методику пошуку потрібної інформації давайте спочатку ознайомимось з її видами. Загальновідомо, що всю технічну інформацію можна поділити на науково-технічну та патентну. У свою чергу до науково-технічної відносяться: книги, наукові статті, депоновані рукописи, звіти про проведені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертації тощо.
Патентну інформацію можна поділити на нерозглянуті заявки, акцептовані заявки та видані охоронні документи.
Основну допомогу у пошуку потрібної науково-технічної літератури можуть надати різноманітні бібліографічні покажчики. Характер покажчика визначається його тематикою, метою і завданням, читацьким призначенням, структурою, ступенем повноти та об'ємом літератури, що цитується. Як приклад універсального бібліографічного покажчика можна навести покажчик "Книжная летопись". Галузеві покажчики об'єднують літературу з широкої галузі знань (техніки, економіки тощо). Наприклад, "Новости технической литературы". Покажчик, що включають літературу тільки з однієї теми, питання або предмета, звуться тематичними. Наприклад, "Средства автоматизации вспомогательных операций и контроля шитья на швейных машинах".
За своєю метою покажчики поділяються на рекомендовані та інформаційні. Інформаційні надають можливість відшукати літературу з певної теми. Вони інформують про існування друкованих праць, але не допомагають вибрати кращу, тому більш придатні для фахівців, що вже достатньо глибоко ознайомлені з суттю питання. Приклади такого покажчика - "Книжковий літопис" або "Книжная летопись".
Рекомендовані покажчики не тільки виконують суто інформаційні функції, але й дозволяють підібрати потрібну літературу. Останні призначені переважно для людей, що тільки розпочинають роботу над певною темою і тому більш зручні для студентів. Однак слід пам'ятати, що до всіх рекомендованих покажчиків література включається вибірково. Найбільш повний з усіх доступних покажчиків -"Книжковий літопис".
За способом характеристики інформації покажчики поділяються на бібліографічні та анотовані. Перші включають тільки необхідні бібліографічні дані. В інших, крім бібліографії, подають ще й короткий (анотований) зміст видання. Інколи бібліографічний опис доповнюється рефератом. Це так звані реферативні видання. З галузевих бібліографічних покажчиків найбільшу цікавість являють реферативні журнали та серії "Експрес-інформації" з певних галузей знань. В останніх розміщується інформація у вигляді розширених рефератів з зарубіжних джерел, що в деяких випадках позбавляє читача потреби звернення до іншомовних першоджерел. Однак, при користуванні цими виданнями слід враховувати деякий їх рекламний характер. Особливо бажано бути обачним щодо інформації, запозиченої з популярних видань.
І все ж необхідно пам'ятати, що книжкова та журнальна продукція найбільш неповоротка. Пояснюється це просто, бо від задуму до публікування проходить чимало часу. Особливу роль в підвищенні ефективності творчості відіграє патентна інформація, як найбільш оперативна, лаконічна та організована. До речі, як показує практика, патентна інформація в науково-технічних джерелах висвітлюється всього на 5...30 %.
Патентна інформація сконцентрована в таких джерелах: вже згаданих галузевих реферативних журналах; Бюлетнях: Державного департаменту інтелектуальної власності України - "Промислова власність" та іншомовних виданнях, наприклад російських "Изобретения за рубежом", що видаються з різних галузей, - "Открытия, изобретения и товарные знаки"(з 1992 р. там подається інформація про винаходи, що запатентовані в Росії) [33]; Фондах повних описів авторських свідоцтв та патентів на винаходи і корисні моделі.
Здається і з цим розібрались. Але спочатку трішки історії [15]. Одна з провідних аерокосмічних фірм вирішила запатентувати в іншій країні спосіб герметизації ракет. Співробітники фірми ще раз перешерстили усі патенти на цю тему. Чисто! Фірма підготувала документи, внесла мито та відправила заявку. Прийшла відмова. Коли розібрались - це вже відомо. Накинулись на фахівців, що робили пошук. Чисто - наполягають ті. Адже патент був захований в класі "Труни". Передбачити цього ніхто не міг.
Фірма пережила значні фінансові витрати. Співробітники, як кажуть, намотали на вуса ще один неординарний метод маскування.
1 от знову, ця ж фірма у тій же країні готується запатентувати фал, за який тримається космонавт при перебуванні в космосі. По фалу іде переговорний кабель, що з'єднує космонавта з кораблем. Родзинкою винаходу було рішення, яке дозволяло фалу входити в корпус не порушуючи герметичність ракети. Експерти понесли підготовлені документи шефу.
- "Труни" дивились? - жартома запитав керівник. Усі посміхнулись. - Подивіться! Стали переглядати цей клас і знаходять патент на герметичну труну з телефоном всередині. З точнісінько такім пристроєм, який хотіла патентувати фірма.
Наведений випадок досить рідкий. Нечесних патентів обмаль і рано чи пізно вони вилучаються з світового фонду.
Потік нових патентів на винаходи і корисні моделі групується за певними ознаками. Кожна новинка осідає у спеціально відведеній для неї комірчині. Цю систему, що навела порядок в патентному морі

назвали МПК - міжнародна патентна класифікація [28].
Основні галузі технічної діяльності, що увійшли до МПК, поділені на 8 розділів:
Л - Задоволення життєвих потреб людини;
В - Різні технологічні процеси;
С - Хімія та металургія;
D - Текстиль та папір;
Е - Будівництво;
F - Прикладна механіка, освітлення та опалення, двигуни та насоси, зброя і боєприпаси;
G - Технічна фізика;
Н - Електрика.
Кожен розділ може вміщувати 99 класів, що, у свою чергу поділяються на підкласи, які позначаються великими латинськими літерами.
Підкласи розділяються на групи, що позначаються, як правило, непарними цифрами. Групи діляться на підгрупи і позначаються парними цифрами. Спробуємо розібратися. І у цьому нам допоможе чудова книга. Багатотомний вказівник МПК. До речі, з 1 січня 2000 р. діє сьома редакція МПК, що відрізняється від шостої редакції більшою кількістю груп та підгруп. Попередня шоста редакція діяла з 1995 р.
Розглянемо викладене на конкретних прикладах. Припустимо, МПК A43D 111 /00. Розшифруємо його: А - розділ, як Вам вже відомо, задоволення життєвих потреб людини, 43- клас (А43 - взуттєве виробництво), D - підклас (A43D - способи та пристрої для виготовлення взуття), 111- група і 00 - підгрупа (111/00 - автоматичні пристрої). В цілому під згаданим кодом МПК об'єднуються всі автоматизовані пристрої взуттєвого виробництва. Або МПК В65Н і/00 об'єднує всі пристрої та способи для орієнтованого розміщення тонких, плоских ще й гнучких деталей в касетах.
Таким чином, скориставшись МПК можна розшукати потрібну інформацію про будь-які винаходи, що відносяться до певної тематики. Однак слід зазначити, що системою МПК користуються далеко не всі країни. Деякі мають свою власну національну систему патентної класифікації (НПК), як, наприклад, Канада, Велика Британія або США.
Такий вид пошуку, пов'язаний з певним тематичним направленням носить відповідну назву-тематичний.
Є ще один шлях пошуку. Його використовують, коли Вам відомо номер охоронного документа і країна патентування. Такій вид пошуку -нумераційний. Потрібну інформацію розшукують за допомогою нумераційних вказівників, де номери охоронних документів розташовуються у порядку їх зростання. Звідси ми знайдемо клас МПК (НПК) і знову зможемо продовжити тематичний пошук.
Існує ще, так званий, іменний або фірмовий пошук. Коли шукають документи, що належать конкретній особі або фірмі. У більшості випадків цей вид пошуку зустрічається як один з етапів тематичного пошуку.
1 нарешті, пошук патентів-аналогів. Цей вид пошуку має на меті виявлення серед охоронних документів різних країн патентів, що отримано на один і той самий винахід. Це пов'язано, як правило, з експортно-імпортними операціями.
Патентний пошук прийнято розпочинати з конкретизації задачі [3]. У залежності від характеру завдання визначають вид пошуку, перелік країн, його ретроспективу (глибину) та список документів (авторські свідоцтва чи патенти). Безпосередньо пошук потрібної інформації провадиться на основі попереднього визначення МІЖ або за номером. Для пошуку патентної інформації, у більшості випадків обираються індустріально розвинені країни світу такі як Японія, ФРН, США, Велика Британія, Франція, у нас ще й колишній Союз. Крім того, пошук ведуть також по тій країні, де ця галузь техніки розвинена найбільше.
Ретроспектива пошуку залежить від його мети. Так, на стадії планування розробки доцільно вивчити описи винаходів за останні 7... 10 років, при проведенні патентних досліджень перед початком розробки конкретної теми - 10... 15 років, при дослідженні патентоспроможності технічних рішень, а також при подачі заявки на винахід -50 років. У випадку перевірки технічного рішення на патентну чистоту -за строк дії патенту на винахід, що, як правило складає 20 років у більшості країні світу. Для корисної моделі, як пам'ятаєте, життєвий цикл вимірюється 10 роками. Слід вважати, що не у всіх країнах є такий вид охорони технічного рішення, як корисна модель.

← сюда зміст туда →

 

Процедура одержання патенту на винахід (корисну модель)

Як показує практика, процедура одержання патенту на винахід в Україні займає 2,5-3 роки, патенту на корисну модель - 9-11 місяців.

В Україні існує єдиний державний орган, уповноважений видавати патенти на винаходи (корисні моделі) - Державний департамент інтелектуальної власності. Заявки на видачу патенту подаються в Український інститут промислової власності (Укрпатент) , що є структурним підрозділом Департаменту.

заяву на видачу патенту на винахід (корисну модель);

опис винаходу (корисної моделі);

формулу винаходу (корисної моделі);

реферат;

креслення (за необхідності).

Крім цього, повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому розмірі.

Заявником винаходу (корисної моделі) може бути його (її) автор, роботодавець автора або їхній правонаступник. Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства.

встановлення дати подання заявки – заявка перевіряється на наявність всіх необхідних документів і матеріалів, а також перевіряється відповідність сплаченого держзбору встановленому розміру. У випадку, якщо матеріали заявки відповідають всім установленим правилам, заявникові направляється повідомлення про встановлення дати подання заявки на винахід (корисну модель).

формальна експертиза – перевіряється правильність оформлення матеріалів заявки та їх відповідність вимогам Закону України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі». У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із установлених вимог, заявникові направляєтьсяповідомлення із зазначенням порушеної вимоги. Протягом двох місяців заявник має можливість виправити помилку або внести уточнення в матеріали заявки. Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник одержує рішення про завершення формальної експертизи й можливості проведення кваліфікаційної експертизи (за заявками на винаходи) або рішення про видачу патенту на корисну модель.

кваліфікаційна експертиза (проводитися тільки за заявками на винаходи) – перевіряється відповідність заявленого винаходу критеріям патентоздатності, встановлених Законом. Кваліфікаційна експертиза проводиться тільки після одержання Укрпатентом відповідної заяви й оплати збору за її проведення. У випадку невідповідності винаходу якому-небудь із установлених критеріїв, заявникові направляється обґрунтований попередній висновок із зазначенням порушеного критерію. Протягом двох місяців заявник має можливість надати аргументовану відповідь і усунути зазначені недоліки. Якщо винахід відповідає всім установленим критеріям патенотоздатності або якщо експертиза взяла до відома доводи заявника щодо усунення недоліків, заявникові направляється рішення про видачу патенту на винахід.

Після одержання позитивного рішення за заявкою заявник повинен оплатити державне мито за видачу патенту й державний збір за публікацію у встановленому розмірі.

Після оплати відомості про видачу патенту на винахід (корисну модель) публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність» і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр. При цьому заявник винаходу (корисної моделі) одержує патент і статус власника виключних прав на винахід (корисну модель).

 

6. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, промисловий зразок, корисну модель. 3.3. Правова охорона промислових зразків

Правова охорона промислових зразків тісно пов'язана з індустріалізацією промисловості та виникненням технологій масового виробництва. Вже у кінці XVII століття у провідних європейських державах майже одночасно з'явилися закони, що надавали правову охорону виробам текстильної промисловості та їх художньому оформленню. Поступово правовий захист естетичного оформлення промислової продукції розповсюдився і на інші її види. Сьогодні під промисловим зразком розуміють результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, а саме у тій її частині, яка візуально проявляється у зовнішньому вигляді виробу і характеризує його декоративне та естетичне вирішення, що в міжнародній практиці називається англійським словом "дизайн"[9].
Головна цінність дизайнерських рішень виробів масового виробництва у тому, що вони поліпшують продаж останніх. Загальновідомо, що ринок характеризується гострою конкуренцією між виробниками аналогічних товарів, і не останню роль у цьому відіграє їх зовнішній вигляд. Тож дуже часто саме дизайнерські рішення виробів є вирішальним фактором у боротьбі за покупця. Перевага, яку віддає виробник тому чи іншому малюнку або кольору тканини, тій або іншій формі посуду тощо, обумовлена прагненням задовольнити вибагливі і різноманітні смаки покупців.
Промисловий зразок є одним із об'єктів промислової власності, якому в Україні згідно Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12. 1993 р. № 3688-ХІІ, із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21.12. 2000 р. № 2188-Ш та від 10.01. 2002 р. № 2921-Ш надається правова охорона.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на промисловий зразок в Україні, регулюються цим Законом, а також міжнародними договорами, учасницею яких є Україна. Так, на сьогодні Україною підписано Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, Гаазьку угоду про міжнародне депонування промислових зразків та інші документи.
Право на промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.
Патент видається під відповідальність його власника без гарантії його чинності.
Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту (Державне підприємство "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України, далі - Установа). Він може бути продовжений Установою, за поданням клопотання власника, але не більш ніж на 5 років.
Права, що випливають з патенту на промисловий зразок, діють від дати публікації відомостей в офіційному бюлетені Установи "Промислова власність" про його видачу [24].
Патент України на промисловий зразок діє тільки на території України.

 

7. Тенденції у патентуванні в Європейському союзі.

http://www.epo.org/searching/free/register.html

 

Підготувати добірку прикладів порушення немайнових та майнових прав на патент (українські та зарубіжні приклади). (смартфоны, планшеты інші гучні справи )))

 

Суд вынес окончательное решение: Samsung нарушила патент Apple на «резиновые» списки

СОБЫТИЯ

Автор: Михаил Карпов 23 августа 2013

В прошлом году завершился судебный процесс Apple и Samsung по поводу патента на «резиновые» списки — когда пользователь, промотавший список до конца, может оттянуть его дальше, но тот в некоторый момент отскочит обратно. Победила американская компания, однако корейцы не сдавались и подали апелляцию.

 

Суд постановил, что Apple не нарушала ни одного патента Samsung, в то время как корейцы нарушили пять, в том числе и на «резиновые» списки. После этого они должны были заплатить пострадавшей стороне $1 млрд (потом эта сумма была снижена до $450 млн). Окончательное судебное заседание по этому вопросу намечено на ноябрь.

В особенности Samsung напирала на то, что не нарушала патент на «резиновые» списки, однако судья Люси Кох отвергла запрос компании на новое судебное слушание по этому вопросу. Apple полагала, что запрос был тактикой корейцев по оттягиванию времени выплаты штрафа, установленного судом ранее.

 

 

Конкуренти почали патентну війну проти Google

4 ноября в 09:54

 

 

Консорціум Rockstar Consortium пред'явив претензії до використання Google системи інтернет-реклами, яка дозволяє видавати у пошуку рекламні оголошення, які відповідають пошуковому запиту користувача. Зараз Googl заробляє більше 50 млрд дол. на рік завдяки технології AdWords, яка, на думку конкурентів, порушує чужий патент.

Компанії Apple, Microsoft, Sony, Ericsson і Blackberry, що входять до Rockstar Consortium, подали патентний позов до Google, а також до виробників пристроїв під управлінням операційної системи Android від Google -Samsung Electronics, Huawei, HTC, LG, Asustek і ZTE. За даними агентства Reuters, позов подано до Окружного суду Штату.

Google і його партнерів звинувачують у порушенні семи патентів, що належать Rockstar Consortium. Зокрема, консорціум пред'явив претензії до використання Google системи інтернет-реклами, яка дозволяє видавати у пошуку рекламні оголошення, які відповідають пошуковому запиту користувача. Патент на цю технологію було зареєстровано ще у грудні 1998 року. Google було засновано у вересні того ж року, а зараз вона заробляє більше 50 млрд дол. на рік завдяки технології AdWords, яка, на думку конкурентів, порушує чужий патент.

Патенти, що належать Rockstar Consortium, колись були частиною портфоліо компанії Nortel, яка збанкрутувала у 2009 році. У 2011 році консорціум купив ці патенти за 4,5 млрд дол. Google теж намагалася придбати патенти Nortel і запропонувала компанії заплатити за них спочатку 0,9 млрд дол., а потім підняла планку до 4,4 млрд дол. Але у підсумку Google програла цю битву, і в 2012 році купила мобільний підрозділ компанії Motorola за 12,5 млрд дол. Цю угоду було багато в чому продиктовано наявністю у Motorola Mobility солідного набору з 24 500 тис. патентів. "Придбання Motorola Mobility "посилить" патентне портфоліо Google і допоможе захистити Android від неконкурентних засобів боротьби з боку Apple, Microsoft та інших компаній", - пояснював тоді один із засновників Google Ларрі Пейдж.

Учасники Rockstar Consortium вважають, що Google порушувала патенти навмисно - адже компанія продовжувала заробляти на чужій технології без ліцензійних виплат, незважаючи на те, що програла аукціон, на якому продавалися патенти Nortel."Google порушувала і продовжує порушувати", - йдеться у тексті позовної заяви консорціуму. Позови проти Samsung та інших виробників електроніки стосуються графічного інтерфейсу ОС Android, а також тих частин операційної системи, які підтримують галереї, мапи і роботу браузера.

Конкуренти атакують основний бізнес Google у ситуації, коли компанія завойовує все більшу частку ринку мобільних пристроїв. За даними Strategy Analytics, частка Android у всьому світі досягла 81,3% - цю операційну систему у III кварталі 2013 року було встановлено на більш ніж 200 млн смартфонів. Тоді як частка його основного конкурента - iOS від Apple - знизилася за рік з 15,6% до 13,4%. А магазин Google Play тепер генерує на 25% більше завантажень, ніж Apple AppStore. Частка Microsoft за рік зросла лише на 2 п.п. до 4,1%. Не зумівши конкурувати ринковими методами, Apple і Microsoft вирішили спробувати вирішити проблему через суд, зазначає видання Venturebeat.

Невід’ємною складовою підприємницької практики американських компаній є такі її компоненти, як здійснення патентування, що блокує, з метою підриву виробничої стратегії конкурентів, патентне прикриття при вторгненні в прибуткові ринкові сегменти з інтенсивною конкуренцією і тому подібні прийоми конкурентної боротьби, безпосередньо не зв’язані з класичним застосуванням патентної системи для стимулювання і забезпечення правової охорони інновацій. І такого роду прийоми (коли незабаром вони не вступають у протиріччя з чинним законодавством) прийнято іменувати не «кримінальними патентними технологіями» — як це часом зустрічається в нас, — а патентною стратегією компанії. Сутичка за патентні права досягла в США особливої запеклості в переживаючих стадію становлення галузях промисловості, зв’язаних з електронною торгівлею в Інтернеті. Причому битва за онлайнову інтелектуальну власність перебуває ще на самому початку, оскільки багато з найбільш фундаментальних і особливо спірних патентів, що охороняють методи підприємництва, маркетингові стратегії та інші абстрактні інновації, усе ще знаходяться в стадії розгляду. Однак уже зараз у цій сфері виявилися деякі дуже небезпечні тенденції.

Одна з них викликана зростаючою лавиною так званих «сміттєвих» патентів, за яких найчастіше ховаються не унікальні винаходи, а помилки перевантажених чи недосвідчених експертів патентного відомства, позбавлених до того ж відповідної інформаційної бази. Такі патенти стали використовуватися інтернетовськими авантюристами для залякування конкурентів і вибивання грошей з підприємців, що побоюються руйнівних витрат на дороге патентне судочинство. Багато хто з них вважають: краще платити роялті, чим йти в суд.

Іншою проблемою стали надмірно розширені формули винаходів, що заявляються, що готові «усмоктати» у себе чи ледве не всі наступні рішення в даній предметній області. Як приклад звичайно приводять патент, отриманий фірмою «Sightsound», що заявила про виключні права на будь-яке вивантаження музики чи відеозаписів з Інтернету. Суди відкидають подібні домагання, але потік «сміттєвих» і «широкозахватних» патентів як і раніше великий.

Патенти усе більш активно і по-різному використовується в конкурентній боротьбі. Сутність одного з прийомів укладається у виборі перспективного, хоча й уразливій справі, посиленні огороджуваної його «патентної стіни», пред’явленні конкуренту погрози подачі дорогого судового позову і при успішному результаті суперечки — у розгортанні широкомасштабного підприємництва. Фірма «Avery Dennison Corp.», наприклад, що розробила нову стрічку для маркірування товарів і вже уклала важливий контракт про використання своєї продукції з компанією «Procter & Gambles», знайшла, що хімічний гігант «Dow Chemical» також вторгається в цю сферу. Установивши наявність у себе ключових патентів на дану технологію, що підкріплена і новими заявками, «Avery» звернулася до «Dow» з обґрунтованою вимогою припинити виробництво аналогічної продукції. У результаті «Dow» згорнула свій бізнес і залишила цей сегмент ринку.

Чимало й інших прийомів. Можна, наприклад, витягати прибуток, користаючись безпрецедентною патентною залежністю фармацевтичних фірм: вишукувати популярні ліки з терміном патентної охорони, що минає, і, одержавши патент на модифікований препарат, продати його виробнику вихідних ліків, а можна просто виявляти уразливі патенти і заперечувати їх у суді, що нерідко і робиться — у тому числі і дуже солідними фірмами.

Компанія «Xerox» створила спеціальну лабораторію для експертизи продукції інших фірм порушенням патентів, що стосується кольорового струминного друку. Вигравши кілька справ, позивач здобуває репутацію компанії, що не бажає миритися з утратою своїх технологій. А виплата солідних штрафів першими правопорушниками змушує інших справно робити відповідні ліцензійні відрахування.

Якщо патенти не вдається одержати чи відсудити, то їхній можна придбати разом з компанією — патентовласником. При цьому процес придбання може являти собою багатоходовую комбінацію. Так, компанія «Guidant», що контролювала ринок збуту пристроїв по швидкій зміні катеторів, була змушена уступити відповідний блок патентів за 550 млн. доларів компанії «AVE», що, у свою чергу, була придбана за 3,7 млрд. доларів компанією «Medtronic», а їй довелося поділитися правами з компанією «Boston Scientific». У результаті ринок, ще недавно що безроздільно контролювався однією компанією, був поділений на три частини. В основі ж усієї цієї історії лежала боротьба за патентні права.

Нарешті, деякі компанії, що самостійно не створюють і не патентують винаходи, проте перетворили патенти у свій єдиний товар, купуючи, освоюючи і ліцензуючи чужі технології. Для них патенти — усього лише об’єкт купівлі-продажу, що потрібно вигідно придбати і реалізувати.

В остаточному підсумку, усі суперечки навколо патентів зводяться до питання про те, сприяють вони чи перешкоджають інноваційному процесу. І які би думки ні висловлювалися — включаючи і ті, що згадувалися спочатку — патенти продовжують існувати, стаючи усе більш важливим коштом визначення переможців і переможених у підприємницькій конкуренції.

 

 

джерело: «Изобретательство», 2002

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.