Мета: вправляти дітей у відмінюванні іменників у родовому відмінку множини.
І варіант:
Матеріал: пальто без ґудзиків; лялька без панчіх, рукавиць, шапки; сервірований стіл без ложок; черевики без шнурків тощо.
Хід гри. Вихователь показує предмети і промовляє: "Хто уважно спостерігає, той одразу відгадує, чого тут не вистачає?" Пояснює дітям, що в кожній речі чогось не вистачає, треба уважно подивитись і відгадати, чого саме не вистачає.
Діти відгадують:
- Пальто зимове без ґудзиків, лялька в шубі, а без чобіток; на черевиках немає шнурків тощо.
II варіант:
Матеріал: предмети для малювання, шиття, прання, купання (предмети можна замінити картинками).
Хід гри. Діти по черзі розглядають предмети, вихователь запитує: для чого приготували ці речі? А чи все необхідне тут є? Діти називають: фарби, папір, розетки для води є, а пензликів немає; голка, наперсток є, а ниток немає; машина пральна, мило є, а білизни немає тощо.
Дикі тварини
Мета: вчити дітей описувати зовнішній вигляд тварин. Вправляти їх у відмінюванні іменників у знахідному і родовому відмінках множини.
Матеріал: іграшки (або картинки) - лисиці, зайці, слони, крокодили, вовки, ведмеді тощо.
Хід гри. Вихователь вносить іграшки. Повідомляє, що той, кого покличуть, повинен підійти, взяти іграшку в коробці, оглянути її і, не показуючи дітям, описати, щоб вони відгадали. Наприклад, "У мене звір. Він великий, клишоногий. У нього короткий хвіст. Живе в лісі, любить малину, взимку спить і ссе лапу. Відгадайте, хто це?" Діти описують іграшки і виставляють їх на стіл.
У другій частині заняття вихователь ховає іграшки, діти кажуть, кого не стало (не стало лисиць, ведмедів, зайців, вовків, крокодилів тощо). У третій частині заняття вихователь розповідає про зоологічний сад, а діти відгадують, про кого з тварин вона розповідає.
- Одного разу, розповідає вихователь, - я прийшла до зоопарку. Бачу біля однієї клітки багато народу. Всередині клітки дві великі, високі тварини. Ноги в них товсті, як колоди. Довгим хоботом тварини беруть буряк і кладуть його в рот. Біля них стоїть сторож, він приніс їм їжу. Як ви думаєте, кого годував сторож? (Слонів). Слони з'їли буряк і знову витягують хобот, чому? (Напевне, ще хочуть буряка).
- Подивилась я на слонів і пішла далі. Ще здалеку помітила, що в одній із кліток стоїть дерево і якісь звірі скачуть з гілки на гілку. Вони були маленькі з пухнастими хвостами. Хлопчик кинув їм горіхів, вони зіскочили і схопили горіхи. Кого я побачила? (Білок). Чому вони кинулися до горіхів?
- Тепер відгадайте, кого я ще побачила в зоопарку. Там були рудуваті тварини, мордочки в них гострі, а хвости довгі і пухнасті. У кого були такі хвости? (У лисиць). Лисички дивилися на свої порожні миски і на двері, звідки їм повинні принести їжу. Кого вони чекають? Чому вони чекають сторожа? Недалеко від лисиць я побачила тварин, схожих на собак, тільки шерсть на них сіра, а очі злі аж горять, хвіст опущений. Біля кого я стояла?
- Раптом я почула, як хтось ричить. Глянула, а це три великі звірі. Один клишоногий стоїть і лапу ссе, другий сидить, а третій ходить у клітці, перевалюється з боку на бік і просить цукерок у дітей. Кого я бачила? Чому один з них просив цукерок?
Добери відтінок
Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників і числівників з іменниками в роді, числі й відмінку.
Матеріал: польові й садові квіти (волошка, гвоздика, айстра, кульбаба тощо).
Хід гри. Вихователь добирає листки і квіти різного кольору і відтінку: яскраво-синю волошку, блакитний дзвіночок, блідо-лілову польову айстру, темно-зелений буряковий лист і сіро-зеленуватий лист капусти (залежно від місцевих умов).
Діти сидять у колі з букетами різних квітів і листя. Вихователь піднімає будь-яку квітку яскравого кольору, наприклад, яскраво-червону гвоздику і пропонує усім дітям дати їй квіти червоного відтінку і т. ін. При цьому запитує у дітей: "Яку квітку я тримаю? Яку квітку ти даєш? Якого кольору? Скільки квітів червоного відтінку, синього?" З квітів вихователь робить букети, якими нагороджує тих, хто жодного разу не помилився.
Скажи, що ти робиш?
Мета: вчити дітей додержувати чергування приголосних у закінченнях дієслів І особи однини теперішнього часу (сидіти - сиджу, летіти - лечу, носити - ношу, садити - саджу...).
Матеріал: Картинки із зображенням дії (хлопчик сидить, дівчинка носить воду...).
Хід гри. Вихователь роздає дітям картинки, кожна дитина розповідає, що намальовано на її картинці. Потім вихователь звертається із запитанням: "Скажи, що ти робиш?" Дитина повинна назвати дію від свого імені, тобто в І особі однини. Наприклад:
- Вітю, що ти робиш?
- Я сиджу на стільці (на картинці намальований хлопчик, який сидить на стільці).
- Я лечу на літаку.
- Я саджу квіти.
- Я ношу воду.
- Я кошу траву.
Якщо хтось помилився, діти разом з вихователем виправляють його, після чого дитина повторює правильну форму дієслова.