Використання прийомів вітагенних технологій з голографічними проекціями на уроках «Я у світі»

Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів. Суть прийому полягає в тому, щоб з'ясувати, яким запасом знань на рівні повсякденної свідомості володіють учні, перед тим, як вони одержать необхідний запас освітніх (наукових) знань.

« Вірю…»

«У цілому правильно, але…»

«Сумніваюся…»

«Не вірю…»

«Не тільки не вірю, а й вважаю помилковими…»

«Заперечуючи ці ідеї, я пропоную свої…».

Прийом тимчасової просторової, змістовної синхронізації освітніх проекцій. Суть прийому полягає в тому, щоб дидактичний матеріал викладати з розкриттям тимчасових просторових, змістовних зв'язків між фактами, подіями, явищами, процесами

6. «Я у світі» – новий навчальний предмет, який справедливо називають першим курсом громадянської освіти.Його опановуватимуть третьокласники вже наступного навчального року. Даний курс школярі вивчатимуть два роки: 35 навчальних годин у третьому класі й 35 – у четвертому і охоплює такі теми: «Людина»; «Людина серед людей»; «Людина у суспільстві»; «Людина у світі». Дані теми сприяють поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів «Я – сім’я – школа – рідний край – Україна – світ»; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей із природним і соціальним оточеннями, набуття досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.[5, с.205] Суспільствознавча галузь у державних стандартах освіти розгортається на всьому діапазоні шкільної освіти – від першого до одинадцятого класу, що створює реальні можливості для цілеспрямованого формування системи ставлень учнів до навколишнього світу, умови для вибору ними суспільних цінностей, норм поведінки, ідеалів.

Ця галузь у старшій школі охоплює різні системи знань: історичні,

правові, політологічні, економічні, соціологічні, етичні і реалізується через

окремі предмети, зокрема: історія України, всесвітня історія, правознавство,

економіка та ін.

У початкових класах через введення предмета «Я у світі» готується

підґрунтя для диференційованого вивчення суспільствознавчої галузі на наступних ланках школи. Метою предмета у 3-4 класах є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору.

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

формування життєвих, соціальних, громадянських компетентностей молодших школярів у їх ставленні до природи, суспільства, інших людей і самих себе, а також найважливіших людських якостей, необхідних у власному житті, в різних сферах діяльності й співіснуванні з іншими живими істотами;

виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів етносоціального й соціально-культурного середовища, здатної розуміти значення життя як найвищої цінності; усвідомлювати переваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;

оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, які відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;

формування основ споживчої культури, вміння самостійно прийняти рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

випробування соціальних ролей, де можна виявити навички соціально бажаної поведінки як громадянина, члена громади, дитячого колективу, як споживача, як учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій тощо.

Програмою визначено що у дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливого значення надається зв’язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу життєвих вражень − цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання − він передбачає активне й свідоме нагромадження, а відтак − і узагальнення вражень із різних джерел, доцільну організацію самостійної й пошукової діяльності учнів. Це сприятиме пізнанню самими учням свого довкілля і самовизначенню у ньому, дасть можливість формувати у них елементарні навички дослідницької роботи, співпраці з іншим людьми і виробляти зацікавлене практичне ставлення до пізнаваних об’єктів.

7. Зважаючи на вищезазначене за навчальними планами реалізується предмет « Я у світі» у 3-4 класах.

Яким повинен бути урок, щоб учні сказали: «Мій улюблений урок «Я у світі». Безумовно, цікавим, таким , що збуджує розум та уяву, розширює кругозір. Діти з легкістю запам’ятовують тільки те, що викликає в них інтерес. Коли навчання цікаве, тоді воно й ефективне! Маленьким школярам не завжди легко розібратися у змісті навчального предмета про навколишній світ і українське суспільство. У процесі навчання його вивчення перед учнями постають певні трудності. Їм часом важко осягнути все багатство людських стосунків, визначитися у ставленні до самих себе, до інших людей, до природного і соціального оточення. Але й дуже спрощений варіант світобудови їх не приваблює.

Цікаво дітям навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають ймовірні ситуації, обирають правильну відповідь серед цілого ряду можливих варіантів,включають у рольове моделювання з метою набуття власного досвіду. Для успішного засвоєння матеріалу на уроках « Я у світі» великі потенціальні можливості мають тестові та ситуативні ситуації та завдання. Вони дають можливість вчителеві закріпити знання та загально пізнавальні уміння й навички, а також перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті. Доречними будуть і використання відповідних до вікових особливостей учнів початкових класів цікавих віршів, приказок, прислів’їв та їх аналізу з огляду на навчальну й виховну мету уроку. При вивченні розділу «Людина» Тема «Вияви характеру» (чесність, доброта, щедрість,делікатність…) доречно використовувати групову роботу. Кожна група отримує слова, з яких потрібно скласти прислів’я і пояснити їх значення.

- Не одяг красить людину, а добрі діла.

- Хто добра людям бажає, той і сам добро має.

- В лиху годину пізнаєш добру людину. Метод « Гронування».

- Які якості людської поведінки ви віднесли до доброти?

- МИЛОСЕРДЯ - ЛЮБОВ - ЩЕДРІСТЬ

- ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ - ДОБРО - ПРИВІТНІСТЬ

- ЧЕСНІСТЬ - ВДЯЧНІСТЬ - ТЕРПИМІСТЬ

Методика «Передбачення» за ключовими словами

«Що треба робити, щоб…

Бути добрим. – Робити добрі вчинки

Бути ввічливим.-Говорити ввічливі слова

Бути працьовитим .- Працювати.

Бути милосердним. – Виявляти співчуття

Методика «Сенкан»

1.Україна.

2.Незалежна, рідна,демократична.

3.Захищає, дивує.

4.Пишаємося, вивчаємо.

5.Край ,де ми народилися і живемо.

При вивченні розділу «Людина серед людей» особливого значення має тема «Сім’я». Діти повинні усвідомити , що означає поняття «сім’я», «родина». Ці поняття усвідомлюються нами з перших усвідомлених кроків у нашому житті. Сім’я поруч з кожним із нас, в кожному із нас,зі своїм неповторним духом і стилем. Сім’я, родина – це не тільки батьки і діти,це ще любов і піклування , співпереживання печалі і радості, звички, традиції. Це люди, об’єднані серцем, які будують своє життя за законами справедливості, честі, любові і добра. Ми маємо дати дітям усвідомлення широкого поняття «родина»: сім’я , родина - шкільна родина-рідний край,моя родина – вся Україна. Якщо розглядати поняття школа - родина, то це майстерня людяності.

Значна увага у програмі предмета «Я у світі» приділяється проектним технології. Впровадження проектної технології спрямоване на стимулювання інтересу учнів до пошуку інформації, розвиток дитини через розв’язання проблем і застосування здобутих знань у конкретній діяльності. Це «славетні українці», «уявні подорожі в інші країни», «маленька Україна чи велика?»,»звідки походять назви наших міст?», «громадянські права і обов’язки».

8. Формування культурного суспільства та культурної людини базується як на національній ідентифікації особистості, так і на культурі міжетнічних відносин. Цей процес проявляється в шануванні інтересів, прав, самобутності різних народів, готовності й умінні особистості жити та працювати в поліетнічному суспільстві.

Передумовою загальнокультурної компетенції виступає формування культури особистості як одне з найважливіших завдань сучасної освіти й виховання.

Загальнокультурна компетентність – це здатність людини:

- обирати шляхи і способи використання вільного часу, що культурно й духовно збагачують особистість;

- жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними й загальнолюдськими духовними цінностями.

” Чим більше вправ на осмислення себе, своїх перспектив, тим гнучкішою й еластичнішою стає психіка дитини, тим успішніше вона входить у соціальні зв’язки.

Коли висуваються гіпотези про об’єкт пізнання, розв’язуються прогностичні задачі; учні вступають у діалог щодо засадничих істин у системі: я – інший, я – навколишній світ; правда –неправда, добро – зло. Саме діяльність учня поєднує в єдине ціле множину процесів, які зумовлюють появу й функціонування нового знання, дають змогу розкрити неоднозначність впливу різноманітних умов. Тому варто приділяти увагу прийомам, які допомагають накопичувати якомога більше прикладів таких діяльностей, які формують досвід: описати гарне в іншій людині; дати характеристику партнеру, визначити функцію об’єкта; розгорнути критичну характеристику явища, спробувати на щось подивитись з іншого боку, з іншої точки зору; передбачити різні варіанти розвитку подій тощо.

Під час практичної чи творчої самореалізації учня, доцільно використовувати прийоми типу: навчи мене. Це презентації соціальних проектів, участь у колективних справах, іграх тощо. Як мовиться в одному з прислів’їв народів світу «Той, кого несуть на руках, не знає, яким довгим є шлях до міста». Тож лише через подолання пізнавальних утруднень, проблем, через власні дії учень набуває соціального досвіду. Проблематизація навчального матеріалу через систему задач-ситуацій допомагає учням ув’язати розрізнені явища-деталі в широку картину уявлень про світ, життя людини, а моральні висновки і особистісні цінності перетворити на соціально значущі.

Під час організації пошуково-дослідницької роботи учні розмірковуватимуть над запитаннями: «Що може бути наслідком таких вчинків: узяти чуже; зіпсувати якусь річ; вдарити меншого за себе?». Оскільки основним методом накопичення конкретних знань з курсу є безпосередні спостереження учнів, практична й дослідницька діяльність, то основна роль предмета полягає в систематизації знань учнів, навчанні школярів зв’язувати окремі факти в ціле, розкривати їх у взаємозв’язках і взаємозалежностях.

9. Громадянська компетентність (ГК) може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини. Під ГК розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства. Складовими громадянської компетентності людини, які мають формуватись у школі є:

громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема; громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань; громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.Зокрема, встановлено, що особливістю завдань на уроках №Я у світі№ в початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. На цьому ступені розвиваються комунікативні уміння дитини, що дозволяють їй інтегруватися в оточення, в класний і шкільний колектив, сім’ю а через нього суспільство, насамперед уміння спілкуватись і розв’язувати конфліктні ситуації через діалог. Закладаються на цьому ступені й основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина.

10.Зі вступом до школи соціальне оточення дитини молодшого шкільного віку розширюється: в ньому з'являються однокласники та вчитель. В умовах нової провідної діяльності (навчання) дітям потрібно дотримуватись нових форм поведінки, тому взаємини з дорослими та однолітками перебудовуються. При цьому активізуються певні особистісні якості дитини: активно формуються й розвиваються навички спілкування з учителем та ровесниками, зав'язуються міцні дружні стосунки. Проте дитячий колектив може активізувати й негативні якості дитини, стимулювати агресивність, викликати стійкий конфлікт дитини з однолітками, надмірну гнучкість, підкорення більшості [1, с. 207].

Для того, щоб забезпечити успішну реалізацію завдання соціалізації дітей на уроках «Я у світі», подолати негативні прояви соціальної взаємодії дітей вчителю необхідно організувати дієвий постійний психологічний супровід викладання цього предмета.

Ще до початку уроку вчителю варто вжити ряд заходів для позитивного налаштування дітей на сприйняття навчального матеріалу та активної взаємодії дітей. Сприятливий емоційний стан – одна із найголовніших складових успіху уроку«Я у світі».

Це дуже важливо, щоб маленькі школярі приходили до класу, облаштування якого налаштовує на позитивний лад. Довкілля класної кімнати повинно бути предметом постійної уваги вчителя – воно має діяти на дитину заспокійливо, знімати психологічну напругу, сприяти виникненню гарного настрою. Діти відразу помічають, що свіжі квіти на вчительському столі приємно пахнуть і додають фарб; вони милуються рослинами, відчуваючи естетичне задоволення. Для створення святкового настрою у класній кімнаті можна розвішати кольорові кульки, гирлянди, інші прикраси. За таких умов учень, відчинивши двері до класу, відразу відчуватиме приязну атмосферу, що дозволить йому почуватися у класі комфортно [2].

Важливо підготувати до уроку обладнання, яке дозволить зацікавити дітей вивченням теми та спонукатиме до активної взаємодії. Наприклад, до уроку з теми «Зовнішність людини» потрібно розмістити на дошці (на стенді або стіні) портретні зображення дітей і дорослих, рідних і близьких людей школярів, видатних особистостей. Відповідно вчитель готує завдання, які спонукають дітей висловлюватися щодо зовнішності різних людей, робити припущення, як зовнішність розкриває внутрішній світ людини, обговорювати це питання у парах та групах. Крім цього вчитель готує люстерка, щоб учні могли розглянути свою зовнішність та описати її. В такій психологічно сприятливій атмосфері учні не лише краще сприймають навчальний матеріал, але й почуваються вільно й розкуто у спілкуванні та взаємодії.

Урок «Я у світі» характеризується активним залученням дітей до взаємодії: робота в парах, робота в групах, інсценізування тощо. Щоб налаштувати дітей на спільну діяльність, учитель має регулярно пропонувати школярам перед уроками виконати психологічні вправи: «Усмішка» (учні мають заходити до класу з посмішкою, посміхнутися своєму сусідові, іншим дітям, учителю); «Комплімент» (учень, який зайшов до класу, має сказати комплімент комусь із однокласників). Учням можна запропонувати заспівати разом пісню для підняття настрою, для релаксації розмасажувати один одному шию та плечі.

Емоційне налаштування на сприйняття навчального матеріалу та позитивну взаємодію дітей на уроці ефективно здійснювати за допомогою психогімнастики. На початкових етапах уроків «Я у світі» можна запропонувати школярам виконати наступні психогімнастичні вправи.

– Кожен учень по черзі висловлює побажання класу на урок, кидаючи м'яч або інший предмет комусь із учнів.

– Встати і помінятися місцями з тим, кого найбільше поважаєш.

– Учитель пропонує учням подарувати посмішку та лагідно доторкнутися один до одного. Можна при цьому сказати щось приємне однокласнику, побажати йому успіху та гарного настрою.

Поиск по сайту: