Психокорекційні технології

Методи психокорекції

Діяльнісна парадигма пов'язує психокорекцію з формуванням системи дій та чіткої структуризації діяльності. У цьому плані виділяються дві групи методів:

1. Методи посилення регулюючих функцій психіки, розвиток емоційного самоконтролю, поліпшення психічної саморегуляції;

2. Методи нормативно-ціннісної корекції, об'єктами якої виступають нормативні комплекси, що зумовлюють відмову від підпорядкування спільним принципам, цілям, завданням діяльності.

Методи психокорекції спрямовані на вироблення норм особистісної поведінки, міжособистісної взаємодії, розвиток здатності гнучко реагувати на ситуацію, швидко перебудовуватися в різних умовах, групах, тобто на методи соціального пристосування.

1. Динамічний зміст періоду вікового розвитку може бути різноманітним, а значить і результативність одного і того ж впливу не однакова.

2. Ефективність психокорекції визначається якістю змісту, своєчасністю та адекватністю.

3. Ефективність роботи залежить від ступеня відповідності психокорекційної роботи індивідуальним особливостям психічного розвитку людини.

Симптоматичні методи психокорекції:

● аутогенне тренування

● метод умовних рефлексів

● оперантне научіння

● система патогенетичної психотерапії

Основні види психологічної корекції

● За корекційним завданням:

● сімейна корекція;

● ігрова корекція;

● нейропсихологічна корекція;

● корекція особистісного зростання.

● За характером спрямованості:

● симптоматична корекція (корекція симптомів) - вид психокорекції, що припускає, як правило,

короткочасний вплив з метою зняття гострих симптомів відхилень у розвитку, які заважають

перейти до корекції каузального типу;

● каузальна (причинна,) корекція - вид психокорекції, спрямований на джерела і причини

психічних відхилень.

● За способом корекційних впливів:

● директивні види;

● недирективні види.

● За формою організації:

● загальна психокорекція (заходи загально педагогічного порядку, що нормалізують соціальне

середовище дитини; нормалізація і регуляція психофізичних та емоційних навантажень

дитини, робота по психогигиене і психопрофілактики, педагогічної етики, лікувально-

оздоровчі заходи, організація спеціальних занять з плавання, посиленого харчування дітей);

● приватна психокорекція (набір психолого-педагогічних впливів, тобто системи спеціально

розроблених психокорекційних заходів, застосовуваних у загальній системі освітніх процесів.

Ігрова, музична, драмотерапія);

● спеціальна психокорекція (комплекс прийомів, заходів, методів, методик, роботи з

Конкретною дитиною або групою дітей за рішенням психологічних проблем).

Сфера застосування психокорекції

1. корекція емоційного розвитку дитини;

2. корекція сенсо-перцептивної та інтелектуальної діяльності;

3. психокорекція поведінки дітей та підлітків;

4. корекція розвитку особистості.

Стосовно до проблем дітей в школі:

1. корекція недоліків когнітивної діяльності;

2. корекція недоліків емоційно-вольової сфери;

3. корекція поведінки.

Психокорекційні технології

«Психокорекційна технологія - це сукупність знань про способи, засоби проведення психокорекційного процесу.» (Мамайчук). Психокорекційна технологія - це комплексна система корекційного впливу, яка містить в собі три взаємозалежних і взаємообумовлених компонента:

1. методологічний компонент (формулюються ідеї, цільові характеристики, завдання, вихідні теоретичні положення - психологічні, педагогічні, філософські, правові, економічні і так далі).

2. змістовний компонент (етапи роботи, завдання кожного етапу та зміст етапу).

3. технологічний (методи, форми, засоби використання).

Властивості психокорекційних технологій:

1. психокорекційні технології та складні системи, вирішальні стратегічні і тактичні завдання. Стратегічними завданнями є розробка психокорекційних програм і психокорекційних комплексів. У тактичні завдання входить розробка методів, прийомів, психокорекційних технік, форм проведення роботи, підбір і комплектування груп, тривалості заняття і режиму.

2. не можна створити універсальну психокорекційну програму, особливо це стосується дітей з проблемами розвитку, це обумовлено тим, що при складанні програми доводиться враховувати різні фактори: структуру дефекту і ступінь його тяжкості; психологічну проблему та причини її виникнення; час виникнення дефекту і психологічної проблеми; рівень розвитку міжфункціональних зв'язків; типологічні індивідуально-психологічні особливості дитини; попередню соціальну ситуацію розвитку дитини.

3. психокорекційна робота з конкретною дитиною повинна будуватися як цілісна осмислена діяльність по зміні окремих психологічних утворень, щодо зміни умов життя по вихованню дитини.

4. важливо, щоб психологічна корекція носила випереджаючий, передбачаючий характер. Вона повинна прагнути до того, щоб активно формувати те, що повинно бути досягнуто дитиною в найближчій перспективі відповідно до вимог віку та формування особистості, тобто з урахуванням орієнтування на перспективу розвитку.

5. специфіка завдань психокорекційної програми залежить від типу дитячого закладу, класу чи групи. Важливо, щоб ця програма була погоджена з програмами інших фахівців, що працюють з дитиною (лікарями, логопедами, вчителями, вихователями та соцпрацівниками).

Поиск по сайту: