Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Національна культура та її основні компоненти



Нація (від лат. — плем'я, народ) зазвичай розглядається як історична спільнота людей, що складається в процесі формування їхньої території, економічних зв'язків, літературної мови, етнічних особливостей культури і характеру. Нація складається з різних племен і народностей. Ряд сучасних учених пов'язують націю з певним народом, включають до числа її сутнісних принципів спільність самосвідомості й соціальної структури; інші розглядають націю як спільноту, приналежну до певної держави.

Основними компонентами національної культури є національна мова, традиції, звичаї, релігія.

Національна мова — це мова нації, що склалася в процесі її розвитку; система кількох форм існування мови: літературна мова (усна і письмова форми), народно-розмовні різновиди мови і діалекти.

Традиція (від лат. — передача) — елементи соціальної і культурної спадщини, що передаються від покоління до покоління і зберігаються в певних суспільствах і соціальних групах протягом тривалого часу. Як традиції постають певні суспільні приписи, норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, обряди тощо. Ті чи інші традиції діють у будь-якому суспільстві і в усіх сферах суспільного життя. Звичай — стереотипний тип поведінки, який відтворюється певним суспільством або соціальною групою і є звичним для їхніх членів.

Застарілі звичаї замінюються в процесі історичного розвитку новими. Звичаї — це неписані закони, якими керуються в щоденних справах. Звичаї і мова — це найменші елементи, які об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

Таким чином, національна культура — це поєднання загальнолюдського та етнічно неповторного (національно-особливого).

Загальнолюдське характеризує не лише загальне в культурі різних народів, а насамперед соціальність людини та її буття, той соціальний зміст матеріальної та духовної діяльності, культуру, яка є сутністю людини та її життєдіяльності.

Культура будь-якого народу розвивається не ізольовано від культур інших народів, а закономірно перебуває в контексті світового культурного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів.

Одним із найважливіших факторів, що сприяє успішному розвиткові національних культур, є засвоєння художнього досвіду інших народів. Інтенсивність і плідність цього процесу забезпечуються соціально-економічними зв'язками, зумовленими прагненням народів до взаєморозуміння та взаємозбагачення.

1.Дайте оцінку наведеним варіантам відповідей та оберіть ті, що видаються вам правильними. Релігія - це:

а) певний стан свідомості;

б) вид суспільної організації;

в) сукупність обрядів, поклонінь, ритуалів;

г) зв'язок між однодумцями;

2. Релігійною вірою можна назвати віру в:

а) політичного лідера;

б) реальне існування надприродних явищ;

в) необмежені сили людини;

г) можливості науки.

3. Причиною страждань прихильники буддизму вважають:

а) діяльність злих демонів;

б) жагу життя, влади, розваг та радощів;

в) усвідомлення того, що людина смертна;

г) бідність.

4. Згідно із віровченням буддизму, душа після смерті людини:

а) іде на небеса.

б) помирає разом і тілом;

в) переселяється в інше, нове тіло;

г) іде під землю.

5. Засновником буддизму був:

а) Муххамед:

б) Робіндранит Тагор;

в) Сідхартхс Гаутама;

г) Кришнамурті,

д) Бхагаватгіта.

 

6. Специфічною ознакою релігійної секти можна вважати:

а) особливий тип храмів;

б) претензію па обраність;

в) сердечність стосунків між членами громади.

г) невизнання Святого Письма.

 

7. Всі релігії світу класифікуються на:

а) світові та національні;

б) національні та нетрадиційні;

в) світові та нетрадиційні;

г) світові, національні та нетрадиційні.

1. Протестантизм виник:

а) у 325 році;

б) у 313 році;

в) у 1054 році;

г) у 1517 році;

д) у 1918 році.

2. Основою віровчення протестантизму постає:

а) повний текст Святого Письма (Біблії);

б) лише канонічні тексти Святого письма;

в) Святе Письмо та жива усна традиція;

г) тільки житія святих.

3. Мартін Лютер, засновник лютеранства, критикував католицьку церкву за:

а) пишне та багате облаштування храмів;

б) користування іконами та скульптурними зображеннями святих;

в) за здійснення церковних відправ на чужій латинській мові;

За прагненням церкви бути посередницею між людиною та Богом.

 

 

Буддизм є найдавнішою з цих релігій. Для пояснення віровчення буддизм широко використовує притчі (спеціалісти нараховують їх близько 15 тис.) Уважно прочитайте наведені нижче уривки з притч.

"Всякий, хто скаже: "Не буду жити з Бхагаваном (Буддою) усамітненим життям, поки він не пояснить мені, вічний світ чи ні, .. .має свій кінець чи не має, чи те ж саме - життя душі і тіла, чи душа - це одне, а тіло - інше..., - той помре..., так і не одержавши пояснень. Це те ж саме, що якби хтось був поранений стрілою, що густо змащена отрутою, і його друзі, товариші, родичі та співвітчизники збиралися би покликати лікаря, щоб зцілити його, а вій сказав би: "Я не дам вийняти стрілу, поки не дізнаюсь, ким я був поранений, і чи належить він до касти воїнів, брахманів, землеробів, чи до нижчої касти". Або якщо б він сказав: "Я не дам вийняти стрілу, поки не дізнаюсь його ім'я і з якої він сім"і, ... високий він чи низький, чи середнього зросту ... з якого села, селища чи міста він походить... або поки я не дізнаюся, з якого лука я був поранений, поки не дізнаюся, з чого була зроблена тятива..."

Самітницьке життя зовсім не залежить від того, вічний світ чи ні. Вічний світ чи не вічний, все одно існує нове народження, старість, смерть, скорбота, плач, страждання, бік і відчай, знищення яких у цьому житті я проголошую. Це ґрунтується зовсім не на тому, що світ має кінець... Це ґрунтується не на тому, що Татхагата (Будда) існує після смерті... Тому... вважай непоясненим те, що я не пояснив, а поясненим те, що я пояснив.... А чому ... я не пояснив цього? Тому.... що нема в цьому користі, це не пов'язано з основою самітницького життя, не веде до відвернення, відсутності пристрасті, припинення, безтурботності, до надприродної здатності, досконалого знання, до нірвани, ось чому я не пояснив цього.

А що ж я пояснив? Страждання я пояснив, причину страждання, знищення страждання і шлях, що веде до знищення страждання, я пояснив. Бо це .. корисно, це пов'язано з основою самітницького життя; це веде до відвернення, відсутності пристрасті, припинення, безтурботності, надприродної здібності, досконалого знання, нірвани, і тому я пояснив це. "

(Притча про стрілу)

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.