Тема2: Інфляція та грош. реформи

1. Інфляція, суть, форми вияву, причини та наслідки

2. Види грошових реформ

1) Інфляція – це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх кількості в обігу , що виявляється через зростання цін.

Інфляція – важливий чинник що визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально економічній системі та рівень життя населення, тому що: вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макро- рівнях; з інфляцією пов’язані соц. питання щодо індексації пенсій, стипендій, заробітних плат; інфляція впливає на визначення рівня відсоткових ставок по кредитах і депозитах і облікової ставки НБУ; впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями.

Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійними на сьогоднішній день.

Причини інфляції:

§ внутрішні :

- монетарні (осн. є дефіцит держ. бюджету, зростання величини держ. боргу, надмірна емісія грошей, збільшення швидкості обертання грошей)

- немонетарні (циклічний розвиток як виробничого процесу так і господарювання в цілому, монополізація процесу виробництва, державне монополістичне ціноутворення, кредитна експансія, нестабільність соціальноекономічної ситуації в країні, порушення диспропорцій у господарюванні)

§ зовнішні (світові структурні кризи, нелегальний експорт золота та валюти, скорочення надходжень від звн. торгівлі, від’ємне сальдо зовнішньо торгівельного балансу)

Осн. класифікаційними ознаками щодо видів інфляції є :

1. Залежно від можливостей передбачення зростання цін:

· Очікувана (спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою)

· Неочікувана інфляція (несподівана для економічних суб’єктів господарювання і виникає в наслідок непередбачених змін у сукупному попиті та пропозиції, характеризується досить різким зростанням цін)

2. Залежно від типу економічної системи:

· Прихована (має місце тоді коли заг. економічна нерівновага між грош. попитом і пропозицією виникає в економічній системі, де існує заг. держ. контроль за процесом виробництва, цінами та розширеним відтворенням)

· Відкрита/Явна (заг. економічна нерівновага між попитом і пропозицією виявляється у підвищенні цін)

3. Залежно від рівня інтенсивності знецінення грошей:

· Повзуча (темп зростання цін не більше ніж 10% за рік, легко контролюється з боку держави та НБУ, не має негативних наслідків, та не відчутна для суб’єктів господарювання та населення)

· Галопуюча (темп зростання цін складає до 100% за рік, важко підлягає контролю з боку держави, споживчий попит випереджає товарну пропозицію, що призводить до стрімкого зростання цін, за такого виду інфляції наростають бартерні розрахуки)

· Гіперінфляція (темп перевищує 100%, така інфляція призводить до нестабільності у всіх сферах економіки, порушується фінансово кредитний механізм, надмірною емісією грошей)

· Супер інфл./ Супер-гіпер інфл. (темпи зростання цін скл. 1000 і більше %)

4. Залежно від зростання цін за товарними групами:

· Збалансована інфляція (характеризується пропорційною зміною цін на різні товари)

· Незбалансована (Характеризуються зміною цін на різні товари щодо один одного в різних пропорціях)

5. Залежно від розповсюдження інфляційних процесів

· локальна (охоплює окремі країни)

· світова(охоплює групу країн або цілі регіони)

· імпортована (характерна для країн, що залежні від звн. торгівлі і виникає в наслідок підвищення цін на імпортовані товари за умов твердого валютного курсу)

Поряд з поняттям інфляція виділяють такі поняття: дефляція, що являє собою вилучення з обігу надлишкової грошової маси, яка виникла у період інфляції; стагфляція, являє собою різновид інфляції, яка супроводжується одночасним підвищенням рівня цін та рівня безробіття.

Так як інфляція належить до основних індикаторів, що характеризують макроекономічну нестабільність, то її вимірювання є одним із основних завдань політики держави.

Для вимірювання інфляції найчастіше використовують :

1. Індекс споживчих цін (індекс Лейспейреса)

Визначається І_сц= сума р₁* q₀/ суму ро*qo

,де р₁, р_о- ціни одинць товарів звіт. і баз. року,

q₀- кількість товарів у споживчому кошику базового року.

Даний покизник часто використовується у пракиці регулювання держ. і соц. політик, а також для аналізу і прогнозування цінових процесів та регулювання курсу нац. валюти

2. Індекс Пааше(дефлятор ВВП)

Він характеризує інфляційні зміни усіх цін

І_п= сума р₁* q₁/ суму ро*q1

Якщо в продовж року інфляція стабільна, то річний індекс інфляції можна визначити за формулою

І_р= (1+І_м/100)¹²

І_м-місячий індекс інфл.

Окрім індексу інфляції розраховують показник темпу інфляції:

Т_і= І_{ін 1}/ І_{ін 2} (звітне на базове)

Темп приросту інфляції розраховують:

Т_пі= [(І_{і 1} – І_{і 2})/ І_{і 1} ] * 100% = (Р_зв/ Р_б - 1)* 100% ,

де Р_зв, Р_б – ціни базового і звітного року

Річний темп інфляції : Т_{р і} = ( І_р - 1)* 100%

Наслідками інфляції є зниження життєвого рівня населення, що проявляється через зниження реальної вартості особистих заощаджень і скорочення або зменшення поточних реальних доходів. По-друге, зниження реальної вартості нагромаджених грошей. По–третє, спад виробництва. Останнє, некерована інфляція порушує управління економікою вцілому. Осн. протиінфляційними заходами є грошові обмеження. По- друге, вирішення проблеми дефіцитудерж. Бюджету, реформування податкової системи (скорочення податкових ставок), структурна перебудова військового виробництва, регулювання валютного курсу, підвищення відсоткових ставок по споживчих кредитах, скорочення платоспроможного попиту, грошові реформи.

2)Грошові реформи – це повна чи часткова структурна перебудова державою, наявної в країні грошової системи.

Грошова реформа у вузькому розуміні являє собою проведення обмежених заходів, що пов’язані із зміною діючої грош. одиниці на нову грош. одиницю, без якісної перебудови усієї системи грошового обігу, а в широкому розумінні грош. реформи являють собою впровадження в обіг не лише нової грошової одиниці, але і структурну перебудову діючої системи грошововалютного та кредитного обігу/

Грошові реформи класифікують:

1. За глибиною перетворень:

§ повні (реформи, здійснення яких передбачає проведення радикальних, структурних та оздоровчих перетворень, а також впровадження в обіг нової грошової одиниці )

§ часткові (реформи. В процесі здійснення яких вносяться необідні зміни та раціональні вдосконалення до окремих елементів механізму організації грошового обігу)

§ стабілізаційні (проводяться з метою стабілізації, в окремих елементах механізму грошового обігу)

.

2. За критерієм моделювання:

· формального типу

· з деномінацією грошового обігу

· конфіскаційного типу

· неконфіскаційного типу

3. Залежно від часового періоду:

§ одномоментний

§ паралельний

Повні – реформи, здійснення яких передбачає проведення радикальних структурних та оздоровчих перетворень, а також впровадження в обіг нової грош. одиниці.

Часткові – реформи, в процесі здійснення яких вносяться необхідні зміни та раціональні вдосконалення окремих елементів механізму організації грошового обігу.

Стабілізаційні – проводяться з метою стабілізації в окремих елементах механізму грошового обігу.

Формальні – зводяться до впровадження в обіг нового зразка грош. одиниці з одночасним або поступовим вилученням функціонуючої грошової одиниці.

З деномінацією грошового обігу – заміна через введення нової грош. одиниці діючого масштабу цін.

Конфіскаційні – введення нової грошової одиниці і одночасна заміна старої грош. одиниці за диференційованою шкалою.

Неконфіскаційні – обмін нових грошей на старі здійснюється за єдиним співвідношенням.

Одномоментні – нові гроші вводяться в обігі обмінюються на старі грошові знаки за короткий період часу (7-15 днів.)

Паралельні – випуск в обіг нових грошей здійснюється поступово, паралельно із проведенням радикальних перетворень в економіці, фінансах і грошовому обігу.

Обираючи комплекс методів і заходів реформування грошової системи, необхідно правильно оцінити провідні чинники інфляційного процесу і вибрати найбільш придатний для цього метод проведення грошових реформ.

Найбільш розповсюджені методи проведення грош. реформ:

§ метод блокування банківських рахунків

На час проведення грошової реформи кошти, які зберігаються на рахунках в банку заблоковуються і конвертуються у цінні папери. Ці кошти не будуть знецінюватись і власник одержує додатковий прибуток.

Впровадження цього методу гарантує захист грошових нагромаджень, не призупинення процесу виробництва і одночасно дозволяє свободу дій ініціаторам грош. реформи щодо стабілізації грош. обігу.

§ метод списання готівки і коштів населення на банківські рахунки з одночасною її заміною на нову грошову одиницю за єдиним або диференціальним співвідношенням

Поиск по сайту: