Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Приклад оцінки радіаційної обстановки після аварії на АЕС



Внаслідок аварії на АЕС стався викид в атмосферу радіоактивних речовин реакторного походження.

Вихідні дані:

Час початку аварії 10год 30хв
Час початку роботи (входження в зону зараження) 14год 30хв
Час доби день
Хмарність середня
Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с
Напрямок середнього вітру (азимут), °
Виміряний рівень радіації на початку роботи , рад/год
Час виконання робіт на зараженій території Т, год.
Установлена доза радіації Dзад, рад
Тип реактора ВВЕР-1000
Частка викинутих в атмосферу радіоактивних речовин (РР), %
Коефіцієнт ослаблення дози опромінювання Косл.

 

Зведена команда протирадіаційного і хімічного захисту (ЗвКПР і ПХЗ) повинна провести рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) на відкритій території в зонах зараження.

Визначити:

- розміри зон радіоактивного забруднення місцевості та зобразити їх графічно.

- дозу радіації, яку може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ, що буде працювати в зонах радіоактивного забруднення.

- потужність дози (рівень радіації) на заданий час.

- допустимий час перебування ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення.

- допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ у зонах радіоактивного забруднення.

- визначити відвернуту дозу радіації за час, який пройшов після аварії.

Зробити висновки, а саме написати які невідкладні контрзаходи залежно від найнижчих меж та рівня безумовної виправданості.

Розв’язання:

1. За табл. 3.3 визначаємо категорію вертикальної стійкості атмосфери на момент аварії АЕС за метеорологічними умовами і швидкістю вітру V10=5м/с. Це буде ізотермія.

1.1. За табл. 3.4 визначаємо середню швидкість вітру (Vсер). Вона буде 5м/с.

1.2. За табл. 3.5-3.9 у залежності від категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості вітру, відсотка виходу активності і типу аварійного реактора визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості.

1.3. На схемі позначаємо місце розміщення аварійного реактора. За азимутом 30 ° проводимо вісь прогнозованого сліду радіоактивної хмари. Азимут вітру – це кут у горизонтальній площині між напрямком на північ та напрямком, звідки віє вітер, відрахований у напрямку руху годинникової стрілки. В нашому випадку – північно-східний.

За даними табл. 3.6 (оскільки нами попередньо визначена категорія стійкості атмосфери – ізотермія, а також Vсер=5 м/с) для заданого типу реактора ВВЕР-1000 і частки викинутих радіоактивних речовин (РР) - 3% визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення: Зона М – довжина LМ = 74,5км, ширина ШМ =3,70 км, площа SМ=216 км2; Зона А - довжина LА = 9,9км, ширина ША = 0,29 км, площа SМ = 2,27 км2. З урахуванням азимуту вітру наносимо знак АЕС і виконуємо пояснювальний надпис синім кольором.

З урахуванням масштабу відкладаємо на осі сліду довжини зон М і А. На відстані ½ довжини зони М і А відкладаємо ширину зон М і А, які можуть сформуватися через годину після аварії (рис. 3.2). Колір зовнішніх зон повинен бути: М - червоний; А – синій; Б – зелений; В- коричневий; Г – чорний, як позначено на рис. 3.2.

 
 

 

 


 

 
 
V=5 м/с

 

 


Рис 3.2. Схема зображення зон радіоактивного забруднення місцевості

 

2. Визначаємо час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

де tп – час, що минув від моменту аварії до моменту, коли були розпочаті роботи (tп=14.30-10.30 = 4год); Т-час виконання роботи на забрудненій території.

2.1. Визначаємо рівень радіації на одну годину після аварії,

де - виміряний рівень радіації на початку роботи; = - коефіцієнт (знаходимо з таблиці 3.10 в залежності від часу).

2.2. Знаходимо рівень радіації після закінчення роботи (через 10 годин після аварії):

де = – беремо з табл. 3.10.

3. Визначаємо дозу радіації, яку може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за шість годин роботи в зонах забруднення:

4. Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості

де - виміряний рівень радіації на певний час; = - коефіцієнт, який відповідає часу (беремо з таблиці 3.10); Косл – коефіцієнт ослаблення, приймаємо рівним 1; Dзад – заданий рівень радіації (з умови задачі).

4.1. За таблицею 3.11 знаходимо допустимий час роботи на забрудненій території -

5. Використовуючи розрахований коефіцієнт і час виконання робіт на забрудненій території (T=6 год.) за табл. 3.11 знаходимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ -

6. Знаходимо відвернуту дозу радіації за перші два тижні після аварії за формулою:

де ; 0,09 (з табл. 2.10)

1Р= 1рад=1бер; 1Зв=100бер.

 

Використовуючи дані табл. 3.12, визначаємо невідкладні контрзаходи. Оскільки Dвід=45600Зв, то необхідно провести укриття, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.

Таблиця 3.3Категорія стійкості атмосфери

Швидкість (V10) вітру на висоті 10 м, м/с Час доби
День Ніч
Наявність хмарності
Відсутня Середня Суцільна Відсутня Суцільна
V10< 1 А А А А А
2< V10<3 А А Д F F
3< V10<5 А Д Д Д F
5<V10<10 Д Д Д Д Д
V10>10 Д Д Д Д Д

Примітка: А - сильно нестійка (конвекція); Д – нейтральна (ізотермія); F - дуже стійка (інверсія)

Таблиця 2.4 –Середня швидкість (V10) вітру

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.