Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Приклад оцінки хімічної обстановки



В 1400 на хімічно небезпечному об’єкті внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось 20 т хлору. Ємність не обвалована. На відстані 7 км від ХНО по азимуту 120º знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 90 осіб, забезпеченість протигазами – 80%. Час від початку аварії – 1 год.

Метеорологічні умови: суцільна хмарність, швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру (азимут) 315º, температура повітря +20ºС.

Визначити:

- тривалість дії фактора зараження;

- повну глибину та площу зони хімічного зараження;

- час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості;

- можливі втрати виробничого персоналу.

Нанести на схему зону хімічного зараження.

 

1. За додатком 2.1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери. Вдень за суцільної хмарності та швидкості вітру 2 м/с – це буде ізотермія.

2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору ( ) у первинній хмарі:

3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі:

4. Визначаємо еквіваленту кількість хлору у вторинній хмарі ( ). Оскільки , то :

5. Маючи величину , за додатком 2.2 знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою. Оскільки для маси 0,8 т даних немає, то значення Г1 знаходимо інтерполяцією:

6. Маючи величину за додатком 2.2 знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 14,3 т даних також немає, то для знаходження Г2 знову використовуємо інтерполяцію:

7. Знаходимо повну глибину зони зараження:

Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас на даний час, яке визначаємо за формулою: . Остаточно розрахунковою глибиною зони зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 12 км.

8. Визначаємо площу зони хімічного зараження:

9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості:

10. З додатку 2.6 знаходимо, що при забезпеченості протигазами 90% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 18%, тобто:

,

із них смертельних уражень зазнають , уражень середнього і важкого ступеня - , уражень легкого ступеня - (див. примітку до додатку 2.6).

11. Наносимо на схему зону зараження (рис. 2.1).

 
 

 

 


Рис. 2.1. Зона хімічного зараження за прогнозом

Таким чином, за результатами розрахунків маємо:

1) повна глибина зони зараження становить до 12 км;

2) площа зони зараження – 113 км2;

3) хмара з вражаючою концентрацією СДОР підійде до підприємства харчової промисловості приблизно за 35 хв;

4) тривалість вражаючої дії хлору в зоні зараження – до 70 хв.

 

 


 

Додатки до завдання 2

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.