Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

КОМА НЕВІДОМОЇ ЕТІОЛОГІЇ



R40

Критерії діагностики

-початок (передвісники) захворювання.

- збір анамнезу: свідчення очевидців, дані медичних документів, інші відомості

- свідомість (за шкалою Глазго)

- шкіра та слизові оболонки

- характер дихання, частота

- тонус м’язів, тонус очних яблук

- наявність патологічних рефлексів

- запах з ротової порожнини

- судоми

- стан гемодинаміки (пульс, АТ),ЕКГ

Обсяг медичної допомоги

Забезпечити прохідність дихальних шляхів – повітровід, S-подібна трубка

Інгаляції кисню

При неадекватній вентиляції – ШВЛ, інкубація трахеї

Зв’язок з веною – ізотонічний розчин хлориду натрію

250-500 мл

Введення глюкози 40% 20-40 мл

Введення налоксону 0,04-1 мл

Підтримка кровообігу за показаннями пульсу, артеріального тиску та даними ЕКГ

Термінова госпіталізація в токсикологічне (реанімаційне) відділення

При наявності аритмії – див. відповідний протокол

Сібазон 0,5% - 2 мл

При неефективності продовжувати вводити дробно до покращення стану – максимальна

доза – 6 мл

Дексаметазон 0,4% - 8-10 мг в/в

Натрія оксибутират 20% - 10-12 мл в/в

Фуросемід 1% - 2 мл

Строфантин 0,05% - 0,5 мл

Допамін 4% - 5 мл в/в крап

Боротьба з набряком мозку

1. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ.

АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК-це генералізована системна алергічна реакція негайного типу на повторне введення алергену в результаті швидкого масивногоімуноглобулін - Е (lgЕ) опосередкованого виділенням медіаторів з тканинних базофілів (тучних клітин) і базофілів периферичної крові .

Етіологія:

- Прийом лікарських препаратів (особливо часто: пеніцилін, сульфаніламіди, стрептоміцин, тетрациклін, похідні нітрофурану, амідопірин, амінофілін (еуфілін, діафіллін), барбітурати, антигельмінтні препарати, тіаміну гідрохлорид, глюкокортикостероїди, місцеві анестетики - новокаїн, препарати наркозу – тіопентал натрію, діазепам та ін., рентгенконтрастні та інші йодовмісні речовини).

- Введення препаратів крові.

- Харчові продукти (найчастіше - курячі яйця, кава, какао, шоколад, полуниця, суниця, раки, риба, молоко, алкогольні напої).

- Введення вакцин і сироваток.

- Укуси комах (оси, бджоли тощо).

- Пилкові алергени.

- Хімічні засоби (косметика, миючі засоби).

- Вовна тварин.

Патогенез:

Стадії анафілактичного шоку:

1. Імунологічна - на цій стадії формується сенсибілізація організму. Вона починається з моменту першого надходження алергену в організм, вироблення на нього IgE і триває до прикріплення останніх до специфічних рецепторів мембран лаброцитів і базофільних гранулоцитів. Ця стадія триває 5-7 діб.

2. Імунохімічний - алерген взаємодіє з двома фіксованими на рецепторах лаброцитів або базофільних гранулоцитів молекулами IgE в присутності іонів кальціюлаброцити і базофільні гранулоцити вивільняють гістамін, серотонін, брадикінін, повільно реагуюча субстанцію анафілаксії, гепарин, простагландини, які впливають на гладком'язові клітини і мембрани системи мікроциркуляції (артеріоли, капіляри і венули), бронхіоли розширення артеріол (гістамін), спазмування венул (серотонін), збільшення проникності капілярів (брадикінін) градієнт тиску в капілярах зростає вихід великої кількості плазми з кров'яного русла гіпотензія і зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК) зменшується приплив крові до серця і його викид зупинка серця по типу «неефективного серця». Повільно реагує субстанція анафілаксії, тромбоксан А2, простагландини F2 викликають спазм бронхіол набряк глотки і гортані, бронхоспазм, набряк слизової оболонки бронхів і асфіксія .

3. Патофізіологічна - проявляється клінічно вираженими реакціями роздратування, пошкодження, зміною та порушенням метаболізму клітин, органів і організму в цілому у відповідь на імунні і патохімічні процеси.

Часто використовувані лікарські засоби, які можуть викликати анафілактичні та анафілактоїдні реакції, і їх найбільш ймовірні механізми (А.В.Беляев, 1999):

Механізм Препарат
IgE - опосередкований антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспорини, альбумін, ад'юванти до лікарських речовин (парабени, сульфіти), латекс і вироби з нього (в т.ч. хірургічні рукавички), бензодіазепіни, сукцінілхолін, хімопапаін
Активація системикомплементу рентгенконтрастні речовини, декстрани, судинні протези, протамін, перфторкарбони, пропанідід, альтезін, нейлонові компоненти мембран оксигенаторів, целофанові компоненти діалізаторів
Гістамінолібераторнийефект декстрани, рентгенконтрастні речовини, альбумін, манітол та інші гіперосмолярні речовини, морфій, меперідін, поліміксин В, тіопентал-натрію, протамін, тубокурарін, метокурін
інші механізми протеїнові фракції плазми, нестероїдні протизапальні засоби

Схема розвитку істинної анафілактичної реакції:

Схема розвитку анафілактоїдної реакції:

Клініка

Залежно від швидкості розвитку реакції на алерген виділяють наступні форми анафілактичного шоку:

-Блискавична - шок розвивається протягом 10 хв;

- Негайна - дошоковий період триває до 30-40 хв;

- Сповільнена - шок проявляється через кілька годин.

Тяжкість анафілактичного шоку визначається проміжком часу від моменту надходження алергену до розвитку шокової реакції.

I. Блискавична формарозвивається через 1-2 хв. після надходження алергену . Іноді хворий не встигає навіть пред'явити скарги. блискавичний шок може виникати без або з передвісниками (відчуття жару, пульсація в голові, втрата свідомості). При огляді відзначається блідість або різкий ціаноз шкіри, судомні посмикування, розширення зіниць, відсутність реакції їх на світло. Пульс на периферичних судинах не визначається. Тони серця різко ослаблені або не вислуховуються. Дихання утруднене. При набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів - дихання відсутнє.

II. Важка форма анафілактичного шоку розвивається через 5-7 хв. після введення алергену. Хворий скаржиться на відчуття жару, брак повітря, головний біль, біль в області серця. Потім з'являється ціаноз або блідість шкіри і слизових оболонок, утруднене дихання, артеріальний тиск не визначається, пульс - тільки на магістральних судинах. Тони серця ослаблені або не вислуховуються. Зіниці розширені, реакція їх на світло різко знижена або відсутня.

III. Анафілактичний шок середньої тяжкості спостерігається через 30 хв. після надходження алергену. На шкірі з'являються алергічні висипання. В залежності від характеру пропонованих скарг і симптоматики розрізняють 4 варіанти анафілактичного шоку середньої важкості:

A. Кардіогенний варіант- найбільш поширений. На перший план виступають симптоми серцево-судинної недостатності (тахікардія, ниткоподібний пульс, зниження артеріального тиску, ослаблені тони серця). Іноді виражена різка блідість шкіри (причина - спазм периферичних судин), в інших випадках відзначається мармуровість шкіри (причина - порушення мікроциркуляції). На ЕКГ: ознаки ішемії серця. Дихання не страждає.

Б. Астмоподібний або асфіктичний варіант. Дихальна недостатність проявляється бронхоспазмом . Може наступити набряк альвеолокапілярної мембрани , блокується газообмін. Іноді задуха обумовлено набряком гортані, трахеї з частковим або повним закриттям їх просвіту.

B. Церебральний варіант. Психомоторне збудження, відчуття страху, сильний головний біль, втрата свідомості, тоніко - клонічні судоми, супроводжуються мимовільним сечовипусканням і дефекацією. У момент судом може наступити зупинка дихання і серця.

Г. Абдомінальний варіант. З'являється різкий біль у верхній частині черевної порожнини, симптоми подразнення очеревини. Нагадує перфоративну виразку або кишкову непрохідність.

IV. Повільна форма ( може розвиватися протягом кількох годин).

Невідкладна допомога

1.Припинити введення препарату або вплив чинника, який викликав анафілактичний шок.

2. Укласти пацієнта горизонтально з піднятими нижніми кінцівками.

3. Якщо хворий без свідомості , висунути щелепу для попередження западання язика і асфіксії. Якщо є знімні зубні протези , їх необхідно прибрати.

4. При необхідності проводять реанімаційні заходи, що включають непрямий масаж серця, штучне дихання, інтубацію трахеї. При набряку гортані - трахеостомія.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.