При ураженні електричним струмом в першу чергу

1. Повідомляють родичів;

2. Вивільняють від дії електричного струму.

3. Викликають швидку допомогу;

4. Надають долікарську допомогу.

11. При наявності пожежі необхідно:

1. Вийти із вогню за вітром;

2. Вийти із вогню поперек вітру.

3. Вийти із вогню проти вітру;

4. Лягти на землю і чекати коли припиниться пожежа.

12. Для боротьби з бур’янами використовують:

1. Гербіциди.

2. Фунгіциди.

3. Альгіциди.

4. Інсектициди.

13. Механізм токсичної дії нітрозамінів полягає у:

1. Канцерогенній, мутагенній та ембріотоксичній дії.

2. Порушення транспортування кисню кров’ю.

3. Канцерогенній та мутагенній дії.

4. Загальнотоксичній дії.

Аналізатор (за І.П. Павловим) складається з

1. Екстерорецепторів та інтерорецепторів

2. Рецепторів, провідникової частини, мозкової частини

3. Механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори

4. Органів чуття, сенсорних та аферентних систем

15. Диференціальний поріг чутливості це:

1. Найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття

2. Інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника

3. Найбільша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття

4. Найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати максимальну силу відчуття

Природними джерелами опромінення людини є

1. Радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення, космічне випромінювання

2. Земна радіація, внутрішнє опромінення, космічне випромінювання

3. Радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення

4. Земна радіація, космічне випромінювання

17. Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час штучного дихання для:

1. Запобігання можливого зараження від потерпілого.

2. Досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого.

3. Уповільнення процесу надходження повітря до легень потерпілого.

4. Запобігання можливого зараження та досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого.

18. При виконанні непрямого масажу серця руки накладають на:

1. Верхню третину грудної клітки (на грудину).

2. Нижню третину грудної клітки (на грудину).

3. Посередині грудної клітки (на грудину).

4. На ліву сторону грудної клітки (на ребра).

19. Закрутка або джгут для зупинки кровотечі накладається у випадку:

1. Артеріальної кровотечі.

2. Венозної кровотечі.

3. Венозної та артеріальної кровотечі.

4. Внутрішньої кровотечі.

20. При хімічному опіку (лугом) вражене місце:

1. Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

2. Промивають тільки у воді.

3. Промивають у воді та дуже слабким розчином оцтової, лимонної кислоти.

4. Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди.

Тестові завдання з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

V варіант

1. Наука, що вивчає діяльність людини, яка пов’язана з використанням технічних засобів називається:

1. Безпека життєдіяльності

2. Генна інженерія

3. Ергономіка

4. Техноміка

2. Виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристик називається:

1. Таксономія небезпек

2. Ідентифікація небезпек

3. Квантифікація небезпек

4. Номенклатура небезпек

3. Ергономічні фактори умов праці характеризують:

1. Чистоту на робочих місцях та озеленення території.

2. Рівень механізації та автоматизаціїї виробничих процесів.

4. До видів шкоди життю і здоровю людини відносяться:

1. Глибина озера під час купання;

2. Радіація;

3. Забруднення грунту пестицидами;

4. Зниження гостроти зору внаслідок хвороби.

5. У складі атмосфери кисню %:

1. 78

2. 21

3. Немає

4. 31

6. Який з факторів не впливає на стан побутового середовища:

1. Близьке розташування доріг.

2. Близьке розташування підприємств, що не мають санітарно-захисної зони та їх викиди.

3. Специфічні мікрокліматичні умови.

4. Використання технічних засобів та побутової хімії.

7. Потенціал небезпечного фактора це:

1. Його кількісна характеристика.

2. Характеристика, що виражає специфічні особливості, наприклад, агрегатний стан.

3. Шкода яку заподіяв фактор.

4. Час дії фактора.

8. До підгрупи психофізіологічних факторів входять:

1. Фізичні перевантаження, розумове, емоційне перевантаження, стрес, продукти життєдіяльності людини, фобії, перенапруга органів чуття.

2. Фізичні перевантаження, розумове, емоційне перевантаження, стрес, фобії, перенапруга органів чуття.

3. Фізичні перевантаження, розумове, емоційне перевантаження, стрес, продукти життєдіяльності людини.

4. Фізичні перевантаження, емоційне перевантаження, стрес, перенапруга органів чуття.

9. До біологічних факторів небезпеки належать:

1. Рослини;

2. Антибіотики;

3. Продукти життєдіяльності тварин;

4. Пестициди.

10. Під час грози:

1. Ховаються під деревом;

2. Сідають на землю;

3. Ховаються в вагончику;

4. Біжать в приміщення.

11. Заходи боротьби з пожежами:

1. Пісок;

2. Хімікати;

3. Протипожежні смуги;

4. Пуск зустрічного вогню.

12. Для боротьби з хворобами сільськогосподарських культур використовують:

1. Гербіциди.

2. Фунгіциди.

3. Альгіциди.

4. Інсектициди.

13. Після забруднення навколишнього середовища радіонуклідами, найшвидше і найбільше їх з’являється у:

1. Молоці.

2. Овочах.

3. Фруктах.

4. М’ясі.

14. Органи чуття забезпечують сприйняття:

1. Зовнішнього світу

2. Стану організму людини

3. Внутрішнього світу людини

4. Положення тіла в просторі

15. Адаптаційна властивість аналізаторів це:

1. Здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника

2. Здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття

3. Інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини

4. Здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника

16. Процес іонізації являє собою:

1. Утворення з електрично-нейтрального атома двох або кількох заряджених частинок;

2. Утворення іонів в результаті дії на хімічну речовину радіоактивних речовин;

3. Процес розпаду ядра атома на протони та нейтрони;

4. Переміщення заряджених іонів відповідно до катода та анода.

17. Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад з метою:

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів потерпілого.

2. Створення найбільшої зручності для реаніматора.

3. Кращого забезпечення мозку кров’ю.

4. Тільки в такому положенні можна проводити штучне дихання.

18. Реанімаційні заходи (у загальних випадках) проводять протягом:

1. 5-6 хвилин.

2. 10 хвилин.

3. 15 хвилин.

4. 60 хвилин.

19. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу у потерпілого:

1. Не контролюється

2. Контролюється через кожні 30 сек.

3. Контролюється через кожні 2 хвилини.

4. Контролюється при порозовінні шкірних покривів.

20. При хімічному опіку (кислотою) вражене місце:

1. Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

2. Промивають тільки у воді.

3. Промивають у воді та дуже слабким розчином оцтової, лимонної кислоти.

4. Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди.

Поиск по сайту: