Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розсіювання викидів в атмосфері димарями ТЕС



Гази, щовикидаються від промислових об’єктів повинні бути розсіяні в атмосфері, навіть якщо вони не містять токсичних речовин. Так, наприклад, продукти повного згоряння природного газу майже не містять кисню і тому не придатні для дихання. У такий спосіб будь - який інертний газ повинний бути розсіяний у повітрі до такої концентрації, щоб вміст кисню в ньому наближався до звичайної його концентрації в атмосферному повітрі. Положення значно ускладнюється, якщо в газах, що викидаються, містяться токсичні речовини. Використовуючи різні способи очищення палива та димових газів значна кількість шкідливих домішок залишається у викидах.

Великою перевагою теплових електростанцій є можливість ефективної організації відводу потужного, спрямованого вгору, гарячого димового смолоскипа через високі димарі, де димові гази перемішуються з верхніми шарами атмосфери.

Через димарі електростанцій в атмосферу надходять:

-при спалюванні твердого палива - оксиди азоту та сірки;

-при спалюванні мазуту - з'єднання ванадію, солі натрію,

- частки сажі, що видаляються з поверхні нагрівання при їхньому обдуванні.

Необхідно вибрати кількість димарів і розрахувати їхню висоту.

Висота димаря визначається за рівнянням:

,

де А - коефіціент, який залежить від температурної стратифікації атмосфери даного району,

визначающий вимоги вертикального и горизонтального розсіювання шкідливих речовин,

А=160,

F- безрозмірний коефіціент, враховуючий швидкість осадження шкідливих речовин в атмосфері. Для газоподібних речовин F = 1,0,

m, n - безрозмірні коефіціенти, які враховують викиди димових газів в даному районі,

,

де f - параметр, який визначається по формулі:

,

Параметр n визначається в залежності від величини:

,

де w0 - швидкість димових газів на зрізі димаря,

,

D0 - внутрішній діаметр устя димаря (слід обирати з табл.),

Висота труби, м
Швидкість газів на виході, м/с 15-25 20-30 25-35 30-40 35-45

VДГ –валовий викид димових газів, м3

h - геометрична висота димаря. Приймаємо в першому наближенні h = 150 м,

z - число димарів, z =1,

DТ - різниця температур димових газів та навколишнього повітря

Т = Тг - Тнав.п.,

Тг. - температура димових газів на виході з труби, Тг.=131 0С

Тнав.п. - середня температура в полудень самого жаркого місяця, Тнав.п = 22,1 0С,

DТ =131– 22,1 = 108,9 0С

ГДК - гранично допустима концентрація шкідливих викидів:

ГДКNO = 0,085 мг/м3, ГДКSO = 0,5мг/м3 .

Приймемо висоту труби, діаметр, швидкість ДГ та число димарів відповідно:

H=200; D0=12; ω.0=35; z=1;

n=10,044

Висновок: Отже, розрахунок показав, що розбіжність між прийнятою висотою та прорахованою менше5%,тому приймаємо висоту димової труби 200м й діаметр устя 12 м.

 


 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.