 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Характеристика засобів навчання та їх функціїСтр 1 из 4Следующая ⇒
Науково дослідна розрахунково-графічна робота на тему: Розробка конструкції виробів легкої промисловості
Виконала: студентка 41 ПО (твлп) групи Костюк Т.В Перевірила:викладач Гуменюк Т.Б
Київ 2014 Змістовий модуль V. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Лекція 5. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Основні поняття: засоби навчання, технічні засоби навчання, наочність, дидактичні функції, педагогічні вміння, технічні вміння, комп'ютерна технологія навчання, оцінювання знань, рейтинг, тест, тестування, діяльність. Характеристика засобів навчання та їх функції Засоби навчання - матеріальні й ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії даних, відомостей та інструменти діяльності викладачів й студентів, що застосовуються ними як окремо, так і спільно. До засобів навчання відносять оточення (природне і соціальне), підручники, книжки, обладнання, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, електронні довідники, енциклопедії тощо. За функціями у навчально-виховному процесі засоби навчання поділяються на такі групи: - засоби подання навчальних матеріалів (аудиторна дошка, плакати, підручники, навчальні посібники, звукові записи, комп'ютерні програми подання матеріалів тощо); - засоби контролю знань (спеціальні контрольні машини, засоби без машинного контролю, комп'ютерні програми контролю знань та ін.); - навчальні машини і тренажери; - демонстраційні прилади та об'єкти; - допоміжні засоби, які використовуються у навчальному процесі (довідкові пристрої, обчислювальна техніка тощо); - технічні засоби, які задовольняють педагогічним та технічним вимогам перелічених вище груп засобів навчання. У літературі зустрічається поділ засобів навчання і за основними ознаками, а саме: - за способом використання: демонстраційні (призначені для показу всій аудиторії слухачів одночасно), роздаткові (для безпосереднього детального ознайомлення або практично-лабораторного та дослідного використання); - за способом фіксації інформації: природні (усі натуральні об'єкти, що існують у незмінному природному стані), текстові (містять текстові навчальні та програмно-методичні відомості), ілюстративні (художні, графічні, схематичні, фотографічні способи фіксації), звукозаписи; - за змістом: програмно-методичні (усі навчальні програми), навчаючі (основні текстові та наочні дидактичні засоби), допоміжні (створені з метою закріплення знань); - за видами: типові (розробляються з навчальною метою, мають обов'язковий характер), трафаретні (виготовляються друкарським способом, мають незмінну частину та вільну площу для внесення змінних відомостей - це зошити, карти, креслення, графіки, плани), індивідуальні (створюються індивідуально); - за походженням: натуральні природні (незмінні предмети природи або зразки декоративно-прикладного мистецтва), промислового виготовлення (штучні та оброблені натуральні об'єкти та предмети - моделі, макети, прилади, інструменти, апаратура, знаряддя тощо); - за стадіями виготовлення: оригінали (єдиний примірник авторської розробки, формуляр і авторський оригінал картографічного твору), технічна документація (технічні завдання, опис, умови), виробничий (промисловий) виріб (експериментальний зразок засобу навчання, в якому точно відтворено змістову інформацію авторської розробки, зовнішні ознаки чи частину їх), зразок-еталон (це готовий вид продукції, який розглядається організацією-замовником і затверджується у встановленому порядку); - за терміном зберігання: тимчасового (до 5 років) і тривалого (понад 5 років) зберігання. Отже, засоби навчання створюються і застосовуються, виходячи з цілей та задач навчального процесу, а також конкретного предметного змісту навчальних дисциплін. Їх повсякденне використання визначається методичною та організаційною доцільністю. Усі засоби навчання, що застосовуються у навчальному процесі, використовуються для набуття знань, їх закріплення, для створення уявлень і понять, придбання навичок і умінь, для вирішення інших навчальних, наукових та виховних задач. Засоби навчання використовуються як під час навчальних занять, так і під час самостійної роботи студентів
Вступ
Трикотажний одяг небезпідставно називають одягом XX століття. Красивий зовнішній вигляд, висока гігієнічність і зручність в експлуатації, необхідна довговічність і надійність вигідно відрізняють трикотажні верхні й особливо білизняні вироби від аналогічних за призначенням виробів з тканин. Що стосується панчішно-шкарпеткових, рукавичкових і багатьох верхніх і білизняних виробів спортивного призначення, то і тут трикотажу немає альтернативи. Специфіка розвитку асортименту трикотажних виробів полягає в тому, що трикотажна галузь виробництва у XX ст. розвивалась більш високими темпами порівняно з виробництвом тканин і виробів з них. Вона має ширші технологічні потужності й асортиментні можливості для постійного розширення й оновлення асортименту відповідно до зміни моди та кон'юнктури ринку. Все це вимагає більш глибоких і фундаментальних досліджень проблеми формування сучасного ринку трикотажного одягу, включаючи і повніше розкриття його товарознавчих аспектів. Проблемам формування асортименту, споживних властивостей, рівня якості трикотажних полотен і виробів побутового, технічного та спеціального призначення присвячені матеріалознавчі та товарознавчі дослідження багатьох авторів, результати яких узагальнені в монографіях і посібниках. Слід підкреслити, що трикотажна промисловість України має великий технологічний і кадровий потенціал. Сучасні трикотажні підприємства є практично в кожній області України. За умови забезпечення необхідною сировиною (і насамперед бавовною) ця галузь спроможна не тільки повністю задовольнити потреби вітчизняного ринку з усіх видів трикотажної продукції, а й успішно конкурувати на міжнародному ринку. Інтернаціоналізація ринку текстильних товарів, і трикотажних у тому числі, вимагає сучасного трактування багатьох питань, що стосуються сфери виробництва та реалізації даної групи товарів у ринкових умовах. Формування оптимальної структури асортименту трикотажних полотен і виробів уже сьогодні вимагає застосування досконаліших підходів у підборі сировини та високоефективних технологій, впровадження вимог міжнародних стандартів і оцінки ситуації на сучасному ринку, а головне - об'єктивного врахування реальних потреб населення в цих товарах та його фінансових можливостей.
1.Загальні відомості про трикотаж Трикотажем називають в'язаний текстильний виріб або полотно, яке складається з петель, переплетених у поздовжньому та поперечному напрямках, утворених з однієї чи багатьох ниток. Структура трикотажу, як і будь-якого іншого текстильного матеріалу, визначається розмірами, формою та взаємним розміщенням його складових елементів - петель, протяжок, накидів тощо. Петля - основний елемент петельної структури трикотажного полотна, що являє собою зігнутий відрізок нитки, протягнутий через попередню петлю, який складається з дужки, пари петельних паличок, що утворюють остов, і пари протяжок. Розрізняють петлі: відкриті (з не перехрещеними протяжками), закриті (з перехрещеними протяжками), з одно - і двосторонніми протяжками, лицеві та виворітні, а також плюшеві, пресові та жакардові. Протяжка - це елемент петельної структури (чи петлі), що являє собою відрізок нитки, який з'єднує дві суміжні петлі, утворені з однієї нитки. Накид - це елемент петельної структури, що являє собою зігнутий відрізок нитки, не протягнутої через попередню петлю, який охоплює її дужки. Окрім цього, до елементів петельної структури належать додаткові не зігнуті в петлі нитки (футеровані, утокові, основні), які утримуються в полотні протяжками ґрунтових петель. Основними параметрами будови трикотажу є: вид і лінійна густина ниток, вид переплетення, петельний ряд, петельний стовпчик, щільність в напрямку вертикалі та горизонталі, рапорт переплетення, модуль петлі, фактура поверхні та кількісні характеристики цих параметрів (величина петельного кроку, висота петельного ряду, довжина нитки в петлі тощо). Від розміру та форми петлі, наявності різних видів протяжок і накидів залежать основні механічні, фізичні й естетичні властивості трикотажу, що визначають надійність, гігієнічність і естетичність трикотажних виробів. Петлі, розміщені в одному горизонтальному ряду (впоперек трикотажу), утворюють петельний ряд, а петлі, нанизані одна на одну впродовж трикотажу, петельний стовпчик. Розрізняють лицевий та виворітний боки трикотажу. На лицевому боці розміщені добре видимі палички петель, а на виворітному - дужки петель або протяжки. Залежно від кількості шарів, які складають товщину трикотажу, розрізняють одинарний (одношаровий) і подвійний трикотаж. За принципом утворення горизонтального ряду розрізняють кулірний (поперечнов'язаний) і основов'язаний трикотаж. У кулірному трикотажі горизонтальний петельний ряд утворюється послідовним згинанням у петлі однієї, двох або більше взятих разом ниток, заправлених в один нитководій. Після утворення петель в першому ряді нитки переходять в другий, третій ряд і т.д. У результаті такої будови кулісний трикотаж легко розпускається в горизонтальному напрямку (по лінії петельного ряду), а в разі обривання нитки - і в вертикальному (по лінії петельного стовпчика). Осново в'язаний трикотаж утворюється із системи ниток (основи), розміщених паралельно одна до одної. Петельний ряд утворюється одночасним згинанням усіх ниток основи на всіх голках ряду, після чого починається в'язання наступного ряду. При цьому утворюються зв'язані між собою петельні стовпчики. Така будова осново в'язаного трикотажу зумовлює не розпускання його в горизонтальному напрямку.
2. Особливості трикотажного виробництва Будова трикотажних полотен визначається: лінійною густиною та структурою ниток і пряжі, переплетенням, щільністю, лінійним модулем (модуль петлі), довжиною петлі, пористістю, фактурою. Структура пряжі та ниток залежить від їхнього волокнистого складу, способу прядіння, лінійної густини і скрученості. Нині для виготовлення трикотажних виробів використовують майже всі ті види сировини, що й для виготовлення тканин. Найбільшу частку складають нитки та пряжа змішаного волокнистого складу, що забезпечує полотнам високі гігієнічні властивості, меншу усадко вість і зминальність, високу зносостійкість. Залежно від компонентного складу сировина для трикотажного виробництва поділяється на групи А, Б, В. До групи А належать такі види пряжі та ниток: пряжа з натуральних волокон; змішана пряжа з натуральних і хімічних волокон, а також поєднання пряжі з натуральних волокон з нитками і пряжею з хімічних волокон. Причому вміст синтетичних волокон і ниток не більше 30 %. До групи Б входять нитки та пряжа зі штучних волокон (віскозних, ацетатних, триацетатних тощо), а також їх поєднання з нитками або пряжею із синтетичних волокон. Причому вміст синтетичних волокон, як і в попередній групі, не повинен перевищувати 30 %. Група В включає нитки та пряжу, виготовлені повністю із синтетичних волокон; змішану пряжу та нитки із синтетичних волокон з натуральними й штучними, а також поєднання синтетичних ниток і пряжі з пряжею або нитками з натуральних і штучних волокон. Вміст синтетичних волокон більше 30 %. Залежно від призначення трикотажних полотен, вимог до їх властивостей, фактури поверхні підбирають пряжу та нитки різної будови: пряжу різних способів прядіння й коефіцієнтів скрученості; комплексні нитки з хімічних волокон пологих і високих скрученостей; нитки фасонних скрученостей, текстуровані нитки, а також різної їх комбінації. Тонкі та гладкі нитки використовують для виготовлення білизняних, блузочвих, сорочкових полотен, панчішно-шкарпеткових виробів з гладкою лицевою та виворітною поверхнею. Груба та пухнаста пряжа використовується для виготовлення м'яких і більш важких полотен для верхнього трикотажу. При їх поєднанні можна отримати полотна з гладкою лицевою поверхнею та ворсистою виворітною. Пряжа та нитки високих скрученостей надають полотнам жорсткість, спричинюють нерівномірність петельної будови, збільшують здатність полотен до закручення країв, але водночас полотна з них менш рихлі, стійкі до утворення пілінгу, більш зносостійкі. Переплетення є важливим чинником, який визначає будову та властивості трикотажу. Від виду переплетення залежать характер лицевого та виворітного боків полотна, товщина, поверхнева густина, міцність, розтяжність, пористість, пружність та інші властивості. При виборі переплетення обов'язково враховують призначення трикотажного полотна, спосіб виготовлення виробу. У межах одного переплетення на будову та властивості полотна суттєво впливають форма, розмір, розміщення петель і зв'язок між ними. Петлі можуть бути відкриті й закриті. Відкриті петлі надають полотну високу розтяжність і еластичність, а закриті - більшу формостійкість. Трикотажні полотна, утворені відкритими петлями, легше розпускаються. За формою петлі можуть бути круглі, подовжені, широкі та звужені, а за висотою - нормальної величини, зменшені та збільшені. Основними параметрами петлі є її ширина, висота, форма, довжина нитки в петлі. Ширина петлі встановлюється величиною петельного кроку - для трикотажних полотен різних переплетень. Величина петельного кроку - відстань між двома сусідніми петлями вздовж петельного ряду, яка визначається за формулою.
Трикотажні машини Поперечнов'язаний трикотаж буває ручного та машинного в'язання, основов'язаний - тільки машинного. Для виготовлення полотен використовують трикотажнов'язальні машини різної конструкції та продуктивності. Трикотажні машини поділяються на поперечно- та основов'язальні, площинно - та круглов'язальні. На площиннов'язальних машинах виготовляють трикотажні полотна або площинні деталі трикотажних виробів. На круглов'язальних машинах трикотаж виготовляється у вигляді трубки. Трикотажні машини поділяються на класи. Клас машини визначається кількістю голок на одиницю довжини полотна і обумовлює товщину полотна та товщину ниток, що використовуються для в'язання. Чим вище клас машини, тим більш тонкі полотна вона виготовляє.
Поиск по сайту: |
