Самооцінка стану здоров'я студентів

Студентам властива завищена самооцінка, однак аналіз" відповідей про те, як вони оцінюють свій стан здоров'я, викли­кає тривогу. Об'єктивні цифри, які характеризують стан зах­ворюваності дитячого контингенту, рівень їхньої фізичної підготовленості, знайдено в документальних матеріалах Мінздраву України й у відповідній літературі. Однак у юнацькому віці відчуття здоров'я і нездоров'я з погляду самих студентів завищене у бік першого. Тому їхні відповіді можна оцінювати як самовідчуття фізичного стану щодо норми.

Існують розходження в оцінці здоров'я і фізичної підготов­леності міської і сільської місцевості студентів. Найбільші проблеми зі здоров'ям мають школярі м. Києва, що уже відзна­чалося багатьма дослідниками за оцінкою об'єктивних показ­ників фізичного стану в містах, суб'єктивна оцінка здоров'я дівчат нижча, ніж хлопців. Це є дуже тривожним фак­том, тому що його не можна пояснити гіршими чи кращими економічними умовами проживання і харчування, а свідчить про загальне погіршення репродуктивного здоров'я молоді і генофонду нації.

5. Мотиви та інтереси студентів до занять фізичною культурою і спортом залежно від особливостей темпераменту

«Сильний урівноважений» тип характеризується наступними зовнішніми проявами:

- швидко схвачує суть важкого завдання, однотипність і ве­ликі зусилля переносить погано. Фізичні вправи виконує лег­ко, координовано;

- об'єктивно оцінює свої сили;

- працює довгостроково, змінюючи вид діяльності;

- говорить швидко, плавно, спокійно, голос середній чи ви­щий за середній. Вимова чітка, правильна. Легко засвоює іноземні мови;

- відсутність різких спадів діяльності після помилки, особли­во, якщо за це дорікали навколишні. Оптиміст;

- увага сконцентрована, стійка. Легко переключається з од­ного предмета на інший.

«Сильний збудливий» тип характеризується наступними про­явами:

- недостатньою координацією особливо на перших етапах

оволодіння певними рухами, не може якісно виконувати до кінця одноманітні рухи; - перебільшує свої сили;

- працездатність висока, якщо діяльність захоплює. Одно-і:. манітні дії виконує погано, з частими перервами і видимим

роздратуванням;

- говорить голосно, уривчасто, напружено, нерідко розма­шисте жестикулюючи, часто зупиняється, шукаючи по­трібне слово чи словосполучення;

- намагається в агресивній формі заперечувати рішення вик­ладача. Тривалість переживань незначна;

- увага не така стійка як в інших. Поле уваги звужене, скон­центрувати увагу може при виникненні інтересу до пред­мета.

«Сильний гальмовий» тип характеризується:

- неквапливими погодженими і висококоординованими ру­хами. Якісно виконує одноманітні вправи до кінця. У тих видах, де потрібна швидкість, виявляє себе гірше;

- при оцінці своїх сил уникає відповіді (сумнівається);

- може працювати довгостроково, без перерви, не знижуючи результатів при одноманітній діяльності;

- небагатослівний, говорить граматично правильно, важку­вато жестикулюючи. Міміка майже відсутня. Голос середній, іноді тихий. Письмова мова краща;

- реакція на невдачі зовні спокійна, не намагається виправ­датися чи викликати співчуття в навколишніх. Небагатос­лівний. Не любить робити прогнози про підсумок виступу на змаганнях;

- увага стійка, але потрібно тривалий час на включення. По­гано переключається з одного предмета на іншій.

«Слабкий не врівноважений» тип характеризується:

- найгіршою руховою діяльністю, скутістю рухів, непевністю в собі, поганою координацією;

- схильний применшувати свої можливості;

- працездатність невисока, з різким коливанням підйомів і спадів;

- мова тиха, часто мовчить. Письмова мова краща усної;

- при невдачах прагне викликати співчуття в навколишніх, посилається на об'єктивні труднощі чи перешкоди, хвороб­лива реакція на зауваження старших (тремтіння губ, сльо­зи і т.д.);

- довго не може зосередити увагу, відволікається на сторонні подразники.

Студенти з "сильним урівноваженим" типом нервової систе­ми мають досить широкий спектр спортивних інтересів, до яко­го входять як ігрові види, так і види спорту, що вимагають витривалості та виконання досить одноманітної роботи (плаван­ня, лижі). Як хлопців, так і дівчат приваблюють заняття, які проводяться під музику (аеробіка, шейпінг).

Студентів з "сильним збудливим" типом нервової системи більше приваблюють ситуаційні види спорту - баскетбол, фут­бол, вправи, які виконуються під музику.

Дівчата зі "збудливим" типом, на відміну від "урівноваже­них" і "гальмових", у деяких випадках вибирають чоловічі види спорту, зокрема боротьбу, футбол, бодібіддінг. Не приваблю­ють їх види спорту, пов'язані з одноманітним середовищем (пла­вання), і відсутність гострої змагальної боротьби (фітнес, шейпінг, аквафітнес, туризм).

"Сильні гальмові" типи не захоплюються тими видами спорту, які користуються найбільшою популярністю, однак і хлопців, і дівчат приваблює плавання, зимові види спорту, а з ігрових - баскетбол і волейбол. У хлопців переважає інтерес до силових видів - боротьби і бодібілдінгу, що відповідає їхньо­му соматотипу.

Студенти з "сильним" типом нервової системи мають власну думку про користь занять фізичними вправами, і вони вважа­ють, що на них меншою мірою впливають зовнішні фактори. Залежно від урівноваженості нервових процесів, для "збудли­вих" типів має значення мікросередовище, у якому вони знахо­дяться. Для "урівноважених" має значення сімейне виховання і поради батьків, "гальмові" повною мірою визначають авто­ритет учителя фізкультури і на них не впливають телепередачі, однак вони єдині з типологічних груп, які читають газети і виз­нають значення преси. Очевидно, це пов'язано з їхніми типо­логічними особливостями, тому що в них краще розвинена пись­мова мова, ніж усна, і вони краще сприймають написану інформацію, ніж усну. У них немає посилань на те, що для них мають значення поради друзів.

Студенти зі "слабким неврівноваженим" типом нервової сис­теми більше за інших підпадають під вплив як дорослих, так і однолітків, вони не покладаються на власні знання і досвід. Вони більш сучасні, тому для них має значення думка інших.

Практичне значення отриманих результатів.

Виявлена вікова структура мотивів й інтересів студентів у галузі фізичного виховання і спорту, а також фактори і моти­ви, які сприяють формуванню мотивації підлітків до фізичного самовдосконалення, та розроблені рекомендації дозволяють внести зміни до програми з фізичного виховання у навчальному закладі; ме­тодики організації урочних та позаурочних форм занять, сис­тему диференційованого підходу до студентів з різними типо­логічними особливостями ВНД, змісту спортивних телевізійних програм для молоді, публікацій у пресі, що позитивно вплине на формування здорового способу життя студентів і виховання культури фізичного здоров'я.

Методичні рекомендації можна використовувати для удос­коналення відповідних навчальних дисциплін, підготовки викладачів фізичної культури і дитячих спортивних тренерів у ви­щих навчальних закладах.

Список літератури:

1. Андреева Е.В. Мотивационные факторы учебной деятельности школьников // Фізичне вих., спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: 36. Наук. пр. -Луцьк, 1999. -С.771-774.

2. Антікова В.А., Єфімов А.О. Виховання у студентів інтере­су до занять з фізичної культури // Роль ФК у здоровому спо­собі життя: Матер. І наук.-практ. конф. - Львів. 1992. - С. 17!-172.

3. Головкова Р.Г., Зинберг И.Ф. Микроинформация как ме­тод пропаганда физической культуры // Всесоюзная научно-практическая конференция. Физическая культура и здоровый образ жизни. Соц.-эконом, и организационно-управленчесие проблемы ФК и С. - М., 1990. -С. 115-117.

4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического вос­питания - К.: Олимпийская литература, 1999. - 240с.

5. Круцевич Т.Ю., Петровский В.В. Физическое воспитание как социальное явление. // Наука в олимпийском спорте. -2001.-№3.-С.З-16.

6. Крюченко B.C. Для формирования устойчивого интереса к занятиям физической культурой // Физическая культура в школе. -1990. - №5.-С.38-39.

Поиск по сайту: