Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини



Створенню індивідуального навчального плану для дитини з особливими освітніми потребами передує певний період оцінки, що дає змогу виявити особливості: поведінки, навчальних пріоритетів, конкретних вмінь, а також загального рівня розвитку учня. Ця інформація дає вчителю змогу відповідним чином побудувати навчальний процес, задовольнити потреби дітей і сприяти їхньому всебічному розвиткові. Також слід проводити формальну оцінку дітей з використанням спеціальних методик, до якої мають бути залучені батьки і фахівці. Під оцінкою слід розуміти процес збирання всебічної інформації про дитину, яка потім використовується для визначення сильних якостей учня та сфер, де він відстає. Процес оцінки має на меті визначення поточного рівня розвитку дитини, що дає змогу розробити відповідні навчальні плани та заходи. Процес оцінки учнів з особливими потребами має бути комплексним, спрямованим і більш точним, аніж процес оцінки дітей з типовим рівнем розвитку. Комплексність необхідна для того, аби найточніше визначити можливості дитини і всі сфери, де вона потребує допомоги.

До цього процесу оцінки слід залучати фахівців з кількох дисциплін. Це має бути безперервний, колективний процес систематичних спостережень та аналізу. Результати, отримані під час лише одного спостереження тільки одним фахівцем, не можуть вважатися достовірними.

Для створення ефективного індивідуального навчального плану потрібні спільні дії вчителів, батьків і фахівців. Слід запевнити батьків, що під час проведення оцінки дитини, аналізу результатів робіт увага звертатиметься на сильні якості учня; що це процес збирання інформації, яка допоможе вчителям і фахівцям працювати на користь дитини; що це засіб для розробки індивідуального плану, який повністю відповідатиме потребам дитини. Інформацію про дитину можна одержати з різних джерел – від батьків, дорослих (включаючи тих, з ким дитина живе), від самої дитини, від фахівців, які з нею працюють та інших. Фахівці можуть допомогти точніше визначити рівень розвитку та потреби дитини. Суттєво допомогти під час оцінки дитини можуть спеціалісти (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, медики, психологи та ін.). Після завершення процесу оцінки всі, хто брав у ньому участь (вчителі, фахівці), аналізують результати.

Отримавши результати комплексної оцінки, необхідно перейти до розробки індивідуального навчального плану.

Відповідальні особи за розробку та реалізацію індивідуального навчального плану.

Індивідуальний навчальний план складається командою, до складу якої входять: педагоги, які працюють з учнем;фахівці, які будуть залучені до навчально-виховного процесу, батьки дитини та керівники закладу освіти. Складений та узгоджений з усіма членами команди індивідуальний навчальний план підписується директором закладу та батьками. Відповідальність за реалізацію індивідуального плану покладається на всіх членів команди. Відстеження перебігу виконання цілей, окреслених в індивідуальному навчальному плані, покладається на заступника директора (в його обов’язки входить вирішення питань інклюзивної освіти).

Залучення батьків до розробки та подальшої реалізації індивідуального навчального плану.

Участь батьків у розробці індивідуального навчального плану є надзвичайно важливою. Як зазначалося вище, батьки можуть надати інформацію про стан здоров’я, розвиток, інтереси, особливості поведінки дитини.

У практиці залучення родин трапляються випадки, коли батьки не хочуть брати участь у розробці індивідуального навчального плану. Причини такої поведінки можуть бути різними: від небажання приділяти час власній дитині, до недовіри членам команди, підґрунтям якої є негативний попередній досвід спілкування з фахівцями і педагогами. В будь-якому випадку батьків необхідно підбадьорювати та заохочувати до участі.

Структура навчально-корекційного заняття (індивідуальна форма навчання):

§ психологічна підготовка (1-3 хв.);

§ логопедична розминка (3-4 хв.);

§ основна частина ( 20-25 хв.);

§ фізкультхвилинка (2 хв.);

§ заключна частина (4-6 хв.)

Корекційна спрямованість уроку передбачає:

§ уповільненість процесу навчання;

§ простіший, ніж у масовій школі, виклад навчального матеріалу;

§ надання допомоги в диференціюванні зовнішньо схожих та відмінних об’єктів, явищ,понять;

§ наочний характер навчання;

§ предметно-практичний характер навчання;

§ залучення більш розвинутих здібностей дитини і подолання загальноїнедосконалості сенсорної та/або інтелектуальної сфери.

Комплексний характер навчально-корекційної роботи вимагає:

§ взаємодію всіх педагогів, які працюють з учнем;

§ психолого-просвітницьку та консультативно-методичну роботу з сім’єю;

§ правильне, педагогічно виважене ставлення до хворої дитини, усунення шкідливих для дитини впливів;

§ своєчасне надання логопедичної, медико-психологічної допомоги, спрямованої на виправлення порушень розвитку.

Основні завдання процесу навчально-корекційної роботи:

§ допомогти дитині пізнати себе;

§ дати освіту, яка б відповідала її потенційним можливостям;

§ адаптувати до соціального оточення;

§ обрати оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень;

§ навчити її бачити світ таким, яким його бачать інші.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.