Та загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів в ЛПЗ

1. Основними параметрами електричного струму є частота електричного струму f (Гц), електрична напруга в сіті V (В), сила електричного струму I (А). є точки зору електробезпеки важливе значення має тип електроліті. В теперішній час найбільш розповсюджені наступні типи електричних сітей:

1) чотирьох провідні електромережі з глибоко заземленою нейтральною кранкою. Три проводи в сіті є фазними проводами, а один нейтральний працюючий провід. Нейтральна кранка сіті і працюючий нейтральний провід мають з’єднання з землею (заземлені). Ці сіті розповсюджені як в промисловості, так і в побутових електромережах.

2) Трьох провідникові електроліті з ізольованоюнейтраллю. В цих мережах є три різних проводи, відсутній нульовий робочий провід , а нейтральна кранка ізольована від землі. Ці мережі знайшли найменш широке розповсюдження і використовуєтеся в промисловості та техніці для електропостачання спеціальних технічних пристроїв і технологічних процесів

Джерела електронебезпеки

Електрострум широко розповсюджується в промисловості, техніці_; побуті. на транспорті, Пристрої, машини, технологічні обладнання та прибори, які використовують для своєї праці електричний струм можуть являтися джерелами небезпеки. Ураження електричним струмом може трапитися при доторканні до струмоведучої частини, розташованій під напругою; відключеним струмоведучим частинами, на яких залишився заряд; електричною дутою, виникаючій при наближенні людини до частини високовольтних частин установок, розташованих під напругою. на недопустимо малій відстані. 2. Аналіз нещасних випадків свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією струму, порівняно невелика і складає 0,5 -1% від загальної кількості нещасних випадків. Але треба сказати що із загальної кількості нещасних випадків зі смертним кінцем на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураженням електричним струмом, що більше ніж внаслідок дії інших причин.

Різновид впливу електричного струму на організм людини приводить до електротравм, які умовно поділяються на два види:

1) місцеві електротравми, які викликають місцеві ушкодження організму;

2) загальні електротравми(електричні удари), коли поражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Згідно статистичних даних розподілення нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості по видам травм має слідуючий вид:

- Місцеві електротравми - 20%;
електричні удари 25%;

- змішані - 55%.

Місцева електротравма яскраво виражене

порушення цілісності тіла тканин, в тому числі кісток, викликана дією електроструму чи електродуги. Частіше за все це поверхові пошкодження. тобто пошкодження шкіри, а інколи інших м'яких тканин, зв'язок і кісток. Місцеві електротравми лікуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково. Але при тяжких опіках людина помирає.

Електричні удари це збудження живих тканин організму електрострумом. яке розповсюджується судорожним скороченням м’язів. В залежності від тяжкості ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступеня:

1ст. - судорожні скорочення м’язів, які супроводжуються сильним ледве переносимим болем без втрат свідомості.

2ст. - судорожне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця.

3 ст. втрата свідомості і порушення серцевої діяльності чи дихання,

4 ст. - клінічна смерть, тобто зупинка роботи серця і легень.

Параметри, що визначають тяжкість ураження електрострумом

Основними факторами, визначаючими ступінь ураження електрострумом є :сила струму, протікаючи через людину; час дії: шлях протікання.

Шляхи протікання струму. Небезпечні ураження електрострумом залежить від шляху протікання струму через тіло людини, так як шлях визначає долю загального струму, який проходить через серце. Найбільш небезпечний шлях «права рука ноги". Потім за ступенями зниження небезпеки йдуть: «ліва рука - ноги», «рука – рука», «ноги - ноги».

Час дії електроструму. Чим довше протікає струм через людину, тим він небезпечніше. Крім того, з плином часу зростають негативні наслідки дії струму на організм.

Частота струму. Найбільш небезпечний струм промислової частоти 50 Гц. 3і зростанням сили струму небезпека ураження збільшується. Розрізняють три критерії дії електроструму на людину.

1) Пороговий відчутний струм (відчуття подразнення, легке покачування) 0,5-1,5 мА при змінному струмі і 5,7 мА при постійному струмі (широко використовується в промисловості та побуті).

2) Пороговий відпускаючий (струм, який викликає при проходженні через тіло людини нездолані судорожні скорочення м'язів руки, якою зажатий провідник) 10- 15 мА при змінному струмі і 50-80 мА при постійному струмі; 3) Пороговий фібриляційний струм 100 мА при змінному струмі і З00 мА при постійному струмі (неритмічні скорочення серця, воно перестає працювати як насос, що перекачує кров).

3. Приміщення відносно безпеки ураження електрострумом бувають:

1) Приміщення з підвищеною небезпекою;

2) Особливо небезпечні приміщення:

3) Приміщення без підвищеної небезпеки.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них одної із наступних умов, що створюють підвищену небезпеку:

- сирістю (відносна вологість повітря перевищує 75%);

- високою температурою (температура повітря перевищує 35^ОС);

- струмопровідного пилу (вугільної, металевої).

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю високої відносності вологості повітря ( 100% ) чи хімічно активного середовища, чи одночасної наявності обох умов.

Приміщення без підвищеної небезпеки –приміщення, в яких відсутні всі зазначенні вище умови.

Небезпека ураження струмом існує всюди, де використовуються електроустановки. Тому приміщення без підвищеної небезпеки не можна назвати безпечними.

4. Перша допомога складається з двох етапів: визволення потерпілого від дії струму і надання йому першої допомоги.

При визволення людини від дії струму необхідно вимкнути рубильник , щоб не надходив струм, а якщо він розташований далеко, то провід перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.

Міри першої допомоги залежать від самопочуття потерпілого. Якщо він у свідомості і до цього доволі довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря.

При відсутності СВІДОМОСТІ, але збереження дихання, необхідно потерпілого рівно і зручно покласти на м'яку поверхню, розтягнути пояс, одяг і забезпечити приток свіжого повітря. Слід дати понюхати нашатирний спирт, побризкати водою, розтирати і розігрівати тіло. При відсутності при знаків життя дихання. серцебиття. пульсу до прибуття лікаря робити штучне дихання і масаж серця.

Додаток 2

1. Горінням називається швидко протікаюче хімічне перетворення речовин, що супроводжуються виділенням великої кількості теплоти ті зазвичай ярким полум'ям.

Горіння буває повне і неповне. Повне горіння протікає при достатній кількості кисню і продуктів реакції води, діоксиду сірки та вуглецю, азоту, які нездатні до подальшого окислення. Якщо кисню недостатньо для окислення (14-15%), виникає неповне горіння. При подальшому зменшені змісту кисню горіння припиняється. Для виникнення і розвитку процесу горіння зазвичай необхідні пальне, окислювач і джерело загорання. Горіння припиняється, якщо порушити будь-які з цих умов.

В залежності від швидкості процесу, горіння може виникнути у формі власно горіння, вибуху і детонації.

Нормальною швидкістю горіння називається швидкість переміщення полум'я по нерухомій суміші вздовж нормалі до її поверхні.

Вибух - швидке перетворення речовини у вибухове горіння, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснутих газів, здатних виконувати роботу. Детонація горіння, яке розповсюджується зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку (тисячі метрів за секунду).

Горіння буває галогенним і гетерогенним. При галогенному горінні всі реагуючі речовини мають однаковий агрегатний стан, наприклад, газоподібний. Гетерогенне вихідні речовини знаходяться в різний агрегатний станах.

Пожежею називається безконтрольне горіння за межами спеціального вогнища, що наносить матеріальний збиток. Пожежа характеризується утворенням небезпечних чинників, що впливають на людей, якими називаються:

1) відкритий вогонь та іскри;

2) підвищена температура повітря;

3) токсичні продукти горіння;

4) дим;

5) занижена концентрація кисню;

6) обрушення та ушкодження будівель і споруд;

2, Причиною вибуху або пожежі на виробництві може бути наявність в приміщені горючої пилі та волокон. Взагалі, причин виникнення джерел запалювання в виробничих умовах дуже багато. Джерелами відкритого вогню являються технологічна нагрівальні печі, різноманітні реактори, ренегат ори, де випалюють органічні речовини з негорючих каталізаторів. установи для паління відходів, апарати для газової різки та сварки металів. Дуже розповсюдженими джерелами пожеж являється куріння в недозволених містах.

Особливу групу представляють хімічні та мікробіологічні джерела запалювання. Хімічний імпульс зумовлений тим, що деякі хімічніречовини при взаємодії з киснем повітря, водою та іншими речовинами здатні до екзотермічних реакцій. Мікробіологічний імпульс пов'язаний з життєдіяльністю мікроорганізмів в таких середовищах як, наприклад, вологе сіно, торф.

На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є:

- необережна поведінка з вогнем;

- незадовільний стан електротехнічних споруд і порушення правил їх монтажу та експлуатації;

- порушення режимів технологічних процесів;
- несправність отеплювальних пристроїв і порушення правил їх експлуатації;

- невиконання вимог нормативних документа з питань пожежної безпеки.

3. Герметизовані системи, в яких під тиском знаходяться стиснуті гази ті рідини (нерідко токсичні, пожежевибуховонебезпечні або які мають високу температуру), широко застосовуються в сучасному виробництві. Такі системи являються джерелами небезпеки і тому при к проектуванні, виготовленні, експлуатації ті ремонті повинні строго дотримуватися установлені правила і норми. Герметичність непроникливість рідинами і газами стінок і з’єднань, обмежуючих внутрішні об’єми пристроїв і установок.

Класифікація герметичних систем:

1) Трубопроводи. Рідини і гази, що транспортуються по трубопроводах, розбиті на вісім укрупнених груп, згідно з якими установлена о пізнавальне забарвлення трубопроводів.

2) Балони для охорони і перевозки стиснутих, зжижених і розтворимих газів при температурах -50...+60 *С. Для того щоб легко і швидко розпізнавати балони. передбачені для окремих газів, попереджати їх помилкове наповнення і остерігати поверхню від корозії, на заводах-виробниках балони фарбують в установленні стандартом кольори, наносять відповідні надписи і полоси.

3) Сосуди для знижених газів. Знижені газі зберігають і перевозять в стаціонарних і транспортних сосудах (цистернах), що забезпечені високоефективною тепловою ізоляцією. Транспортні сосуди (цистерни) зазвичай мають об’єм до 35 тис.л. Поверхню резервуарів фарбують емаллю, масляною або алюмінієвою фарбами в світло сірий колір. На транспортних сосудах наносять надписи і полоси.

4) Газгольдери. Вони можуть бути низького (постійного) і високого (змінного) тиску. Газгольдери високого тиску служать для створення запасу газу високого тиску. Газгольдери низького тиску мають великий об’єм і застосовуються для зберігання запасу газу, з гладження пульсацій, видачі газів та ін. цілей.

Поиск по сайту: