Тема 7: Кредити у ринковій економіці

1. Кредит: необхідність та суть

2. Теорії кредиту

3. Форми та види кредиту

4. Проценти за кредит та функції кредиту

1)Кредит виникає безпосередньо з потреб виробництва внаслідок розвитку процесів обміну товарами, роботами, послугами. В умовах ринкової економіки кредит набуває загального характеру. Необхідність кредиту тісно пов’язана з особливостями кругообігу індивідуального капіталу.

Однією з основних причин, які зумовлюють необхідність кредиту є коливання потреб обігових коштів суб’єктів ринку , а також винекнення потреби у створенні та відтворенні основного капіталу.

Кредит – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на умовах повернутості, строковості та платності.

Ознаки кредиту:

- кошти або блага, надані в позику, використовуються позичальником як капітал;

- джерелом позикового процента є прибуток, одержаний на позичені кошти;

- кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів у сусп.. в-цтві та для вирівнювання норми прибутку;

- при наданні кредиту, позичальник лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами або цінностями.

Суб’єктами кредитних відносин є кредитор і позичальник.

Об’єктами кредитних відносин є грошові або матеріальні цінності щодо яких укладається кредитна угода.

2)В економічній літературі виділяють такі основні теорії кредиту:

ü Натуралістична

Засновники: А.Сміт, Д.Рікардо.

Осн. постулати:

-об’єктом кредитних відносин виступали лише натуральні, тобто не грошові матеріальні цінності;

-кредит являв собою рух натуральних благ і тому ці блага виступали способом перерозподілу існуючих у даному суспільстві цінностей;

-позиковий капітал ототожнювався з реальним капіталом, який виконував пасивну роль, причому банком відводилася лише посередницька функція.

ü Капіталотворча

Засновник Дж.Ло.

Осн. постулати:

- кредит займає становище яке не залежить від процесу відтворення і йому надається вирішальна роль, при чому банком відводиться лише посередницька функція.

- кредит може створювати багатство та капітал, а банки при цьому є творцями цього капіталу.

Осн. ідеї цієї теорії були використані Кейнсом щодо обґрунтування принципів кредитного регулювання економіки через зниження норми позикового відсотка, що впливає на інвестиційне розширення.

Капіталотворча теорія знайшла своє продовження у теорії монетаризму, згідно з якою осн. інструментами регулювання економіки є зміна процентних ставок по кредитах, яка впливає на грошову масу.

3)Форми кредиту залежать від форми кредитних відносин.

Форми кредиту:

· Товарна

Кредитні відносини виникають між продавцем і покупцем, коли останні одержують товари, роботи і послуги з відтермінуванням платежу.

· Грошова

Кредитні відносини пов’язані з перерозподілом грошових коштів із сфери, де є їх надлишок, у сферу прикладання.

Відповідно до суб’єктів кредитних відносин кредит поділяється на:

-державний

-міжнародний

-комерційний

-банківський

За рівнем розвитку і обсягами найбільш розповсюдженим є банківський крадит.

Види банківського кредиту:

1. За призначенням:

§ на виробничі цілі

§ на споживчі цілі

2. За терміном користування:

o короткостроковий

o середньостроковий

o довгостроковий

3. За забезпеченням:

§ забезпечений заставою;

§ гарантований;

§ з іншим забезпеченням;

§ незабезпечений;

§ безнадійний.

4. За методами надання:

o у разовому порядку

o відповідно до відкритої кредитної лінії

o гарантійний

5. За терміном погашення:

§ в одночас;

§ на виплату;

§ достроково;

§ з регресією платежів;

§ після закінчення обумовленого терміну.

Вексельний кредит - це банківська операція з урахування (дисконту) векселів і видачі позик до запитання під забезпечення векселів.

Лізинговий кредит – це це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Об'єктом лізингу є рухоме майно (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка тощо) та нерухоме майно (будинки, споруди, система телекомунікацій тощо).

Лізингова послуга виникає так. На прохання клієнта банк закуповує за власні гроші певне майно і бере на себе практично всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків.

Клієнт на прохання якого було куплене майно, укладає з банком строковий договір оренди, в котрому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску. Орендна плата складається з двох величин: вартості майна і комісійної винагороди за лізингові послуги, що дорівнює відсотку за кредит.

Прибуток банку від лізингових операцій складається з лізингового відсотка і залишкової вартості майна до моменту закінчення строку оренди; податкових пільг, зв'язаних з інвестуванням в устаткування.

Відсоткова плата за лізингову послугу нижча від позичкового відсотка, тому клієнту вигідніше користуватись лізингом, ніж брати грошову позику для купівлі коштовного обладнання.

Основними принципами банківського кредиту є:

1) платність

2) поверненість

3) строковість (терміновість)

4) цільове використання (цільовий характер)

5) забезпеченість (полягає у тому що майно дане в заставу має відповідати сумі кредиту)

4)Проценти за кредит – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами. Основним джерелом сплати позикового процента є прибуток, який отримує позичальник, користуючись тимчасово вільними грошовими коштами, а показником, який кількісно характеризує плату за кредит є процентна ставка або норма проценту

N=(D/K) * 100%

D-річний дохід на позиковий капітал

K- сума капіталу, що надана в позику

На розмір процентної ставки впливає ряд чинників, а саме:

· мікроекономічні:

- розмір кредиту

- термін користування

- рівень ризику

· макроекономічні:

- попит і пропозицію на кредитному ринку

- рівень інфляції

- рівень облікової ставки НБУ

Основними видами процентних ставок є:

- ринкові процентні ставки

- середні процентні ставки

Для нарахування процентів використовують такі типи відсоткових ставок:

- проста відсоткова ставка

К= (С*Т*П )/100

К – це відсоток за користування кредитом

С – позикова сума(сума кредиту чи депозиту)

Т – термін користування кредитом або депозитом (якщо в роках то так і пишемо, якщо місячна, то узгоджуємо з відсотковою ставкою, яка є річною, її треба поділити на 12 місяців…якщо в днях то на 365 днів)

П – річна відсоткова ставка

Для визначення суми повернення кредиту:

S=С+К

Складні відсотки рахуємо:

S=Р*(1+i/100)^t

Р – позикова сума кредиту або депозиту

І- відсоткова ставка

t- кількість періодів

Для розрахунку суми кредиту за плаваючими відсотковими ставками :

S=Р*(1+(і₁/100)*n₁+(і₂/100)*n₂+…+(і_n/100)*n_n)

і – відсоткові ставки

N – періоди

Функції кредиту:

1. Перерозподільча функція (за допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на умовах поверненості та здійснюється нагромадження грошового капіталу за рахунок збереження економічних агентів і їх розміщення (перерозподіл) серед суб’єктів грошового ринку)

2. Антиципаційна (та що на основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів а також регулювання кількості грошей в обігу)

3. Контрольна функція (під час кредиту забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиту збоку суб’єктів кредитної угоди, вона дозволяє мінімізувати ризик неповерненості кредиту, цільовий арактер використання позикових котів та стимулює позичальника раціонально і ефективно використовувати позиковий капітал)

Поиск по сайту: