1. Інфляція, суть, форми вияву, причини та наслідки
2. Види грошових реформ
1)Інфляція – це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх кількості в обігу , що виявляється через зростання цін.
Інфляція – важливий чинник що визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально економічній системі та рівень життя населення, тому що: вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макро- рівнях; з інфляцією пов’язані соц. питання щодо індексації пенсій, стипендій, заробітних плат; інфляція впливає на визначення рівня відсоткових ставок по кредитах і депозитах і облікової ставки НБУ; впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями.
Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійними на сьогоднішній день.
Причини інфляції:
§ внутрішні :
- монетарні (осн. є дефіцит держ. бюджету, зростання величини держ. боргу, надмірна емісія грошей, збільшення швидкості обертання грошей)
- немонетарні (циклічний розвиток як виробничого процесу так і господарювання в цілому, монополізація процесу виробництва, державне монополістичне ціноутворення, кредитна експансія, нестабільність соціальноекономічної ситуації в країні, порушення диспропорцій у господарюванні)
§ зовнішні (світові структурні кризи, нелегальний експорт золота та валюти, скорочення надходжень від звн. торгівлі, від’ємне сальдо зовнішньо торгівельного балансу)
Основними класифікаційними ознаками щодо видів інфляції є :
1. Залежно від можливостей передбачення зростання цін:
· Очікувана (спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою)
· Неочікувана інфляція (несподівана для економічних суб’єктів господарювання і виникає в наслідок непередбачених змін у сукупному попиті та пропозиції, характеризується досить різким зростанням цін)
2. Залежно від типу економічної системи:
· Прихована (має місце тоді коли заг. економічна нерівновага між грош. попитом і пропозицією виникає в економічній системі, де існує заг. держ. контроль за процесом виробництва, цінами та розширеним відтворенням)
· Відкрита/Явна (заг. економічна нерівновага між попитом і пропозицією виявляється у підвищенні цін)
3. Залежно від рівня інтенсивності знецінення грошей:
· Повзуча (темп зростання цін не більше ніж 10% за рік, легко контролюється з боку держави та НБУ, не має негативних наслідків, та не відчутна для суб’єктів господарювання та населення)
· Галопуюча (темп зростання цін складає до 100% за рік, важко підлягає контролю з боку держави, споживчий попит випереджає товарну пропозицію, що призводить до стрімкого зростання цін, за такого виду інфляції наростають бартерні розрахуки)
· Гіперінфляція (темп перевищує 100%, така інфляція призводить до нестабільності у всіх сферах економіки, порушується фінансово кредитний механізм, надмірною емісією грошей)
· Супер інфл./ Супер-гіпер інфл. (темпи зростання цін скл. 1000 і більше %)
4. Залежно від зростання цін за товарними групами:
· Збалансована інфляція (характеризується пропорційною зміною цін на різні товари)
· Незбалансована (Характеризуються зміною цін на різні товари щодо один одного в різних пропорціях)
5. Залежно від розповсюдження інфляційних процесів
· локальна (охоплює окремі країни)
· світова(охоплює групу країн або цілі регіони)
· імпортована (характерна для країн, що залежні від звн. торгівлі і виникає в наслідок підвищення цін на імпортовані товари за умов твердого валютного курсу)
Поряд з поняттям інфляція виділяють такі поняття: дефляція, що являє собою вилучення з обігу надлишкової грошової маси, яка виникла у період інфляції; стагфляція, являє собою різновид інфляції, яка супроводжується одночасним підвищенням рівня цін та рівня безробіття.
Так як інфляція належить до основних індикаторів, що характеризують макроекономічну нестабільність, то її вимірювання є одним із основних завдань політики держави.
Для вимірювання інфляції найчастіше використовують :
1. Індекс споживчих цін (індекс Лейспейреса)
Визначається Ісц= сума р1* q0/ суму ро*qo
,де р1, ро- ціни одинць товарів звіт. і баз. року,
q0- кількість товарів у споживчому кошику базового року.
Даний покизник часто використовується у пракиці регулювання держ. і соц. політик, а також для аналізу і прогнозування цінових процесів та регулювання курсу нац. валюти
2. Індекс Пааше(дефлятор ВВП)
Він характеризує інфляційні зміни усіх цін
Іп= сума р1* q1/ суму ро*q1
Якщо в продовж року інфляція стабільна, то річний індекс інфляції можна визначити за формулою
Ір= (1+Ім/100)12
Ім-місячий індекс інфл.
Окрім індексу інфляції розраховують показник темпу інфляції:
Ті= Іін 1/ Іін 2 (звітне на базове)
Темп приросту інфляції розраховують:
Тпі= [(Іі 1 – Іі 2)/ Іі 1 ] * 100% = (Рзв/ Рб - 1)* 100% ,
де Рзв, Рб – ціни базового і звітного року
Річний темп інфляції : Тр і = ( Ір - 1)* 100%
Наслідками інфляції є зниження життєвого рівня населення, що проявляється через зниження реальної вартості особистих заощаджень і скорочення або зменшення поточних реальних доходів. По-друге, зниження реальної вартості нагромаджених грошей. По–третє, спад виробництва. Останнє, некерована інфляція порушує управління економікою вцілому. Осн. протиінфляційними заходами є грошові обмеження. По- друге, вирішення проблеми дефіцитудерж. Бюджету, реформування податкової системи (скорочення податкових ставок), структурна перебудова військового виробництва, регулювання валютного курсу, підвищення відсоткових ставок по споживчих кредитах, скорочення платоспроможного попиту, грошові реформи.
2)Грошові реформи – це повна чи часткова структурна перебудова державою, наявної в країні грошової системи.
Грошова реформа у вузькому розуміні являє собою проведення обмежених заходів, що пов’язані із зміною діючої грош. одиниці на нову грош. одиницю, без якісної перебудови усієї системи грошового обігу, а в широкому розумінні грош. реформи являють собою впровадження в обіг не лише нової грошової одиниці, але і структурну перебудову діючої системи грошововалютного та кредитного обігу/
Грошові реформи класифікують:
1. За глибиною перетворень:
§ повні (реформи, здійснення яких передбачає проведення радикальних, структурних та оздоровчих перетворень, а також впровадження в обіг нової грошової одиниці )
§ часткові (реформи. В процесі здійснення яких вносяться необідні зміни та раціональні вдосконалення до окремих елементів механізму організації грошового обігу)
§ стабілізаційні (проводяться з метою стабілізації, в окремих елементах механізму грошового обігу)
.
2. За критерієм моделювання:
· формального типу
· з деномінацією грошового обігу
· конфіскаційного типу
· неконфіскаційного типу
3. Залежно від часового періоду:
§ одномоментний
§ паралельний
Повні – реформи, здійснення яких передбачає проведення радикальних структурних та оздоровчих перетворень, а також впровадження в обіг нової грош. одиниці.
Часткові – реформи, в процесі здійснення яких вносяться необхідні зміни та раціональні вдосконалення окремих елементів механізму організації грошового обігу.
Стабілізаційні – проводяться з метою стабілізації в окремих елементах механізму грошового обігу.
Формальні – зводяться до впровадження в обіг нового зразка грош. одиниці з одночасним або поступовим вилученням функціонуючої грошової одиниці.
З деномінацією грошового обігу – заміна через введення нової грош. одиниці діючого масштабу цін.
Конфіскаційні – введення нової грошової одиниці і одночасна заміна старої грош. одиниці за диференційованою шкалою.
Неконфіскаційні – обмін нових грошей на старі здійснюється за єдиним співвідношенням.
Одномоментні – нові гроші вводяться в обігі обмінюються на старі грошові знаки за короткий період часу (7-15 днів.)
Паралельні – випуск в обіг нових грошей здійснюється поступово, паралельно із проведенням радикальних перетворень в економіці, фінансах і грошовому обігу.
Обираючи комплекс методів і заходів реформування грошової системи, необхідно правильно оцінити провідні чинники інфляційного процесу і вибрати найбільш придатний для цього метод проведення грошових реформ.
Найбільш розповсюджені методи проведення грош. реформ:
§ метод блокування банківських рахунків
На час проведення грошової реформи кошти, які зберігаються на рахунках в банку заблоковуються і конвертуються у цінні папери. Ці кошти не будуть знецінюватись і власник одержує додатковий прибуток.
Впровадження цього методу гарантує захист грошових нагромаджень, не призупинення процесу виробництва і одночасно дозволяє свободу дій ініціаторам грош. реформи щодо стабілізації грош. обігу.
§ метод списання готівки і коштів населення на банківські рахунки з одночасною її заміною на нову грошову одиницю за єдиним або диференціальним співвідношенням