Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Геометричний розрахунок конічного крана



Правильно розрахована геометрія затвора дозволяє запроектувати кран із мінімальними габаритами, а відповідно із мінімальними витратами матеріалу, зберігши при цьому необхідну герметичність затвора.

Фактична площа проходу крана визначається за формулою

де f - коефіцієнт повнопрохідності;

DN – діаметр умовного проходу пробки крана, см.

У пробках (корпусах) із трапеціїдальною формою вікна звичайно приймають відношення висоти трапеції H до середньої лінії трапеції bср рівним 2,5:1 (рисунок 1.1).

 


1 – корпус; 2– пробка

Рисунок 1.1 - Схематичний розріз конічного крана

 

З урахуванням цього ширина вікна у середньому перерізі корпусу визначається за формулою:

Висота вікна у корпусі

У процесі експлуатації корпус і пробка крана взаємно зношуються, у результаті чого пробка поступово сідає у корпус глибше, ніж зразу після виготовлення. Щоб запобігти зміні прохідного перерізу пробки відносно корпусу і відповідно збільшення гідравлічного опору у результаті утворення звуження на вході потоку в пробку, висота вікна в пробці повинна бути більшою, ніж у корпусі. Ця різниця висот називається натягом ( ).

Працездатність і надійність крана залежить від величини перекриття L (рисунок 1.2).

 

 

1 - корпус; 2 – пробка

Рисунок 1.2 - Поперечний розріз прохідного крана

Висота верхньої частини конуса пробки ( від верху вікна до циліндричного пояска) приймається рівною величині дуги перекриття L (рисунок 1.3). Висоту нижньої частини конуса пробки приймаємо рівною

де - висоту виходу пробки із корпусу крана, приймаю згідно таблиці 2.2. hв = 4,5 мм.

Висота вікна у пробці знаходиться за формулою

При проведенні проектних розрахунків орієнтовне значення перекриття по хорді у середньому перерізі корпусу ( по осі трубопроводу) визначаємо за формулою

де m – число проходів;

n - величина перекриття, мм;

DN – умовний діаметр, мм;

А – коефіцієнт, який залежить від тиску середовища;

PN – умовний тиск, кгс/см2.

Значення коефіцієнта А приймаємо А=1,5 оскільки значення тиску PN становить 10 кгс/см2≥PN.

 

Середній діаметр для середнього перерізу корпусу визначається за формулою

1 – корпус; 2 – пробка

Рисунок 2.3 – Схема спряження конусів корпусу і пробки.

 

Центральний кут у середньому перерізі, який відповідний перекриттю n, можна знайти із трикутника АЕС (рисунок 2.4). Оскільки

то

 

 

1 - корпус; 2 – пробка

Рисунок 2.4 - Схема перекриття крана

 

Довжина дуги перекриття, яка відповідає номінальному значенню перекриття, визначається за формулою

Діаметри пробки у перерізах А-А і Б-Б (рисунокі1.1) на рівнях верхньої і нижньої основи трапеції вікна корпусу можна знайти із умови збереження постійної довжини дуги L по всій висоті вікна

де k - конусність пробки. k=1/7.

Довжини дуг, які відповідають проходам у верхньому і нижньому перерізах (рисунокі1.1), знаходяться за формулами (1.12) і (1.13)

Оскільки нам відомі довжини дуг і діаметри у верхньому і нижньому перерізах, то кути і (рисунокі1.1) відповідно визначаються за формулами

Ширини вікон у корпусі в перерізах А-А і Б-Б (хорди, які відповідають відповідно кутам і ) будуть дорівнювати

Визначені таким чином розміри вікна забезпечують постійну величину перекриття в горизонтальних перерізах по всій висоті вікна.

Найбільша ширина вікна в пробці буде у перерізі В-В (рисунокі1.1) і її можна визначити за формулою

Розміри корпусу крана a і b повинні забезпечувати мінімальну величину перекриття при зміні взаємного розміщення пробки і корпусу під час експлуатації. Крім цього необхідно враховувати технологічність виготовлення крана.

 

Оскільки пробка має форму зрізаного конуса, то величину а визначаємо за такою формулою

де - половина кута при вершині конуса;

m – величина запасу конусу пробки, яка виключає можливість зависання пробки в процесі притирання згідно таблиці 2.3 приймаю m=3,5 мм.

 

 

Величина b визначається за формулою

При проектуванні кранів, особливо сальникових, рекомендується у верхній частині конуса пробки передбачати циліндричний пояс висотою hц.

Висота циліндричного поясу

де t – запас на зазор між шайбою і корпусом, приймаю t =0,2 см.

У нижній частині корпусу при проектуванні необхідно передбачати циліндричну ділянку або канавку. Її висота вибирається з таким розрахунком, щоб у процесі експлуатації пробка не впиралася в дно корпусу або у шайбу (у натяжних кранів)

де hз - запас на зазор між пробкою і дном корпусу, приймаю hз=0,2 см;

hв – значення виходу пробки, приймаю згідно таблиці 2.2 hв=0,45 см.

Верхній діаметр конуса корпусу

де Dк – верхній діаметр конуса корпусу;

hк - висота від середнього перерізу до верхньої основи конусу корпуса, яка визначається за формулою (1.24)

 

Верхній діаметр конуса пробки

де Dп - верхній діаметр конуса пробки;

hп - висота від середнього перерізу до верхньої основи конусу пробки, яка визначається за формулою (1.26)

Половина кута при вершині конуса

Довжина твірної конуса контакту корпусу з пробкою визначається за формулою

Висота вікна корпусу по твірній конуса

Половина центрального кута вікна у середньому перерізі

Площа поверхні контакту пробки з корпусом наближено визначається за формулою (1.31)

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.