Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Джерела юридичної інформації



 

Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі й підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми й принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.

43 Різноаспектність професійної культури юриста. Правова культура юриста — важлива складова його професійної культури,вона є, по суті, концентрованим виразом професійної культури юриста, її серцевиною.Правова культура юриста є невід'ємною від правової культури суспільства.З одного боку, рівень правової культури суспільства суттєво впливає на правову культуру юриста, 3 іншого боку, від професійного рівня юриста залежить стан правової культури суспільства і громадянина.Правова культура суспільства — це різновид загальної культури, що відображає систему ціннос-тей, які належать до правової дійсності цього суспільства.Правова культура особи включає:1)знання права (інтелектуальний зріз);2)ставлення до права, оцінка його необхідності та соціальної корисності (емоційно-психологічний зріз);3)використання правового інструментарію — законів та інших юридичних актів — у практичній діяльності (поведінковий зріз).Ці показники є фундаментальними і для характеристики правової культури юриста — особи, діяльність якої тісно пов'язана з правом. 44 Правова культура юриста: загальна характеристика та функції. Зміст правової культури юриста складають такі основні елементи:— професійно-правова майстерність, всебічне і глибоке знання правових норм, специфіки їх практичної реалізації, висока нормативна культура, якісний рівень правового мислення, навички і вміння, необхідні для юридичної діяльності, оптимальна професійна підготовка і ефективне використання спеціальних юридич-них засобів;— ціннісно-правові орієнтації в сфері права, належний рівень загальної правової культури, ступінь готовності послідовно і цілеспрямовано проводити в життя принципи права, вимоги конкретних правових норм,ставлення до чинного законодавства та практики його застосування, оцінка їх ефективності, стану і перспектив боротьби з правопорушеннями, мотиви вибору власної професії;—високі моральні якості юриста, професійна бездоганність, службова дисциплінованість, добросовісність та чесність;—соціально-політична і громадянська відповідальність за забезпечення прав і свобод громадян, які виступають не тільки як особисті цінності,але й як загальний суспільний інтерес;—ґрунтовні знання у різних галузях суспільногожиття, належний ступінь глибини політичного іекономічного мислення, кругозір в сфері специфічнихпроблем.Функції правової культури юриста: пізнавально-перетворююча функція,регулююча функція,ціннісна функція, правосоціалізаторськф функція,функція передавання правового досвіду,Функція прогнозування. 45 Особливості формування професійної правосвідомості юристів. Правосвідомість — одна з форм суспільної свідомості. Кожна осо­ба володіє правосвідомістю незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні. Ставлення особи до права може бути як позитивним (людина розуміє значення та необхідність права), так і негативним (людина вважає, що право не потрібне).

Інформація про юридичні норми породжує у суб'єктів права комплекс психологічних реакцій: емо­цій, переживань, з якими зв'язане виникнення певної мотивації по­ведінки.Для всебічного розуміння того, що є правосвідомістю, необхідно розглянути її різновиди, які поділяються за рівнем, глибиною усві­домлення права і відображення правової дійсності.

Перший рівень— повсякденна правосвідомість, притаманна більшості членів суспільства, формується в повсякденному житті у сфері правового регулювання. Вона складається стихійно, під впли­вом особистого досвіду. Повсякденна правосвідомість — уявлення, емоції, настрої з приводу права і законності, що поширені серед за­галу. Ці почуття виникають під впливом безпосередніх умов життя людей.

Другий рівень — професійна правосвідомість, яка складається в ході спеціальної підготовки та в процесі здійснення практичної юри­дичної діяльності. Це правосвідомість юристів-практиків. Професій­на правосвідомість — поняття, уявлення, переконання, традиції, сте­реотипи, що складаються в середовищі професіоналів-юристів.

Третій рівень — науково-теоретична правосвідомість, яка прита­манна вченим-юристам, які займаються вирішенням теоретичних пи­тань у правовій сфері. Формується на базі широких і глибоких пра­вових узагальнень, знань закономірностей тощо.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.