Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі й підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми й принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.
43 Різноаспектність професійної культури юриста. Правова культура юриста — важлива складова його професійної культури,вона є, по суті, концентрованим виразом професійної культури юриста, її серцевиною.Правова культура юриста є невід'ємною від правової культури суспільства.З одного боку, рівень правової культури суспільства суттєво впливає на правову культуру юриста, 3 іншого боку, від професійного рівня юриста залежить стан правової культури суспільства і громадянина.Правова культура суспільства — це різновид загальної культури, що відображає систему ціннос-тей, які належать до правової дійсності цього суспільства.Правова культура особи включає:1)знання права (інтелектуальний зріз);2)ставлення до права, оцінка його необхідності та соціальної корисності (емоційно-психологічний зріз);3)використання правового інструментарію — законів та інших юридичних актів — у практичній діяльності (поведінковий зріз).Ці показники є фундаментальними і для характеристики правової культури юриста — особи, діяльність якої тісно пов'язана з правом. 44 Правова культура юриста: загальна характеристика та функції. Зміст правової культури юриста складають такі основні елементи:— професійно-правова майстерність, всебічне і глибоке знання правових норм, специфіки їх практичної реалізації, висока нормативна культура, якісний рівень правового мислення, навички і вміння, необхідні для юридичної діяльності, оптимальна професійна підготовка і ефективне використання спеціальних юридич-них засобів;— ціннісно-правові орієнтації в сфері права, належний рівень загальної правової культури, ступінь готовності послідовно і цілеспрямовано проводити в життя принципи права, вимоги конкретних правових норм,ставлення до чинного законодавства та практики його застосування, оцінка їх ефективності, стану і перспектив боротьби з правопорушеннями, мотиви вибору власної професії;—високі моральні якості юриста, професійна бездоганність, службова дисциплінованість, добросовісність та чесність;—соціально-політична і громадянська відповідальність за забезпечення прав і свобод громадян, які виступають не тільки як особисті цінності,але й як загальний суспільний інтерес;—ґрунтовні знання у різних галузях суспільногожиття, належний ступінь глибини політичного іекономічного мислення, кругозір в сфері специфічнихпроблем.Функції правової культури юриста: пізнавально-перетворююча функція,регулююча функція,ціннісна функція, правосоціалізаторськф функція,функція передавання правового досвіду,Функція прогнозування. 45 Особливості формування професійної правосвідомості юристів. Правосвідомість — одна з форм суспільної свідомості. Кожна особа володіє правосвідомістю незалежно від того, усвідомлює вона це чи ні. Ставлення особи до права може бути як позитивним (людина розуміє значення та необхідність права), так і негативним (людина вважає, що право не потрібне).
Інформація про юридичні норми породжує у суб'єктів права комплекс психологічних реакцій: емоцій, переживань, з якими зв'язане виникнення певної мотивації поведінки.Для всебічного розуміння того, що є правосвідомістю, необхідно розглянути її різновиди, які поділяються за рівнем, глибиною усвідомлення права і відображення правової дійсності.
Перший рівень— повсякденна правосвідомість, притаманна більшості членів суспільства, формується в повсякденному житті у сфері правового регулювання. Вона складається стихійно, під впливом особистого досвіду. Повсякденна правосвідомість — уявлення, емоції, настрої з приводу права і законності, що поширені серед загалу. Ці почуття виникають під впливом безпосередніх умов життя людей.
Другий рівень — професійна правосвідомість, яка складається в ході спеціальної підготовки та в процесі здійснення практичної юридичної діяльності. Це правосвідомість юристів-практиків. Професійна правосвідомість — поняття, уявлення, переконання, традиції, стереотипи, що складаються в середовищі професіоналів-юристів.
Третій рівень — науково-теоретична правосвідомість, яка притаманна вченим-юристам, які займаються вирішенням теоретичних питань у правовій сфері. Формується на базі широких і глибоких правових узагальнень, знань закономірностей тощо.