Транспортні та інші витрати та їх вплив на міжнародну торгівлю. Зобразити графічно. Закономірності розміщення виробництва у світі

Теорії міжнародної торгівлі базуються на багатьох припущеннях, одним з яких є відсутність транспортних витрат з перевезення товару з однієї країни до іншої. Проте транспортні витрати завжди є, більше того, вони можуть значно знизити ефективність експорту чи імпорту.

Транспортні витрати — це всі затрати з доставки товару від продавця до покупця, які включають вартість фрахту (перевезення), страхування, навантаження /розвантаження, упакування/роз­пакування та інші супутні витрати. Проведемо простий аналіз попиту та пропозиції для визначення впливу транспортних витрат та міжнародну торгівлю. Розглянемо три стадії моделі часткової рівноваги (рис. 1.6.1):

1) до початку міжнародної торгівлі, коли товар X продукуєтьсята споживається всередині кожної з двох країн: А та В;

2) за умови міжнародної торгівлі, коли транспортні витрати відсутні;

3) за умови міжнародної торгівлі, коли транспортні витрати враховуються.

I стадія — до початку міжнародної торгівлі. Країна А продукує та споживає товар X у т. ЕА у кількості Q´3 за ціною РА; лінії DA та SA — внутрішній попит та пропозиція. Країна В продукує та споживає товар X у т. Ев у кількості Q"3 за ціною Рв. РА < Рв, з цього випливає, що країна А має відносну перевагу з товару X.

II стадія — в умовах міжнародної торгівлі, але транспортні витрати дорівнюють нулю (Т = 0). Оскільки РА < Рв, країна А буде експортувати товар X у розмірі Q\Q´5 (= a1b1), а країна В імпортувала б його у розмірі Q´\Q"5 (= a2b2) за світовою ціною Pw. Визначення Pw розглядається у розділі 1.2.3: Q\Q´5= Q"1Q"0 (a1b1 = a2b2).

У країні А виробництво зросте до Q´5, а споживання скоротиться до Q´1. У країні В виробництво впаде до Q´\, а споживання зросте до Q"5.

IІІ стадія — в умовах міжнародної торгівлі з урахуванням транспортних витрат. Припустимо, транспортні витрати на кожну одиницю товару дорівнюють Т = Р´АР´В, і тому світова вартість товару (P) зросте на їх величину. Розподіл транспортних витрат між країнами А та Б залежить від еластичності попиту та пропозиції товару за цінами: чим нижча еластичність попиту в країні В, тим більшу частку транспортних витрат вона платить; чим менша еластичність пропозиції товару в країні А, тим більшу частку транспортних витрат вона платить.

В результаті зростання вартості одиниці експорту країни А його обсяг скоротиться до Q´2Q´4 (= с1d1), а імпорт товару країни В впаде до: Q"2Q"4(= с2 b2) Q´2Q´4= Q"2Q"4<CA = c2bJ-

У країні А виробництво впаде до Q´4, а споживання зросте до Q´2. У країні В виробництво зросте до Q"2, а споживання впаде до Q"4.

.

Таким чином, транспортні витрати мають такі наслідки:

1) скорочують обсяги торгівлі, рівень спеціалізації країни, розмір виграшу від торгівлі;

2) перешкоджають повному вирівнюванню вартості факторів виробництва між країнами, які торгують, згідно з теорією Хекшера — Оліна — Самуельсона;

3) зумовлюють зсуви у територіальному поділі праці — у розміщенні підприємств галузі; виділяються такі галузі: орієнтовані на ресурси, на ринок та вільно орієнтовані;

4) розподіл транспортних витрат залежить від еластичності попиту та пропозиції товару за цінами

За своїм змістом закономірності розміщення продуктивних сил досить складні.Вони зумовлені взаємодією суспільних, соціальних, демографічних, природно-географічних та інших процесів, що відбуваються на тій чи іншій території. Закономірності розміщення продуктивних сил є модифікацією економічних законів у специфічних умовах конкретної території, які знаходять свій вияв через стійкі, повторювані взаємозв'язки економічних явищ.

Закономірності розміщення продуктивних сил формуються та регулюються всією системою економічних законів. Будучи просторовою формою вираження економічних законів, закономірності розміщення продуктивних сил характеризуються загальними з ними рисами. До основних із них належать такі.

1. Об'єктивність. Практична діяльність людини має підпорядковуватися закономірностям розміщення продуктивних сил.

2. Обов'язковість вияву за певних умов. В економіці (як і в біології) немає досить жорстких і всім відомих законів, як, наприклад, у математиці, фізиці. Водночас, якщо людина не обізнана з механізмом вияву того чи іншого закону, тієї або іншої закономірності, то вони з особливою силою виявляються в порушеннях, диспропорціях, дисбалансах.

3. Системність, ієрархічність економічних законів і закономірності розміщення продуктивних сил. Закономірності треба свідомо використовувати у взаємозв'язку і поєднанні.

4. Автономність. Хоч економічні закони і- закономірності розміщення тісно взаємодіють, навіть взаємно переплітаються, проте до певної міри залишаються автономними.

5. Закономірності і закони мають конкретно-історичний характер. Вони діють у певній соціально-економічній ситуації, зміна якої зумовлює і зміну сфери їх вияву.

На кожному етапі суспільного розвитку закономірності розміщення продуктивних сил мають особливості вияву і специфічні характеристики.

В умовах становлення ринкових відносин з'являються нові інтерпретації закономірностей розміщення продуктивних сил. Це слід розглядати як природний рух суспільства до загальнолюдських цінностей з опорою на всі суспільно свідомі соціальні прошарки й з урахуванням економічних, національних та культурних інтересів, до економіки з множинністю рівноправних форм власності, товарно-грошовими і ринковими відносинами.

Поиск по сайту: