Поведінка цін на фактори виробництва при міжнародній торгівлі в короткостроковому та довгостроковому періодах. Теорема Столпера-Самуельсона

Теорема Самуельсона, або теорема про вирівнювання цін на фактори виробництва, базується на припущенні (або спрощеній моделі) щодо існування сталих торговельних відносин між двома країнами з двома «повністю завантаженими» факторами та виробництвом лише двох товарів (інакше кажучи, модель 2 ´ 2 ´ 2).

Ця теорема стверджує, що дія ринкової конкуренції, що веде до вирівнювання цін, поширюється й на ціни факторів виробництва: міжнародна торгівля зумовлює вирівнювання цін не тільки на товари, а й на фактори виробництва; таким чином в обох країнах (пригадаємо модель 2 ´2 ´2) ставки заробітної плати, а також орендні виплати та відсотки на капітал будуть мати тенденцію до вирівнювання. Звичайно, тенденція до вирівнювання не означає, що таке вирівню­вання насправді відбувається, і сам Самуельсон про це, власне, і писав. Часто-густо на практиці такої тенденції не спостерігається або навіть мають місце зворотні процеси. Але ж причиною цього є те, що дія інших, екзогенних стосовно розглядуваної логіки тенденцій перекриває її власну дію. Отже, йдеться саме про тенденцію, а не про «гарантований ефект».

Теорема Столпера—Самуельсона стосується процесу розподілу зиску від торгівлі, на яку впливає факторна спеціалізація: міжнародні торговельні відносини сприяють зростанню винагороди фактору, який використовується інтенсивно у процесі виробництва товару, ціна на який зростає, а також до зниження винагороди фактору, який інтенсивно використовується під час виробництва товару, ціна на який падає; причому це відбувається незалежно від того, якою є структура споживання зазначених факторів власниками факторів виробництва.

Визначальне положення теореми можна сформулювати так: якщо відсутнє спільне виробництво, а економіка характеризується досконалою конкуренцією (тобто ціна кінцевого продукту дорівнює сумі цін факторів виробництва), то ціна продукту змінюється настільки, наскільки в середньому змінюється ціна факторів виробництва.

Під впливом зовнішньої торгівлі (рис. 4.1) екзогенні зміни в темпах зростання цін товарів призводять до непропорційно більших змін у цінах на фактори виробництва. Так, виробництво трудомісткого товару призведе до зростання попиту на працю до рівня Б₁Ь і ціни праці до

відповідно попит на капітал зменшиться до рівня В₁К, а його ціна (ставка відсотка) - до рівня II Тому винагорода надлишкового фактора праці зросте, а капіталу, відповідно, зменшиться. За умов вільної торгівлі відносна ціна праці зросте порівняно з умовами автаркії.

Рис. 4.1. Вплив міжнародної торгівлі на попит на фактори виробництва в праценадлишковій країні

Теорема Рибчинського пов’язана зі зміною умов розвитку галузей країни, що спеціалізується на поставках на ринок базового для якоїсь із них товару: при постійних цінах та наявності в економіці тільки двох секторів зростання одного з факторів виробництва призводить до скорочення випуску одного з товарів.

Інакше кажучи, спеціалізація на виробництві одного з товарів об’єктивно зменшує виробництво іншого. Наприклад, свого часу спеціалізація США на виробництві машинотехнічних виробів зумовила перетворення цією країни з чистого експортера на чистого імпортера мінеральної сировини, інколи і в тих випадках, коли її виробництво мало непогані умови порівняно з іншими країнами.

Власне, внутрішня логіка цієї теореми, якщо її сформулювати спрощено, є досить очевидною: інтенсивне інвестування однієї галузі призводить до недоінвестування іншої. Те ж саме можна сказати і про «переключення» робочої сили на виробництво продукту спеціалізації.

Наприклад, коли Країна 2 (країна, у якій удосталь є капітал ДО) уводить імпортний тариф на товар X (свій трудомісткий товар), Pv/P зростає для внутрішніх виробників і споживачів і т же саме відбудеться з реальною зарплатою робітників (рідкий фактор Країни 2).

Причиною цього є те, що в міру росту Р /Р у результаті імпортного тарифу на товар X, Країна 2 буде робити усе більше товару X і усе менше товару Y. Розширення виробництва товару X (трудомісткий товар) вимагає L/K у більшій пропорції, чим вивільняється в результаті скорочення виробництва товару Y (капіталомісткий товар). У підсумку, w/r зростає й До заміщає L, що веде до збільшення K/L у виробництві обох товарів

Тому що кожна одиниця L тепер з'єднується з більшою кількістю ДО, продуктивність L збільшується й тому w зростає. Таким чином, введення імпортного тарифу на товар X Країною 2 підвищує Рх/Р у даній країні й збільшує доходи від L (рідкого фактора виробництва).

Оскільки продуктивність праці зростає у виробництві обох товарів, остільки в Країні 2 зростає не тільки номінальна (грошова), але й реальна заробітна плата. В умовах повної зайнятості трудових ресурсів до й після введення тарифу, це так само означає, що загальні доходи від праці і його частка в національному доході збільшуються.

Тому що національний доход скорочується в результаті введення тарифу (зрівняєте крапку Н' із крапкою Е) і частка загального доходу, що доводиться на L, підвищується, процентні ставки й загальний дохід від До падають у Країні 2. Таким чином, у той час, як мала країна в цілому терпить збиток від тарифу, її рідкий фактор виграє за рахунок рясного фактора

Наприклад, коли мала промышленно-развитая країна з достатком ДО, така, як Швейцарія, уводить тариф на імпорт трудомісткого товару, w зростає. От чому профспілки в розвинених країнах звичайно виступають на користь введення імпортних тарифів. Проте, скорочення доходів власників капіталу перевищує виграш праці й тому, у цілому, країна несе збиток.

Теорема Столпера-Самуэльсона завжди вірна для малих країн і звичайно також вірна для більших країн. Проте, аналіз теореми для більших країн ускладнюється тим, що вони впливають на світові ціни своєї торгівлею

Аналіз впливу тарифу на загальну рівновагу у великій країні. У цьому розділі аналіз впливу тарифу на виробництво, споживання, торгівлю й добробут з позиції загальної рівноваги охопить також випадок, коли країна є досить великий, щоб впливати на світові ціни своєї торгівлею

Вплив тарифу на загальну рівновагу у великій країні. Для аналізу впливу тарифу на загальну рівновагу у великій країні, більш зручно використовувати обмінні криві. Коли країна вводить тариф, її обмінна крива зрушується або обертається убік осі измеряющей товар, що може бути предметом її імпорту, на величину імпортного тарифу.

Причина цього полягає в тім, що для будь-якої кількості експортного товару, імпортери тепер хочуть значно більше імпортного товару, щоб також покрити (тобто оплатити) тариф. Те що країна є великий, відбивається на конфігурації обмінної кривої торговельного партнера (або іншого миру), що замість того щоб бути прямою лінією, має якусь кривизну

У цих умовах введення тарифу великою країною скорочує обсяг торгівлі, але поліпшує її умови торгівлі. Скорочення обсягу торгівлі, саме по собі, має тенденцію до зниження добробуту країни, у той час, як поліпшення її умов торгівлі має тенденцію до підвищення добробуту країни.

Чи зростає дійсно добробут країни або падає, залежить від чистого результату впливу цих двох протилежних сил. Розглянутий випадок є протилежним випадку малої країни, що вводить тариф, коли обсяг торгівлі падає, але умови торгівлі залишаються незмінними й, отже, добробут малої країни завжди знижується.

Поиск по сайту: