Фрідріх Ліст та його істина теорія протекціонізму. Концепція реалізму в міжнародній політичній економії

Фрідріх Ліст (1789-1846 рр.) - один з найбільш визначних представників німецької політичної економії, основоположник протекціонізму. Він вирішив поставити під фундаментальне становище класичної школи про свободу торгівлі, невтручання держави у економіку. У його головному творі «Національна система політичної економії Ф. Ліст протиставив інтернаціоналізму, чи, як і висловлювався, космополітизму А. Сміта і Д. Рікардо, своє вчення про національному господарстві.

У зовнішній торгівлі Ф.Ліст був прихильником протекціонізму, поклавши в основу своєї концепції ідею про те, що рівень економічного розвитку країн різний і абсолютна свобода торгівлі блокує розвиток продуктивних сил у відсталих країнах. Особливо він підкреслював необхідність промислового зростання та пропонував стимулювати його засобами „виховного протекціонізму”, що має на меті створення єдиного національного ринку, усунення внутрішніх бар’єрів і водночас захисту від придушення національного господарства більш розвинутими та могутніми продуктивними силами інших держав [3].

Ф. Ліст стверджував, що в перспективі надзвичайно вигідно розвивати ті галузі, де витрати поки що вищі, ніж за кордоном. Якщо в результаті економічної політики уряду країна починає спеціалізуватися на експорті палива та сировини, значить така політика веде до вічної відсталості та бідності. При таких обставинах необхідна прямо протилежна політика. Фрідріх Ліст доводив, що тільки протекціонізм дасть змогу подолати відсталість Німеччини, наздогнати та випередити в розвитку Англію. Погляди Ліста отримали блискуче підтвердження на практиці. Саме завдяки протекціонізму здійснила свій стрибок у розвитку Німеччина в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., Росія зробила індустріальний ривок у 1893 – 1913 рр., а також у Японії відбулося економічне диво, завдяки якому їй вдалося обігнати весь світ.

Концепція реалізму:

Засновником вважається ім.. ек. Фр. Ліст. Національна система політичної економії 1841 р., в якій сформольовав основні принципи теорії реалізму. Ф. Ліст вважав пол..ек. А. Смітта космополітичною теорією, яка не враховує нац.. особливостей країни, її історії, філософії, консервації одних країн дуже розвинутих, а інш. мало розвинутих. Він класифікував фази розвитку країни: найвища фаза – землеробство, мануфактурне виробництво, колярційна фаза. Політична економіка пояснює функціонування економіки на фазі землеробства, але не пояснює яким чином країна переходить на наступну фазу. Концепція реалізму формувалася в Німеччині.Німеччина була відсталою аграрною країною із дрібними середніми і ремісничими підприємствами.На думку Ф. Ліста, життя нації безперервне і нескінченне. Через це національне багатство полягає не в кількості "мінових цінностей, а в мірі розвитку продуктивних сил. Тому предметом дослідження у Ф. Ліста є продуктивні сили. Ф. Ліст і всі його послідовники широко використовували історичний метод дослідження економічних явищ і процесів. Слід звернути особливу увагу на зміст предмета дослідження. До продуктивних сил Ф. Ліст одним із перших відносить розумовий капітал «живущого человече­ства». Попередник англійської класичної політекономії В. Петті визначив вартісну оцінку цього «людства» на прикладі Англії. Фактично обидва мис­лителі (зауважимо — з протилежних шкіл) передбачили сучасну концепцію інвестицій у людський капітал. Ф. Ліст вважав, що сучасний стан народів є результатом великої кількості всіляких відкриттів, винаходів, поліпшень, удосконалень, що накопичилася, і зусиль усіх поколінь, що жили раніше.

На його думку, збільшення продуктивних сил відбувається через інве­стиції, спрямовані на виховання майбутніх поколінь. Ф. Ліст гостро крити­кував ідею «вільної торгівлі». Англійському фритредерству (free trade — вільна торгівля) він протиставляє протекціонізм, який був життєво необ­хідний для розвитку національної промисловості Німеччини у тих склад­них історичних умовах. З його точки зору, політика протекціонізму має не лише економічне, а й суто моральне значення. Вона є засобом виховання нації, пояснюючи її основну мету — створення індустріальної Німеччини. Ф. Ліст обґрунтував необхідність швидкого економічного зростання (неда­рма Ф. Ліста називають «теоретиком розвитку»), прориву на зовнішні рин­ки, визначив політику «наздоганяючого розвитку». Він вводить в науковий обіг такі категорії, як незалежність і національна могутність. Ф. Ліст і всі наступні представники історичної школи шукали «особливі шляхи» розви­тку, які підходять для німецької нації, відзначаючи її особливий характер, її «духовні засади». Вони стверджували, що розвиток національного гос­подарства в Німеччині проходитиме по особливому шляху.

Поиск по сайту: