Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сучасний світовий економічний порядок: характерні риси, основні інститути, економічні сили впливу



Сучасна наука міжнародних економічних відносин. Поняття міжнародної економіки, політичної економії та міжнародних відносин.

МЕВ як наука, являє собою своєрідну і самобутню частину економічноїтеорії, оскільки тут вивчаються економічні явища і процеси, що виникаютьна міжнародному рівні з приводу виробництва, розподілу, обміну іспоживання життєвих благ в умовах обмеженості тарідкісності ресурсів.Міжнародні економічні відносини входять в склад світовогогосподарства, тобто є його елементом.

Міжнародні економічні відносини — це система економічних зв’язків між країнами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів (послуг), що вийшли за межі відповідних національних господарств. До основних форм МЕВ належать: міжнародна торгівля товарами і послугами; міжнародний рух капіталів і закордонних інвестицій; міжнародна міграція робочої сили; міжнародна кооперація виробництва та обмін у галузі науки і техніки; валютно-кредитні відносини.

Міжнародна економіка як навчальна дисципліна вивчає формування світового ринку, встановлення міждержавних зв'язків з їх характерними рисами, особливостями та закономірностями. Міжнародна економіка — це теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу, теорії ринкової економіки, закономірність взаємодії суб'єктів у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав.

Політична економія – це наука про виробничі відносини та економічні закони. Це наука суспільна, так як предмет політичної економії перебуває в межах економічного життя суспільства, що формує потрібні людині знання. Це наука економічна. Провідне значення політичної економії об»активно зумовлено тим, що основна сфера її наукових досліджень – інтереси людини – стосується всіх без винятку на Землі. Інтерес – це те, що спонукає людину діяти.

Політи́чна еконо́мія — наука, сферою інтересів якої є соціально-економічні відносини, економічні закони, що складаються на різних щаблях розвитку людського суспільства в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ.Вивчає всю систему економічних відносин, їх єдність і взаємодіі з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними та соціальними інститутами суспільства.

Міжнародні відносини – це сукупність політичних, економічних, соціальних, правових, дипломатичних, військових, гуманітарних, культурних, ідеологічних та інших зв’язків між суб’єктами, що діють на світовій арені. Суб’єктами міжнародних відносин виступають держави, групи держав і союзи, урядові і неурядові організації.Держава є єдиним загальнонаціональним інститутом, що має легітимні повноваження брати участь у відносинах з іншими державами (підписувати угоди, оголошувати війни, вирішувати завдання, пов’язані із забезпеченням суверенітету, безпеки, територіальної цілісності).

 

Сучасний світовий економічний порядок: характерні риси, основні інститути, економічні сили впливу.

Процес визначення основ нового світового порядку відбувається в ході складної взаємодії держав. У своїх зовнішньополітичних актах держави підкреслюють значення тих чи інших аспектів цього порядку. Але досить цілісні концепції зустрічаються рідко. Однією з найбільш розроблених є Концепція зовнішньої політики Російської Федерації 2000 р., яка значною мірою присвячена "формування нового світового устрою".

Новий світопорядок покликаний забезпечити вирішення глобальних проблем. Гарантия її ефективності та надійності - взаємне врахування інтересів. "XXI століття Миропорядок повинен грунтуватися на механізмах колективного рішення ключових проблем, на пріоритеті права і широкої демократизації міжнародних відносин". Підкреслюється посилення роль міжнародних інститутів і механізмів в світовій економіці і політиці, включаючи "Групи восьми". Головною центром регулювання міжнародних відносин має залишатися ООН. Росія буде протидіяти спробам принизити роль ООН та її Ради Безпеки у світових справах. Значну увагу приділяє Концепція інформаційної діяльності, якій належить важлива роль у формуванні політичного мислення.

Світовий порядок (режим) являє собою досить чітко виражені умови, які прийняті на багатосторонній основі і базуються на взаємоприйнятних нормах, що визначають державні і недержавні рамки поведінки у будь-якій сфері міжнародної діяльності. Світовий економічний порядок містить у собі міжнародно-регулюють структури:

• міжнародну валютну систему;

• загальносвітову торговельну систему;

• міжнародні принципи оподаткування.

Створення міжнародних порядків накладає певні зобов'язання і призводить до витрат для його учасників. Оптимальний порядок забезпечує вигоди для всієї системи. В іншому випадку розвиваються процесів у відповідності до концепції недосконалої конкуренції.

Асиметричність глобальної економічної системи посилюється саме через діяльність міжнародних організацій, зокрема таких міжнародних фінансових організацій як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, які є виразниками інтересів економічно розвинених країн, глобальними за своєю інституціонально-організаційною структурую та за сферою дії.Як глобальні інституції МВФ та СБ мають специфічну цільову функцію. Її суть полягає у сприянні процесам інтеграції країн і ринків у світове ринкове середовище, яке нині формується як глобальна економічна система. З моменту свого виникнення і протягом еволюціонування, що триває понад 50 років, ці міжнародні фінансові організації, змінюючи інструменти реалізації своєї цільової функції, спрямовано впливали на формування глобальної економічної системи.

Економічні сили впливу

Економічні сили є процесом взаємодії власників засобів виробництва і робочої сили в процесі матеріального виробництва. Вони включають, передусім, економічних суб'єктів (власників засобів виробництва і робочої сили), які можуть бути приватними, державними, кооперативними.

Економічні сили характеризують в економіці сторону виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ (власності на матеріальні блага). У продуктивних силах робляться матеріальні блага, організовується технічна сторона. У економічних силах робиться власність на ці блага, організовується економічна сторона матеріального виробництва. В процесі матеріального виробництва відбувається виробництво і матеріальних благ (споживних вартостей), і економічних благ (економічних вартостей).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.