Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Принципи і методи управління підприємством

Актуальність теми дослідження. Прийняття оптимальних управлінських рішень щодо використання економічних ресурсів в умовах їх обмеженості, забезпечення стабільності та розвитку в майбутньому - це основні завдання, які вирішуються в процесі управління на макро- і мікрорівні. Досягнення вказаних цілей підприємством створює передумови для отримання максимально можливого прибутку, економічного зростання як в поточному періоді, так і в перспективі. Зниження витрат є необхідною умовою ефективного управління.

Результати досліджень. Управління витратами підприємства поєднує в собі елементи фінансового та виробничого менеджменту. За допомогою фінансів здійснюється вартісна оцінка процесу формування собівартості продукції та розраховується розмір прибутку. Проблемним питанням є відсутність єдиної системи управління витратами на вітчизняних підприємствах. Крім того, на даний час ще немає чіткої системи управління процесом зниження собівартості. Окремі функції управління розмежовані, не вистачає об'єднаної системи обліку, яка б забезпечувала потрібною інформацією всю систему управління.

Управління витратами має здійснюватися в місцях їх виникнення у поєднанні всіх функцій управління. Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою певних інструментів, якими є методи управління. Виділяють три основні групи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні.

Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об'єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. Об'єктом управління є не лише безпосередньо витрати, а й окремі структурні підрозділи організації, які відносяться до керованої підсистеми управління. В управлінні витратами використовуються специфічні методи обліку витрат і калькулювання собівартості, математико-статистичні методи дослідження собівартості і рентабельності, аналітичний метод. Економічні методи є методами непрямої дії, тому їх ефективність значною мірою залежить від контролюючих зусиль суб'єкта управління.

Застосування економічних методів має доповнюватися адміністративними заходами. До адміністративних методів відносяться організаційні, що впливають на структуру управління; розпорядчі, дисциплінарні, що впливають на процес управління, спрямовані на деталізацію планів, ліквідацію відхилень, регулювання виробничого процесу, забезпечують мотивацію, контроль за роботою підприємства та окремих працівників. Соціально-психологічні методи управління ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, ініціативи, новаторства. За рахунок налагодження психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати в 1,5 рази.

Принципи управління - це правила, норми, орієнтири, прийняті з метою досягнення цілей організації. Принципи управління досліджували такі видатні вчені як Ф. Тейлор, Г. Емерсон, А. Файоль. Значний вклад у розвиток сучасних принципів управління вніс австрійський економіст Ф. Хайєк. На основі вивчених досліджень можна виділити наступні принципи управління витратами: системності; єдиновладдя, єдності дій; кооперації, розподілу відповідальності; дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди; наукового підходу в управлінні витратами.

Принцип системності означає взаємозалежність всіх ланок системи управління витратами. Ефективність організації оцінюють за ефективністю найслабшої ланки. Недосконалість будь-якої функції управління неодмінно вплине на функціонування всієї системи управління витратами. З іншого боку, система не завжди покращується, якщо вдосконалюється якийсь окремий елемент. Важливим є досягнення динамічної рівноваги.

Другий принцип означає використання єдиних методів, планів, інформаційного забезпечення на всіх рівнях управління витратами, розпорядження повинні надаватися одним керівником.

Для забезпечення ефективного використання робочої сили та контролю кожному працівнику повинні бути делеговані повноваження і відповідальність за виконання роботи.

Четвертий принцип передбачає ефективний контроль і мотивування роботи персоналу за допомогою систем матеріального і морального заохочення працівників за умови дотримання порядку та прийняття ефективних рішень в межах наданих їм повноважень, довготривалий професійний розвиток працівників.

Принцип наукового підходу в управлінні витратами передбачає: орієнтацію на споживача у виробництві продукції, тобто виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на ринку, динамічне оновлення продукції; використання інновацій, досягнень науки і техніки, досвіду управління на провідних підприємствах; використання нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, системи своєчасного виробництва «канбан», оперативного контролю за витратами; мінімізацію витрат, тобто ліквідацію фактів безгосподарності, непродуктивних, наднормативних витрат, поєднання покращених якісних параметрів продукції з одночасним зниженням витрат на її виготовлення.

Висновки. Від величини витрат залежить рівень прибутковості, обсяг діяльності та ринкова вартість підприємства. Тому ефективне управління витратами повинно передбачати мінімізацію їх загальної величини у поєднанні з раціональним розміщенням виробничих ресурсів. Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою методів управління. Всі методи доцільно використовувати у поєднанні один з одним.

Література

1. Давидов І.Є. Управління витратами: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

 

2. Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.- 120 с.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.