 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Поширення орігамі по світу
Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра державного управління та місцевого самоврядування ННІЕМП Індивідуальна робота на тему: «Об’єкт інтелектуальної власності: мистецтво - орігамі» Виконав: студент V курсу ННІАЗ групи ПЕКО-51 (спец) Зінько В.В. Перевірила: доц.кафедри управління та місцевого самоврядування Антонова С.Є.
Рівне – 2013 Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра державного управління та місцевого самоврядування ННІЕМП Індивідуальна робота на тему: «Об’єкт інтелектуальної власності: мистецтво - орігамі» Виконав: студент V курсу ННІАЗ групи ЕКО-51 (спец) Зінько В.В. Перевірила: доц.кафедри управління та місцевого самоврядування Антонова С.Є.
Рівне – 2013 Зміст Вступ……………………………………………………………………………….3 1. Відкриття папери……………………………………………………………….3 2. Виникнення орігамі…………………………………………………………….5 3. Перші книги з орігамі…………………………………………………………..8 4. Поширення орігамі по світу…………………………………………………...9 5. Композиції з паперу…………………………………………………………..11 Висновок………………………………………………………………………….12 Список використаної літератури………………………………………………..13
Вступ Орігамі - це самобутнє японське мистецтво створення моделей різних предметів, тварин, птахів, квітів шляхом згинання аркуша паперу. Ніхто не знає, хто саме і коли придумав орігамі і як були вироблені його не писані правила. Є навіть думка, що це мистецтво старше, ніж папір. З давніх часів орігамі виконувало різну роль у житті японців. Згодом орігамі вийшло з релігійних рамок і стало придворним мистецтвом. Їм могли займатися лише обрані, тому що папір був рідкіснимі дуже дорогим матеріалом. Уміння скласти з квадратного листа фігуру вважалося ознакою гарної освіти, вишуканих манер і витонченогосмаку. Відкриття папери. У давнину китайці використовували для письма дерев'яні та бамбукові дощечки і шовк. Спосіб фіксації знань на дощечках був об'ємний і тому незручний (відомий факт, коли літератор династії Хань (206 р. до н.е. - 220 р. н.е.) Дуфань Шо написав для імператора статтю на трьох тисячах деревних стовбурів). А шовк, хоч і був прекрасним матеріалом длялисти, був занадто дорогим. Тому в справу йшли навіть найменші його обрізки, які давали і розтирали між камінням. Отриману кашку наливали на рівну поверхню і сушили під гнітом. Це була ще не папір в строгому сенсі слова, але вже крок до її виготовлення. Подібну технологію використовували і східні туркмени для виготовлення найтоншого повсті. Для цього вони розпускали у воді невеликі шматочки вовняної нитки. Їх потім відловлювали ситом, відкидаючи на спеціальний прес, віджимають і сушили. До 3 ст. до н.е. китайці замінили вовна і шовк дешевшим ідоступним матеріалом - рослинними волокнами, використовуючи для цього товчену кору тутового дерева і стебла бамбука. Вийшов абсолютно новий матеріал-папір. Офіційною ж датою "появи" папери в Висушені листки спресованого волокнистого матеріалу виявилися прекрасним матеріалом для письма. Імператор Хен Сюай навіть видав спеціальний указ, що забороняє писати на дереві і що пропонує використовувати для письматільки папір. У VI-VII столітті н.е. в Китаї вже мали обігу паперові гроші Фей-Тянь Китайці зберігали секрет виготовлення паперу, технологію її виробництва було заборонено вивозити за кордон. Однак, згідно з легендою,на початку VII ст. н.е. мандрівний буддійський монах Дан Хо, про який сучасники говорили, що він був "багатий знаннями і вмів робити папір і туш ", добирається до Японії, де розкриває секрет бумагоделія. Сталося це, як стверджують "Японські хроніки" ( "Ніхонгі") у 610 році. А через століття японці вже виробляють свою власну папір, який за якістю переверщує китайську. Спочатку папір в Японії отримували з коконів шовкопряда. Їх варили, розкладали на циновку, промивали у річковій воді, перетирали воднорідну масу, яку після зціджування води сушили. Верхній шар, або шовкову вату, видаляли, а на циновці залишався тонкий волокнистий шар, який після висушування перетворювався на аркуш паперу. Незабаром дорога сировина замінили більш дешевим - тими ж стеблами бамбука, корою, коноплями, ганчір'ям. З'являється багато дрібних майстерень, що виробляють папір. Перша велика паперова фабрика в Токіо виникла в 1870 р. На той час в країні було вже більше 35 тисяч майстерень, де папір виготовляли вручну. Старовинна технологія виробництва паперу зберігається в Японії і до сьогоднішнього дня. Майстрам, який узяв таємницями давніх ремесел, присвоюється звання "живе скарб" і виділяється значна стипендія.
Виникнення орігамі. В давнину Китаї папір використовували самим різним чином, в т.ч.і в релігійних обрядах. Проте пізніше з ощадливості реальні речі померлого були замінені спеціальними смужками паперу, на яких писалися лише їх назви (подібні смужки паперу з надрукованими побажаннями процвітання і щастя в наші дні можна придбати в дріб'язкових крамницях Китаю). З паперу ж виготовлялися та різноманітні корисні в побуті речі, на зразок знаменитих підвісних ліхтариків. При їх виготовленні використовувався і прийом складання. Однак складання фігурок з квадратних аркушів паперу не отримало в Китаї такого ж потужного розвитку, як у Японії. Ймовірно, це пояснюється тим, що японці використовували папір не тільки для письма, виробництва ширм, парасольок, вікон і навіть одягу, а й для наочної демонстрації деяких світоглядних ідей філософії дзен-буддизму. Буддисти були першими, хто звернув увагу на дрібниця і знищив поділ світу на високе і низьке (на відміну від західного зосередження на загальні закони, пристрасті до великого, що приводить до поділу мистецтв нависокі і низькі, занять на важливі і не дуже). Вони звернули свою увагу на все, що не міцно, на мить, на найменшу трохи, з чудовою метою. Щоб зловити в ній, в дрібниці, дихання вічності, бо у світі все пов'язане з усім. Буддизм взагалі шукав істину в багатьох напрямках, і кожен прийняв його народ знаходив свій особливий шлях до неї. Говорячи про шлях в буддійському розумінні, варто підкреслити, що різні шляхи до Істини в ньому не конкурували між собою, а скоріше доповнювали один одного, тому що всі вели вєдиному напрямку - до єдиної і неподільної Істини. У цьому сенсі Схід незнав релігійного фанатизму Європи. Японські буддисти розробили вражаючої сили способи, що дозволяють побачити Істину. Вони відкрили найвірніший її ознака: вроду. Японський гілка буддизму пішла шляхом непомітного, обрала красу показником істини. На цьому шляху японці відкрили красу не довговічності, простих речей, нальоту часу на речі. Ось чому орігамі не народилося, наприклад, в Китаї, де також був розквіт дзен-(кит. Чань) буддизму. Взагалі ж красу, приховану в речах, японці відкрили в IX-XII століттях, у епоху Хейан (794-1185 рр.) і навіть позначили особливим поняттям "моно-но - аварії ". Це відкриття йде від синто, віри в те, що кожна річ, кожне явище, навіть слова, містять в собі ками - божество. Синтоїзм, взагалі, дуже схожий на наше язичництво. Для синтоїстів ками живе, поселяється особливо охоче у всьому, що незвично. Наприклад, в папері. Взагаліроль папери в синто дуже велика, і виробів з неї надається езотеричнийсенс. У періоди Камакура (1185 - 1333 рр..) і Муроматі (1333 - 1573 рр..)орігамі виходить за межі храмів і досягає імператорського двору. Ними вдавалося часом виразити більше уваги, любові, чим це можна було зробити словами. Уміння складати стало одним з ознак гарної освіти і вишуканих манер. Різнізнатні родини використовували фігурки орігамі як герб і печатку. Придворна дама Мурасакі Сікібу, що жила в XI ст, згадує в своїй книзі "Гандзі моногатарі "(" Повість про блискучого принца Гандзі ") про різновиди орігамі -мистецтві складання листів, коли сам лист перетворювалося на хитромудрийконверт з прикрасою. У періоди Адзуті - Момояна (1573 - 1603 рр..) і Едо (1603 - 1867 рр..)орігамі з церемоніального мистецтва перетворилося на популярний проведення часу. Тоді папір перестали бути предметом розкоші і орігамі почало поширюватися і серед простого народу. Саме тоді, триста - чотириста років тому, винаходиться ряд нових фігурок, які пізніше стають класичними. Мистецтво в Японії стало традицією, що передається з покоління в покоління восновному по жіночій лінії. Історики орігамі стверджують, що за манерою складання та набору фігурок можна було визначити провінцію Японії, в якій виросла і навчалася дівчина. Отже, до появи орігамі причетний синтоїзм, який звернув увагу буддистів на таємницю аркуша паперу. Важливим виявилося також і подібність звучання японських слів "папір" і "божество" - "камі". В уявленнях японців виникла певний містичний зв'язок між релігійними ритуалами і виробами з складеної папери. Не випадково перші орігамі з'являються в синтоїстських храмах. Один з ритуалів з їх використанням полягав у виготовленні невеликих паперових коробочок Санбім, які наповнювали шматочками риби і овочів, підносячи їх як жертвоприношень богам. Перші книги з орігамі Першим японським виданням з орігамі вважається книга "Семба-цуруоріката ", яка вийшла у світ в 1797 р. Переклад її назви" як скласти тисячі журавлів "явно натякає на старовинну легенду, яка стверджує, щотисяча складених класичних паперових птахів допомагає здійснити бажання. Різноманітність ж 49 ввійшли в її моделей будується на різному поєднанні журавликів між собою. Наприклад, вони можуть мати вигляд гірлянди, в якій фігурки з'єднані кінчиками крил або дзьобами. Для складання такої конструкції роблять заготовки з смуг або прямокутників з не доведення до кінця надрізами, які перетворюють заготовки в набори квадратиків. У 1845 р. в Японії видається книга "Кан-но-Мадо", що в літературному перекладі означає "зимовий вікно", або точніше "вікно середини зими". Вона включає інструкції, здебільшого словесні, як складати кілька десятків класичних фігурок з паперу та графічні ілюстрації готових моделей. Знавці історії орігамі стверджують, що саме в "Кан-но-Мадо"вперше друкується схема складання базової форми "жаба" і самої фігурки на цій основі. Поява цієї книги в період Едо (1603 - 1867г) не випадково. Саме цей час характеризується початком "демократизації"орігамі - перетворення цього заняття з ритуально-храмового дійства упопулярний дозвілля. Назва книги вказує на орігамі як на заняття, з допомогою якого можна приємно скоротати довгий зимовий вечір. Але є і інше тлумачення назви - як натяк на світ скромних знань, які можна з неї почерпнути. У 1879 р директор школи для дівчаток Саки Нобузоу зробив для своїх маенькіх учениць книгу з орігамі, що містить інструкцію складання 20 нескладних класичних фігурок. У 1885 р Окамото Консекі видав книгу для дітей з орігамі "Оріката", яка пізніше була перекладена на англійську мову.
Поширення орігамі по світу
Новий етап у розвитку орігамі почався після другої світової війни і пов'язаний з ім'ям знаменитого японського майстра Акіро Йошізава. Він народився в 1911 г і зіграв в історії орігамі унікальну роль. За допомогою винайдених їм нескладних умовних знаків процес складання будь-якого вироби виявилося можливим представити у вигляді серії малюнків-креслень. На початку XX століття Японія широко відкрила двері решті світу, і європейці почали знайомитися з класичними фігурками, виконаними в техніці орігамі: жабою, рибою, журавлики, квіткою ірису. Однак було б зовсім несправедливо стверджувати, що Європа до цього часу була абсолютно незнайома зі складанням. Іспанія може похвалитися своїм власним, незалежним, відкриттям деяких фігурок, наприклад пташки - "пахаріти". Так називається древня класична фігурка, що стала символом орігамі в Іспанії. Відомий орігаміст Вінсенте Паласіоссчтітает, що багато що вказує на появу цієї моделі вперше в Толедо в Перші згадуються в стародавніх європейських документах млини, виготовляють папір, існували в Толедо вже в XII столітті (в Італії вониз'явилися на століття пізніше). Саме слово "пахаріта" (букв. - птах) стосовно фігурка має в Іспанії два значення - назва конкретно їмоделі, або взагалі будь-яка постать, складена з паперу.
Саме мистецтво складання фігурок з паперу називається в Іспанії "робити пахаріти", асамі фігурки - "різні інші пахаріти". Зберігся датований 1563 роком малюнок Антона Ван Дер Вінгерде "Астрологічний квадрат, перетворюється на пахаріту, на тлі м. Толедо ". І все-таки папір був матеріалом рідкісним і дорогим. Частіше (у Європі)складали тканина - коміри (в костюмах XVI-XVII ст.), чіпці та іншіголовні убори, які носили сестри милосердя, черниці, покоївки.
Композиції з паперу
Композиції запропоновані вашій увазі, те саме що мистецтву ікебани. Це синтез традиції і фантазії, спроба відтворити з паперу чудовий куточок живої природи, де квіти і трави ростуть, буйствують, а не зрізані і зібранів букет. Опорою рослинам і оригінальним декором служать паперові трубочки. Щоб скласти лілію або чотирилисник, спочатку необхідно скластибазову форму "подвійної квадрат". Потрібно скласти квадрат паперу навпіл, щоб вийшов прямокутник.
Висновок Головний фактор зростання популярності цього мистецтва – це ентузіазм його прихильників. Орігамі входить в факультативну програму навчання багатьох провідних освітніх центрів для дітей. Орігамі - і дитяча забава, і елемент дизайну, і невід'ємний атрибутнародних свят у багатьох країнах світу. Існують театри, деперсонажами і декораціями є паперові фігурки. Заняття орігамі робить позитивний вплив на розвиток дітей. Але все - таки орігамі перш за все - мистецтво, покликане дарувати людям радість. Деякі люди зробили виготовлення паперових фігурок своєю професією.
Поиск по сайту: |
Складання квітів з паперу - заняття захопливе. А складаннякомпозицій з квітів - справжня творчість, де все залежить від смаку і фантазії художника. Квіти і листя до них можна скласти за кресленнями. У такій композиції передається настрій, сприйняття світу, душа.