Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Роль держави у створенні грошей



КУРС ЛЕКЦІЙ З ПРЕДМЕТУ «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

(2002 Р.)

СУТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Походження грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей

 

В світі існують дві концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна.

Раціоналістична – пояснює виникнення грошей погодженням між людьми, які переконались в тому, що для переміщення вартостей в обороті обміну необхідні спеціальні інструменти.

Представники раціоналістичної концепції (Аристотель, К.Р. Макконелл, С.Л. Брю) розглядають гроші як продукт погодження між людьми, знаряддя технічного обміну.

Еволюційна концепція доводить, що гроші з’явились поза волі людей внаслідок тривалого розвитку обміну, коли з величезного товарного світу виділився особливий товар, що виконує роль грошей.

Дійсно, розвиток обміну проходить тривалий шлях зміни наступних форм :

· Спрощена (випадкова)форма обміну, коли продукти безпосередньо обмінювались один на один. Формула такого обміну: Т – Т.

· Повна (розгорнута)форма обміну, тобто, виділення в процесі розвитку обміну особливих товарів, які виконували функції еквівалентів. Ними ставали найбільш поширені товари місцевих ринків (скотина, хутро, метали тощо). Сутність такої форми полягає в тому, що певний товар може прирівнюватись до множини товарів-еквівалентів. Формула такого обміну:

 

  í X * Товар В
Товар А = Y * Товар С
  Z * Товар D

 

· Загальна форма обміну. Особливість загальної форми полягає в тому, що роль загального еквівалента не закріпилась за одним товаром, а в різний час її виконували різні товари. Формула обміну стала носити сучасний товарно-грошовий вигляд: Т – Г – Т.

· Грошова форма обміну. Подальший розвиток товарного виробництва та виникнення міжнародної торгівлі закріпило роль еквівалента за металами (в першу чергу за золотом і сріблом), які стали виконувати функції загального еквіваленту і перетворились на гроші. Формула обміну: Т– Г– Т.

 

Таким чином, відбувалась еволюція грошового товару, змінювались функціональні форми грошей, поступово золото втрачало свої грошові функції.

Згідно з вищенаведеним, грошіможна визначити як загальний товарний еквівалент, що відображає вартість усіх товарів та виконує роль посередника в обміні.

Гроші мають ряд суттєвих рис, які відрізняють їх від звичайних товарів. По-перше, гроші не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через відчуження їх на купівлю звичайних товарів чи послуг. По-друге, маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються в абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність чи багатство (в цій якості гроші здатні переносити вартість не тільки у просторі а й у часі).

Існування грошей дозволяє виключити прямий товарообмін (бартер). Проте, сьогодні з-за високого рівня інфляції, в окремих країнах та складності проведення грошової політики, в період війн бартер широко застосовується як інструмент безгрошового обміну.

Цікавим питанням є дослідження феномена держави у створенні грошей.

 

Роль держави у створенні грошей

Розвиток форм грошей спричинив зміну механізму визначення носіїв грошових функцій та роль держави в цьому механізмі.

Спочатку ринок сам виявляв потребу в грошах, висував певні вимоги до грошового товару і сам стихійно висував на цю роль один з найбільш ходових і здатних до її виконання товарів. Зовнішній вплив на цей процес був мінімальним.

З закріпленням ролі грошей за золотом помітно посилився вплив на цей процес держави, яка взяла на себе зобов’язання надавати грошам точно визначену форму (монета), встановила контроль за їх створенням (чеканка, фіксація проби металу, вмісту металу в грошовій одиниці), запровадила контроль за повноцінністю грошей (боротьба з фальшуванням монет) тощо.

При переході від повноцінних до неповноцінних грошей, роль держави значно посилилась. Вона почала визначати не тільки форму грошей (вид та форму грошових знаків), а й їх вартість, регулюючи масу грошей в обігу. Завдяки зусиллям держави в особі її центрального банку, звичайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах банків набули здатності виконувати функції і роль грошей. Держава насамперед надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу, та приймає такі гроші в платежі по всіх своїх вимогах. Крім того, вона реалізує цілу систему заходів, щодо підтримання маси грошей на рівні потреб обігу за умови збереження сталості цін.

Проте зазначимо, що роль держави в створенні грошей є коригувальною, а не визначальною.

По-перше, сам ринок спричиняє об’єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватися.

По-друге, ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій і держава повинна обрати носія, який здатний найповніше задовольнити її вимоги.

По-третє, кількість грошей в обігу визначається певними об’єктивними закономірностями, які повинні враховуватися державою в регулятивних діях.

Зауважимо, що тільки при врахуванні всіх трьох обставин випущені (створені) державою грошові знаки будуть визнані ринком і зможуть виконувати функції грошей. Інакше вони знеціняться і в країні будуть зростати темпи інфляції.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.