Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Охорони сортів рослин



До класифікаційних міжнародних угод належать:

– Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (Страс-

бурзька угода);

– Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг з метою

реєстрації знаків (Ніццька угода);

– Віденська угода про введення Міжнародної класифікації зображуваль-

них елементів знаків (Віденська Угода);

– Локарнська угода про введення Міжнародної класифікації промисло-

10 2

Вих зразків (Локарнська Угода).

Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (Страс-

Бурзька угода). Підписано 1971 р.

Угодою введено міжнародну патентну класифікацію (МПК), яка є засо-

Бом досягнення уніфікованого класифікування патентних документів на вина-

ходи й корисні моделі в міжнародному плані. З 1 січня 2009 р. введено в дію

Дев’яту редакцію МПК (докладніше див. розд. 4.2).

Україна не є членом Страсбурзького Союзу, проте МПК використовують

На її території.

Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг з ме-

Тою реєстрації знаків (Ніццька угода). Угоду підписано 1957 р.

Угодою введено міжнародну класифікацію товарів і послуг (МКТП) з

Метою їх реєстрації. З 1 січня 2007 року введена дев’ята редакція МКТП, яка

Містить 45 класів: 34 для товарів і 11 для послуг.

Віденська угода про введення Міжнародної класифікації зображува-

Льних елементів знаків (Віденська Угода). Підписано 1973 р.

Угодою введено класифікацію для знаків, що містять образотворчі еле-

Менти або які є такими. Мета класифікації – полегшити пошук схожих чи то-

Тожніх знаків для товарів і послуг та уникнути трудомісткого перекласифіко-

Вування під час обміну документами на міжнародному рівні. З 01.01.2008 на-

Була чинності шоста редакція Міжнародної класифікації зображувальних еле-

Ментів знаків («Віденська класифікація»).

Локарнська угода про введення Міжнародної класифікації промис-

Лових зразків (Локарнська Угода). Підписано 1968 р.

Угодою введено Міжнародну класифікацію промислових зразків

(МКПЗ). З 1 січня 2009 р. діє дев’ята редакція МКПЗ, яка містить 32 класи й

Підкласів.

І, нарешті, до реєстраційних міжнародних угод належать:

– Договір про патентну кооперацію;

– Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридська

угода) і Протокол до Мадридської угоди (Мадридський протокол);

– Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків (Гаа-

зька угода);

– Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх

Міжнародної реєстрації (Лісабонська угода).

Договір про патентну кооперацію (Договір РСТ – Patent Cooperation

Treaty). Підписано 1970 р. у Вашингтоні (переглянуто в 1979 і 1984 рр.). На

Учасницями Договору є 139 держав. Україна бере участь у Договорі

З 26 серпня 1992 р.

Подання заявок з метою одержання патентів на один і той самий винахід

10 3

(корисну модель) у різних державах за традиційною системою означає, що ці

Заявки мають подаватися зазвичай до окремих патентних відомств, яким дово-

Диться здійснювати формальну експертизу відповідної заявки. При цьому від-

Повідні заявки слід підготувати, що передбачає певні витрати на переклад, на

Патентних повірених у різних державах і сплату зборів патентним відомствам

(до того ж заявник ще не знає чи є в нього шанси отримати патенти, чи його

Технічне рішення вже є рівнем техніки, тобто не є новим). Якщо ж ці патентні

Відомства проводять кваліфікаційну експертизу (експертизу заявок по суті), то

Кожному відомству доводиться проводити відповідний пошук.

Договір РСТ значно спрощує процедуру одержання патентів на певний

Винахід (корисну модель) або на групу винаходів (корисних моделей) у різних

Державах.

Договір РСТ:

– встановлює міжнародну систему, за допомогою якої шляхом подання

Однієї заявки («міжнародної заявки») до одного патентного відомства («одер-

Жуюче відомство») однією мовою будь-якої держави-учасниці РСТ, яку заяв-

ник зазначає у своїй заяві («зазначені держави»);

– передбачає проведення формальної експертизи міжнародної заявки

одним патентним відомством – одержуючим відомством;

– піддає кожну міжнародну заявку міжнародному пошуку, результати

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.